Раді Вас бачити!

Сіара довго вертілася у своєму ліжку, намагаючись опанувати свої сумніви. Вона хотіла перебратися у будинок Райана, але не знала, як поговорити з Еммі про їхній можливий переїзд. Сі бачила, що дівчина боїться чоловіків, тому не хотіла, щоб вона ще більше нервувала, але помічала, що Райан не викликає такого страху, як інші. Сіара боялася, що Еммі не підтримає її у цьому питанні, тоді Сі буде змушена жити окремо від коханого, саме тоді, коли наважилася на переїзд. Сіара планувала поговорити з Еммі завтра після отримання документів, але якщо вона буде проти, то Сі готова жити на два будинки. Дівчина хотіла отримати пораду від Райана, але знала, що він зараз допомагає Гаррі, тому просто написала йому: 'Як переконати Еммі, щоб ми жили всі разом?' За хвилину до неї телефонував коханий.

-Ти чому не спиш у такій годині? - голос чоловіка був стурбованим, і дівчина почала перейматися, що щось трапилося.

-У вас все гаразд?! - Сі почула голоси біля коханого.

-Не переймайся за нас. Ми з Ітаном справляємося. - дівчина заспокоєно видихнула. - Зіронько, ти готова переїхати до мене?

-Так... - Сі відчула полегшення, зізнаючись відкрито у своїх бажаннях. - Я хочу жити разом з тобою. Я хочу весь свій час проводити з тим, кому належить моє серце. - бос мовчав. Він не міг повірити, що Сіара відкрилася йому. - Райане?

-Зіронько, якби ти тільки знала, наскільки сильно я тебе кохаю. Я дуже радий, що ти готова жити у моєму будинку. - чоловіка розпирало від щастя. - Ми разом обговоримо це з Еммі. Я впевнений, що вона підтримає тебе. - дівчина змогла ще більше заспокоїтися після слів Райана.

-Ти так думаєш? - Сі не хотіла знаходитися між двох людей, які їй дорогі. Вона безмежно хоче переїхати у дім коханого, але не залишить саму Еммі, якщо вона не буде готовою до цього.

-Якщо Еммі ще не захоче жити поруч зі мною, то ми почекаємо, поки їй буде достатньо комфортно біля мене. - Сі вважала Райана ідеальним чоловіком, не звертаючи уваги на всі його недоліки.

-Ти зможеш почекати? - бос зміг її запевнити у своїх почуттях.

-Я завжди буду тебе чекати! Зіронько... - Сі знову почула голоси на задньому фоні. - Я мушу йти.

-Звичайно. Вибач, що відволікла. Я тебе кохаю! - Сі почула, що чоловік посміхається.

-І я тебе кохаю, Зіронько! - їхній дзвінок розірвався. Сіару досі не покидали слова Бріо про якогось Маркуса, який знайомий з Райаном і якось пов'язаний з нею. Дівчина сьогодні вперше відкрито зізналася босу у своїх почуттях! Сі не могла повірити, що чоловік приховує щось страшне від неї, а слова Бріо... Сіара сприйняла їх, як бажання колишнього посіяти сумніви, аби вона вирішила покинути коханого, який зміг її зцілити. Дівчина змогла спокійно заснути, вирішивши забути про того Маркуса, якого, можливо, і не існує! На іншому кінці міста Райана мучили власні страхи. Сіара йому відкрито зізналася у своїх почуттях, але вона ще не знає... Не знає головної таємниці чоловіка! Райан не знав, як довести коханій, що всі ці роки був щирим з нею. Бос знав, що це буде головним його випробуванням, але чоловік готовий завоювати Зіроньку ще раз, аби вона обрала його!

На ранок Сіара не зустріла боса. Дівчина почала перейматися, що у них щось трапилося, але до неї прийшло СМС, де чоловік повідомив, що змушений затриматися, але з ним та її друзями все гаразд і, щоб вона була спокійна. Після цього Сі змогла розслабитися та продовжити готуватися стати мамою. Коли вона була готова, то до неї у спальню забігла схвильована Еммі.

-Сіаро, йдемо пити каву? - дівчина боялася, що це все виявиться неправдою, але Сі взяла її за руку, щоб заспокоїти.

-Еммі, як я тобі у ролі мами? - дівчинка довго дивилася на Сіару, а потім кинулася у її обійми.

-Дякую тобі! - тихо прошепотіла Еммі. - Дякую, що змогла мене врятувати!

-Ходімо, вип'єш чаю, щоб заспокоїтися. - Сіара забрала малу та повела на кухню. Їхнє чаювання швидко закінчилося, але це не допомогло Еммі, яка весь час знищувала серветки, які були на столі. Дівчата сиділи на кухні, коли до них зайшов Остін, який буде їх супроводжувати, але він прийшов разом з Гейлом.

-А він, що тут робить? - Еммі дивилася злими очима на хлопця.

-Це наказ Райана, тому всі претензії - йому. - дівчина показала язика Гейлу, і всі вони відправилися в адміністрацію за документами Еммі. Дорога зайняла набагато довше, ніж отримання паспорта! Все пройшло близько за п'ятнадцять хвилин. Їх ніщо не питали, а просто попросили почекати у кабінеті, поки до них підійдуть. За десять хвилин до них зайшов статний чоловік, який відразу поглянув на Остіна та посміхнувся йому - вони були знайомі. Він попросив ознайомитися Сіару з документами, показав, де потрібно поставити підпис і потім повідомив, що Еммі офіційно перебуває під опікою Сі. Коли дівчина вже стояла на парковці біля авта, то не могла стримати свого захвату. Еммі тримала документ і стрибала щаслива. Вона кинулась у обійми Сіари і пищала на весь паркінг.

