Раді Вас бачити!

Втягнувши якомога глибше повітря, я зняла з себе светр, акуратно склала його і залишила на стільці. Оголеною шкірою плечей сковзнули колючі сироти.

Все добре. Добре.

Розстібнувши джинси, я також їх зняла і відправила до светру. Туди ж я склала і шкарпетки. Я залишилась лише в спідній білизні.

Що робити далі. Лягти і вкритися ковдрою? Дурня. Все одно не сховаюсь і вирішальний момент не відтерміную. Та і останньою дурепою виглядати геть не хотілось.

Ми ж тут для певної мети, тож сцени зніяковіння абсолютно зайві. Кусаючи свої запалені вуста, я схопилась пальцями за гачки бюстгальтеру. Позбувшись його, я зняла трусики і схрестила руки на грудях.

Почулись тихі кроки. Я завмерла на місці, стоячи спиною до дверей. Декілька секунд тиші і звук кроків попрямував у мій бік. Я оголеними лопатками відчула близьку присутність Власа Владиславовича. Його рівне дихання ледь-ледь торкалось моєї шкіри.

Сироти спустились хребтом сотнею крихітних змій. Незважаючи на те, що я свідомо пішла на все це, впоратися з хвилюванням було дуже й дуже важко. Я відчувала на собі цей важкий колючий і трохи примружений погляд. Пан Шраменко роздивлявся мене. Я вловила ледь відчутний аромат свіжості. Це був або гель для душу, або шампунь.

Чоловік обійшов мене. Став навпроти. Він був лише в одному рушнику, обгорнутому навколо його стегон. Кучеряве волосся було вологим і недбало зачесаним назад, але одне вперте пасмо все одно впало на високе чоло. Влас Владиславович роздивлявся мене так, ніби перед зголоднілим вовком викинули купу чудових свіжих кісточок з м’ясом.

— Худорлява, — скривившись помітив він, роздивляючись мої ноги, живіт і груди.

Я проковтнула слину і стиснула руки в замок. Раптом велика міцна долоня потягнулась до мого хвоста. Пальці підчепили резинку і різко стягнули її. Стало трохи боляче. Ледь кучеряве волосся розсипалось по плечах. Свої кучері я успадкувала від мами. Взагалі зовнішньо я суцільна її копія.

Чоловік жбурнув резинку на підлогу, обійшов і встав зі спини. Я випросталась, відчуваючи, що внутрішня напруга наближувалась до свого певного піку. Гаряча долоня торкнулась мене між лопаток. Я затамувала подих. Дотик викликав цілу купу відчуттів, ніби хтось жбурнув камінець у воду і вона розійшлась колами. Ось такими ж колами моїм тілом поширювались відчуття від чужих дотиків. Сироти поквапились вслід за теплою хвилею, яка розійшлась від гарячої руки.

Влас Владиславович підштовхнув мене до ліжка.

— На живіт, — наказав він.

Я лягла на живіт і стиснула пальцями подушку. Чоловік підійшов до тумбочки, дістав з пачки презерватив і подивився на мене. Напевно, в моєму погляді чудо зчитувались страх і хвилювання.

— Не трахалась, — пролунало, як ствердження.

Я лише стиснула вуста. Влас Владиславович зняв рушник і обійшов ліжко. Рівень хвилювання всередині мене миттєво підвищився. Не так я собі уявляла свій перший секс і вже точно не з таким чоловіком. Але рішення вже було ухвалено. Запізно його намагатись скасувати.

Відчувши оголеною шкірою чужу шкіру, я мимоволі вся зіщулилась і сильніше стиснула пальцями подушку. Долоня занурилась у моє волосся на потилиці і змусила притулитися щокою до цієї ж подушки, яку я панічно стискала.

Уважний погляд буквально спопеляв мене. Я чула і відчувала чуже гаряче дихання. Обличчя Власа Владиславовича було занадто близько. Він вивчав мене, ніби оцінював. Відпустивши моє волосся, чоловік випростався. Я почула, що він розірвав фольгу презервативу. Стало лячно. Страшенно.

Знову чужа шкіра притулилась до моєї. Тепер її було забагато — Влас Владиславович накрив моє тіло своїм. Я спиною відчула його останні краплини води після душу. Всю свою вагу чоловік спрямував у лікті.

Я не могла вгамувати своє важке дихання. Страх, глузуючи з мене, наближався. Я сідницями відчула твердий збуджений член Власа Владиславовича і це шалено мене налякало.

— Не сіпайся, — прошепотів мені на вухо чоловік. Його гаряче дихання обпекло шкіру на щоці.

Рука сковзнула вниз, стиснула сідницю. Сильно і дуже боляче. Я закусила губу, намагаючись звикнути до такого близького інтимного контакту. Гарячі тверді пальці спустились ще нижче і торкнулись мене між ніг. Я знову спробувала зіщулитись, за що одразу отримала дзвінкий сильний ляпанець по сідницях.

