Раді Вас бачити!

Вівторок вразив Феліцію несподіваним відкриттям: усі заняття цього дня у них викладав майстер Фірніет. Вона поспішила поділитися цим спостереженням з Майренн.

— О так! — підтримала розмову подруга. — У вівторок у нас завжди заняття лише з Фірніетом. Ти ж з'явилася тут лише минулої середи.

— Стривай, це ж був уже четвер, — заперечила Феліція.

— 11 вечора середи, — поправила Майренн.

— Дивно, — замислилась Феліція. — Я вирушала зі свого світу за хвилину до опівночі у середу 12 вересня…

— 12-го чого? — перепитала Майренн.

— Ну, місяць, вересень. Перший місяць осені. В нас він так називається. Тут це місяць Теплих Вітрів. Правильно?

Майренн ствердно кивнула, а потім додала:

— Подорожі через портали до інших світів — річ непередбачувана. Можливо похибка в кілька годин як уперед, так і назад. Це нормально. До речі, про інші світи… — зауважила Майренн, вивчаючи розклад. — Нам додали пару «Магічні та немагічні світи», минулого разу її не було.

— Тобі не здається це підозрілим? — стривожилась Феліція.

— Та ні. У нас часто додаються нові пари чи змінюються назви старих.

— Я не про це. А про саму пару. Може, Фірніет щось запідозрив?

— Навряд чи. Ти була обережна, — заспокоїла подругу Майренн. — За програмою ми мали розпочати цього року її вивчення. Мабуть, у Фірніета не вистачало часу на неї, він же завжди чимось зайнятий.

Нашвидкуруч поснідавши, дівчата поспішили на заняття. Майстер Фірніет страшенно не любив, коли хтось запізнювався. Лекційна аудиторія Фірніету відрізнялася від інших — вона мала овальну форму, окремі для кожного студента парти розташовувалися півколом у середній та задній частині зали. Біля входу на подіумі знаходився великий викладацький стіл, а за ним півколом розташувалися стелажі та шафи з книгами, інгредієнтами та магічними предметами. Поруч із вікном ряд із кількох книжкових шаф формував перегородку між студентами та викладачем, створюючи невелике затишне містечко. Феліція встигла роздивитись там крісло і невеликий столик з казанком для зілля на ньому, перш ніж Майренн потягла її займати місця. Сіли вони практично в центрі, що не надто потішило Феліцію — їй не хотілося зараз привертати увагу викладача. Однак Фірніет уже увійшов і пересідати було пізно. Привітавши студентів, він сів за стіл і швидко переглянув свої папери з записами. Він уже збирався розпочати лекцію, як у двері увійшла Ізбел зі своїми подружками, щось весело обговорюючи.

— Ви запізнилися, — тон Фірніета був твердим.

— Вибачте, майстре Фірніете, — Ізбел спритно зобразила каяття і навіть помахала віями для переконливості.

— Ви не постукали у двері і не спитали дозволу увійти, — Фірніет був не тією людиною, яку можна купити на подібні жіночі штучки.

— Ми хотіли якнайшвидше потрапити до вас на пару, вибачте нас, що не постукали, — все тим же солодким голоском продовжувала вибачатися Ізбел.

— Хотіли — вийшли б раніше. А тепер вийдіть за двері і зробіть, як належить, — Фірніет не тільки не реагував на флірт, він його ще більше дратував. — Інакше на пару взагалі не пущу.

Насупившись, Ізбел розвернулась, гордо підняла голову і вийшла разом із подругами в коридор. Через хвилину вона постукала, запитала дозволу увійти, знову вибачилася і, блиснувши очима, сіла на вільні місця з краю. Ізбел терпіти не могла, коли її принижували, але чудово розуміла, що конфлікт із таким серйозним викладачем, як майстер Фірніет, їй нічого доброго не принесе.

— Отже, тепер, коли всі в зборі, ми можемо почати, — Фірніет дозволив собі трохи посміхнутися, Феліції здалося, що навіть глузливо. Схоже, йому принесло задоволення поставити нахабну студентку на місце.

Майстер Фірніет обійшов стіл і став перед ним, злегка притулившись і схрестивши руки на грудях.

