Раді Вас бачити!

Пол досі знаходився у підвалі, але тепер він виглядав набагато гірше, ніж тиждень тому. Хоч він говорив, що буде співпрацювати з Сіарою, але хлопець намагався приховати інформацію, щоб врятувати батька. За тиждень 'діалогу' з Полом, він не розповів їм нічого цінного, за що можна було зачепитися, але Сі з Райаном провели своє розслідування і дізналися багато цікавого, тому вирішили поділитися цією інформацією зі своїм заручником. Дівчина сиділа у кріслі та тримала у руках якісь папери, а Райан стояв біля неї.

-Поле? - Сіара заговорила до хлопця, і він підняв до неї своє закривавлене обличчя. - Ти так намагався захистити свого батька, коли він покинув тебе тут помирати!

-Ти дуриш мене бо заздриш, що я маю сім'ю! - хлопець чіплявся за свою брехню, а ці слова боляче вдарили по дівчині. - Мій тато любить мене і береже, а ти... Ти... - Пол з ненавистю дивився на Сі. Його руки були зв'язані, а одне око було запухше. - Сіаро, ти - диявол, а не моя сестра! - Пол не міг зрозуміти, чому дівчина за два дні після їхньої домовленості озвіріла та почала катувати його. Вона не просто карала, а, ніби мстила йому, але хлопець не розумів, за що! - Я тобі все розповів...

-Все?! - Сі хмикнула та кинула у Пола документи. - Ти мені взагалі нічого нового не сказав, але я багато чого дізналася сама! - дівчина кричала, а хлопець втягнув голову в плечі. - Поле, ти знаєш, яку долю підготував мені твій татечко? - Сі нависла над братом, який здивувався її питанню.

-Мій батько? Сіаро, ти мала повернутися до Бріо. - хлопець не усвідомлював, що саме провернули за його спиною.

-До Бріо? - дівчина схопила брата за плечі. - А ти знаєш, як той відносився до мене в минулому? - Сі струсила тіло, ніби перед нею був її колишній. - Він не поділився з тобою, як саме буде тепер знущатися наді мною?! Як знову буде бити?! Ґвалтувати?! Чи знову продасть, аби врятуватися самому?!

-Сіаро... - Пол ніколи не задумувався про це, аби не змінити рішення. Хлопець хотів врятувати тата, але його не цікавило, на що він прирікає свою сестру. - Я не...

-Ти дізнаєшся, яким монстром є твій батько! - дівчина відпихнула Пола, і той впав на підлогу. - Він хотів мене порізати на шматки! Якби я потрапила у руки Бріо, то він би зробив зі мною те, що я зараз роблю з тобою, але набагато гірше! - хлопець не розумів, про що йдеться. Бріо сказав йому, що хоче повернути кохану, тобто Сіару, до себе, тому і викрав його батька, щоб Пол допоміг йому.

-Сіаро, що це означає? Ти про що взагалі говориш?! - дівчина почала сміятися, а до хлопця доходити, що його просто використали.

-Ти ж знаєш, що твій татусь хворий і йому необхідна пересадка серця? - Пол, лише кивнув на це питання. Саме тому хлопець погодився на співпрацю з Сі, бо знав, що його батько помирає. Пол хотів, щоб тато спокійно дожив своє життя! - Так от... - Сіара підняла з підлоги папери, які вже були просякнуті кров'ю брата та ткнула йому у обличчя. - Він слідкував за мною! Твій батько знав усі мої медичні дані, і я - ідеальний донор для нього.

-Але звідки... - хлопець не хотів вірити! Лише півроку тому Пол дізнався, що має сестру. Він не міг припустити, що батько мовчав про неї, але хлопець був, лише пішаком у цій грі.

-Він весь цей час слідкував за мною, але втратив, коли я потрапила до Райана. Як виявилося, твій батько і Бріо давні знайомі. - дівчина піднялася на ноги та поглянула на боса, який весь цей час був поруч, але не втручався. - Бріо зберіг мені життя на прохання твого батька, в не через своє 'милосердя'! Я не можу зрозуміти, чому він чекав весь цей час, а не наполіг на операції раніше, коли це було зробити легше... - Сіарі хотілося кричати, але вона, лише втискала свої нігті у долоні, аби не зірватися. - Твій батько дозволив Бріо робити зі мною усе, що йому хочеться, аби моє здоров'я не постраждало - йому було необхідне моє серце!

