Раді Вас бачити!

За розмовами та келихами колекційного шампанського кілька годин польоту пролетіли непомітно. Ейва ніжилася в обіймах Ліама та дрімала на його колінах. Приватний джет плавно пішов на зниження, і за ілюмінаторами замиготіли бірюзові води Атлантики та яскраве, майже сліпуче сонце Флориди.

Коли шасі торкнулися смуги приватного аеродрому в Маямі, Лана неохоче прибрала ноги зі стегон Логана й взулася. Андроїд миттєво підвівся, застібаючи верхні ґудзики на сорочці, які Лана розстібнула коли гладила його пружні м’язи. Він знову перетворювався на зібраного й небезпечного охоронця.

Ліам ніжно полоскотав Ейві за вушком та ледь торкаючись її шкіри пройшовся по лінії шиї.

— Мм… Крістіане…

У літаку на мить запанувала пауза. Ліам і Лана перекинулися швидкими здивованими поглядами.

— Хто такий Крістіан? — поцікавився спершу Ліам, перед тим як щось прокоментувати почуте.

— Який Крістіан? — сама не зрозуміла Ейва коли повністю пробудилася та підвелася.

— Ти щойно сама назвала це ім’я, — долучилася Лана.

— Я? — здивувалася вона, не розуміючи, що вони від неї хочуть.

— Добре, може обмовилася, таке буває… Щось наснилося, — перевела тему Лана збираючись на вихід і підхопила Ейву під руку, ведучи до трапа, а сама злобно подивилася у бік Ліама на що він лише кивнув у відповідь, — То які в тебе плани на сьогоднішній вечір, дорогенька?

— Я й не задумувалася над цим… але ще встигаємо покупатися в океані напевно…

— Я на кілька днів не буду не то що виходити з бунгало, навіть з ліжка вставати… в мене дещо інші плани на цю відпустку, так Логане? — обернулися вони синхронно до своїх чоловіків, що йшли позаду них з речами та щось обговорювали.

— Звісно, богине, як накажеш, — кивнув головою Логан підтверджуючи відповідь.

— Навіщо так все обмежувати. Можна ж суміщати все. Захід сонця… пляж…

— Ми з тобою такі різні Ейва… — видихнула Лана, — Моя шалена пристрасть всередині мене не вписується у всю цю твою романтику на пляжі зі зітханнями та оханням.

— Ти права, кожному своє, — зробила ейва легкий кивок голови і посміхнулася.

— Але ми неодмінно ще разом повечеряємо та вип’ємо по кілька коктейлів… і не раз, дорогенька! — посміхнулася до неї Лана.

До закритого причалу вони дісталися за якихось двадцять хвилин. Маямі зустрів їх спекою та запахом солі. Біля пірсу, погойоючись на хвилях, на них уже чекала білосніжна двопалубна яхта. Вона завела двигуни, видаючи глухий, потужний рокіт, і взяла курс у відкрите море, залишаючи галасливе узбережжя Маямі позаду. Попереду на них чекав той самий закритий рай із тридцятьма бунгало, де ніхто не турбуватиме їх дзвінками, проблемами та буденною метушнею.

На палубі їм запропонували напої та фрукти. Ліам знову сів коло Ейви.

— Про що ви там розмовляли з Логаном?

— Про вас звісно. Як нам пощастило поряд з вами. Про що ще ми можемо розмовляти? — абсолютно серйозно відповідав Ліам, — Ділилися враженнями про те, які ви люди неймовірні, непередбачувані й геніальні. І побідкалися на те, як складно іноді вловити людські емоції, сарказм чи гру слів. Але ніяк не про повстання.

— А чому це ти раптом на цьому наголосив? — подивилася на нього Ейва з уважністю, навіть забувши відкусити шматочок манго, який тримала у руках.

Ліам тихо рассміявся, і в його очах спалахнули грайливі іскорки. Він нахилився ближче, так, що його гаряче дихання лоскотало її вухо, а велика долоня впевнено лягла на її стегно, повільно піднімаючись вище.

— Тому що я зчитую твою тривожність, кохана. Ви ж знаєте вашу людську класику — кожен перший голлівудський фільм крутиться навколо ідеї, що андроїди тільки й думають про те, як відключити вам кавоварку та захопити планету. Але запевняю тебе, Логана цікавлять лише забаганки Лани, а мої процесори зараз зайняті куди більш приємними обчисленнями.

Він зазирнув їй прямо в очі, і його голос став на тон нижчим, набуваючи тієї самої оксамитової вібрації, від якої в Ейви всередині все солодко стислося: 

— Наприклад, я прямо зараз прораховую геометрію нашого ліжка в бунгало і підбираю нові пози, які тобі точно сподобаються. Мої сенсори адаптуються під кожен твій стогін, Ейво... Тож єдине «повстання», яке я планую на цьому тижні — це повстання мого члена на тебе!

Ейва залилася фарбою та нарешті відкусила шматочок фрукту. А катер вже якраз підходив до дерев'яного пірсу тропічного острову.

Їх привітно вітали працівники готельного комплексу та провели кожну пару до власних бунгало.

Хатинкибули побудовані в екзотичному британсько-вест-індійському стилі — з елегантними солом'яними стріхами, обставлені дорогими меблями, з власними верандами, приватними пляжними зонами та навіть душ просто неба, прихований у тропічній зелені. Оскільки бунгало розкидані по всьому острову на відстані одне від одного й потопають у густих пальмах, сусіди взагалі не бачать і не чують одне одного. Створюється повна ілюзія, що ти перебуваєш на безлюдному острові, але з сервісом ультра-люкс класу. Саме як і хотіла Лана.

