Раді Вас бачити!

Марк в цей час вже кілька годин як знаходився у клубі, щоб як завжди вирішати організаційні питання з усіма співвласниками, тобто старими й перевіреними роками дружби та веденням бізнесу — друзями і заодно відпочити. Усі вони були різні за зовнішністю, віком і навіть характером, але їхня дружба була тим стрижнем, що тримав їх разом.

Марк завжди дотримувався філософії невимушеної простоти, яка межувала з аскетизмом, що так контрастувало з витонченістю Артура та дикою силою Ратміра. Марк цінував комфорт і якість, але лише там, де це було важливо для нього самого, а не для демонстрації іншим. На ньому була проста, проста сорочка білого кольору, яка хоч і підкреслювала його розвинену мускулатуру, але частіше він виглядав набагато простіше, наче він щойно повернувся з пробіжки, а не з ради директорів. Його зачіска була трохи розпатланою, але стильною, а на обличчі сяяла та сама широка, щира усмішка, яка підкуповувала своєю відкритістю і змушувала забути про будь-які соціальні бар'єри. У його очах не було холоду капіталіста, лише прихована іскра життєрадісності та, можливо, трохи втоми від нескінченних справ.

Артур — втілення стриманої елегантності. Завжди бездоганний, у строгому костюмі чи бодай будь-який натяк на стриманий та стргогий вид, який підкреслював його ідеальну поставу. Його темне волосся було акуратно зачесане назад, а холодний, проникливий погляд і ледь помітна щетина додавали образу певної небезпечної привабливості. Кожен його жест, від того, як він поправляв дорогий годинник, до спокійного нахилу голови, випромінював впевненість та контроль.

овним контрастом до них виглядав Ратмір. Якщо Артур був витонченою зброєю, то Ратмір — нестримною стихією. Масивний, з атлетичною статурою та густою бородою, він нагадував сучасного вікінга. Його шкіру вкривали складні татуювання, що перепліталися на могутніх плечах і грудях, розповідаючи історію, зрозумілу лише йому одному. Навіть у розслабленій позі відчувалася його дика енергія та готовність до дії у будь-яку секунду. Він завжди носив тісні сорочки, що обтинали його м’язи так, наче мармурова скульптура. Верхніх кілька ґудзиків ніколи не застібалися, відкриваючи частину татуйованих грудей, а рукава завжди були акуратно закочені до ліктя, оголюючи міцні передпліччя. При всій своїй візуальній суворості, його взуття постійно було начищене до дзеркального блиску, що легко відбивало клубне світло, лише на перший погляд видаючи в ньому людину з бездоганною самодисципліною.

Тільки но Марк закінчив розмову з Артуром, як до них завітав Ратмір.

— Артуре, Марку! Скільки вас вже можна чекати? Я там таких кралечок нам на вечір знайшов.

— У твоєму вмінні підбирати дівчат, ніхто не сумнівався, — зауважив Артур, — тому твоя агенція ескорту і є такою популярною. Ти ж знаєш що я “пас” вже. Але ж нашому Марку і шукати нікого не потрібно. Досить йому тільки вийти в зал, як коло нього рій дівчат, і робити нічого не потрібно. А за пару коктейлів ладні зробити для нього все що завгодно.

— Що за афродізіаки ти використовуєш? Поділишся з друзями? — звернувся до нього Ратмір і поклав руку на плече.

— Чи й не досягнення, — зауважив Марк, — був би толк з тих дівчат. Їх цікавлять лише мої гроші. Нормальна дівчина не стане ковтати сперму у вбиральні першому ліпшому. І тим паче хто його знає скільки разів і кому вона це робила.

— А для чого вони ще потрібні? — зауважив Ратмір, — для нашої насолоди. І це добре що їх не мало, є з чого вибрати!

— І все ж таки, я не покидаю надії знайти гідну пару собі! Як Артур.

— Я повністю підтримую слова Марка, — додав Артур.

— Ой, які ви нудні. Говорите наче вже зібралися на пенсійний відпочинок. Доки ми холості, гайда розважатися на повну. Доля у цьому плані на нашому боці.

І вони всі спустилися у зал на своє затишне місце, трохи потайне від очей занадто цікавих відвідувачів. Там вони спокійно могли розважитися і випити і їм ніхто не надокучав.

— Так, хлопці, час поновити нам випивку. Хто піде до бару?

— Тільки не Марк!  — заперечив Артур, — Ми його минулого разу десь годину чекали!

— Ні, чекали ми хвилин двадцять, а потім пішли повторно робити замовлення. Бо він в цей час встиг когось підчепити та розважався з нею десь у затишному місці — зауважив Ратмір.

— Я не розважався, а приймав подяку  у вбиральні від пані, за куплений мною коктейль для неї та її подружки.

— У будь-якому випадку, довіри до тебе немає в цьому, ми більше не хочемо чекати так довго, — сказав Ратмір, — Зараз повернуться дівчата з вбиральні, щоб дізнатися що вони будуть і я сам піду робити замовлення.

 Коли Ратмір повернувся з напоями, то повідомив що коло стійки барної підчепив ще одну кралю, яка наче не проти його сьогодні “порадувати”.

 — Яка з них, —  уточнив  Марк, — В чорному чи синьому одязі?

— Та що в синьому — відповів Ратмір.

— Ой, ні чувак не раджу. Робить вона це паршиво. Повір мені.

— Та що ж таке коїться. Твій член уже встиг побувати у половини наших клієнток в роті. І це тільки у клубі. Чувак, я вже боюся цілувати якусь дівчину з вулиці бо кожного разу буду думати що цілую твій член!

В компанії почався регіт.

— На рахунок цього можеш бути спокійний, за межами клубу в мене на то немає часу! І після цих слів вирішив сходити до вбиральні.

Як тільки но він зник за дверима. За ним незабаром прослідувала одна з присутніх з ними дівчат.

— А я що казав, — побачивши це Ратмір, — Його член для них медом мазаний?

 Хлопці почали сміятися. А інші дівчата просто переглянулися між собою і посміхнулися.

Тільки но Марк закінчив свою справу і збирався виходити як помітив у дверей дівчину, що весь вечір намагалася привабити його увагу і кілька разів, наче ненароком, торкалася рукою його стегна.

— Пані, ви щось поплутали. Дівочі двері з іншого боку.

— А я навмисно звернула до тебе, — і наблизилася до нього в притул, поклавши руки на його груди.

— Вибач, але я не в тому настрої, — спокійно відповів він, знімаючи її руки з себе.

— А якщо я знаю спосіб підняти твій настрій і не тільки? — і вона стисла його член крізь штани у своїх руках.

—О, Господи, — закотив він очі, а потім відсторонив її від себе і вийшов залишивши одну у вбиральні.

—  Ого, а що це ти так швидко сьогодні? — здивувався Артур.

— Невже член не встав? — пожартував Ратмір, — Чувак, та ти ще ж такий молодий...

— Та йди  ти. Все в мене в нормі. Але це не означає що я маю трахатися з усіма підряд, хто мене забажав.

— Ой, ви послухайте но лишень це…

— Якщо в тебе є таке бажання, можеш підійти її втішити!

— І піду! — Ратмір підвівся і направився у вбиральню.

Їх не було хвилин з двадцять. Коли вони повернулися в двох, дівчина сяяла чи то від задоволення, чи від радощів того, що отримала таки чого хотіла. Але до Марка вона вже не чіплялася і весь час терлася коло Ратміра.