Раді Вас бачити!

Після гарячого душу Сіара сиділа у своєму ліжку, обдумуючи, як буде чинити далі з Райаном. Дівчина перебирала десятки варіантів, як може перевірити боса у щирості його почуттів, але Сі усвідомлювала, що перед нею не звичайний чоловік. Райан може виявити будь-яку провокацію зі сторони Сіари, тому дівчини має все зважено обдумати, а, тільки потім діяти. Сі прагне з'ясувати, чи може вона довіряти чоловікові, який зміг підкорити її серце, хоча Сіара досі боялася зізнатися собі у цих почуттях. Дівчина вирішила, що буде провокувати боса на інтим, але не дозволить до себе наблизитися! Жорстоко?! Можливо, але! Якщо Сіара насправді йому дорога так, як він їй говорив, то чоловік не буде наполягати і не піде наліво. Сі переймалася ще за один момент - аби самій не провалити цю перевірку і не затягнути боса у ліжко! Сіара планувала пізніше зайти в гості до чоловіка і подражнити його, але він все зробив по-своєму. Дівчина почула дверний дзвінок, а коли відкрила двері, то побачила Райана.

-Що сталося? - Сі взяла його за руку, затягнула у дім та розглядала великий поріз над оком.

-Все в порядку. - Сіара виглядала стривоженою, а Райана хвилював, лише зовнішній вигляд дівчини - на ній була коротка піжама, яка майже нічого не залишала для уяви. Погляд чоловіка наштовхнув Сі на можливий план перевірки.

-Сподіваюся, що твоя голова ще більше не постраждала! - холодно сказала Сіара, адже попередня її реакції показала, що вона сильно переймається за боса. Дівчина вирішила трохи охолодити їхні відносини. - Чим завдячую такому пізньому візитові? - Сі бачила, як кров тече по обличчі Райана, але це не заважало йому голодно розглядати її тіло. - Якщо тобі немає чого мені сказати, то попрошу залишити мій дім. - дівчина провела руками по своєму тілові. - Як бачиш, я вже зібралася спати. - очі чоловіка повільно відірвалися від декольте Сі, та пара зустрілася поглядами.

-Можливо, я складу тобі компанію?! - Сіара дивилася на боса, ніби перед нею був пес, який нагадив у будинку, але вперто не усвідомлював своєї помилки. - Зіронько, мені залишитися? - чоловіка не зупинив зневажливий погляд Сі, яка прослідкувала за його рукою, що пройшлася по краю мережива, яке прикривало її груди.

-Все, що тебе чекає тут - це травма члену! - дівчина відбила руку та ткнула пальцем у рану, яка ще більше закровоточила. - Райане, ти хочеш, щоб я тебе пробачила, чи добавила твоє ім'я у свій список помсти? - Сіара холодно дивилася на боса, який справді перелякався.

-Зіронько... Я не... - чоловік підігнув вуста та відступив на крок від Сі. - Вибач мене! - Райану було важко дивитися на дівчину. Цей погляд він бачив, коли Сіара дивилася на Бріо, якого хотіла знищити. - Я просто...

-Райане, невже ти думаєш, що пусті слова змусять мене забути, що ти намагався мене зґвалтувати? - погляд дівчини був крижаним. Чоловік сам заморозив те серце, яке вперше довірилося після минулого, а тепер бос не знав, як саме загладити провину перед Сі.

-Зіро... - але Райан помітив, як дівчина хитає головою. - Сіаро... Я сподіваюся, що ти знайдеш сили пробачити мені... - чоловік планував, що прийшовши до Сі, то вона буде рада йому, але тепер бос усвідомив, що боляче її ранив.

-В тебе є час до вечора, аби довести мені, чи можу я вірити тобі, але! - дівчина підійшла до чоловіка. - Райане, це не означає, що я відразу впущу тебе у свій простір, а, тим більше, у свою спальню! - бос кивнув головою, адже був готовий до всього, що накаже Сі. Дівчина помітила, як кров почала капати на підлогу, тому вирішила допомогти Райану. - Ідемо, оброблю та зашию рану. - Сіара відвела боса на кухню, посадила у крісло та відправилася за аптечкою. Чоловік слідкував за кожним її рухом! Як покачувалися її бедра, у такт кроків... Як підстрибувало її волосся, а бос мріяв накрутити його на свій кулак та впитися в губи коханої... Як вона встала на пальчики, щоб дістатися до аптечки і піжама оголила її сідниці... Райан не втримався, встав, підійшов до Сіари та легенько притулився до її спини. - І ти хочеш, щоб я тобі вірила?! - Сіара зло дивилася на боса через плече. - Райане... - Сі хотіла відпихнути чоловіка, але руки, ніби перестали її слухатися.

