Раді Вас бачити!

На Сіарі знову була одягнута улюблена футболка боса! Дівчина не хотіла витрачати час, аби іти додому за своїм одягом, тому позичила речі Райана, який був абсолютно не проти! Чоловік віддав їй ще й свої штани, хоча вони виглядали смішно на стрункому тілі Сі. Бос дивився, як дівчина прямує у підвал і його переповнювала радість! Райану подобалося, як Сіара виглядала у його одязі! Можливо, Зіронька не усвідомлює, що одяг чоловіка на ній - це мовчазна заява, яку зрозуміє кожен солдат з угрупування. А, можливо, дівчині просто набридло приховувати свої стосунки з босом! Райан спостерігав за витонченим тілом у своєму великому одязі, і Сі здавалася ще меншою, ніж була насправді! Хоча бос був усвідомленим, яка сила приховується за цим тендітним образом, але чоловікові, все одно, хотілося захищати Зіроньку від усіх бід, які чатують на неї! Коли пара зайшла у підвал, де був Пол, то усі солдати звернули увагу на дівчину, яка виглядала щасливою, але зі злістю дивилася на свого брата. Хоча хлопці не сказали ні слова, але їхні вигляди облич сказали все за них! Сіара відпустила руку Райана, адже їй ще було важко показувати свої стосунки іншим, але засос на шиї дівчини кричав, кому саме вона належить. Сі пройшла вглиб кімнати, де валявся Пол. Він був майже цілий, не беручи до уваги декілька подряпин на руках та обличчі та прострелену ногу.

-Ну, і як політав? - дівчина присіла до хлопця, який плюнув у її ноги. Пол хотів зробити це в обличчя, але злякався за своє життя. Він досі не знав, чи вибереться звідси живим, хоча дуже сподівався на це. - Скоро ти будеш харкати кров'ю! - і Сі вдарила його у ніс. Дівчина почула хруст, а потім носом пішла кров. - Поле, я даю тобі шанс...

-Залиш його собі! - хлопець тримався за ніс, але наступний удар припав на живіт, і Пол склався навпіл.

-Я нікуди не поспішаю. - Сіара занесла руку для удару, але хлопець повалив її на підлогу, намагаючись схопити за горло. Райан, Дерек та Гейл кинулися до них, але коли почули скажений сміх Сі, то зупинилися. - Хороша спроба, але я прийшла за інформацією, а не для того, щоб гратися з тобою. - Пол знаходився поміж ніг Сі, тому вона легко занесла коліно та вдарила його в бік. Перехопила його праву руку, викрутила в іншу сторону і, почувши хруст кісток, скинула його зі свого тіла. - Тобі майже вдалося! - Сі легко встала на ноги та насміхалася з Пола, а це його ще більше дратувало. До них підійшов Райан та вдарив хлопця з ноги у живіт. - Райане, ми ж домовлялися! - з докором сказала дівчина. Коли Сіара поглянула на боса, то зрозуміла, чому він порушив домовленість - чоловік ледве стримував себе, щоб обмежитися одним ударом!

-Він твій, але... - Райан поставив свою ногу на член Пола, і тоді Сіара усвідомила справжню причину гніву боса - Пол був збуджений. - Це, виправлю я! - чоловік натис на пах хлопця, але той не ворушився.

-Райане, зупинись! Він не може померти занадто рано. - чоловік відійшов від тіла, а Дерек перевірив, чи він ще живий. - Мені необхідна від нього інформація!

-Сіаро, давай я сам... - дівчина різко розвернулася до боса та вдарила його у бік, але несильно.

-Ні! Ти постійно пропонуєш це! - хлопці відійшли подалі від пари, бо бачили, що назріває сварка. - Ти не віриш у мої сили?! - Сі було образливо, адже Райан сам її навчав.

-Я просто не хочу, щоб інші чоловіки торкалися тебе. - бос нахмурився, а Сіару веселила ця ситуація. До них підійшов Дерек, щоб запитати, чи інші солдати їм потрібні для допиту.

-Босе... - почав говорити хлопець, коли дівчина підійшла до нього, приобняла його, а того, наче паралізувало. Сі не розуміла, що керує нею, адже півгодини тому вона сперечалася з босом, що була ще неготовою відкривати їхні стосунки, а тепер дівчина сама провокувала Райана на ревнощі.

-До Дерека ти теж будеш ревнувати? - Сіара мило посміхалася Райану, але чоловік не міг злитися на неї, хоча її пальці і обіймали іншого хлопця. Бос взяв Зіроньку за руку, відірвав від Дерека та забрав у свої обійми. Сі розцвіла від такої реакції чоловіка, а він нахилився до її вуха.