— Багатьом із вас уже відомо, що офіційно вивчено 15 світів, включаючи наш, — тихим, спокійним голосом розпочав лекцію Фірніет. — Їх набагато більше, але більшість із них ще до ладу не вивчені чи навіть не відкриті. Насправді, в теорії таких світів може бути сотні і тисячі. Про наш ми говорити не будемо, зате я розповім вам усе, що знаю про решту 14. Разом з нашим магічних світів налічується 10, а немагічних 5. З цих п'яти, лише два світи практично повністю позбавлені магії, у них не було потрібних умов для її розвитку, а три світи з різних причин втратили магію у процесі розвитку. Немагічні світи ми вивчатимемо наприкінці, зараз же йтиметься про магічні. Хтось із вас може мені назвати ці світи? — Фірніет уважно обвів очима своїх студентів, зупинивши погляд на Феліції. Їй стало незатишно під цим поглядом. Що, коли він її спитає? Адже вона незнайома з жодним з інших світів, крім своєї рідної Землі.

— Муірн, — врятувала становище Майренн, помітивши уважний погляд викладача на подрузі.

— Добре, — кивнув маг. — Ще?

— Дрелатта! — радісно вигукнув один із хлопців, Феліція не знала його імені, але бачила, що він вічно ошивається біля Ізбел.

— І це всі ваші пізнання? — зневажливо скривився викладач.

— Вейта, Варн та Етар, — тихо промовила Ейтна, явно ніяковіючи.

— О, чудово! — Фірніет підбадьорливо посміхнувся Ейтні, що привело її в ще більше збентеження. Дівчина явно не любила привертати увагу до своєї персони.

Фірніет почекав ще з хвилину, свердлячи очима студентів, і потім продовжив:

— Бачу, деякі знання з мого предмету у вас є. Це радує. Отже, окрім Велланії, є ще дев'ять магічних світів: Муірн, Невлідда, Вейта, Варн, Мерала, Мірру О Террос, Етар, Соммерінд та Дрелатта. Немагічні світи, вивчених нами, всього два: Земля і Тетта. Світи, що втратили магію — це Латтія, Теліваал і Тірнвен. Саме в такому порядку ми їх розглядатимемо. Сьогодні мова йтиме про Муірн.

Муірн — світ дуже близький до нашого, ми ведемо тісні контакти, часто буваємо один у одного, обмінюємося інформацією та товарами. Зазвичай люди, які побували в Муірні, не відчувають великої різниці з Велланією. Це як з'їздити в інше королівство. Зовнішність, культура, політичний устрій, освіта, магія дуже близькі до наших. Є суттєві відмінності у рослинному та тваринному світі, а також у темних силах. Справа в тому, що в Муірні від самого його зародження знаходився портал в один із темних світів. Маги Муірна вважають, але поки не довели, що їхній світ колись був частиною цього самого темного світу. Є багато теорій з цього приводу, але ми не будемо в них заглиблюватися, оскільки це лише міркування. Моє завдання — дати вам реальні факти. З розквітом цивілізації в Муірні вхід у цей темний світ був запечатаний і ніхто ніколи не пам'ятав, щоб його відкривали. Маги вважали, що той світ загинув і перевіряти особливо не рвалися. До недавнього часу. Рано чи пізно зло спокушає та заманює у свої сітки. Останнє століття Муірн повільно піддавався цій спокусі. Були маги, які у своїх дослідженнях зайшли надто далеко, як свого часу наша Ерта Етірель. Вони почали потихеньку розкривати печатки на порталі до темного світу, поступово випускаючи назовні чудовиськ. Як виявилося, той світ був живий і дуже небезпечний. Недаремно прохід у нього був запечатаний. Мабуть, це зробили ще давні жителі Муірна, до розвитку цивілізації, тому письмових відомостей про це не збереглося, лише деякі легенди. Зараз магія темного світу Муірна підкорює людей своїй волі, перетворюючи на майже рабів. Маги, чий розум і волю помутив темний світ, перестають бути схожими на себе. Вони кидають своїх близьких, вони творять зло. Живуть вони окремо в добре захищеній фортеці поряд з порталом і постійно заманюють нових магів до своєї общини. Також вони напускають різноманітних чудовиськ на решту населення. В останні роки активність темних магів підвищилася, і Імператор Муірна видав наказ закрити портали в немагічні світи, щоб не впустити туди своїх чудовиськ. Йде масштабна війна з темними силами, не така, як у нас. Ми, звичайно, теж мріємо підкорити наших темних, але Темний Ковен у порівнянні з тамтешніми темними магами просто ангели.

