Раді Вас бачити!

Ліфт видав звуковий сигнал і стулки дверей роз'їхалися. Я вийшла з ліфта з гордо піднятою головою. Микита стояв, спершись об стіну. Побачивши мене, він ще раз оцінююче окинув мене поглядом і підійшов до мене.

 

- Ну нарешті ти прийшла, ще хвилина, і я б дійсно пішов за тобою!

 

- Що за терміновість? Я збиралася додому! - фиркнула я, згадуючи тих двох дамочок, з якими він танцював.

 

- Ходімо, Кицю, покажу тобі свій кабінет! - усміхнувся він, пропускаючи моє запитання повз вуха. Ну й добре. На ресепшені нікого, далі коридор, у кінці якого кабінет. Світло було приглушене, на стінах картини. Поки йшла, намагалася відволікатися на них, а не на того, хто пропалює своїм поглядом у мені дірку. Я навмисно йшла повільно, дозволяючи роздивитися свою фігуру на підборах краще.

 

Незабаром ми дійшли до дверей у його кабінет. Він пропустив мене вперед, потім зайшов сам.

 

А я мало не присвиснула! Масштаби кабінету вражали, тут міні конференц-зал був, величезний стіл, людей на дванадцять, і робочий стіл, біля панорамного вікна на всю стіну. Це, мабуть, якраз робоче місце Микити. Але поки що мене привабило панорамне вікно. Повільною ходою, перекинувши своє довге, чорне, рівне волосся назад, пройшла до вікна і роздивлялася вогні нічного міста. Так би із задоволенням їх намалювала...

 

Ці думки відійшли на задній план, спину спалював гарячий погляд Микити.

 

Він підійшов ззаду і, обнявши мене однією рукою за талію, різко притиснув до себе спиною. Потім схилився і голосно втягнув повітря біля моєї шиї.

 

- Як же ти пахнеш, Кицю! - поцілував мене в шию, що аж мурашки пішли вздовж хребта, і різко розвернув мене до себе обличчям. Обома руками притиснув мене за талію до себе, хотів поцілувати, але я підставила йому щоку.

 

- Ні! - злегка відштовхнула його і він, як завжди, піддався. Відпустив мене.

 

- Іди своїх дамочок затискай! А мене більше не чіпай! - фиркнула я, Микита спочатку остовпів від такої моєї реакції на нього, а потім посміхнувся.

 

- Кицю,ти ревнуєш! - підсумував він і широко посміхнувся, став наступати на мене, а я повільно відступала назад, поки попою не вперлася об його робочий стіл.
 

- Нарешті! Я дочекався від тебе і цих емоцій! - усміхнувся він

 

- Тобі здалося! - фиркнула я і схрестила руки на грудях, відвернула від нього свій погляд.

 

Микита підійшов до мене впритул, затиснув мене біля столу і змусив подивитися на нього

 

- Ти абсолютно точно ревнуєш, солоденька! І я страшенно цьому радий! Ми з тобою не говоримо про почуття, але прекрасно їх показуємо нашими тілами! Ти хочеш мене так само, як я хочу тебе! А тепер ще й ревнуєш! - задоволено підсумував він, я хотіла йому заперечити, насупилася на його слова, але він не дав сказати мені більше й слова. Схопив мене за потилицю і впився в губи грубим поцілунком.

 

Хіба можна тут встояти? Та й моя захмеліла свідомість, навпаки, бажає цього найбільше. Схопивши мене під сідниці, Микита підкинув мене на стіл, розсунув мої ноги і став між ними. Продовжуючи мене пристрасно цілувати, він став звільняти мої груди від сукні та бюстгальтера.

 

Поцілунками спустився на шию, дістався до грудей, закружляв біля ореолу, потім втягнув у себе сосок. Я застогнала від задоволення, прогнулася в спині, підставляючи свої груди до його пестощів. Микита знову повернувся до моїх губ, цього разу м'яко поцілував мене і поглибив поцілунок, а мені теж захотілося його торкнутися.

