Раді Вас бачити!

Сіара жива! Його кохана жива і Райан сподівався, що вона не постраждала! Після короткої розмови зі своїм давній ворогом бос заскочив у машину і на великій швидкості попрямував у дім того покидька. Чоловік сподівався, що Маркус не нашкодить Зіроньці - вона, все таки, його донька. Райан знав, що Сіара доволі вправна і зможе себе захистити, але... Їй забракне сил протистояти всім людям батька! Бос тис на педаль газу, аби швидше возз'єднатися з коханою. Чому це все сталося?! Як тільки у них все налагодилося, то Маркус захотів повернути доньку в своє життя. Бос досі не міг зрозуміти, чому чоловік почав чинити так жорстоко, адже до цього дня Маркус поводив себе дуже обережно. Райан сподівався, що ця зустріч взагалі ніколи не відбудеться, а тепер бос мусить платити за свої помилки! Остін - мертвий... Цей хлопчина був чудовим та вірним солдатом, а також хорошим другом. Він захистив собою Сіару, а Райана знову не було поруч, коли дівчина була у небезпеці. Чоловік згадував, як Остін з Гейлом жартома посадили дерево біля будинку боса. Вони вирішили познущатися з нього... Дім Райан мав, дерево росло, залишався, лише син та хлопці не знали, як сильно чоловік мріяв про дітей. Бос тоді їх знатно побив, а вони не розуміли, чому жарт вийшов з-під контролю. А тепер... Їх немає і немає кому жартувати з Райана! Ці двоє могли вплинути на боса і стримати його гнів. А ще Зіронька... Він втратив друзів, але не міг втратити її! Він був готовий горіти у пеклі, аби врятувати кохану! За сорок хвилин Райан дістався будинку Маркуса. Його довго не пропускала охорона, тому він вийшов з машини.

-Я бачу, що вам не важливе ваше життя! - бос дістав пістолет та навів його на охоронця.

-М'яснику, ти можеш нас усіх перестріляти, але зі зброєю ми тебе не пропустимо! - хлопці не отримували ніяких наказів на цей рахунок, але вирішили вберегти свого боса.

-Це ваш вибір! - Райан вистрілив у бік охоронця, аби налякати та почув постріли у свою сторону.

-Досить! Це що таке?! - до боса підійшов чоловік, показуючи вільні руки. - Райан - наш гість! - Філ вказав рукою у бік будинку. - Маркус чекає.

-Де Сіара? - Райан цілився у бідолаху, але той дивився на боса нудьгуючим поглядом.

-Ти можеш тут махати зброєю, хоч до ранку, але тоді залишишся під воротами. - чоловік стояв та чекав на рішення Райана. Бос підійшов впритул та заніс руку для удару.

-Філе, де Сіара?! - чоловік зневажливо поглянув на боса.

-М'яснику, тобі не здається, що саме більше ти винен у цій ситуації?! - Філ був готовий до смерті. Охоронці знали, що один лишній рух і всі вони помруть. - Ти готовий здати зброю? - Райан викинув пістолет на землю. - Нарешті включив голову! - чоловік попрямував до будинку свого боса. - Сіара з Маркусом... - Філ відчув, що до його спини приставили дуло. - Що, М'яснику, будеш і далі триматися за минуле?

-Ти розумієш, що можеш померти?! - Райана бісило, як цей чоловік говорив з ним, ніби досі насміхався. - Філе, одна секунда і ти - труп!

-М'яснику, невже ти думаєш, що я боюся смерті? - бос вистрілив чоловіку у руку, але той не взявся за свою зброю, лише поглянув через плече на Райана. - А чого боїшся ти? - Філ криво посміхнувся. - Що зробить Сіара, коли дізнається усе?!

-Закрий свій рот! - чоловік пішов далі, розуміючи, що Райан ні краплі не змінився. Дорога додому здавалася безкінечною. - Філе, швидше! Моє терпіння закінчується!

-Ти, все-таки, дібрався до нас... - чоловік поглядав з-за плеча на Райана, який міцно стискав пістолет, готуючись оборонятися.

-Тільки не розумію, для чого це все було. - чоловіки зайшли у будинок, а потім і в кабінет Маркуса. Як тільки бос побачив Сіару, то відразу кинувся до неї. - Зіронько... - він заключив її у обійми та довго не відпускав.

