Раді Вас бачити!

Прокинулася від головного болю. Спочатку навіть не зрозуміла, де перебуваю. Світло різало очі, з величезного панорамного вікна сонце світило просто на мене. Озирнулася і побачила, що лежу сама, на величезному ліжку. Простора кімната, знову двоє дверей, і одні точно ведуть у ванну кімнату. Біля ліжка стояла невеличка тумба, на якій хтось дбайливо залишив склянку з водою і таблетку шипучку. Не роздумуючи, кинула таблетку в склянку і випила все.

 

Хвилин за п'ять наслідки вчорашньої посиденьки з Олею мене покинули. Почуваюся нормально. Саме час сходити в душ. Не стала дивуватися просторій ванній кімнаті, де ванна і душ роздільні. Волосся не мочила цього разу. Вийшла з душу обмотана великим ванним рушником і знову здивувалася залишеній для мене новій зубній щітці. Почистила зуби і цього разу зазирнула в другі двері.

 

Як я й припускала, це була гардеробна. Мати моя жінка! Скільки дорогих костюмів, акуратно складені джемпери різного забарвлення, окремо розвішані, ідеально випрасувані сорочки. Не стала більше тут нічого розглядати. Одягла, на голе тіло, вподобану мною білу сорочку, вона діставала мені до середини стегна. У гардеробній було дзеркало на весь зріст, оглянула себе, поправила волосся і пішла шукати Микиту. Та й їсти хотілося вже.

 

Спустилася на перший поверх і  побачила Микиту, як він сидить за величезним столом в одних штанях. Він щось якраз друкував у ноутбуці, а мене привабив сніданок, що був залишений, мабуть, для мене. Чашка кави й омлет із круасаном.

 

Нечутно підійшла до столу й одразу ж схопила чашку кави, ще теплу. Одразу почула, як відсунувся стілець і наступного моменту величезні долоні Микити обійняли мене зі спини.

 

- Доброго ранку, Кицюню, - прошепотів на вушко і поцілував у шию.

 

- Доброго, - просто відповіла я і виплутавшись з обіймів одного сексуального чоловіка сіла подалі від нього, сподіваючись з'їсти все, що приготували для мене. Микита на такі мої дії посміхнувся.

 

- Це ти все сам приготував?

 

- Майже, круасан куплений...- не стала себе стримувати і зі спокійною душею стала снідати. Микита, дивлячись на мене, весь час посміхався.

 

- Що я тут роблю? - запитала, щойно покінчила з їжею і допила останній ковток кави.

 

- Ми так і не побалакали...

 

- Говори!

 

- Я намагався пояснити тобі все вчора, але ти була не в змозі! Киць, ти завжди так п'єш, чи це від хорошого життя з чоловіком у тебе таке?

 

- Микита, тобі не здається...- почала злитися я, але він знову перебив мене.

 

- Коли ти була зі мною, то так не пила, Кицю. Це не нормально, що ти знаходиш розраду у випивці!

 

- Ти ким мене вважаєш?! - тут же обурилася я і встала, - я що, по-твоєму, алкоголічка? Та я рідко п'ю! - почала закипати я і відволіклася, бо почула неголосний гавкіт, потім до мене підбіг білий, маленький клубочок. Зупинився біля моїх ніг і втупився на мене своїми очима намистинками. Ще раз гавкнув і привітно висунув язика.

 

- Божечьки, і хто це тут у нас такий? - усміхнулася я і переключилася на цю лапочку. Уже зрозуміла, що це Сніжок, про якого розповідав мені Микита. Такий милий, так захотілося його приголубити.

 

Микита хотів попередити мене, щоб я не брала його на руки, але я не втрималася. Песик радісно виляв хвостом і облизав мені руку, а я не переставала його пестити.

 

- Який гарний! Маленький який! Яке чудо! - нахвалювала я його.

 

- Тільки хотів сказати тобі, що Сніжок, від чогось, не любить жінок, і що може навіть вкусити, коли хтось, окрім мене, намагається взяти його на руки. Але бачу, що на тебе це не поширюється... Ти перша, до кого він пішов і дозволив узяти себе на руки.

 

- Ну як такий милий клубочок може кусатися? Він чарівний! - все ще посміхалася я.