 

Повільно стала розстібати його сорочку, бажаючи дістатися до його чудових грудей. Провела долоньками вздовж грудей до шиї й обійняла його, притулилася до його голих грудей своїми, нарешті відчула його так, як хотіла. Нікіта захоплено цілував мене, руками став задирати низ моєї довгої сукні. Дістався панчох і різко перервав наш поцілунок.

 

- Обожнюю панчохи! - рикнув він і знову поцілував мене, знову грубо й наполегливо. Повалив мене на стіл, стиснув до легкого болю груди, і рукою поліз під кромку трусиків. Я була так збуджена, так хотіла його, що вже давно була готова його прийняти.

 

Микита різко відсторонився, поліз до пряжки ременя, швидко позбувся штанів і, приставивши товсту голівку до мого входу, занурився в мене до самої основи. Повільно вийшов і знову штовхнувся вперед.

 

- М-м-м, Микита! - вирвався стогін, і я закусила палець, щоб не стогнати на весь голос. Микита прискорився, став штовхатися в мене швидше. Я закочувала очі від задоволення.

 

- Офігенно! - видихнув він, подарував мені оргазм і кінчив сам. Знову у мене.

 

- Микит! Ти знову? - зістрибнула я зі столу, дістала з сумочки серветки і почала себе обтирати. Поправила панчохи і сукню, волосся перекинула назад і тепер уже спостерігала, як заправлявся, задоволений собою Микита.

 

- Що? - усміхнувся він і зробив вигляд, що не зрозумів.

 

- Навіщо ти це зробив? Я ж сказала, що ще не готова!

 

- А мені сподобалося! - підморгнув він мені й усміхнувся.

 

А мене це розлютило. Невдоволено звузила брови, і розвернулася щоб піти. Навіть встигла дійти до місця, де закінчується його стіл, але Микита мене перехопив.

 

- Відпусти! - намагалася я вирвати свою руку.

 

- Ну ти чого, Кицю? Ти що образилася, що я в тебе кінчив?

- Не тільки тому! Ти поводишся зі мною як дикун! Ти привів мене сюди, щоб просто трахнути? - хоча, про що це я, сама то сюди навіщо взагалі прийшла?

 

- Не вдавай, ніби не сумувала за мною!

 

- Може й сумувала, і що? Обов'язково було кінчати в мене! - проговорилася я

 

- Значить все-таки на це сердишся! - підсумував він

 

- Так, серджуся! Тому що ти хочеш усе за мене вирішувати! А я так не звикла... телефон візьми, карту візьми, до мене переїжджай... - стала перераховувати я

 

- Я просто хочу зробити нам обом легше! Ти хочеш мене, я хочу тебе! Єдина наша перешкода, щоб бути разом, це ти сама!

 

- А те, що я ще заміжня, вже не рахується?

 

- Коротше, Кицю, я не хочу зараз про це говорити з тобою! Ми нарешті побачилися, я шалено скучив за тобою, а ти сердишся... - невдоволено підсумував він.

 

- Мені потрібно додому! - видала я.

 

- А я не можу зараз тебе відпустити, мені тебе занадто мало! - знову обійняв мене Микита і цього разу неквапливо поцілував. Руками схопив обидві половинки моєї попи і став її стискати.

 

- Як же я скучив за твоєю дупкою, Кицюню... хочу її! - нашіптував він, збуджуючи мене дедалі більше.

 

Микита знову не стримався. Розвернув мене до себе спиною і знову штовхнув до столу, задер мою сукню, швидко зняв свої штани і взяв мене ззаду. Це його тваринне бажання зносить мені дах, не можу йому чинити опір і відмовити.

 

Заправилися і знову стоїмо цілуємося! Ніколи не набридне це!

 

- Поїхали до мене, Кицю! Хочу нормально з тобою кохатися! У мене тут є квартира недалеко від офісу! - шепотів мені Микита.