-Райане... - дівчина поглянула на коханого, але він уникав її погляду. Сі подумки вже була попрощалася з ним, але зараз бос дивився на її батька, а не на неї. - Райане... - Сіара бачила ненависть у очах коханого, який відпустив її та встав перед нею.

-Маркусе, ти зробив величезну помилку... - чоловік стояв і був готовий прийняти кулю від М'ясника. Райан навів зброю на Маркуса, але побачив перед собою Сіару. - Зіронько?! - бос здивовано почав опускати пістолет. - Що це означає?

-Дозволь йому жити. - дівчина забрала зброю. - Він мій батько...

-І що з того?! - Райан не міг зрозуміти, чи Сі дізналася всю свою історію, чи Маркус приховав деталі, пов'язані з ним. - Сіаро, через твого батька загинув Остін, Гейл - присмерті, а у Еммі шалена істерика... - дівчина хотіла почути все, що міг розповісти Маркус, але у них було замало часу для цього.

-Доню, я готовий до смерті. Я зустрівся з тобою, і ти знаєш, що ми з твоєю мамою безмежно тебе любимо. - чоловік усвідомлював, що може не вийти звідси живим.

-Де ти тоді був весь цей час, Маркусе? - Сіара не розуміла причини такої поведінки Райана.

-Тобі дати повну відповідь, М'яснику?! - дівчина бачила, як батько встав на ноги та направився до Райана. - Розповісти, як я двадцять років оплакував смерть своєї дружини та доньки? Я двадцять років думав, що втратив свою сім'ю, а потім дізнався, що моя донечка - жива! - Маркус дістав конверт, а очі боса перелякано збільшилися. - Я можу все розповісти, але це не принесе нічого хорошого Сіарі! Я просто хочу, аби моя доня була щасливою! - чоловік передав конверт Райану. - Рішення за тобою, М'яснику! Або ти вбережеш Сіару від усього, або ти не залишаєш мені вибору!

-Райане... - дівчина хотіла домовитися з коханим, але його очі більше не дивилися на неї з ніжністю, лише злість.

-Ні, Сіаро! Маркус мусить відповісти за смерть моїх солдат! - бос мало повірив чоловікові, що той зможе приховати правду від Сі.

-Я розумію твій гнів. Гейле з Остіном були і моїми друзями, але... - дівчина взяла Райана за руки, аби він прислухався до неї. - Вони не мали постраждати. Тато вже покарав усіх винних, хто порушив його наказ. - боса бісило, що Сіара захищала Маркуса. Він боявся, що поява батька зможе внести непорозуміння у їхні стосунки, які почалися з брехні.

-Мені цього мало! Я готовий знищити всіх, хто причетний до його угрупування. - дівчина вирішила використати заборонений прийом, щоб опанувати гнів коханого.

-Тоді ти мусиш вбити і мене! - Райанові здалося, що він неправильно почув, але впертий погляд Сі вказував на те, що вона абсолютно серйозна. - Маркус - мій батько, тоді я - одна з його солдат!

-Зіронько? Що ти хочеш цим сказати? - Сіара зрозуміла, що Райану боляче через втрату друзів, але вона не могла дозволити, щоб єдина рідна їй людина померла.

-Маркус - моя сім'я... - Сі не знає, чи буде підтримувати з батьком зв'язок, але вона не хотіла його смерті.

-Він з'явився нізвідки! Що він про тебе знає? - Райан поглянув на чоловіка, який махав йому головою. Маркус сподівався, що той зрозуміє його послання, але босом керував відчай.

-Ми це з ним надолужимо, але... - Райан боляче схопився Сіару за руку, а Маркус кинувся у їхній бік і отримав кулю у ногу. - Тату... - Сі намагалася вирватися, але я її почала турбувати власна рана, яка відібрала значну кількість сил. - Пусти мене! Райане, пусти! - дівчина бачила, як нога батька покрилася кров'ю.

-Все добре, доню. Я розумію його вчинки... - Сі не могла спокійно дивитися, як бос відбере життя у її батька.

-А я - ні! - дівчині вдалося звільнити руку та підбігти до Маркуса. - Філе, виклич вашого лікаря.

-Смикнешся і ти мрець! - Сіара дивилася на боса і не впізнавала його. Райан завжди був зібраний та розважливий у своїх вчинках, навіть, коли карав кривдників дівчини, а зараз...