 

- Кицюню, залиш Сніжка в спокої, я, може, теж хочу від тебе пестощів. Іди до мене! - присів він на стілець і простягнув мені руку, мабуть хотів, щоб я сіла до нього на коліна, але я цей жест проігнорувала, лише насупила брови

 

- Ти, здається, хотів поговорити...

 

- Так, я хотів поговорити про той день. Ми з Лерою розлучилися ще до моєї поїздки на дачу. Вона мені не наречена.

 

- Вона показала мені обручку! - Микита лише фиркнув.

 

- Вона сама її собі купила, і сама придумала, що ми повинні одружитися... Я не робив їй пропозиції! Ми зустрічалися рік, і вона вирішила, що нам час одружитися, але я не хотів пов'язувати з такою жінкою свою долю, ми розлучилися! Але вона, мабуть, із цим не згодна. І це більше не мої проблеми! Тим більше, що свою жінку я вже знайшов!

 

- Ця твоя Лера, сказала, що до мене вже випроваджувала з твого будинку дівчину, про це вона теж збрехала? - підняла я запитально брову, а Микита зволікав із відповіддю.

 

- Ні, це було правдою! Але ж це в минулому, поки я не зустрів тебе. Ти мені віриш?

 

- Може й вірю! - погладила я ще раз Сніжка і спустила його на підлогу, - Але це нічого не змінює, Микит. Я заміжня! - Микита все ж узяв мене за руку і посадив до себе на коліна.

 

- Розлучайся!

 

- Навіщо я тобі? - не розуміла, чому він так цього хоче. Не вірю, що саме я жінка його мрії, мені важко в це повірити.

- А що, якщо я скажу тобі, що я закохався? - усміхнувся він, а я не знайшла, що на це сказати спочатку...

 

- Важко в це повірити, - озвучила свої думки. Тоді Микита розвернув мене, змусивши обхопити себе ногами, і, підхопивши мене під попу, встав і пішов до сходів на другий поверх...

 

- Змушу тебе передумати! - посміхнувся він, і поцілувавши мене в губи, знову заніс у кімнату, в якій я прокинулася.

 

Мене знову поклали на ліжко спиною, і Микита накрив мене своїм великим тілом. Горбок у його штанях тиснув мені на живіт, виявляючи його збудження. Потім послідував пристрасний, глибокий поцілунок, що затягує. Як же він класно цілується, не можу і не хочу чинити опір. Микита захопив усі мої думки. Сама обняла його за шию у відповідь впиваючись у його губи, майже мукала від задоволення. Хвилі задоволення стали опускатися вздовж тіла, осідаючи внизу живота.

 

Бугор у штанах Микити став відчутно тиснути мені в живіт, метелики зосередилися внизу живота, і я готова була вже сама тягнутися до його штанів, щоб отримати бажаний орган у себе.  Але Микита різко перервав поцілунок, опустився до шиї, поцілував мене там і трохи припіднявся з мене, спираючись на коліна. Із силою рвонув на мені свою сорочку, що ґудзики розлетілися. І схоже йому начхати скільки вона коштує, так сильно хоче дістатися до мого тіла. А я була геть гола, адже не захопила зайвий комплект білизни із собою, а вчорашню одягати не захотіла. Микита задоволено хмикнув і почав цілувати мої груди, опускатися до живота, аж поки не опинився біля моїх розведених ніг.

 

Я вже була в очікуванні цієї ласки, адже робить це Микита просто фантастично!

 

Теплий язик лизнув горошину, змусивши все тіло затріпотіти, рухи язиком повторилися, я відкинула голову на подушку і для більших відчуттів заплющила очі.

 

Коли до такої ласки додалося пощипування соска, я вся здригнулася і голосно кінчила.

 

Моє тіло тут же знову накрив собою Микита. Грубо впився поцілунком у вуста і на секунду перервавшись, торкнувся гладкою голівкою обласканих складок, різко занурився на всю глибину, вдарившись об мій пах. Повільно вийшов і знову різко штовхнувся, змусивши прогнутися мене в спині.

 

- М-м-м Микита... - не змогла стримати себе, коли він вкотре повільно занурився в моє лоно до самої основи і також повільно вийшов. Такі його рухи доводили мене до божевілля. Я голосно стогнала, і хотіла більшого, хотіла, щоб він прискорився.