— Ти хочеш, щоб я тебе порвав? — невдоволено прошипів чоловік. — Якщо ні, тоді не сіпайся.

Я проковтнула слину і замружилась, коли пальці знову торкнулись мене між ніг. Розсунувши складки, вони торкнулись входу. Я підібгала пальці на ногах, відчувши слабку дивну емоцію. Вона ні нащо не була схожа, але виникла через пальці Власа Владиславовича. Я зашипіла, коли пальці грубо сковзнули всередину. Не глибоко, але все одно стало неприємно. Чоловік нічого не сказав, але його дихання пришвидшилось і стало важким. Широка грудна клітка на кожен вдих притискалась до моєї спини, сильніше вдавлюючи в ліжко.

У мене виникло відчуття, що зараз Влас Владиславович вже навряд чи зупиниться чи почує мій голос. Його дотики стали хаотичними. Він дістав пальці. Випростався і стиснув мої сідниці обома руками. Розсунув їх. Потім я відчула тверду голівку, сховану у латексі презервативу.

Я готувала себе до того, що про мене ніхто не піклуватиметься у ліжку. Очікування справдились. Чоловік штовхнувся всередину мене. Важкий біль обпік стегна і поперек. Я вигнулась, ледь не роздираючи пальцями нещасну подушку.

— Лягай, — прошипів Влас Владиславович і вдавив долоню мені в спину.

Шумно дихаючи, я намагалась звикнути до болю, але це було просто неможливо. Він сильніше штовхнувся у мені. Я притулилась носом до подушки і замружилась з такою силою, що побачила танець сріблястих крапок. Біль був нестерпним і пульсуючим, а ще дуже гарячим.

Мені не дозволили звикнути до думки, що це мій перший секс. Не дозволили підлаштуватися чи якось все це прийняти. Влас Владиславович знову притулився грудьми до моєї спини, здавив своїми руками мої і почав рухатися в моєму лоні. Сильно, грубо, але не швидко. Здійнявши голову, я побачила лише свої долоні, повністю сховані в руках чоловіка. Він був більшим за мене, але при цьому не навалювався усією вагою. Я могла вільно дихати.

Важке дихання Власа Владиславовича повільно, але впевнено перетворилось на гарчання. Він гарчав майже на кожен свій поштовх. Я кусала свої губи до крові і мовчала. Біль не слабшав.

Тепла колюча через щетину щока, притулилась до моєї скроні. Влас Владиславович сильніше здавив мої руки, продовжуючи рухатися. Внизу живота відчувалась болюча важкість. Інколи слабке скиглення виривалось з мого горла. Я гадки не мала, що буде настільки нестерпно боляче.

Відпустивши одну мою руку, чоловік зарився пальцями у моє волосся, відтягнувши його назад. Тепер його щока притулилась до моєї щоки і вже складно було зрозуміти, де і чиє дихання. Влас Владиславович продовжував глибоко рухатися в мені, сильніше стягуючи моє волосся на потилиці. Я просто намагалась витерпіти все це. Біль досяг того піку, коли гірше вже бути не могло.

Поштовхи пришвидшились. Чоловік, майже не контролюючи себе, втиснув мене в свої груди, проштовхнувши вказівний палець мені в рота.

— Смокчи, — наказав. — Смокчи, вовчице.

Я барилась, бо все всередині мене від болю і страху розсипалось на шматки. Але коли я боязко торкнулась кінчиком язика твердої подушечки, Влас Владиславович тихо загарчав. Втиснувшись в моє тіло так сильно, що по-справжньому стало нема чим дихати. Декілька секунд він залишався у мені. Я відчувала тремтіння в його тілі.

Видихнувши, чоловік вийшов з мене і підвівся. У мене не було жодних сил, щоб поворушити хоча б кінчиками пальців. Але біль відчутно зменшився і став просто ниючим.

— Йди, помийся, — відкашлявшись, промовив пан Шраменко. — Ти вся в крові.

Я залишилась нерухомою, дивлячись на жовте світло, що лилось з нічнику. Мені потрібно було декілька секунд, щоб знайти в собі залишки хоча б якихось фізичних сил.

— Це тільки у фільмах гарно, — я почула клацання запальнички, — в реалі все набагато гірше, вовчице.

Запах цигарок повільно наповнив простір спальні. Влас Владиславович, вже одягнений у піжамні штани, підійшов до тумбочки і витягнув зі шухляди пігулки.

— Зараз боляче, — він подивився на мене, тінь наповнила потворний глибокий шрам, роблячи чоловіка загрозливим, — згодом піді мною стане краще, — чоловік залишив пігулки на тумбочці. — Вип’єш, — випустивши дим, він вийшов зі спальні.