Далі Фірніет пустився в довгі розповіді про сучасне становище в Муірні, про ведення війни з темними, про торговельні відносини між Велланією. Феліція уважно його слухала, постійно роблячи позначки у зошиті. Для неї стало відкриттям існування стількох світів, а ще ймовірність того, що їх набагато більше. Яке ж нудне життя на Землі і скільки можливостей ховають у собі магічні світи! Феліцію не лякало зло цих світів — адже воно є скрізь, але її так і манили нові знання та майбутні відкриття. До яких ще таємниць вона торкнеться? І чи знайде розгадку власним?..

Феліція навіть не помітила, що замислилась і перестала слухати викладача. У себе її привела легкий стук Майренн по плечу.

— Ти де? У яких світах блукаєш? — посміхнулася подруга. — Пара закінчена. Ти хоч чула завдання?

— Що? Ой, ні. Я задумалась. Що Фірніет нам задав?

— Реферат щонайменше на 10 сторінок до наступної пари. Або про один з магічних світів, або про два немагічні, або про три з втраченою магією. Можна написати також повністю про один із світів, що втратили магію, але про Землю і Тетту треба писати разом.

— Дякую.

— Ти про що писатимеш? — Майренн розпирала цікавість. — Про немагічні?

— Ні, — Феліція спочатку хотіла, але потім вирішила, що цікавіше буде вивчити щось нове, ніж писати про рідну Землю. — Може, напишу про ті, що втратили магію. Або про якісь із магічних.

— Тоді я візьму Землю та Тетту. Допоможеш із рефератом? — Майренн хитро підморгнула. У аудиторії на час перерви вони залишилися одні, отже можна було спілкуватися відкрито.

— Ну, з Теттою я тобі точно не допоможу, а ось щодо Землі, будь ласка, — усміхнулася Феліція.

— Про Тетту я дещо знаю, у мене брат був там у відрядженні. Він займається дослідженням інших світів. А ось на Землі він не був.

— А чого ж ти тоді Фірніету не видала список усіх світів?

— Не люблю здаватися заучкою. Нехай Ейтна грає цю роль. Та й прямо всі я з ходу і не згадаю.

— Що там у нас далі за пари? — гортаючи блокнот, задумалася Феліція. — Магічні предмети? Це про що?

— Про магічні предмети, — усміхнулася Майренн.

Феліція нетерпляче труснула хмарою рудого волосся. Вона розуміла, що подруга над нею по-доброму жартує, але їй було не до сміху. Щодня, кожне нове заняття вона зустрічала зі страхом викриття. Навіть надто уважний погляд у її бік лякав і насторожував.

— Що входить до цих магічних предметів? — трохи різкіше, ніж хотілося б, спитала Феліція.

— Ну, не гнівайся, — Майренн примирливо підняла руки вгору. — Багато чого входить. Амулети, каміння, трохи пізніше ми почнемо вивчати палиці та жезли. Це лекція. Тобі тут розповідатимуть, а не допитуватимуть про твої знання. Тож розслабся і слухай.

— Розслабишся тут під цим пильним поглядом Фірніета… — зітхнула Феліція і встала, щоб пройтися аудиторією і розглянути все уважніше. Її манили всі ці скляночки з різними травами на полицях, різноманітні предмети, призначень яких вона ще не знала, книги в красивих шкіряних палітурках. Їй здавалося, що від одного лише споглядання цих чарівних дрібниць усередині неї все сильніше розквітала магія і набувала своєї повної сили. Феліція ніколи ще за всі свої 23 роки не почувала себе такою сильною. І водночас такою вразливою. Все ж таки сила її радувала більше, ніж лякала вразливість, і це було чудово. Занурена у свої думки, вона не помітила, як перерва закінчилася і всі повернулися, включаючи Фірніета.

— Феліціє, ви вирішили провести заняття замість мене? — голос викладача пролунав так несподівано і так близько, що Феліція, злякавшись, сіпнулася і впустила книгу, яку до цього розглядала.

— Вибачте, — зніяковіло пробурмотіла Феліція, нагинаючись за книгою і ставлячи її на місце. — Захопилася вивченням ваших книг і не помітила, як час пролетів.

