Спочатку:
На сторінку книги
Амір сидів у своєму кабінеті, коли телефон тихо завібрував. Він відкрив Instagram і побачив фото: знайома пляшка коли, букет троянд і крихітні пінетки. Підпис Айші змусив його на мить затримати подих.
Він довго дивився на екран, відчуваючи, як у грудях щось стискається. Згадав, якою маленькою була його сестричка, як він обіцяв берегти її від усього світу. І ось тепер — вона вже жінка, майбутня мама.
Амір усміхнувся крізь легкий смуток.
— Ти виросла, сестро, — прошепотів він. — Але для мене ти завжди залишишся тією Айшею, яку я оберігав. Тепер оберігати тебе буде він… і, мабуть, я можу йому довіряти.
Він відклав телефон, але тепло на серці залишилося. Уперше за довгий час він відчув не ревнощі, не страх, а гордість.
Айша знайшла своє щастя. І це було головне.