-Хочеш крові, Райане? Хочеш помсти, босе? - Сі помітила, як чоловік смикнувся від цього звернення, але зараз перед нею був ніхто інший, як М'ясник.

-Так, хочу! - Сіара бачила, куди це може привести, але не могла цього дозволити. Вона не могла втратити коханого або батька.

-Райане, давай заспокоїмося і все обговоримо. - дівчина вкотре намагалася достукатися до коханого.

-Немає про що говорити, Сіаро. - бос знову підняв свій пістолет і навів його на Маркуса. - Я допоміг тобі знищити твоїх кривдників, а ти допоможеш мені. - Райан взяв Сі за руку та вклав у нею зброю, щоб вона забрала життя у того, хто колись змішав боса з брудом. Тоді чоловік відчував себе нікчемою, якому вказали, що він не вартий такої можливості - співпрацювати з Маркусом. Але Райан не розумів, що чоловік просто не порушував своїх принципів і правил своєї банди! - Ти сама його вб'єш!

-Ти геть здурів? - Сіара не вірила, що він це запропонував. - Я стільки часу намагалася віднайти його!

-Або він, або я! - чоловік притис дуло до своєї скроні. - Вибір за тобою, Зіронько. - дівчина дивилася у кохані очі, але тепер перед нею був, ніби незнайомець. Сі переграла боса! Вона заховала зброю за пояс своїх брюк, взяла обличчя коханого у руки та пристрасно поцілувала. Коли дівчина відчула, як тіло чоловіка розслабляється, і він віддається їхній близькості, то Сі різко дістала пістолет і пролунав вистріл. - Зіронько?! - Сіара залишилася у руках коханого, але почала осідати на підлогу.

-Є ще один вибір! - кімнату наповнив крик батька. - Я!

-Доню, ні! Ні-і-і! - Маркус повз до пари. - Філе, швидко за лікарем! - заступник зник, а чоловік сидів біля Сіари та намагався закрити рану руками, щоб з доньки не текла кров.

-Ти сам казав, що я ніколи тебе не слухала, Райане! Я не змогла би вбити когось з вас... - дівчина з ніжністю поглянула на Райана. - Ви обоє мені дорогі!

-Донечко, краще би ти вистрілила у мене! Як мені жити далі, коли знатиму, що знову тебе не вберіг?! - Маркус не міг зупинити своїх сліз. Він поглянув на Райана і не знав, що з ним відбувалося. Бос сидів неподвижно і його очі дивилися в нікуди. Та тут до них повернувся Філ.

-Маркусе, лікар буде за п'ять хвилин у нижній операційній. - чоловік дякував Богу, що лікар був сьогодні на місці.

-Візьми Сіару і віднеси її. - Філ підійшов до Райана, але поглянув на свого боса.

-А ти? Маркусе... - та чоловік похитав головою.

-Сіара на першому місці! - Філ намагався забрати дівчину зі сталевих лещата боса. - М'яснику, вона може померти!

-Райане? - тільки, після голосу Зіроньки бос отямився від трансу.

-Веди мене! - Райан піднявся з Сі на руках та пішов за Філом. Дівчина знала, куди вона стріляла і, що рана не смертельна, хоча було дуже боляче. Сіара простягнула свою руку до обличчя боса, але він побачив її кров і зупинив.

-Не треба... - чоловік знав, що його слова призвели до того, що його кохана зараз стікає кров'ю.

-Що ти хочеш цим сказати? - але вони зайшли в операційну, де їх вже чекав лікар. - Райане?

-Врятуй їй! - бос звернувся до Філа. - Ходімо, допоможемо Маркусу!

-Не шкодь татові! - але чоловік не звернув уваги на кохану. Він не міг дивитися у її очі. - Вб'єш батька і я тебе зненавиджу! - чоловік, все таки, поглянув на Сіару.

-Ти вже мене ненавидиш. - і залишив її саму. Бос не міг витримати важкого погляду Зіроньки. Дівчина хотіла привести Райана до тями такими своїми діями та словами, але все пішло не за планом. Чоловік знав, якщо він зізнається Зіроньці, чому допоміг їй втекти з борделю, то вона не просто зненавидить його, а захоче його смерті! Якщо Сіара дізнається всю правду, яку приховував бос від неї, то вона ніколи його не пробачить!!!