Раді Вас бачити!

Сіара так хотіла вірити Бріо! Дівчина сподівалася, що доля справді послала їй чоловіка, який буде любити її, цінувати та оберігати, але всі його обіцянки залишилися, лише обіцянками... Після чергової жахливої ночі Сіара наважилася на втечу з дому. Дівчина довго наважувалася на цей крок, але їй було нестерпно терпіти таке ставлення до себе. Сі усвідомлювала, що кожна близькість з Бріо ламає її ззовні і зсередини! Знаючи, що Сіарі нікуди тікати, чоловік зменшив свій контроль та перестав пильно слідкувати за своєю полонянкою. Дівчина, навіть змогла дістатися поліцейської дільниці, де її зустрів офіцер, який провів у кімнату, уважно вислухав та залишив там саму, запевнивши, що обов'язково допоможе їй. Сіара сиділа серед темних стін, які тисли на неї. Вона не знала, чому саме на неї випало стільки випробувань. Вона не хотіла повертатися у притулок, але й не могла жити далі з Бріо. Дівчина була готова повернутися на вулицю, якщо не вийде знайти захисту у поліції. Коли вже пройшло близько двох годин, то Сі почала перейматися, адже вона досі сиділа у кімнаті очікування, а про неї, ніби забули. Сіара хотіла запитатися, що з нею буде далі, але взявшись за дверну ручку, зрозуміла, що її замкнули на ключ. Дівчина почала стукати у двері, щоб її випустили і за декілька хвилин почула, що у двері вставили ключ, а потім вони відкрилися, і Сіара побачила свого відвідувача. До неї зайшов той, від кого вона втікала.

-Бріо... - промовила Сі одними губами, а тіло почав пробирати знайомий страх.

-Ну привіт, кохана. - Бріо впевнено пройшов у кімнату, перегороджують Сіарі шлях для відступу. - Не очікував, що ти зможеш мене кинути. А, як же ж наша сім'я?

-Сім'я?! - гірко сказала дівчина, стримуючи свої сльози, бо до них приєднався офіцер.

-Бріо, на наступний раз краще замикай свою кімнатну тваринку. - чоловік поглянув на дівчину і його погляд був наповнений розчаруванням і злістю. - Не створюй мені тут проблем і забери її звідси, але тихо. - офіцер пішов, а Бріо наблизився до Сіари та простягнув до неї руку, а вона, тільки більше втислася у куток.

-Ти його чула?! Тому стулила пельку, встала та пішла зі мною! - чоловік вхопив Сі за руку, але вона опиралася йому.

-Бріо, будь ласка... - дівчина, вкотре намагалася достукатися до людини, яку кохає і боїться з однаковою силою.

-Я знаю, що я тебе образив і мені немає виправдання... - чоловік замовк і вирішив, на час, змінити свою тактику, щоб дівчина більше не втікала від нього - йому і так вистачає проблем, тому він підійшов до неї впритул та опустився біля неї на коліна. - На мене звалилося дуже багато неприємностей! Я був розгніваний і скривдив тебе, але я все вирішу. Я буду намагатися стримувати свої емоції, щоб не образити тебе і не зробити тобі боляче. Я тебе кохаю і мене з'їдає зсередини, бо ти тепер мене боїшся. - Бріо бачив, що дівчина тане від його ласкавих слів. - Мене ранить, як ти тримаєш між нами дистанцію. - почуття провини - хороший важіль, і він спрацьовував. Сіара наблизилася та обійняла чоловіка. Він притис її до себе та гладив її волосся, щоб зупинити сльози, які він так ненавидів. Бріо мав втертися знову в довіру Сіари. - Вибач! Вибач мене за мої дії та поведінку! Я більше не ображу тебе!

-Чому це сталося? Чому ти... - дівчина не могла заспокоїтися і продовжувала лити сльози. Вона боялася цього чоловіка! Боялася того, що він може з нею зробити, але він так гарно говорив і після першого разу це повторювалося не так часто.

-Фредді підставив мене! Кинув на гроші і втік. - Сіара перелякано прикрила свій рот.

-У тебе проблеми?! - на чоловіка дивилися великі, заплакані очі, і він витер сльози, щоб не зірватися занадто рано.

-Так, але я зі всім розберуся. - Бріо був впевнений, що Сіара добровільно буде відпрацьовувати його борг.

-Я можу тобі чимось допомогти? - дівчина щиро пропонувала свою допомогу, але вона тоді не знала, що Бріо вже підготував план, з нею у головній ролі.

-Ні, не забивай цим голову! У нас тепер все буде добре. - чоловік знав, якщо не вийде домовитися з відстрочкою, то доведеться віддати дівчину в якості відсотків.

-Я не хочу так жити! Мені боляче, коли ти так робиш... - Сіара боялася підіймати цю тему, бо боялася гніву коханого, але їй ставало дедалі важче терпіти таке ставлення.

-Я більше цього не зроблю! - чоловік був майстерним брехуном і зумів переконати дівчину, що він хороший і буде оберігати її. Бріо, навіть дозволив їй повернутися до навчання, але вона замкнулася від усіх і тримала з однокласниками дистанцію. Вона боялася, що хтось дізнається, що вона спить зі своїм офіційним опікуном. Якщо ця інформація вийде назовні, то його посадять, а її відправлять назад у притулок, а Сіара не хоче розлучатися зі своїм коханим.