-Сіаро, але Бріо викрав тата! - Пол помітив біль у очах сестри.

-Вони підлаштували викрадення. - Сі стисла вуста, а потім промовила. - Бріо не вперше провертає такий фокус! - дівчина ткнула у себе пальцем. - Колись він підлаштував свою смерть, аби позбутися мене і свого боргу!

-Не вірю! Не вірю! Це неправда! - як заведений, кричав хлопець. - Ти брешеш!

-Я не буду тебе переконувати. - дівчина нахилилася до брата. - Ти сам скоро впевнишся, що вони використали тебе, аби ти дістався до мене. - ті чоловіки провернули великий план, але провалилися.

-Сіаро, для чого ти моєму батькові?! Бріо хотів повернути тебе... - Пол досі не хотів вірити у правдивість своїх здогадок. Хлопець знав батька, як хорошу людину, а тепер...

-Бріо хоче поквитатися зі мною за минуле. А твій батько... - дівчина поглянула на брата і побачила, що до нього дійшло.

-Хоче отримати твоє серце. - розчаровано промовив Пол. Батько відправив його на смерть!

-Саме так! Але хотіли зробити все твоїми руками, щоб не підставлятися самим, у разі невдачі. - Сіарі повезло, що вона не довіряє людям і перевіряє все. Це врятувало їй життя! Дівчина поглянула на боса, сподіваючись, що він підкаже їй правильне рішення. - Райане, що робити з ним?

-Вирішувати тобі, Зіронько. - хоча бос знав, яке покарання чекає на Пола, але чоловік мусив стримуватися і прислухатися до коханої. Хоча, не втрачав можливості підштовхнути Сі у потрібний бік. - Зіронько, якщо хочеш, то я вб'ю його... - дівчина, лише хмикнула на це.

-Хай живе. - бос був здивований таким рішенням, але був готовий підтримати його, бо міг слідкувати за хлопцем і дізнатися щось ще. - Все-таки, він мій брат, а отже, частинка моєї мами. - з сумом промовила дівчина. Пол поглянув на Сіару та не вірив її словам.

-Ти мене відпустиш? - хлопець почав оглядатися, а Сіара присіла біля нього.

-Так, ти - вільний. - Сі відійшла від Пола та тихо промовила до себе. - Але я сумніваюся, що ти довго проживеш, брате. - дівчина дотрималася свого слова і відпустила Пола. Дерек відвіз хлопця на територію Бріо і там залишив, але Сіара була права. Дівчина хотіла помилятися у своїх припущеннях, але...

Наступного дня до Сі подзвонили з головних воріт, що на її ім'я є посилка. Було сказано, щоб ніхто не смів відкривати коробку, лише Сіара. Дівчину це насторожило, але хлопці запевнили, що перевірили її, і вона без вибухівки. Сі пішла та забрала свій пакунок, до якого було прикріплено записку: "Цей подарунок - подяка за збережене життя." Дівчина була приголомшена таким жестом від брата. Вона сподівалася, що Пол прислухається до неї та поїде дуже далеко, де зможе побудувати життя, яке буде належати йому. Сіара не могла дочекатися, щоб перевірити, що саме хлопець поклав їй у коробку. Вона забігла у свій будинок та у вітальні відкрила кришку сюрпризу, але... Дівчина відразу закрила її, а потім набрала боса.

-Райане, прийди до мене! Терміново! - почувши стурбований голос Сі, чоловік помчався у її дім. Коли він зайшов усередину, то побачив Сіару на підлозі - її руки тремтіли, а з очей текли сльози. Дівчина виглядала блідою, наче життя по-трохи покидало її тіло.

-Зіронько... - Райан підбіг та оглянув її, але не помітив ніяких ушкоджень. - Сіаро, що з тобою?! Чому... - дівчина вказала на коробку.

