Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Дощ змивав кров із холодної бруківки. Вулиця, де ще вчора гриміла битва, тепер стала місцем тиші й жалоби. Чорні авто під’їжджали один за одним, вивозячи труни. Люди Лоренцо стояли похмуро, без слів, кожен із них розумів: ці смерті — ціна війни.
У центрі зали, прикрашеної чорними драпіровками, Лоренцо підняв келих вина:
— Вони віддали життя за імперію. Ми не маємо права забути їх. Але й не маємо права зупинитися. Ворог повинен відповісти.
Його радники перезирнулися. Хтось кивав, а хтось шепотівся — і Лоренцо відчув уперше, що довіра розсипається, як пісок.
— Він думає тільки про неї, — пролунало тихо.
— Принцеса впливає на його рішення… це небезпечно для всіх нас.
Анна стояла осторонь, спостерігаючи. Її пальці злегка стискали край чорної сукні. Вона знала: сьогоднішній день вирішує багато.
Уночі, коли всі пішли, Лоренцо залишився з нею сам. Він сидів у своєму кріслі, мовчазний, наче камінь.
— Ти мовчиш, — прошепотіла Анна. — Але я бачу, як тобі болить.
Він підняв погляд. У цих очах було стільки втоми й жаги водночас.
— Лише з тобою я можу дозволити собі бути слабким.
Вона підійшла ближче, сідаючи йому на коліна. Її пальці ковзнули по його шиї, розстібаючи комір сорочки.
— Тоді дозволь собі зараз… бути справжнім.
Їхній поцілунок був спершу повільним, але швидко перетворився на жагучий. Він стискав її талію так, наче боявся втратити. Вона тремтіла від його дотиків, від того, як він зривав із неї одяг, ніби хотів стерти пам’ять про смерть і кров хоча б цією близькістю.
Анна віддалася йому без залишку. Їхні тіла злилися в темряві кабінету, серед тиші, що пахла вином і димом. Це був не просто секс — це була їхня клятва вижити разом.