-Це сталося!!! - Еммі і мріяти про таке не могла, а тепер у неї є людина, яка хвилюється за неї та готова допомогти.

-Тихіше! Ти зараз оглушиш всіх нас. - Сіара посміхалася, а хлопці позатуляли вуха руками. - Ну все, добре. Святкувати будемо вдома. Сідай вже у машину. - Гейл відкрив двері, і Еммі заскочила у авто. Сі хотіла швидше побачити Райана, тому відкрила свої двері, коли почула скрегіт шин, який відволік їх всіх.

-Сіаро, швидко залазь в машину! - Остін став перед дівчиною та намагався пришвидшити, бо відчував, що це по них, але вийшло так, що захистив її собою. Почувся ряд пострілів, який знайшов свою ціль. Сі не встигла нічого промовити. Ще секунду тому вони всі разом були щасливі, що Еммі приєдналася до їхньої сім'ї, а тепер... Тепер вона спостерігала, як Остін мовчки опускався на землю. Його сорочка була просякнута кров'ю, а у очах застиг жах. - Тікай... - почула дівчина від друга. Тіло Остіна мирно лежало і біля нього утворилася величезна калюжа крові. Сіара впала до тіла хлопця та кричала на все горло.

-Ні-і-і! Остіне! - дівчина намагалася закрити рани хлопця своїми руками, але її шкіра швидко покрилася його кров'ю.

-Сіаро... - з рота Остіна витікала кров, але він хотів вберегти подругу. - Ти... мусиш... врятуватися... - хлопець забрав її руки та відпихнув від свого тіла. - Покинь... мене... - та Сі повернулася до друга, але побачила, як його очі закрилися. Дівчина почала кричати, намагаючись пробудити Остіна.

-Ні-і-і! Ти не можеш покинути нас! - Сіара дивилася на бездиханне тіло друга і не вірила, що це відбувається насправді. - Ні-і-і! Остіне! Ти не можеш... - Сі знайшла свій телефон, щоб набрати Райана, але побачила, як до неї почав наближатися якийсь незнайомий чоловік. Дівчина встала, щоб мати змогу дати опір нападнику, але, тільки помітила, як на того напав Гейл. Сіара хотіла допомогти другу, тому кинулася у їхній бік. Нападник розмахував ножем, і Сі не змогла опанувати свої емоції та отримала удар у плече, бо її очі були застелені від сліз.

-Сіаро, біжи! - Гейл загородив дівчину, відбиваючись від нападника, але Сі помітила, як чоловік дістав інший ніж та злапав Гейла за шию. Хлопець намагався вивернутися, але його очі чіплялися за тіло мертвого друга, і він знав, що у нього буде такий самий кінець. Нападник перерізав горло іншому другові, а потім викинув його мертве тіло.

-Ні-і-і! Гейле! - Сіара кинулась до друга, очі якого шукали дівчину. Сі чула, як хлопець хрипить, намагаючись зробити вдих, а потім різка тиша з його боку. Сіара ринулася до тіла друга, щоб допомогти йому. - Гейле, прошу... Прошу, не покидай мене... - дівчина підбігла до друга і напоролася на ніж, що вбив його. Нападник побачив це і різко прибрав металеву зброю. Чоловік хотів підхопити Сіару, але отримав удар у живіт, а потім ногою по шиї та впав замертво. Сіара знесилено впала... Вона повзла на колінах до Гейла, намагаючись додзвонитися до Райана, який не піднімав слухавки. Сі взяла хлопця за руку, але його очі були закриті, і він не подавав признаків життя - Гейл помер. Сіара знаходилася посеред паркінгу, де лежало її двоє мертвих друзів, але відчувала, що разом з ними померла частинка її душі - Остін та Гейл були її вогниками, які завжди повертали її з темряви минулого, а тепер... Їй було настільки боляче, що дівчина не могла зробити вдиху! Ця втрата відібрала у неї сили на будь-які дії, але Сі почула приглушений крик Еммі і побачила, як дівчина шалено б'є руками по склові заблокованої машини. Сіара хотіла врятувати свою доньку, але відчула, як її бедро щось проткнуло! Вона опустила очі донизу і побачила дротик від транквілізатора. Її голова запаморочилася, але вона хотіла захистити, хоча б Еммі. Наркотик відбирав у Сі сили, але дівчина дивилася на свої закривавлені руки і біль від втрати своїх друзів спонукав її до дій. Вона підходила до авта, але кожен крок давався їй дедалі важче. Сіара бачила перелякане обличчя Еммі... Дівчині хотілося кричати нападникам, щоб вони не сміли зачіпати малу, але з горла виходила, лише тиша. Сі була вже майже біля машини, коли у її тіло впилася ще одна доза транквілізатора, і вона впала на землю, не відчуваючи своє тіло. Вже лежачи на бетоні, Сіара побачила чорні черевики і чоловіка, який присів біля неї.

-Нарешті я тебе знайшов. - задоволено промовив незнайомець та взяв Сі на руки, але вона вже не мала сил опиратися.

-Хто ти? - Сіара хотіла знати, хто саме вбив її близьких.

-Маркус. - чоловік впевнено йшов до своєї машини, тримаючи на руках дорогоцінну ношу. - Я твій... - але договорити він не зміг.

-Ворог! - дівчина занесла руку для удару, але вийшло, ніби вона погладила чоловіка по обличчю. - Кров за кров! - Маркус поклав тіло Сі до авта, а сам сів збоку. Вона вже нічого не могла зробити, бо була без свідомості.

-Ти зрозумієш мене, доню, як тільки дізнаєшся усю правду!​