Спочатку:
На сторінку книги
Наступного ранку Троянда прокинулася раніше, ніж зазвичай.
Учорашня фотосесія ніяк не виходила з голови.
— Може, це був сон? — пробурмотіла вона, дивлячись у стелю.
Але поруч на столі лежав букет троянд, який їй подарували після зйомки.
Отже, все було справжнім.
Після сніданку Троянда вирушила до парку. Хотілося трохи прогулятися й подумати.
Сонце світило яскраво, а доріжки вже були заповнені людьми.
Раптом дівчина почула знайомий звук.
Клац!
Клац!
Клац!
Хтось фотографував.
Троянда озирнулася й завмерла.
Під великим каштаном стояв Максим із професійною камерою в руках.
— Так ось чому ти весь час був поруч із фотосесією! — вигукнула вона.
Хлопець підняв голову й усміхнувся.
— Привіт, Трояндо.
— Привіт.
— Не очікував побачити тебе так швидко.
— Я теж.
Максим опустив камеру.
— Якщо чесно, учора ти врятувала нашу фотосесію.
— Я?
— Так. Модель не прийшла, а ти з'явилася саме вчасно.
Троянда засміялася.
— Виходить, я випадкова модель.
— Найкраща випадкова модель, яку я бачив.
Від цих слів дівчина знову відчула, як її щоки стають гарячими.
Максим помітив це й усміхнувся ще ширше.
Але раптом він підняв камеру.
— Не рухайся.
— Що?
Клац!
— Максиме!
— Запізно. Фото вже є.
Троянда засміялася.
І вперше їй здалося, що знайомство з цим дивним хлопцем може стати початком чогось особливого...
Наступного ранку Троянда прокинулася раніше, ніж зазвичай.
Учорашня фотосесія ніяк не виходила з голови.
— Може, це був сон? — пробурмотіла вона, дивлячись у стелю.
Але поруч на столі лежав букет троянд, який їй подарували після зйомки.
Отже, все було справжнім.
Після сніданку Троянда вирушила до парку. Хотілося трохи прогулятися й подумати.
Сонце світило яскраво, а доріжки вже були заповнені людьми.
Раптом дівчина почула знайомий звук.
Клац!
Клац!
Клац!
Хтось фотографував.
Троянда озирнулася й завмерла.
Під великим каштаном стояв Максим із професійною камерою в руках.
— Так ось чому ти весь час був поруч із фотосесією! — вигукнула вона.
Хлопець підняв голову й усміхнувся.
— Привіт, Трояндо.
— Привіт.
— Не очікував побачити тебе так швидко.
— Я теж.
Максим опустив камеру.
— Якщо чесно, учора ти врятувала нашу фотосесію.
— Я?
— Так. Модель не прийшла, а ти з'явилася саме вчасно.
Троянда засміялася.
— Виходить, я випадкова модель.
— Найкраща випадкова модель, яку я бачив.
Від цих слів дівчина знову відчула, як її щоки стають гарячими.
Максим помітив це й усміхнувся ще ширше.
Але раптом він підняв камеру.
— Не рухайся.
— Що?
Клац!
— Максиме!
— Запізно. Фото вже є.
Троянда засміялася.
І вперше їй здалося, що знайомство з цим дивним хлопцем може стати початком чогось особливого...
Максим опустив камеру й загадково усміхнувся.
— До речі, я дещо для тебе приніс.
— Для мене? — здивувалася Троянда.
Хлопець дістав із рюкзака глянцевий журнал і простягнув його їй.
— Тримай.
Троянда взяла журнал і застигла.
На обкладинці була вона.
Саме вона.
Серед троянд, з легким усміхом і букетом у руках.
Великими літерами зверху було написано:
«Літня фотосесія року».
— Це... це ж я! — вигукнула дівчина.
— Так, — засміявся Максим. — Учора ввечері редактор побачив фотографії й одразу обрав цю світлину для обкладинки.
