Раді Вас бачити!

Райан зайшов у кабінет та мовчки дивився на чоловіка, якого вважав стільки років своїм ворогом. Бос досі не міг забути, наскільки йому було гидко після відмови Маркуса. Райан усвідомлював, що чоловік винив себе у тому, що так довго не міг знайти свою доньку. Бос тішився, що зміг зробити боляче Маркусу, але... Ці дії ранили його кохану, яка тепер лежить на операційному столі! Райан хотів, щоб чоловік шкодував про свій вибір у минулому, але! Бос дивився на Маркуса, який виглядав зломленим, і Райан подумував підступити від першочергового плану. Маркус помітив М'ясника, піднявся на ноги та кинувся, наскільки це було можливо з простріленою ногою, на нього.

-Якщо з Сіарою щось трапиться... Якщо вона помре, то я всіх своїх людей кину у війну з тобою! - Райан дивився на Маркуса і розумів, що він був готовий зруйнувати весь свій бізнес, щоб відплатити за доньку, а бос... Він не зміг вгамувати свої емоції, і змусив Сіару йти на відчайдушний крок. - М'яснику, ти монстр!

-Я знаю! Я знаю, ким я є! - чоловік дивився на Маркуса і стискав свої руки, щоб не розбити це обличчя, яке колись йому відмовило у допомозі. - З Сі все буде добре. Її рана не смертельна.

-Я знаю! Я бачив, куди вона вистрілила і знаю, чому вона це зробила, Райане. - босові стало гидко за свою поведінку, але вже нічого не зміниш. Чи це можливо, якщо маєш велике бажання?! - Сіара нічого не знає про наше минуле! Сподіваюся, що і не дізнається!

-Маркусе... - Райан посадив чоловік на диван, а Філ подав йому аптечку. - У мене є до тебе прохання. - бос розрізав штани чоловіка, вколов знеболююче і почав виймати кулю, що сам же ж і випустив. - Маркусе, забери Сіару до себе. - чоловік не вірив, що сам відмовляється від коханої, але він був готовий до цього, щоб зрозуміти, як йому чинити далі. - Я знаю, що ти зможеш її захистити. - бос почув заливистий сміх.

-Я, звичайно, тільки за, але... - Маркус нахилився ближче до Райана. - Чекай її у гості! Сіара не відпустить тебе, навіть, якщо ти її розлюбиш!

-У моєму серці місце є, тільки для неї. - бос важко видихнув, розуміючи, що його власна помста провалилася.

-Не роби таких помилок, як я! - Райан дістав кулю та викинув її на підлогу. - Я кохав матір Сіари, але не зміг вберегти її. Моя трусість у той момент призвела до того, що Сі жила в пеклі! - Маркус взяв боса за грудки. - Саме менше, що я хочу, щоб Сіара була разом з тобою, М'яснику! - чоловік відпихнув Райана. - Але я бачу, як вона дивиться на тебе і готовий змиритися з її вибором. - Маркус затих, а потім його рука потягнулася до пістолета, якого приставили до місця, де билося серце Райана. - Тому виріши, на що ти готовий заради Сіари! Я не дозволю забавлятися почуттями Сі, М'яснику! - Маркус натис на курок, але пострілу не було, та Райан опустив очі донизу. - Образиш донечку, тоді там буде куля, і вона добереться до своєї цілі - твого гнилого серця! - бос залишив Маркуса і його територію. Чоловік дізнався, що з Сіарою все в порядку, але вирішив не зустрічатися з нею особисто. Райан розумів, що він втрачає контроль поруч з дівчиною. Бос сам вже не знає, чого хоче від життя! Йому просто зносить дах від цього і він готовий знищити все навколо, а йому такий розвиток подій не подобається. Райан убив двадцять чотири людини, серед яких були і невинні, тому він мусить відгородитися від Сі. Хоча б на певний час, аби мати змогу керувати своїми діями і вирішити, чи розповідати Зіроньці страшну правду.

Сіара отямилася після заспокійливого і чудового сну. Дівчина думала, що коханий буде поруч, але вона не побачила його перед собою. Біля неї сидів Маркус, який виглядав нормально, а це означало, що бос її послухав.

-Тату, а де Райан? - Сі побачила приємну посмішку на обличчі Маркуса, але він підігнув губу і почав уникати її погляду. - Тату, що він тобі сказав?