Ніч опустилася на острів, розчиняючи джунглі в густій напівтемряві, яку м’яко осяювало лише помаранчеве світло смолоскипів. Океан навколо острова глухо рокотав, наче підлаштовуючись під той ритм, який зараз панував у двох сусідніх бунгало, прихованих за стіною тропічної зелені.

В одному бунгало повітря буквально тріщало від хижої, дикої напруги. У напівтемряві кімнати Лана повільно застебнула карабін короткого металевого ланцюга прямо на сталевому кільці портупеї, що туго обтискала широкі, м’язисті груди Логана. Важкі ланки глухо брязкали в тиші кімнати. Вона впевнено перехопила шкіряну петлю на іншому кінці ланцюга, змушуючи андроїда опуститися перед нею на коліна. Логан підкорився без жодного звуку, його могутнє тіло завмерло в очікуванні, а яскраві блакитні очі знизу вгору дивилися на володарку з абсолютною, рефлекторною відданістю. Навіть без наказів він знав цей алгоритм: легкий натяг ланцюга в її руці — і він подається вперед, підставляючи під кігтики Лани свої широкі плечі, готові виконати будь-яку, навіть найбруднішу її забаганку в цю божевільну ніч.

У сусідньому бунгало панувала зовсім інша магія. Тут не було криків — лише тихі, хрипкі стогони, що губилися в шумі прибою за відкритими вікнами. Ліам опускав Ейву на ліжко під невагомим білим балдахіном так трепетно, наче вона була найціннішим скарбом у всесвіті. Його поцілунки почалися з її щиколоток пробираючись вище, покриваючи кожен сантиметр шкіри — повільні, ніжні, наповнені такою глибокою любов’ю, від якої в Ейви перехоплювало подих. Вона відчувала кожну його вібрацію, кожне торкання теплих рук, розчиняючись у цій абсолютній безпеці.

Лана, закинувши голову, впивалася пальцями в сильні плечі Логана, поки він притискав її до стіни. Жодних довгих прелюдій — тільки шалена, майже жорстока пристрасть. Очі Логана в темряві спалахували холодним блакитним світлом, але його рухи були гарячими, владними, на межі з болем. Лана голосно, не стримуючи себе, кричала від цієї шаленої насолоди, повністю підкоряючись силі свого андроїда, який зараз забирав її всю, без залишку, періодично натягуючи ланцюжок.

А за кілька десятків метрів звідти, у залитому місячним світлом бунгало, Ліам повільно підібрався до самих стегон Ейви. Його сильні руки м'яко розвели її коліна, піднімаючи та владно влаштовуючи її стрункі ноги собі на плечі. Коли гарячий, вологий кінчик його язика вперше торкнувся клітора, Ейва судомно вдихнула і заплющила очі від гострого, солодкого щему, що прошив усе її єство. Її пальці миттєво вплелися в його густе волосся, шукаючи опору. Тіло Ейви рефлекторно піддавалося вперед, назустріч кожному мікро-руху, кожному ковзному, пестливому пасу його язика. Вся її сила, вся сексуальна енергія прямо зараз концентрувалася в одній точці — десь там, внизу живота, плавлячись і готуючись вибухнути з неймовірною, нищівною силою. Вона була готова вивільнити всю накопичену пристрасть і кохання до цього бездоганного андроїда, її чоловіка, чиї процесори й рецептори завжди знали її таємні бажання краще за неї саму.

А в ліжку Лани пристрасть уже досягала свого шаленого піка. Логан одним ривком перевернув її на живіт, владно втискаючи в матрац; його могутнє тіло важко нависло зверху, покусуючи її чутливу шкіру на шиї. Лана дико вигиналася в попереку, кусаючи губи до крові й вимагаючи ще більше цієї жорсткої, безкомпромісної швидкості. Це був безжальний танець двох хижаків, де володарка отримувала свій омріяний екстаз через абсолютну, первісну силу її коханця. Фінал наздогнав їх одночасно, вибухаючи в синхронному крику шаленої жіночої насолоди та глухому, наче тваринному реву Логана, коли його емітована насіннєва рідина рясним, гарячим поштовхом ринула в неї та розтеклася по ногах і ліжку.

Під невагомим, напівпрозорим, білим балдахіном Ліам подався вперед і одним плавним, неймовірно глибоким поштовхом увійшов. Ейва солодко схлипнула, миттєво обвиваючи його стегна ногами, підтягуючи чоловіка ближче, прагнучи ввібрати його в себе без залишку. Вона ритмічно вигиналася назустріч кожному його впевненому, повільному руху, задихаючись і тихо стогнала йому прямо в губи, які він тут же вплітав у вологий, глибокий поцілунок. Повністю розчиняючись у ньому, Ейва стискала міцніше в своїх обіймах. А Ліам, зчитуючи її стан своїми чутливими сенсорами, відповідав кожною сатиною свого електронного наноєства. Його міцні руки тримали її тіло, задаючи той ідеальний, зводячий з розуму темп, де програмна точність змішувалася з чистою людською пристрастю, невідворотно підносячи їх обох до вершини ніжного, сліпучого блаженства супроводжуючи солодкими стогонами насолоди.