 

Ліфт, гардеробна, машина, і в квартиру ми увійшли цілуючись. Роздягалися дорогою. Я навіть нічого добре не розгледіла, відчула прохолоду простирадл і гаряче тіло зверху.

 

Третя година ночі, лежимо цілуємося, а я зрушити ноги не можу. Попа пече вогнем. Що тільки не робив зі мною Микита. Відчуваю, на шиї будуть засоси. Схоже Микита обрав іншу тактику, він хоче, щоб Коля сам усе зрозумів, і в мене просто не було вибору, як переїхати до нього.

 

Микита знову накрив моє тіло собою. Придавив до ліжка і повільно штовхнувся на всю довжину. Сам підняв мою ногу і глибше штовхнувся, вдаряючись об мій пах своїм. Відразу прискорився. Вузол внизу живота вибухнув і приємне звільнення хвилями осідало в моєму тіло, поки Микита робив останні поштовхи. Теплий струмінь ударив по моїх стінках, мурашки пішли від цих приємних відчуттів, поки я не зрозуміла, що сталося. Чорт забирай...

 

- Микита! Ти знову? Знову кінчив у мене? - насупилася я і не дала цього разу себе поцілувати. Схопилася з ліжка і пішла на пошуки душу.

 

Провела там близько двадцяти хвилин.

 

- Відвези мене додому! - попросила я, щойно прийшла назад у кімнату до Микити за одягом.

 

- Це теж може бути твоїм домом! Чому не хочеш бути зі мною? У чому причина? Ти ж не кохаєш свого Пєскова! Це ж видно! Було б це не так, ти б не прийшла до мене, не кинула його там п'яного, і не поїхала зараз зі мною! Тільки тому, що я не хочу примушувати тебе, хоч ти й сама цього хочеш, я все ще ведуся на твої прохання "дати тобі час".

 

- Я просто не розумію...

 

- Що ти не розумієш?

 

- Не розумію, навіщо я тобі... ти ж... ти можеш взяти будь-яку, навіщо тобі проблемна Я, та й що в мені особливого? Я, можна сказати, навіть і не вірна дружина вийшла.

 

- А я от не розумію, що з тобою зробив цей Пєсков, що в тебе така низька самооцінка? Ти для мене найбажаніша жінка на світі, у тебе приголомшлива фігура, офігенна дупа! Ти навіть не уявляєш, як я хочу бачити тебе у себе в будинку. Хочу бачити тебе такою домашньою як, коли приходив до тебе. Хочу приходити додому, щоб мене ТИ чекала зі смачною вечерею і гарячими поцілунками.

 

- Але чому саме я? - його слова настільки вразили мене, що я ледве стримувала сльози від сентиментальності.

 

- Значить у те, що я міг у тебе закохатися, ти не віриш? По-твоєму, у мене вже не той вік на щось романтичне?

 

- Ні, просто... просто це все так швидко сталося між нами!

 

- Та яка на хрін різниця, швидко це сталося чи повільно? - вибухнув Микита і підійшов до мене ближче, - якщо це вже сталося зі мною... з тобою! - Микита потягнув мене за руку й обійняв, одну руку розмітив на талії, іншою схопив мене за обличчя, щоб я дивилася йому в очі.

 

- Чи я не правий? Скажи, Кицю... скажи зараз, що відчуваєш до мене? Може ти просто скучила за нормальним трахом, і я все собі це вигадав? - хотіла помахати заперечно головою, але Микита тримав мою голову і все ближче наближався до моїх губ. Досі не поцілував мене, бо чекав відповіді, дивлячись у мої очі.

 

- Я...- спершу не знала, що йому відповісти, не могла сказати, що кохаю. Бо боюся зараз говорити це слово навіть про себе..., - Я думаю тільки про тебе! Усі мої думки про те, як ти мене цілуєш і пестиш, як ти посміхаєшся мені, як обіймаєш... Я б хотіла дбати про тебе так, як дбають про чоловіка, але я не можу... - хотіла сказати, що не можу, бо в мене є Коля, але Микита цього зробити не дав.

