Пролог
Вікторіанська епоха
Ніч опустилася на старе портове місто, де вузькі вулички Арабського кварталу пахли кардамоном, кавою та спеціями. Тут поколіннями жили торговці, ремісники й цілі родини, які берегли свої традиції та легенди.
Та одного дня все змінилося.
До міста прибули багаті італійські промисловці на чолі з родом Россі-Дон. За золотом, підкупом і насильством вони поступово захопили квартал, вигнавши його мешканців із домівок. Тих, хто чинив опір, чекали в'язниця, заслання або смерть.
Серед натовпу вигнанців стояв молодий шейх Алі аль-Мазар — прадід майбутнього Алмаза. Він востаннє озирнувся на мінарети, ринок і будинок своїх предків, над якими вже майорів прапор нових господарів.
Старий хранитель кварталу простягнув йому загорнуту в шкіру книгу.
— Бережи її... Це лише половина карти. У ній приховано шлях до Загубленого міста наших предків. Той, хто знайде його, поверне законному роду силу, землю і честь.
Алі міцно притиснув книгу до грудей.
— Клянусь іменем своїх предків, — тихо промовив він, — одного дня наш рід поверне те, що в нас украли. Навіть якщо на це підуть покоління.
Полум'я пожирало будинки Арабського кварталу, а родина Россі-Дон святкувала свою перемогу.
Так народилася війна, що триватиме понад сто років.
І саме цю клятву мав виконати спадкоємець роду — Алмаз.