-Ти ж не хочеш, щоб я кривдив усіх, хто буде тебе торкатися? - Сіара поглянула на чоловіка. Хоч він говорив спокійно, але його очі натякали, що Райан не жартує. Дівчина взяла чоловіка за шию, нахилила його голову та прошепотіла на вухо.

-Я знаю, як тебе переконати, що мене не цікавлять інші чоловіки. - Сі провела кінчиком язика по його вусі, але їх перервав кашель Дерек.

-Босе?! - пара повернулася до хлопця і побачили великі, здивовані очі. - Ти що зробив з нашою Сіарою?! - Дерек щиро був вражений такою її поведінкою. Дівчина засоромилася та заховала обличчя у грудях Райана.

-Вона, лише моя! - чоловік обійняв Сі за талію, а Дерек підняв обидві руки, ніби у жесті здачі.

-Сіара - наша подруга і бойова сестра, босе. - чоловіка задовільнила така відповідь, але він планував наглядати за поведінкою хлопців.

-Дереку! Зроби так, щоб і інші це зрозуміли. Я не потерплю, якщо хтось із солдат буде дивитися на Сі, не як на сестру. - хлопець посміхнувся, але розумів, що цей наказ порушувати не можна, бо за таке буде не звичайне покарання, а смерть!

-Райане! Не смій погрожувати їм! - тільки вона могла перечити йому.

-Зіронько... - та їхню увагу привернув стогін з боку. Пол прийшов до тями і намагався прийняти сидяче положення. - Так, наш гість знову з нами.

-Райане, давай я буду з ним говорити. Ти не слідкуєш за своїми діями! - чоловік був здивований цій заяві, адже завжди контролював свої емоції. - Пол занадто слабкий, щоб ти його бив. Він може не витримати твоїх ударів, а от я... - Сі дістала ніж, який знаходився у кобурі на поясі Райана. - Я з ним поговорю. - Пол дивився на Сіару і молився у голос, щоб витримати їхні тортури. - Молитви тобі не допоможуть! Мене цікавить інформація, і ти її розповіси. - Сі приставила лезо до плеча хлопця та трохи увігнала його у тіло. Пол почав смикатися та хотів напасти на дівчину, але перед нею з'явився Райан та перехопив удар.

-Будь слухняним хлопчиком і розкажи... - Пол знову замахнувся, провів удар, але Райан ухилився, а Пол впав, втративши координацією. - Я давав тобі шанс!

-Ні! - Райан розвернувся до дівчини, не розуміючи, чому вона його зупинила. - Пол спеціально виводить тебе, щоб ти його побив. - Сіара підійшла до боса. - Він усвідомлює, що не витримає допиту, тому хоче пришвидшити свою смерть. - хлопець дивився на Сі, розуміючи, що вона розкусила його план, а він обрав не того партнера. Бріо обіцяв, що звільнить його, якщо вони візьмуть Пола у заручники, але обумовлений час вже давно пройшов, а хлопець досі у руках цієї навіженої пари.

-Я все розповім... - тихо і смиренно промовив Пол, знаючи, що цією співпрацею підписав смертний вирок своєму батькові. - Я розповім все, що знаю...

-О, це я розумію! - бос поплескав Пола по плечу. - Ти прийняв правильне рішення! - Райан відійшов від хлопця, даючи йому надію, що він вийде звідси живим. - Якщо хочеш жити... - але заручник хотів випробувати шанс, щоб врятувати батька.

-Але я маю умову! - Пол дивився на Сіару, сподіваючись, що зможе до неї достукатися.

-Умову?! Ти думаєш, що можеш зі мною торгуватися?! - хлопець кивнув, а дівчина погодилася. - Добре. Що ти хочеш натомість?

-Врятуй тата з полону у Бріо! - Райан спостерігав за спокійним кивком Сі.

-Добре, я його врятую, але... - дівчина присіла біля брата та схопила його за горло. - Якщо ти не розповіси мені нічого цінного, то я заберу твого батька у Бріо та буду катувати вас разом! - хлопець не думав, що дівчина буде такою жорстокою.

-Сіаро, але... - Сі відпихнула хлопця.