- Можеш! - перебив він мене і ніжно торкнувся моїх губ своїми. І щойно я відповіла на поцілунок і обійняла його за шию, Нікіта сильніше притиснув мене до себе і знову розмістив обидві долоні на моїх м'яких півкулях. Стиснув їх, а потім різко відштовхнув мене так, що я приземлилася на ліжко, повільно відповзла до узголів'я, поки Нікіта знімав штани. Знову притиснув мене собою до матраца і буквально засмоктав у поцілунку, мені не вистачало повітря від такого напору. Потім він переключився на шию, опустився на груди й ніжно торкнувся соска. Іншою рукою безперервно пощипував сосок, награвшись із ним, він позбавив мене рушника й розмістився в мене між ніг.

 

Теплий язик торкнувся горошини, пройшовся по пелюстках, я втягнула повітря через рот, видаючи стогін. Іскорки задоволення збиралися внизу живота, стягуючись у тугий вузол.

 

- Микита! Боже! - скрикнула я, кінчаючи, мене одразу ж накрило величезне тіло чоловіка. Тверда мужність без прелюдій одразу увірвалася в мою глибину, Микита на витягнутих руках став таранити мене своїм пахом. Кожним поштовхом він входив у мене по саму основу, я зірвала голос від емоцій, що переповнювали мене.

 

Раптом Микита сповільнився, опустився до мене на зігнутих ліктях, знову поцілував мене так, що запаморочилося в голові. Продовжив повільні поштовхи, тим часом його губи перемістилися на мою шию. Я божеволіла від задоволення! Плавно погойдуючи стегнами, його член повільно штовхався вздовж стінок моєї піхви. Якби можна було померти від задоволення, то я б зараз це зробила.

 

- М-м-м, Микита! - обняла його за шию, обхопила ногами, і звивалася під ним так, як не звивалася ніколи.

 

- Як же офігенно, чорт забирай... Киця! - прошепотів Нікіта, потім прискорився, різкіше штовхаючись у мене, чим приніс мені невимовне задоволення. Я загубилася в оргазмі. І зараз було начхати, що він знову скінчив у мене.

 

Я не змогла сьогодні піти від Микити, не хотіла з ним розлучатися і вже точно не хотіла зараз їхати до Миколи.

 

Всю ніч, що залишилася, ми провели разом. Але на ранок довелося повертатися. Микиті потрібно було на роботу, а мені додому. Микита змусив мене пообіцяти йому, що я почну по тихеньку збирати свої речі. І це все я говорила йому тоді, коли він довів мене до такої межі, що я б матір рідну продала, тільки б він продовжив. Маніпулятор клятий.

 

Вранці Микита підвіз мене додому, сподіваюся бабки ще сплять і не побачили, як я цілувала Микиту на прощання.

 

Зайшла додому, Коля ще спав, чудово, зараз сходжу в душ і швидко спати, до Коліного будильника ще пів години.

 

Як Коля пішов я вже не чула.

 

Удень Коля написав мені смс, що одразу їде до Вітьки, а мені було начхати, навпаки не довелося брехати, де я була.

 

Прийшла смс від Микити.

 

" Кицю, завтра не зможу заїхати за тобою, погано почуваюся"

 

Чудово, ось тобі й вихідні. А чи не морозиться від мене він, вже стала накручувати себе, як прийшла ще одна смс.

 

"Хіба що ти приїдеш із варенням і медом і мене лікуватимеш P.s. я сподівався, що ти мене не кинеш одного хворого" і такий сумний смайлик.

 

Ах ти ж.

 

"Пиши мені свою адресу"

 

Наступна смс була з адресою його будинку. Він глибоко помиляється, якщо думає, що я чекатиму до завтра.