Троянда не могла повірити своїм очам.
Вона ніколи не була моделлю.
Ніколи не знімалася для журналів.
І раптом її фото опинилося на першій сторінці.
— Я навіть не знаю, що сказати...
— Тоді просто посміхнися, — відповів Максим.
Троянда засміялася.
— Мама точно не повірить.
— А друзі будуть заздрити, — підморгнув хлопець.
Дівчина знову подивилася на журнал.
У цей момент їй здалося, що життя починає змінюватися.
І найцікавіше було те, що поруч стояв Максим — незнайомець із камерою, який з кожною хвилиною ставав для неї все менш незнайомим.
Троянда ще довго не могла відірвати погляду від журналу.
Вона обережно провела пальцями по обкладинці.
— Невже це справді я?
— Справді, — усміхнувся Максим. — І ти маєш вигляд набагато впевненіший, ніж думаєш.
— Насправді я дуже хвилювалася.
— Цього ніхто не помітив.
Троянда знову розглянула фотографію.
Навколо були троянди, сонячне світло та сотні пелюсток. Знімок виглядав так, ніби його створили для якоїсь казкової історії.
— Це найкрасивіше фото, яке я коли-небудь бачила.
— Тому що на ньому ти, — сказав Максим.
Дівчина засоромлено відвела погляд.
Вони повільно рушили алеєю парку.
Навколо співали птахи, а легкий вітерець колихав дерева.
— Отже, ти фотограф? — запитала Троянда.
— Мрію ним стати. Поки що навчаюся і беру участь у різних проєктах.
— А я навіть не знаю, ким хочу бути.
— Не хвилюйся. Більшість людей цього не знає.
Троянда засміялася.
Розмовляти з Максимом було легко.
Наче вони знайомі вже давно.
Несподівано хлопець зупинився.
— Дивись.
На клумбі росли десятки троянд різних кольорів.
Червоні.
Рожеві.
Білі.
Жовті.
— Красиво, правда? — сказав він.
— Дуже.
— Але знаєш що?
— Що?
— Мені здається, що твоє ім'я підходить тобі більше, ніж будь-якій квітці.
Троянда засміялася.
— Ти завжди говориш такі дивні компліменти?
— Лише коли вони правдиві.
Вона похитала головою.
— Ти неймовірний.
— Дякую. Мені це вже казали.
— Сам собі?
— Іноді.
Троянда голосно розсміялася.
Навіть перехожі почали озиратися на них.
Час минав непомітно.
Вони говорили про школу, улюблені фільми, книжки та мрії.
Здавалося, що знайомство триває вже багато днів.
Та раптом телефон Троянди завібрував.
На екрані знову висвітилося:
Мама ❤️
— Ой ні...
— Проблеми? — запитав Максим.
— Великі.
Троянда відповіла на дзвінок.
— Доню, де ти?
— У парку.
— Трояндо! Ти вже бачила, що про тебе пишуть у соцмережах?
— Що?!
— Твоє фото всюди!
Дівчина широко розплющила очі.
— Серйозно?
— Дуже серйозно. Іди додому, я хочу все почути!
Після дзвінка Троянда подивилася на Максима.
— Здається, моє життя стало дивнішим за один день.
— І це тільки початок.
— Чому ти так думаєш?
Максим загадково усміхнувся.
— Тому що завтра в нас нова фотосесія.
— У нас?!
— Так.
— Максиме, ти навіть не запитав, чи я згодна.
— То ти згодна?
Троянда подивилася на журнал, потім на усміхненого хлопця.
І раптом зрозуміла, що хоче спробувати.
— Гаразд.
— Справді?
— Справді.
Максим радісно усміхнувся.
— Тоді побачимося завтра, Трояндо.
Дівчина рушила додому, міцно притискаючи журнал до себе.
Вона ще не знала, які пригоди чекають попереду.
Але була впевнена в одному:
зустріч із незнайомцем із камерою змінила її життя назавжди.
