Я — Дем’ян Вовк. Моє прізвисько «Граніт», і це не метафора. Я очолюю безпеку Магічного Конклаву, не розмовляю з дилетантами та не маю слабких місць. Принаймні, так було до сьогодні.
Один невдалий рейд на Троєщину. Одна відьма-аматорка в леопардових лосинах. Одне криве закляття «Твердиня Титана», яке замість магічного щита вдарило мені... нижче пояса.
Результат?
1. Я заблокований у стані «вічної бойової готовності».
2. Я не можу віддати наказ — магія дозволяє мені тільки хрипко стогнати або говорити ніжності.
3. Ця нестерпна дівчина, Роксі, — єдиний «резервуар», який може зняти мою напругу.
Вона думає, що це смішно. Вона вважає мене своєю іграшкою. Але вона не розуміє: коли Граніт тріскається, з-під нього виривається звір.

Ця книга — це історії "цікавих" і зовсім не очікуваних пацієнтів, головної героїні книги "Як пізнати кохання" Анни Федорівни.
Кожного тижня до кабінету психотерапевтки приходять пацієнти, яких не зустрінеш у звичайному житті.
Вона слухає їх, ставить незручні питання і намагається зберігати професійність.
Але щоразу, коли двері за черговим пацієнтом зачиняються, вона думає: небезпечна терапія буває не тільки для них, а й для неї самої.
Головне, щоб після цих сеансів, ніхто не хотів скрутити її голову.

Вибух у лабораторії перекреслив моє звичне життя, а наступне пробудження подарувало світ, у якому існують перевертні, стародавні прокляття й двоє чоловіків, чиї погляди переслідують мене навіть уві сні.

Арен і Каель — брати-близнюки, альфи наймогутнішого клану. Один приховує силу за холодною стриманістю, інший не звик відмовляти собі в бажаннях. Вони різні, як місячне світло й полум'я, але обидва впевнені в одному: я належу їм.

Їхній світ називає мене істинною.

Я називаю це божевіллям.

Та що сильніше я намагаюся знайти шлях додому, то частіше ловлю себе на думці, що серце починає зраджувати здоровий глузд. Особливо коли давнє прокляття, здатне знищити цілий клан, раптом виявляється нерозривно пов'язаним зі мною.

І якщо для двох альф я порятунок, то хто врятує мене від них самих?

Чон Техьон завжди ненавидів альф за їхню грубість та агресію. Він був упевнений, що не стане одним із них, але нещасний аркуш із тесту приніс страшний вирок — 94% абсолютного домінування. Техьон ненавидить свою сутність та внутрішнього вовка. Проте в одному вони зійшлися — у безмежній одержимості Лі Єджуном.

Від омеги-кролика пахне солодкими булочками, і голодний звір прагне лише одного — з’їсти його. Рятуючи друга, Техьон обере шлях брехні та ліків, але в шістнадцять років інстинкти зірвуть ланцюги, і фатальна мітка запечатає їхні долі. Техьон завжди хотів привласнити свого кролика.