Євген Рут вважав історію зовсім не важливим предметом. Домашку він планував здати всю за раз під кінець семестру, тоді отримати залік і забути все вивчене вже на наступний тиждень. Однак викладач, Гетьманець Богдан Ігорьович, має іншу думку стосовно того, як треба вчити історію.

Алан — молодий, амбітний і непристойно привабливий. Коли він погоджується на посаду викладача в провінційному містечку, він очікує нудних лекцій, а не статусу місцевої рок-зірки. Усі студентки факультету змагаються за його увагу, окрім однієї — Рути. Вона — ідеальна відмінниця, чий погляд завжди спрямований у підручник, а не на нього.

Її байдужість зачіпає його его, проте чергування в гуртожитку відкриває пікантну правду: її холодність — лише димова завіса. За дверима дівчачої кімнати ховається пристрасть, що межує з безумством. Тепер викладачеві доведеться вирішити: покарати її за порушення правил чи самому стати частиною її найсміливіших мрій?

П’ять років тому вона була лише студенткою в першому ряду аудиторії, яка ховала погляд у конспектах, щоб не видати свого захоплення. Він був її викладачем — недосяжним, стриманим і... таємно закоханим у ту, кого не мав права торкнутися. Тоді вони обрали мовчання та різні життєві шляхи.

Але доля має власне почуття гумору. Тепер вона повертається до рідної альма-матер, але вже не як студентка, а як колега — нова викладачка психології. Старі аудиторії, запах кави в коридорах і той самий погляд, від якого досі збивається дихання. Коли професійна етика стає єдиною перепоною, а старі почуття спалахують із руйнівною силою, виникає лише одне питання: чи готові вони нарешті вивчити урок, який прогуляли п’ять років тому?