-Ти сьогодні пахнеш, як шоколадка... - чоловік мимохіть провів носом по шиї дівчини і відчув, як по її тілу пішли мурахи. Сіара розвернулася обличчям до Райана, коли бос звернув увагу на її соски, які стирчали. Чоловік прагнув провести рукою по них, але він швидко себе зупинив. Сі знала, що їй буде важко відірвати руки боса від себе, адже вона прекрасно пам'ятала, як збуджується від будь-яких незначних дотиків зі сторони Райана. Дівчина наказала своїй вагіні заспокоїтися та тримати себе під контролем!

-Я і на смак, як солоденька цукерочка! - чоловік виглядав ображеним, адже усвідомлював, що Сіара його спеціально провокує, але бос був радим, що дівчина взагалі дозволяє йому стояти поруч.

-Я це знаю! - прошепотів Райан в міліметрах від вуст, які хотів поцілувати. Чоловік нахилився ще вперед, і Сі помітила, як його рука потягнулися у її бік. Дівчина чекала на пристрасний поцілунок, але бос дістав аптечку з верхньої полички та передав у руки Сіари. - Ти хотіла мені допомогти. - Райан бачив розчарування на обличчі дівчини, але не смів нічого про це сказати, аби не розлютити її ще більше. Сі повернула боса на крісло та почала обробляти рану.

-Це хто тебе так? - Сіара хотіла побачити вживу героя, який наважився натовкти пику М'яснику.

-Дехто не хотів ділитися інформацією. - Сі відчула руки Райана на бедрах, але вони не блукали по її тілу. - Але тепер я знаю... - Райан затих, і дівчина загубила його погляд. Він, ніби перемістився у якийсь свій світ, у який вирішив впустити кохану. - Вибач мене за попередні дії... - Райан притис Сі до себе, а вона відчула, як її піжама намокла. Бос плаче?! Дівчина не вірила у це, але, коли Райан поглянув на неї, то його обличчя було мокре від сліз. - Моя рана... Її наніс чоловік моєї подруги, з якою я не спілкувався більше п'яти років. - тихо промовив бос, ніби боявся зізнатися у своєму промахові. - Вона була дуже дружньою з моєю колишньою дружиною, а після смерті Софі я викреслив її зі свого життя. - Сіара стирала сльози чоловіка. - Вона нагадувала мені про зраду дружини, але... - дівчина почула важкий видих Райана, але бос вирішив відкритися перед Сі. - Виявляється, я взагалі не знав Софі. Я займався своїми справами, не звертаючи уваги на очевидні речі...

-Райане, що сталося?! Ти мене лякаєш. - чоловік обтер обличчя та взяв Сіару за руки.

-Зіронько, щоби з тобою не сталося... Які би проблеми у тебе не були, але не мовчи і не приховуй нічого від мене! Тоді я зможу все вирішити! - Сіарі було приємно чути такі слова, але вона не розуміла, звідки вони взялися і чому?

-Райане... - дівчину лякав надломлений голос чоловіка.

-Моя колишня була важко хворою, тому і пішла до Дарела. Вона знала, що я не пробачу зради, тому... - це багато чого пояснювало, але Сі було важко у таке повірити.

-Але, це занадто жорсткий метод для 'самогубства'! - Сіара знала, що це все закінчилося вбивством, але перед тим дружині Райана прийшлося пройти всі кола пекла з Дарелом.

-Софі не знала, що він за людина. Дарел пропонував їй стосунки, але вона відмовила йому - це було на початку нашого шлюбу. Фото, що Дарел відправив мені... - Райан знову притих. - Він хотів мені помститися, адже йому ніхто не відмовляв, а тут...

-Твоя дружина сама прийшла до нього. - Сіара похитала головою. Їй було надзвичайно шкода цієї жінки.

-Так. Ці фото зробили свою справу - мене охопив гнів і я... Я... - очі боса знову наповнилися сльозами.

-Звідки ти це знаєш? - Сіара не знала, що зараз керує Райаном - жаль про скоєне, чи він досі має почуття до покійної дружини? Адже, Софі померла, але почуття до неї могли жити і досі!

-Подруга передала мені листа, який залишила Софі перед зустріччю з Дарелом. - чоловік дістав листок із кишені та передав його Сі, а вона прочитала послання.

'Якщо цей лист потрапив у твої руки, то я нарешті здобула свободу і не відчуваю того пекельного болю. Я не розповіла тобі про пухлину... Мені здавалося, що всім наплювати на мене, тому і приховувала це від тебе спочатку, а потім було вже занадто пізно. Можливо, це було помилкою, але я ні про що не шкодую - ти подарував мені чотири роки щасливого життя. Я знаю, що ти мене не кохав, але ти був добрим зі мною і мені було цього досить. Я шкодую, лише про одне, що не змогла подарувати тобі дитинку, про яку ти так сильно мріяв. Спочатку я не могла завагітніти, а коли дізналася, що це сталося, то дізналася і про свій діагноз. Я знала, що не зможу виности здорову дитину, тому і вибрала аборт, а не народжувати мертвих або дітей-інвалідів. Я впевнена, що ти знайдеш свою кохану, і ви створите щасливу, повноцінну сім'ю. Райане, прошу, не вини себе у моїй смерті. Це, лише мій вибір!'