— Ну, добре хоч не спізнюєтеся на заняття. Вивчати завжди корисно, — Фірніет посміхнувся вслід Феліції, яка поспішала на своє місце. — Сьогодні ми поговоримо про властивості різних матеріалів для амулетів. Скажіть нам, Феліціє, якщо ви так зацікавлені у знаннях, з яких матеріалів роблять амулети?

Феліція застигла, злякано дивлячись на викладача, але швидко прийшла до тями. Навряд чи матеріали для магічних амулетів дуже відрізнялися від прикрас у її світі.

— Метал, дерево… — неквапливо почала перераховувати Феліція.

— Ще?

— Камені, — подумавши, Феліція запропонувала ще один варіант.

— Правильно, — погодився Фірніет. — Але ви ні про що не забули?

Феліція замислилася, насупивши чоло. Вона не хотіла припускати навмання, але й здатися дурною їй теж не хотілося. Кинувши погляд на Майренн, Феліція помітила, що та з явним натяком смикає тканину блузки.

— Ще використовується тканина та нитки, шкіра, хутро, — видихнула Феліція.

— Добре, — хмикнув маг. — Але ви все-таки забули про кістки. Вони також використовуються для амулетів. Хоча найчастіше з кісток виготовляють предмети для прокльонів та наведення порчі. Отже, давайте розглянемо властивості різних матеріалів.

Фірніет сів за стіл, і Феліція змогла нарешті зітхнути з полегшенням. Ледве не попалася! Потрібно перед кожним заняттям хоч трохи вивчати суть предмета, бо лиха не уникнути.

— Метал досить часто використовується для амулетів майстрами, проте дерево і камінь мають найкращі властивості, до того ж, з них простіше виготовити амулет самостійно. Амулети з металу повинні бути певної форми та мати необхідні візерунки чи написи, які людина, що не володіє мистецтвом кування, виконати сама не може. На шматочку дерева достатньо вирізати ножем символи, камені часто взагалі не потребують доповнення, що робить ці матеріали набагато доступнішими. Так само, дуже просто виготовити амулет з тканини. Найпростіший варіант: пошити маленький мішечок і наповнити його необхідним вмістом, залежно від того, з якою метою ви створюєте амулет.

Метал — універсальний матеріал, який підійде для будь-якої магії. Однак, якщо ви купили заготовку у майстра, перед зарядкою амулету під свої цілі, його необхідно очистити. Про засоби очищення заготовок ви зможете прочитати у себе в підручнику. Настійно рекомендую ознайомитись, оскільки на початку наступного заняття буде невеликий письмовий тест на цю тему.

Здебільшого металеві амулети заряджають на захист, також деякі з них, особливо в поєднанні з камінням, здатні посилювати вашу магію або пробуджувати у вас приховані таланти, — тут Фірніет виразно подивився на Феліцію, мабуть натякаючи на її амулет Фелли. — Амулети з дерева створюють для притягнення в життя чогось позитивного — удачі, кохання, просто добрих подій. Дорогоцінні та напівдорогоцінні камені вважаються дуже сильними амулетами. Їх використовують для магічних цілей — зачаровують на різні ефекти або доповнюють металеві амулети. Звичайне каміння, яке ви можете знайти всюди — на дорозі або уламки скелі, також використовуються як амулети. Більш докладно про властивості матеріалів та про поради щодо їх вибору, ви знайдете в підручнику. А зараз хочу перейти до практичної частини заняття.

Фірніет підійшов до однієї з шаф і дістав невелику коробочку.

— Феліціє, будь ласка, роздайте вашим однокурсникам ці амулети, — викладач кивнув у бік коробки.

Феліція, невдоволено зітхаючи, підійшла до столу і взяла коробочку з простенькими металевими амулетами. Роздавши їх кожному, вона повернула коробку на стіл і сіла на своє місце.

— Це вже очищені амулети, — пояснив викладач. — Я вам поясню, як можна зачарувати їх на захист від магічних пасток. Затисніть амулет між долонями, закрийте очі і спрямуйте вашу магічну енергію на амулет, уявляючи, як він захищає вас від магії, як підказує вам, куди йти і де ховаються пастки. Уявляйте це, доки відчуєте, що амулет став гарячим — отже, він зарядився вашою магією.

Феліції здалося дивним, що все так просто. Але ж це магічний світ! До того ж, у неї багато чого легко виходило, отже, і з цим вона впорається.