-Там... - Сі всхлипувала, а її мова була сплутаною. - Там... - і заховала обличчя у руках. Райан зняв кришку і побачив у коробці голову Пола. Чоловіка не налякала ця картина, але він не розумів реакції Сіари - вона і раніше таке бачила. Райан помітив усередині конверт, просякнутий кров'ю Пола, і взяв його. - Що там? - дівчина протерла своє обличчя від потоку сліз, який вона почала опановувати, а бос прочитав послання для Сіари.

-Ти не змогла вбити свого брата, тому я зробив це за тебе. Наступним буде твій дорогий Райан, якщо ти не повернешся до мене. Ти завжди будеш моєю! - Сіара побачила, як чоловік зімнув папір у руках та викинув його, а потім кудись зателефонував. - Гейле, прийди у дім Сіари. - наказав коротко бос і поклав трубку. Дівчина дивилась на коробку, не відводячи від неї погляду. - Зіронько? - Райан намагався взяти її у обійми, але вона не підпускала його до себе.

-Ні! - Сі різко вскочила на ноги. - Я так не можу! - Сіара почала швидко ходити по кімнаті, протираючи руки, які були мокрі від її сліз.

-Ти про що? - дівчина дивилася на боса і її погляд більше не випромінював ніжності, лише ненависть.

-Я не хочу нічого відчувати! - Сіара сіла на підлогу та почала гойдатися взад і вперід. - Я не хочу відчувати провину, або біль... - знесилено говорила Сі. - Я хочу тиші, яка була раніше! Я втомилася від своїх емоцій! - нові деталі, які вияснила дівчина, забирали всі сили і бажання помсти. Тепер вона хотіла повернути те життя, коли вона, тільки зустріла Райана, і він навчав її.

-Зіронько... - бос намагався заспокоїти кохану, але вона не підпускала його до себе.

-Ні! Як тільки ми зблизилися, мої емоції почали брати вверх, а я не можу цього дозволити! - Сіара обійняла себе руками. - Я хочу повернути свою пустоту, наповнену однією ненавистю!

-Сіаро, чому ти говориш такі слова? Що ще сталося? - Райан бачив, що дівчина планує знову замкнутися від нього, але він не міг цього допустити. - Зіронько! - бос підійшов та легенько струсив кохану. - Чому ти така?

-Я не знаю... - Сіара знову плакала, а її сльози рвали Райана на частини. Він не знав, як допомогти коханій і, як її заспокоїти. А головне, що спричинило такий її стан! - Моє життя знову котиться у прірву, але на цей раз я не зможу вибратися з ями... - чоловік не розумів, що так надломило Сіару. - Я вбивця... Я його вбила... - як мантру повторювала Сі. Райан силою притис дівчину до себе, аби вона зупинилася.

-Це не ти його вбила! Пол сам винен у своїй смерті! Він не знав свого батька по-справжньому. Пол довірився на тій людині, тому тут немає твоєї вини! - Сіара дивилася на боса, її погляд був розгублений, але вона вирішила зізнатися. Дівчина більше не могла мовчати, адже це стосується і Райана, але... Насправді Сі вирішила зізнатися, бо більше не могла терпіти того пекельного болю, що супроводжував її вдень і рвав на частини уночі.

-Я зробила аборт! - голос Сіари тремтів, а слова звучали приглушено. Райан почув, лише слово 'аборт'.

-Зіронько, ти що таке говориш? - чоловік не міг сприйняти цієї інформації. - Кохана...

-Я вбила нашу дитину! - і дівчина впала на землю. Вона підігнула до себе коліна, обійняла їх руками та заколисувала себе, щоб заспокоїтися, але це не вдавалося. З її очей продовжували текти сльози, але Сіара наважилася підняти свій погляд на Райана. Чоловік дивився на кохану, але не вірив їй. Він махав головою і повторював.

-Ні! Ти цього не зробила! - бос присів біля дівчини, а Сі продовжувала говорити, щоб Райан зрозумів, що це правда.

-Я! Вбила! Нашу! Дитину! - дівчина знала, що ці слова завдадуть болю чоловікові і це змінить усе, що було і буде між ними. Та вона не могла припустити, як саме він вчинить далі...