-Софі знала, що в мене немає до неї почуттів, але і знала те, що я буду боротися за наш шлюб. - Сіара склала записку і не знала, як реагувати. - Софі вирішила покінчити так з болем, який відчувала останні два місяці. Кейт розповіла, що знеболюючі не допомагали Софі, лікуватись було запізно, а сама вона не змогла би відібрати своє життя, тому вирішила зробити це моїми руками. - Сіара бачила, як Райану було боляче від спогадів. - Коли я дізнався, що вона зробила від мене аборт, то я вперше вдарив її. Ми разом вибирали імена майбутнім дітям, а тут така новина. Це відчувалося, як зрада, але я не знав, що вона бореться за своє життя і програє!

-Райане. - Сіара привернула до себе увагу. - Я не хочу дітей...

-Але чому?! - чоловік розумів, що йому доведеться вибрати: або дитина, або кохана.

-Лікар казав, що я не зможу завагітніти. Не після всього насильства, що я пережила. - пройшло кілька років, але дівчина досі не забула дні, проведені у борделі. - Коли я дізналася про вагітність, то не задумуючись зробила аборт, але... - дівчина відійшла до тумбочки, взяла пляшку вина та випила з горла. Сіара не могла розповісти справжньої причини свого рішення!

-Зіронько? - чоловік досі не знав, як важко це відбилося на Сі.

-З того самого дня мене переслідує кошмар. Я не бачу ніяких снів, лише один той самий, але кожної ночі. - дівчина повернулася до Райана та простягнула йому пляшку, яку той забрав, але не випив. - Мені сниться дівчинка. Їй на вигляд рік або півтори. На ній біла, пишна сукня, а на голові такі світлі кучері, які переливаються на сонці. Дівчинка посміхається до мене та тягне ручки, а я... - Сіара взяла пляшку та знову випила, їй було нестерпно боляче це згадувати - вона вбила своє ненароджене дитя. - Я втікаю від неї! Біжу так швидко, як тільки можу, а потім... - чоловік помітив, як тіло Сі перетрусило від згадки. - Потім я чую нестерпний плач малечі, а коли розвертаюся до неї... - дівчина присіла на підлогу, адже ноги починали труситися від цих снів, і вона могла просто впасти. Сіара підігнула до себе коліна та обійняла їх. Райан підійшов до неї та притис до свого тіла.

-Я з тобою. - чоловік чув, що Сіара плаче. - Я завжди буду поруч! - Сі примостила свою голову на грудях боса. Дівчина чула, як б'ється його серце і це заспокоювало її, хоч трохи.

-Коли я розвертаюся до дівчинки, то її сукня вже була зафарбована кров'ю, а обличчя малечі було спотворене болем... - Райан відчував, як на його руку капають сльози Сіари. - Я завжди чую від неї єдину фразу: 'Це ти мене вбила, мамо!' - бос сильніше притис Сі до себе, бо її тіло почало струшуватися від сильного плачу.- З цим я просиналася у холодному поті та сльозах. - знову обраниця Райана розбиралася зі своїми проблемами сама, коли чоловік думав, лише про себе. - Це було моє свідоме рішення, але я не думала, що мене з'їдатиме провина. - дівчина плакала на грудях Райана, а він заколисував її у своїх обіймах.

-Ти більше не будеш проходити через такі муки. Якби я тільки знав... - бос бачив стан коханої і був готовий на все, аби вберегти її від подальших страждань.

-Але ти не знав. Тепер я п'ю гормональні, щоб бути впевненою, що така ситуація не повториться, але вони не вбережуть мене від наслідків. - чоловік раніше не розумів, наскільки Сіарі важко і тепер ще більше картав себе за свій вчинок. - Райане, тобі доведеться обрати...

-Зіронько! Я завжди буду обирати тебе! Лише тебе. - бос взяв обличчя Сі у свої руки. - Якщо ти не хочеш дітей, то ми все зробимо правильно, щоб їх не було. - чоловік розумів, що відмовляється від своєї мрії, але був готовий до такого. Принаймані зараз! Райан сподівався, що Сіара передумає на цей рахунок за кілька років!

-Ти підеш на таку жертву? - дівчина поглянула у очі боса та почула впевнений голос чоловіка.

-Для тебе?! Так! - Сі, навіть була готова забути про той вчинок Райана. Але, тільки тоді, якщо він дотримає свого слова і не використає свою фізичну силу проти неї знову! Райан заховав усі думки про дітей глибоко у своїй душі, бо зараз тримав у руках важливішу людину у своєму житті - Сіару! - Щоби ти не зробила, мій вибір - це ти! Тільки ти, Зіронько!