Спочатку:
На сторінку книги
Розділ 11. Пастка
Назар сидів у машині, злий і роздратований. Його плани руйнувалися, сестра знову втрутилася, а циганський хлопець, якого він ненавидів, залишався поруч. Толик, засмучений і пригнічений, пішов додому, залишивши його самого з думками про помсту.
Раптом двері відчинилися, і в кімнату увірвалася Маринка. Вона була бліда, схвильована, очі блищали від сліз.
— Що таке, Марина? — різко кинув Назар. — У мене поганий настрій, потім поговоримо.
— Це терміново, — тихо, але твердо відповіла вона.
— Що терміново? — Назар нетерпляче зиркнув на неї.
Маринка простягнула йому тест. Назар нахмурився, не розуміючи:
— Що це?
Її розлютило його нерозуміння.
— Що це?! Це мій тест на вагітність!
Назар застиг, наче його облили холодною водою.
— Що? Вагітність? Тільки не кажи, що…
— Так, — перебила його Маринка. — Я вагітна вже чотири місяці. Лише сьогодні остаточно переконалася.
Назар не вірив власним вухам.
— Ти жартуєш? Тільки не кажи, що дитина…
— Від тебе, звісно, — сказала вона з гіркотою.
Його обличчя сполотніло.
— Ти що… Батьки мене приб’ють! Яка дитина? Мені це не потрібно!
— Чому ти так кажеш? — Маринка заплакала. — Що мені робити? Мої батьки теж мене знищать…
Назар зціпив зуби.
— Моя репутація зруйнується. Ти впевнена? Добре… Підемо в лікарню, зробимо УЗД. Я все влаштую.
Вони поїхали, тримаючи все в таємниці. І коли лікар підтвердив вагітність, Назар ще більше занервував. Він дивився на Маринку й холодно сказав:
— Учти, дитина не моя. Ми повинні придумати, як це приховати. Інакше мені кінець.
У його голові народився підлий план.
— Слухай… Ти пам’ятаєш того цигана? Через нього в мене знову проблеми. Сестра заступається за нього, і я не можу цього терпіти. Треба позбутися його.
Маринка дивилася на нього з жахом.
— І що ти задумав?
Назар нахилився ближче, його голос був тихим, але отруйним:
— Толик давно закоханий у Поліну. Ми змусимо його піти до батьків і сватати її. Він багатий, у нього все буде добре. А цигану ми підготуємо сюрприз. Ніхто не дізнається, що дитина не від мене. Ти зіграєш роль — скажеш, що це його дитина. І тоді його життя буде зруйноване.
Маринка похитала головою.
— Ти серйозно? Це занадто…
Назар зловісно усміхнувся.
— Ага. Ти ж пам’ятаєш, як облила соком Поліну, щоб вона впала? Ти не така вже й невинна. Якщо не підеш зі мною — нам обом кінець. А так ми принизимо Раміра, і все буде чудово.
Маринка розуміла: іншого виходу немає. Вона відчувала страх і сором, але погодилася.