-Він відмовився від тебе. - тихо промовив чоловік, а дівчина почала махати головою.

-Ні! Ти брешеш! - Сі різко сіла у ліжку. - Чому ти так зі мною? Я тебе прийняла, а ти... - Сіара поклала руку на живіт, який почав боліти.

-Донечко, спокійно! - Маркус подав Сі знеболююче, яке вона випила. - Я відвезу тебе на територію Райана, щоб ви поговорили. - дівчина повільно піднялася. - Можливо, перенесемо зустріч на якийсь інший день, коли ти будеш краще себе почувати? - батько переймався, що ця зустріч нічого хорошого не принесе Сіарі.

-Ні, тату! Я хочу знати, чому Райан мене залишив! - Сі пішла у ванну, де зібралася, а коли вийшла, то побачила ще й Філа. - Тату, Райан нам не нашкодить, тому ми можемо поїхати удвох. - Сіара вірила своєму коханому. Якби бос хотів убити Маркуса, то зробив би це, коли був тут.

-Мені важко ходити, тому Філ поїде з нами. - дівчина відчувала напруження у голосі батька, але списала це на те, що він недолюблював Райана. Всі троє попрямували до авто. Вони швидко дісталися до штаб-містечка, де жила банда боса. Коли вони під'їхали до головних воріт, то їх пропустили, хоча й обшукали авто і це здивувало Сі. Дівчина бачила, як охоронці дивляться на неї, ніби на ворога! Сіара ніколи не могла припустити, що хлопці будуть її ненавидіти, але... Цей день настав! Сі з батьком під'їхали до будинку дівчини і зупинились там, бо побачили авто боса. Сіара вийшла, але зупинила чоловіків.

-Тату, я хочу поговорити з Райаном тет-а-тет. - дівчина пішла у свій будинок. Те, що бос був у будинку Сіари означало, що він не відмовився від неї. Вона вирішила заглянути спочатку до Еммі, а потім до себе, але те, що вона побачила в спальні дівчини, розбило їй серце.

-Сіаро... - Еммі зірвалася зі свого ліжка, прикриваючись пледом. - Сіаро, це не те...

-Не те, що я думаю?! - Сі холодно поглянула на Еммі. Сіара не могла повірити, що дівчина так вчинила. - Хороша відплата за твій порятунок! - Сі підійшла ближче та дала ляпас зрадниці. - Я тебе розчарую, дівчинко, але з ним ти будеш ще у більшій небезпеці. - Сі говорила, не лише про можливість постраждати фізично! Дівчина натякала на своє зраджене серце, адже вона бачила, як Райан просто стояв і мовчав. - Ти, напевно, забула, але тепер я - твій опікун! - Сіара взяла Еммі за руку та почала витягувати зі свого дому, але її зупинив Райан.

-Зіронько... - дівчині було боляче чути це звернення від боса. Вона не розуміла, чому він залишив її, як тільки вона віднайшла свого рідного батька! - Не роби їй боляче і не лякай Еммі. - Сі гірко посміхнулася, відпихнула дівчину від себе у обійми Райана.

-Вона тобі така дорога?! - Сіара наближалася до пари.

-Сіаро, між нами нічого не було. Дерек запхав мене у холодний душ, а я закуталася у плед після нього... - Еммі лякала поведінка Сі. Вона завжди була з нею доброю, а тепер... Це, наче інша людина!

-А Райан випадково опинився у твоєму ліжку?! - дівчина не могла повірити, що її зрадили ті, кого вона вважала головними людьми у своєму житті.

-Він просто лежав біля мене та заспокоював. Я переймалася за тебе... - Еммі не стримувала своїх сліз, а Сі вже пошкодувала про те, що підняла на неї руку. Еммі - ще дитина, тому Сіара мусить розбиратися з Райаном.

-Іди одягайся! Ми їдемо звідси! - бос дивився на Сі і розумів, що домігся свого - дівчина вирішила покинути його територію. Еммі швидко повернулась до своєї спальні і вирішила, що доведе Сіарі свою невинуватість.

-Зіронько, між мною та Еммі нічого не було. - чоловік не хотів, щоб дівчина постраждала через нього. Сі залізла у свій телефон, щоб переглянути свої камери, про які ніхто не знав.