-Що 'але'? Що?! - Райан підійшов до дівчини та поклав руку до неї на плече, щоб заспокоїти. - Ти думав, що я просто так врятую вбивцю своїх батьків?! - кричала дівчина. Її голос був наповнений гнівом та відчаєм, але бос почув там ще й скорботу. Хоча Сіара ніколи не знала своїх рідних, але вона завжди сумувала за ними. Дівчина уявляла, якими вони можуть бути, щоб мати, хоча б якусь сім'ю. Навіть, якщо вона була створена у її уяві! - Поле, ти - частинка того чудовиська! Ти живе нагадування про свого батька-вбивцю!

-А ти, Сіаро?! - хлопець не міг спокійно слухати, як ця дівчина ображає його батька, хоча це було правдою! - Ти свята? Скільки людей померло через тебе?! - Пол пхнув Сі ногою, і вона впала на зад.

-Через мене? - Сіара вдарила кулаком об підлогу. Вона намагалася знайти виправдання Полу, але хлопець свято вірив у невинуватість свого батька. - Я нікого не вбивала за бажанням! Вони всі відповіли за свої дії!!! Вони поплатилися за ту жорстокість, що проявили до мене!

-Зіронько... - Райан присів до дівчини, бо чув, що її голос зривається від крику. - Він не вартий твоїх виправдань чи пояснень... - але Сі було вже не зупинити.

-Поле, де ти був, коли твоя сестра була змушена виживати у притулку чи на вулиці?! Де ти був, дорогий брате, коли я жила з ґвалтівником, який потім продав мене у бордель?! - хлопцеві ставало нестерпно слухати, що довелося пережити Сіарі. Його батько теж був винен у цьому, але Пол не хотів визнавати цього, тому почав уникати погляду дівчини, але вона взяла його за обличчя та розвернула до себе. - Де ти був, коли моє життя перетворилося на таке пекло, що я декілька разів намагалася накласти на себе руки?! - ніхто не знав про ці миті слабкості Сіари. Кожен день у борделі тягнувся, наче вічність, а завтра... Завтра її чекали нові страждання! В голові у Сі тоді крутилося одне єдине питання: 'Навіщо жити, якщо завтра нічого не зміниться і буде, тільки гірше?!' - Як думаєш, братику, я буду рятувати твого батька після всього? - дівчина помітила, як Пол махає головою. - Правильно думаєш! - Сі піднялася на ноги, бо не могла більше дивитися на обличчя, яке нагадувало йому лице вбивці своєї сім'ї, хоча і Сіара сама була подібна на брата, але намагалася не зациклюватися на цьому. - Але я, все таки, його врятую! - Пол не вірив у почуте. Не після всього, що було сказано Сіарою.

-Чому? - Райан дивився на кохану, яка виглядала стійко, але чоловік помічав, як у Сі починали труситися руки.

-Тому що мені необхідна інформація! Як тільки ти мені розповісти те, що я хочу почути, то я врятую твого батька. Я дам вам три дні на втечу і, якщо ви достатньо розумні, то поїде дуже далеко. Так далеко, щоб я вас не могла знайти! - Сіара була впевнена, що у них немає шансу втекти, але була готова потерпіти, задля інформації про Бріо.

-Я розповім усе, щоб отримати свободу для себе і батька. - хлопець не міг повірити у своє везіння і хотів використати цей шанс.

-Навіть, перебуваючи на краю смерті, ти думаєш про свого батька. - дівчина гірко посміхнулася. - Поле, а він думав про тебе, коли відправляв на нашу територію? - хлопець знав, що Сі права, але гнав від себе ці думки, як робив це завжди. Якби там не було, але той чоловік був єдиною ріднею Пола.

-Сіаро... - бос обійняв кохану і хотів забрати її з підвалу. Райан бачив, що ця розмова розворушила старі рани Сі, які, як він думав, більше не турбують її, але це було не так. - Дай йому час на роздуми, і ми повернемося до Пола увечері. - вже біля дверей дівчина поглянула ще раз на брата.

-Поле... - хлопець підняв на неї свій згаслий погляд, бо не знав, як саме врятуватися від цих людей. Він запізно зрозумів, що у нього немає ніякої важливої інформації для Сі. - Я бачу, як тебе трусить від страху! Твоє життя висить на волосині і від тебе залежить, чи вона перерветься, чи ти продовжиш жити! - бос забрав Сіару, яка була знесила від цієї суперечки. Дівчина вважала, що рішення буде для неї легким, але вона помилилася. Сі було важко наважитися на вбивство Пола - він був її братом, а це означало, що він - її сім'я. Сіара не хотіла, щоб хлопець відповідав за помилку свого батька, хоча це рішення повністю змінило її життя і змусило пройти пекло!