 

Ширше розвела ноги і ласкаво провела по його грудях рукою. Микита знову поцілував мене і, перервавшись, витягнувся на руках і почав вдарятися об мій пах сильніше і швидше. Вульгарні ляпаси лише ще більше заводили, а мені не вистачало саме цих рухів, щоб нарешті дійти оргазму. Тіло немов підкинуло, а м'язи на частку секунди скрутило в оргазмі, хвилі задоволення розійшлися по тілу, я обм'якла і блаженно прикрила очі. Микита заричав і скінчив слідом, знову опустився до мене і поцілував. Потім ліг поруч і голову мою вмостив собі на груди.

 

- Це було фантастично. Кожен секс із тобою такий, Кицю...- сказав мені приємні слова, а мені раптом захотілося запитати.

 

- Микита, а як ти знайшов мене, і мій номер телефону тобі хто дав, бабуся?

 

- Номер Настасія дала, але ти б знала, чого мені це коштувало! Я почувався винним школярем, коли їй, як і тобі, про Леру розповідав! Дорослий мужик, а спочатку розгубився під її стареньким поглядом. Насилу вона мені номер твій дала, а дізнався, де ти, через GPS. Друг допоміг... І взагалі, може досить усі мої секрети випитувати? - усміхнувся він мені і нахилився, щоб поцілувати мене.

 

- Покажу тобі, як я сумував! - з цими словами Микита знову накрив мене собою, пристрасно поцілував і рукою схопив мої груди.

 

***

 

- Знаєш, Кицю, після всього того, що я з тобою зараз робив, ти як порядна жінка повинна вийти за мене заміж! - хрипло нашепотів мені Микита, після того як нарешті залишив у спокої мої губи і тіло. Боже, він ніби з ланцюга зірвався. За ці дві-три години ми з ним пів книги з Камасутри, напевно, пройшли. У мене вже боліли м'язи, через пози, в яких ми кохалися. І я не скажу, що мені це не подобалося, мені дуже подобається те, як сильно хоче мене такий чоловік.

 

Що правда, попа пече вогнем, ця його пристрасть, напевно, залишить на мені синці... до речі, підозрюю, не просто так він так довго цілував мою шию і груди, здається мені, що там будуть засоси.

 

- Це ти так освідчуєшься мені? - усміхнулася я, і вляглася зручніше, приємне розслаблення нарешті прийшло до моїх м'язів.

 

- Киць, я серйозно. Хочу, щоб ти швидше розлучилася зі своїм чоловіком! - почав він, а я важко зітхнула.

 

- Ех, у нас із тобою все так швидко закрутилося, може ти поспішаєш? У собі не розібрався? Я не знаю... це все так складно!

 

- Ти кохаєш його? Чесно скажи! - повернувся він до мене.

 

- Уже не знаю... ти так стрімко увірвався в моє життя, що мої думки зараз тільки про тебе! - зізналася я, Микита посміхнувся на це.

 

- Я в собі впевнений, як і в тому, що хочу тебе собі! І мені дуже не подобається, що ти носиш зараз на безіменному пальці чужу каблучку! - насупився він.

- Так швидко це не робиться! - ще раз важко зітхнула я і встала. Знайшла на підлозі його білу сорочку без ґудзиків і сховала під нею своє голе тіло.

 

- Я його ще навіть не бачила! - повернулася я до Микити, а він дивився на мене і хмурився. Йому мої слова явно не до душі.

 

- Майже два тижні минуло, а йому, схоже, все одно де ти? У такому випадку він і не помітить, якщо ти переїдеш до мене, і більше в нього вдома з'являтися не будеш!

 

- Боже, що? Ти зараз серйозно? - здивувалася я тому, куди завернула наша розмова, все занадто швидко!

 

- Серйозно! Я не хочу, щоб ти жила з ним, щоб йому готувала! Ти сама мені розповідала, він цього не цінує! А я не хочу думати про те, що ти будеш ще й спати з ним!

 

- Думаю, поки ми з ним не поговорили, мені варто бути вдома! - стала шукати свій одяг і знайшла його біля вікна на стільці.

 

- Мені це не подобається! - чесно зізнався Микита, а я вже натягнула другу панчоху і потягнулася за ліфчиком.