Феліція зробила все, як пояснив викладач, і невдовзі відчула, що метал у її руках став гарячим. Розплющивши очі, вона поклала амулет на парту. Багато хто вже впорався з цим. Почекавши поки всі зачарують амулет, Фірніет продовжив пояснення:

— Таким чином можна зачарувати будь-який металевий предмет: підвіску, перстень, браслет — все, що торкається шкіри при носінні. Коли ви наближаєтеся до небезпечного джерела магії, наприклад до пастки, то амулет стає гарячим. Так він повідомляє вам, що поряд небезпека. Я зараз створю просту пастку, і ми перевіримо, чи правильно ви зачарували свої амулети.

Фірніет став посеред аудиторії і, направивши руку в підлогу, почав щось тихо шепотіти. З його долоні потягнувся ледь помітний промінь і розчинився на підлозі біля ніг.

— А тепер візьміть у руку ваш амулет, байдуже, в ліву чи праву, і підходьте до мене. Як тільки відчуєте, що амулет став гарячим, зупиняєтесь. Феліціє, ризикнете бути першою? — Фірніет дивився на неї, трохи примружившись, і у Феліції не залишалося вибору, окрім як підвестися і спробувати.

Феліція йшла повільно, прислухаючись до амулету і гадаючи, що буде, якщо вона потрапить у пастку. Навряд чи маг створив щось таке, що може покалічити студентів, але ризикувати не хотілося. Та й виглядати дурепою теж.

За два кроки від Фірніету Феліція відчула, що метал у руці став гарячим. Вона зупинилася.

— Протягніть мені руку, — сказав маг і, помітивши нерішучість в очах Феліції, додав: — Не бійтеся, пастка підлогова. Вона спрацює лише, якщо ви на неї наступите.

Феліція простягла руку викладачеві. Він трохи торкнувся її руки з амулетом, перевіряючи, чи справді він гарячий і, задовільно кивнувши, запросив до перевірки наступного студента. В інших вийшло так само добре, як і у Феліції. Закінчивши з перевіркою, Фірніет знешкодив пастку і попросив здати амулети назад.

— До наступного заняття принесіть камінь, заряджений вашою магією, я покажу вам, як заряджати амулети від нього. Можете йти на перерву, — з цими словами Фірніет узяв коробочку з амулетами і вийшов із аудиторії.

Проходячи повз Феліцію, Ізбел єхидно помітила:

— Що подобається бігати перед Фірніетом на задніх лапках?

Подружки Ізбел засміялися. Майренн стиснула зуби. Феліція тільки зітхнула, її особливо не зачіпали ці дитячі жарти Ізбел.

— Їй за це платять, Ізо! — блиснувши очима, крикнула Майренн. — Вона асистент майстра Фірніета, якщо ти не знаєш.

— Ах, це тепер так називається!.. — Ізбел демонстративно закотила очі і вийшла з подружками, які посміювалися, в коридор.

— Я її зараз підсмажу!! — у руці Майренн спалахнув вогонь. Вона схопилася з місця.

Перелякавшись, що подруга й справді метне вогняною кулею в Ізбел, Феліція швидко схопила її за руку.

— Майренн, заспокойся! Вона того не варта, — Феліція міцно тримала Майренн за руку і їй довелося погасити вогонь.

— Тобі що все одно? — Майренн сіла назад на стілець, схрестивши на грудях руки, і спохмурніла.

— Мені, звісно, неприємно, — зізналася Феліція. — Але якщо так бурхливо реагувати, то гірше зробиш тільки собі. Та й не відчепиться вона. Таким людям потрібна реакція у відповідь. Ігноруй її, і скоро їй стане нудно.

Феліція обійняла Майренн за плечі, намагаючись заспокоїти.

— А що, серйозно, він ганяв мене з цими дорученнями лише тому, що я його помічник?

— Ну звісно. До обов'язків помічника мага входить також допомога на заняттях.

— А я думала, чого він так причепився до мене… — Феліція посміхнулася.

— Вже, напевно, собі нафантазувала! — до Майренн знову повернувся її жартівливий тон. Феліція тільки хмикнула на це, продовжуючи посміхатися.

У чомусь Майренн, звичайно, мала рацію — Фірніет подобався Феліції. Щоправда, вона сама до ладу не розуміла, чим він її привабив. Зазвичай Феліції подобалися молоді, веселі хлопці, а ось тими, що старше за неї вона ніколи не цікавилася. Та й холодність із серйозністю їй не здавалася приманливою. Фірніет, зрозуміло, виглядав привабливо, але Феліція не звикла вестися на одну лише зовнішність. Мабуть, була якась особлива привабливість у ньому, яку Феліція навіть собі не могла це пояснити.