Бріо дотримався свого слова і більше не ґвалтував Сіару, тому вона почала йому знову довіряти. Він влаштовував їй сюрпризи, водив у кафе та кіно, дарував подарунки, був біля неї, коли вона хворіла. За чотири місяці він, тільки декілька разів підняв на неї голос і більше нічого. Він кожен день говорив, що кохає її, а діями доводив це, але все змінилося в один вечір. Бріо стояв на колінах, його ніс був зламаний і з нього йшла кров, у роті не вистачало двох зубів, а кремезний чоловік тримав його за чуприну та нависав над ним.

-Ти коли віддаси четверту частину?! Ти думаєш, що я благодійний фонд?

-Дареле, ще два тижні до закінчення терміну...

-Ти живеш на широку ногу, але мої гроші мені не повертаєш?

-За два тижні...

-Ти маєш п'ять днів! Якщо не принесеш мені гроші, то відправишся за Фредді. - Бріо мав достатню суму у своєму сховку, але вирішив позбутися однієї проблеми.

-У мене є дівчина! Вона доволі гарна, і ти можеш її забрати за борг.

-Позбуваєшся чергової коханки? Вона мене не цікавить, тим більше, впевнений, що їй ще немає вісімнадцяти, а неповнолітні повії мені не потрібні.

-За рік їй буде вісімнадцять...

-Тоді, за рік я зможу її забрати, а зараз мені потрібні мої гроші. П'ять днів або ти мрець! - Дарел вивіз Бріо за місто, забрав телефон та залишив його там, а поки чоловік добирався додому пішки, то його злість тільки росла. Він не хотів розлучатися зі своїми грошима зі сховку, але оплата Сіарою не вдалася, тому у нього немає виходу. Та він знав одне, що витисне з тієї нікчемної дівчини все, що йому вдасться. Поки вона буде задовольняти його у ліжку, то буде тримати її поруч, а це протриває недовго. Сіара стала занадто ніжною, а це Бріо набридає. Потрібно показати їй місце і справжнє ставлення до неї.

Сіара не могла знайти собі місця. Бріо не відповідав, а вже була глибока ніч і його не було вдома. Вона, навіть не знала, де його можна шукати і кому телефонувати. Сі вирішили почекати до ранку і тоді звернутися до того офіцера, щоб допоміг знайти Бріо. Дівчина сиділа на дивані та крутила телефон в руках, коли почула, як відкриваються вхідні двері. Вона побігла, щоб зустріти Бріо і не на жарт злякалася, коли побачила його все лице у крові.

-Коханий, що сталося? Ти потрапив у аварію? - Бріо пройшов повз дівчини і пішов у ванну, щоб змити кров. - Бріо...

-Закрийся! - чоловік витер чисте обличчя. - Іди до спальні! - дівчина боялася його. Такий стан у нього вже був і, тоді він її ґвалтував. Вона мовчки розвернулася і пішла у свою кімнату. - О ні, у моє ліжко!

-Бріо... Ти обіцяв... - дівчина виставила перед собою руки, хоча знала, що не зможе дати йому опір.

-Невдячна! Від тебе ніякої користі, тому марш у моє ліжко і будеш відпрацьовувати своєю діркою. - дівчина побігла у свою спальню та замкнулася на замок. Вона чула, як чоловік тарабанив у двері, а потім різко - тиша, а за нею двері вилетіли з рами, і у кімнату зайшов розлючений Бріо. - Тобі нікуди тікати! Тебе ніхто не врятує. - чоловік нахилився над дівчиною, що стисла свої вуха руками і дивилися на нього великими, мокрими очима та трусилася від страху.

-Що з тобою? Чому ти такий? - Сі хотіла знати причину, чому коханий ображає її.

-Я такий, як є. Просто вдавав перед тобою хорошого, а ти так легко повірила. Хах! Наївна! Ти думаєш, що я тебе кохаю?! - Бріо взяв її за шию та наблизив їхні губи у сантиметр один від одного. - То покажи мені свою любов. - чоловік накинувся на губи дівчини, а її руки намагалися відпихнути його тіло. Він сів на неї зверху та розірвав її футболку.

-Бріо, будь ласка... Ти обіцяв... - Сіара намагалася скинути його з себе та достукатися.

-Я давно хотів це повторити, але стримував себе та тепер не буду! - чоловік вдарив Сі, і після удару вона втратила координацію, у голові почало дзвеніти, але дівчина відчувала, як коханий зняв з неї білизну та брав силою. Сіара не знала, де зник той ніжний чоловік, який говорив їй слова кохання. Зараз перед нею був звір, що не пам'ятав своїх обіцянок, що більше не зробить їй боляче, а зараз... Він рве її тіло своїм членом, залишає синці руками, а ще засоси та укуси. Він кривдить її і робиться це з таким задоволенням, що Сіара дивувалася, як професійно він грав закоханого. Вона лежала мовчки, плакала і чекала, коли Бріо закінчить та залишить її у спокої. Це тривало хвилини, вона нарахувала дев'ятсот тридцять сім входжень у свою вагіну, а тоді він завалився на неї та відразу скотився на бік. Сіара відчула, як його сім'я витікає з неї і їй стало так гидко, так образливо. Вона відвернулася від свого ґвалтівника, але він вирішив помучити її ще. - Треба перевести тебе на таблетки, щоб ти не завагітніла і вистачить плакати! Мене бісять твої сльози. - Сіара почула, як Бріо пройшовся по друзках від дверей, а склалося враження, що це було її серце. Він дав їй дім, сім'ю, надію на щастя, кохання... А потім одним махом забрав усе! Він забрав її бажання боротися за життя і за свою свободу!