 

- Куди це ти зібралася? - Микита теж встав і почав натягувати на себе боксери зі штанами.

 

- До Олі, потрібно забрати Анфіску, а потім додому!

 

- Кицю...- хотів сказати щось Микита, але я його перебила.

 

- Ти не пам'ятаєш, я була з телефоном?

 

- Не знаю, по твоїх кишенях не лазив, а сумку ти з собою не брала! - я тут же розвернулася і пішла вниз. Шубку свою бачила в передпокої.

 

Спустилася вниз і не поспішаючи пішла в передпокій. У кишені знайшла телефон. До цього часу Микита вже спустився одягнений, навіть джемпер одягнув.

 

- Телефон сів. Батарея вже в нього слабка! - сповістила я Микиту, він насупився.

 

- Значить куплю тобі новий!

 

- Ще чого! - тут же заперечила я, - Як це буде виглядати?

 

- Не знаю, що ти там собі вже надумала, але я просто хочу, щоб я завжди міг до тебе додзвонитися, а не роздумувати на тему, де ти можеш бути і чому мені не відповідаєш.

 

- Микит, давай із цим почекаємо, я не хочу зараз таких подарунків, - та й не хочу думати про те, як пояснювати появу нового телефону Колі.

 

- Це буде не подарунок, я хочу, щоб моя жінка була забезпечена всім необхідним, інакше, навіщо я заробляю стільки грошей, якщо я не можу забезпечити її всім? - ух упертий який, якщо я зараз знову скажу щось, то це переросте в скандал, тому я просто мовчки одягла взуття і шубу і почала чекати Микиту, який навіть з місця не зрушив.

 

- Ну! Ти збираєшся підвести "свою жінку" додому? - з претензією вимовляю я

 

- Ти вдома!

 

- Микит, це все занадто швидко! Ну чому ти не хочеш мене зрозуміти, і взагалі, я занадто мало про тебе ще знаю!

 

- Причина ж не в мені! Зізнайся в цьому! Ти просто не хочеш йти від нього! - я промовчала.

 

- Вас, баб, хрін зрозумієш! Сама мені виговорювала, що вже не можеш так жити, а зараз йти від нього не хочеш?! - згадує він мені мою слабкість, коли напилася бабусиної наливки і розповіла йому все, що мене турбувало.

 

- Дай, будь ласка, подзвонити, я викличу собі таксі! - раз він відмовляється мене підвести, викличу таксі, правда адреси я не знаю...

 

- Ні! Сам відвезу, - розлютився він, але промовчав. Накинув своє пальто на плечі й притримав двері, щоб я вийшла. Але тут нізвідки не візьмись знову прибігло волохате чудо, і стало тертися об мої ноги.

 

- Сніжок, додому! - крикнув Микита, песик начебто образився, пирхнув на господаря і повернувся в будинок.

 

Микита подбав про мене, відчинив двері машини, і навіть пристебнув. Сам сів, пристебнувся і ми поїхали.

 

Всю дорогу він мовчав, щось обмірковував і хмурився, а я могла лише здогадуватися про те, що йому просто не подобається, що я не погоджуюся на те, що він пропонує.

 

Микита привіз мене назад до Ольки у двір. Він заглушив мотор і повернувся до мене. А я не знала, що сказати, тоді як він просто потягнувся до мене за поцілунком. Не стала відмовляти собі і йому в тому, що мені так подобається. З усією пристрастю віддавалася йому в поцілунку, і навіть обняла за шию. Рукою перебирала його волосся, Микита задоволено бурчав, аж поки його долоня не почала торкатися моїх грудей, ніжно стиснула і вщипнула сосок. Микита перервався, різко відсунув своє сидіння назад.

 

- Іди сюди! - і не чекаючи дій від мене, потягнув мене на себе. Довелося осідлати його, добре, що він відсунув сидіння, і я тепер не зачіпаю спиною кермо. Мене знову поцілували, одна його рука вивільнила з сукні та ліфчика груди, інша його рука опустилася мені на попу і різко стиснула мою половинку.

 

- Микита, - перервала я поцілунок, попа справді боліла.

 

- Вибач, болить так? - посміхнувся він, і ніжно погладив місце, що стиснув, я просто кивнула на його запитання.

 

- Я шкодую, - знову посміхнувся він.