-А це щось змінює?! - дівчина переглядала записи, але нічого підозрілого не бачила. - Ти пішов, але мене залишив! - Сіарі було боляче від такої поведінки боса. - Чому ти так чиниш зі мною, Райане?! - чоловік бачив сльози у очах Сі і шкодував про свої дії, але вирішив, що потім вимолить у неї прощення.

-Нам краще взяти паузу, щоб розібратися у своїх почуттях. - ще вчора все було гаразд, а сьогодні... Її коханий хоче порвати з нею, а Сіара не знає, чому відбулися такі різкі зміни. Вона, тільки зізналася йому у почуттях, а тепер він відштовхнув її.

-Мені це не потрібно, але... - до них повернулася Еммі. - Три дні твої! Якщо ти не даси мені відповіді за три дні, то наші шляхи розходяться! Назавжди! - дівчата попрямували до авто. Сіара, Райан та Еммі - у кожного з нас було важке серце та думки.

Еммі не хотіла, щоб Сі вважала, що вона претендує на Райана. Збоку виглядало, що між ними щось могло бути, але Еммі ніколи би так не вчинила. Після холодного душу її забрав Дерек та вколов заспокійливе, після якого вона заснула. Еммі не могла змиритися з тим, що Сіара обміняла себе на неї, а коли до неї прийшов Райан і повідомив, що з Сі все добре, але вона залишиться у Маркуса, то дівчина зраділа. Але під час цієї новини вона зрозуміла, що гола під пледом, а біля неї - бос, і так їх застукала Сі.

Сіара знала, що Еммі її не зрадила, але Райан... Він, ніби спеціально відштовхував її від себе, хоча Сі не розуміла чому! Вона готова зачекати, якщо йому потрібен час. Але вона не готова більше миритися з таким ставленням до себе, ніби вона випрошує кохання у Райана! Дівчата вийшли на двір, де їх чекав Маркус, а Філ сидів за кермо.

-Поговорили? - чоловік забрав речі та кинув їх у багажник.

-Майже. Хоча це важко назвати діалогом. - Сіара помітила Дерека, який прямував до них, і він виглядав знервовано. - Сідайте в машину, а я ще маю розмову! - хлопець підійшов впритул до Сі.

-Як тобі жити зі зрадником, який винен у смерті твоїх друзів?! - ця трійка завжди трималася разом, а тепер залишився, лише один Дерек і дівчина розуміла його ненависть у свій бік.

-Дереку... - Сіара дивилася на друга, а його очі виглядали сумними.

-Що би ти не сказала, але я не прийму ніяких твоїх виправдань. - Сі помітили, що очі хлопця сфокусувалися за нею. Вона розвернулася і побачила Райана, який вийшов до них.

-Дереку. - дівчина повернулася до хлопця. - Всі, хто винен у смерті Остіна, вже мертві.

-Ні... Не всі... - тихо промовив хлопець, вийняв свій пістолет і вистрілив у Маркуса. Чоловік миттєво впав на землю, а дівчина не вірила у те, що відбувається. - Але тепер - всі!

-Тату! - Сі підбігли до батька, який почав кашляти кров'ю. - Тату! - дівчина струсила тіло. - Ні-і... Ні-і-і! - до Сіари присів Філ, який міцно стис долоню друга.

-Філе... Ти маєш... виконати... обіцянку... - чоловік дивився на свого боса і знав, що саме має зробити. - Доню...

-Тату, не говори! Бережи сили! Ми тебе врятуємо! - дівчина тисла на рану в районі серця, де вже був один шрам. - Філе! - але той помахав головою.

-Доню... - Маркус востаннє доторкнувся до обличчя своєї дитини. - Я тебе люблю... - і очі чоловіка замкнулися на вік. Сіара кричала увесь голос і далі трусила тіло мертвого батька.

-Тату! Тату, ні! Ти не можеш померти! Я, тільки знайшла тебе! - Сі плакала над тілом, а біля неї стояв Філ, який мовчки переносив смерть свого друга. - Тату... Будь ласка... Прошу тебе... - дівчина гладила обличчя батька, яке ставало дедалі холоднішим. - Відкрий очі... Таточку... Ми, тільки віднайшли одне одного... - Сі нахилилася над тілом Маркуса. - Ти не можеш мене так покинути! Не можеш... - Сіара гірко плакала на мертвим тілом батька, коли до неї підійшов Райан. Він хотів обійняти дівчину, але Філ перегородив йому дорогу.