Згадавши останні слова Фірніета, Феліція поцікавилася у Майренн:

— А про який камінь Фірніет говорив? Як його заряджати?

— Це він про той, що ти купила у магазині. Я тобі казала, що його можна заряджати своєю магією, а потім підживлюватись, але забула показати. Потім розповім, як це робиться, — пообіцяла Майренн.

Наступне заняття було присвячене заклинанням. Майстер Фірніет докладно пояснював, яким чином складаються заклинання, які є слова, що підсилюють дію, і в яких випадках необхідно додавати ці слова. Феліція з цікавістю слухала та ретельно все записувала у зошит.

Після занять та обіду Феліція сіла за написання реферату з «Історії та теорії магії», бо здати його треба було завтра. Вона сподівалася, що їй пощастить закінчити його до роботи, і вона зможе повернути книги викладачеві. На жаль, часу було мало, а інформації багато, і Феліція встигла написати лише трохи більше половини реферату. Вирішивши закінчити після роботи, вона вирушила до Фірніета.

Маг уже чекав її у своїй лабораторії. В усьому його образі читалося нетерпіння, хоч Феліція прийшла вчасно.

— Проведіть очищення сьогоднішніх амулетів, — Фірніет кивнув на коробочку на столі. — Простежте, щоб зілля основи не википіло — йому ще дві години варитися. Потім додайте до нього інгредієнти згідно з рецептом, — Фірніет простяг аркуш паперу із записами і вже збирався піти, але Феліція його зупинила.

— Чекайте, майстре Фірніете!

— Що?

— Я не вмію очищати амулети… — Феліція зніяковіло знизала плечима.

Майстер Фірніет насупився і, зітхнувши, вийшов із кімнати. За хвилину він повернувся з книгою і, поклавши її на стіл, суворо додав:

— Вам пора вже почати освоювати базові знання, Феліція. У цій книзі ви знайдете способи очищення. Закінчіть з амулетами, доваріть зілля та можете бути вільною. На мене не чекайте, я пізно повернуся.

З цими словами Фірніет розвернувся і вийшов з лабораторії. Мабуть, він мав якусь термінову справу. Що ж, без нагляду працювати буде простіше. Незважаючи на симпатію до Фірніета, працювати під його пильним оком було важко. Феліції весь час здавалося, що вона припуститься помилки, і він здогадається, що вона не та за кого себе видає. До того ж Фірніет лякав її, коли був не в дусі, а зараз він явно був чимось стурбований, можливо, навіть сердився.

За ті дві години, що кипіло зілля основи, Феліція встигла очистити амулети і підготувати необхідні для зілля інгредієнти. Назви зілля на аркуші не було, тож Феліція навіть не уявляла, що готує.

«Та нехай, — подумалося їй. — Мені ж його не куштувати на смак. Згодом, може, навчуся визначати за інгредієнтами, що за зілля та які у нього властивості».

На закінчення зілля знадобилося лише 15 хвилин і, акуратно прибравши за собою, Феліція поквапилась на вечерю. Їсти вона особливо не хотіла, але треба було перехопити хоч щось і якнайшвидше повертатися за написання реферату. До 10-ї вечора Феліція з ним покінчила і задумалася, чи не пізно буде повернути книги викладачеві. До того ж їй хотілося переконатися, чи правильно вона зварила зілля.

Взявши книги, Феліція попрямувала до кабінету Фірніету. Вона тихо постукала у двері. Відповіді не було. Вона постукала сильніше, і двері злегка відчинилися. Феліція вирішила зайти. У кімнаті панувала напівтемрява, але з-під дверей, де вона допомагала майстру Фірніету проводити астральні дослідження, пробивалася смужка світла, і Феліція попрямувала до неї.

— Майстре Фірніете!.. — тихо покликала вона. — Ви тут?

Відповіді не було, але Феліція була впевнена, що він там. Не думаючи про те, що чинить неправильно, Феліція рішуче відчинила двері.

Останнє, що вона почула — це сповнений жаху крик Фірніета «Нііі!!!», а потім Феліцію щось боляче вдарило в груди, і світ перед нею згас.