 

- Не бреши, - так само усміхнулася йому.

 

- Гаразд, не шкодую! Мені це сподобалося! - сказав він правду, а я тільки сподіваюся, що, хоч мені це і подобається, але так буде не завжди.

Ми знову поцілувалися, я обняла його за шию, а Микита продовжив торкатися моїх грудей і попи. Потім рука з грудей повільно сповзла до живота, пройшла нижче і стала задирати мою сукню. Палець його руки відразу ж торкнувся ніжних пелюсток, зачіпаючи горошину зосередження жіночого єства. Звичайно, трусиків то на мені немає, я їх викинула, залишила лише ліфчик. Микита посміхнувся крізь поцілунок, коли так легко дістався до бажаного.

 

Збудивши мене погладжуванням горошини, палець Микити пірнув у глибину, а я й сама згорала вже від бажання насадитися на нього. Здавлений зітханням, на видиху стогін і я прогнулася в спині, бажаючи ще раз насадитися на його палець.

 

- Я зараз трахну тебе, Кицю, і мені буде начхати, що машину погойдуватиме! Від твого голосу мій член постійно в бойовій готовності, - якій жінці не сподобається такий комплімент, навіть такий вульгарний? Я ще раз поцілувала Микиту і заправившись пересіла назад на своє місце.

 

- Мені потрібно забрати Анфісу, ти почекаєш чи мені викликати таксі?

 

- Почекаю! - посміхнувся він і вийшов, швидко оббіг машину і відчинив мені двері.

 

Я мало не впала, коли зробила крок, було дуже слизько, а я ще й на підборах. Добре, що Микита встиг мене підхопити, притиснувши до себе мене за талію.

 

- Спасибі, мало не впала!

 

- Спасибі не прокотить, - усміхнувся він і обома руками схопив мене за попу, притиснув мене до себе і поцілував.

 

- Микита! - обурилася я через поцілунок, моїй попі знову було боляче.

 

- Дивись, не впади, - відпустив мене і легенько ляснув по попі, а я не стала обурюватися, мовчки пішла, боялася впасти.

 

До Ольки піднімалася з чудовим настроєм. Мені подобається те, як поводиться зі мною Микита, як він показує своє бажання, і те, що він говорить мені.

 

Дзвінок у двері і за хвилину мені відчиняє двері Оля.

 

- Ну нарешті. Явилася не запилилася.

 

- Привіт, - просто привіталася я і посміхнулася, пройшла в глиб квартири. Анфіса одразу стрибнула в переноску, розумничка моя, знає, що я прийшла по неї.

 

- Лимон дати? - запитує подруга, чим приводить мене в замішання.

 

- Навіщо мені лимон? - не зрозуміла я.

 

- Щоб тебе так не плющило від радості! А то мені навіть завидно, їй богу, - посміхнулася подруга.

 

- Ой, Оль... - почала мрійливо я, але тут двері відчинилися і зайшов Олин чоловік.

 

- Тосю, ти вже повернувся! - Оля обійняла чоловіка і поцілувала, допомогла йому роздягнутися, а Тоха не зводив із мене свого обуреного погляду.

 

- Ти нічого не хочеш сказати, Єфросинія?

 

- Наприклад? - не зрозуміла я

 

- Коли це ти встигла так близько познайомитися з Царьовим?

 

- Хто такий Царьов? - запитала подруга, і Тоха вже повернувся до неї.

 

- Царьов Микита Станіславович, СЕО компанії, де працюю я і її чоловік! - тицьнув Тоха на мене пальцем, Оля закрила рота рукою, щоб не ляпнути зайвого, а я була в шоці, мало того, я не знала, що сказати...

 

Ситуацію врятував мобільний Антона, йому дзвонила, мабуть, мама, він відповів на дзвінок і відійшов на кухню.

 

- Так! Швидко бери Анфіску і тікай, поки Тоха не повернувся... я, звісно, теж у шоці, але постараюся вмовити його, щоб він рот тримав на замку!

 

- А якщо не зможеш умовити?

 

- Зможу! Ніби ти мене не знаєш! Усе, зідзвонимося! - і Олька буквально виставила мене за двері.

 

Поки спускалася вниз, навіть не знала, що тепер робити. Подумати тільки, М