-Ти не маєш права торкатися мого боса! - і став перед дівчиною.

-Я хочу заспокоїти Сіару, а не зачіпати Маркуса... - Райан дивився на мертве тіло свого давнього ворога. Чоловік виконав свою помсту, яку планував близько десяти років. Колись Райан хотів співпрацювати з Маркусом, але той відмовив амбітному молодому босові, який вів бізнес без принципів. Маркусу не подобалося, що Райан торгує людьми, тому послав його, а бос весь цей час тримав на нього образу, а ще... Чекав на момент своєї помсти! Це сталося, але Райан, своїми руками, зруйнував усе хороше, що мав з Зіронькою!

-Сіара - наш новий бос! - ця заява прогриміла на всю округу і її почули всі солдати, що були тут присутні. Дівчина зі злістю поглянула на Філа.

-Ти про що говориш? Татове тіло ще тепле, а ти... - Сіара тримала тіло батька на своїх руках і гірко плакала, не боячись своїх сліз на людях. - Ти вже ділиш його владу?!

-Я просто дію за наказом свого боса! Маркус знав, що Райан захоче його смерті, тому дав мені вказівки на цей рахунок, які дотримаюся. Всі його люди, території, бізнес, майно - тепер все твоє, Сіаро! Ми будемо тебе захищати і служити тобі. - Райан намагався обійти Філа, але той завжди опинявся перед Сі.

-Відійди! - бос вхопив чоловіка за плече, але той різко скинув з себе руки ворога. - Філе, зникни!

-Я тебе не зачіпаю, бо це був один з останніх наказів Маркуса, але... - Філ дістав пістолет, але ні на кого не наводив. - М'яснику! Ти вбив мого друга! Кров твоїх хлопців змита, тому відпусти нас, або це буде оголошенням війни! - всі чекали на рішення боса.

-Зіронько, я мусив... - чоловікові було соромно дивитися в очі коханої. Він не знав, куди тепер повернуть їхні життєві дороги, але хотів, щоб вони далі були разом - тепер Маркус не зможе нічого розповісти Сіарі. Але чоловік і не планував цього робити, щоб не зруйнувати щастя, яке мала його донька. Те щастя, що зруйнував сам Райан!

-Це, все таки, твій наказ... - Сіара залишила легенький поцілунок на щоці батька і встала на ноги. - Я думала, що Дерек вирішив помститися за своїх друзів... - дівчина подивилася на хлопця, якого вважала другом, а його вуста промовили 'Вибач'. - А цей ніж у спину був від тебе...

-Зіронько... - але дівчина вже не дивилася на Райана.

-Ніякі твої слова не повернуть мені батька назад! - між Сіарою та босом знову поселилася крига. - Філе, я зберу свої речі і тоді ми поїдемо додому. Тим часом зателефонуй нашим, щоб забрали тіло тата. Доручи комусь, щоб зайнявся похороном... - Сіара присіла до тата, а Філ зняв з його мізинця перстень з великим чорним каменем та одягнув на середній палець дівчини. Сі тримала останню рідну людину на Землі за руку, коли відчула на собі долоню коханого. Вона переплена їхні пальці та піднялася на ноги, а тоді зламала руку Райану. - Ти більше не маєш права торкатися мене!

-Сіаро... - чоловік ніколи раніше не чув такого холоду з вуст коханої.

-Я буду чекати того моменту, коли ти зробиш помилку, і я зможу без докорів сумління вбити тебе! - Райан дивився на Сіару і не впізнавав її. - Ми тепер - ніхто! Я не маю відношення до твого угрупування! - до неї підійшов Дерек, щоб заспокоїти, але отримав удар. - Я запам'ятала той момент, коли ти натис на курок і вбив мого батька! Я запам'ятала і ніколи не забуду! А головне, що помщуся! - оточуючі розуміли, що Сіара серйозно у своїх словах. - Еммі, у машину, а я заберу свої речі і ми покинемо це місце! - дівчина оглянула присутніх. - Ти зробив свій вибір, М'яснику!