Спочатку:
На сторінку книги
Розділ 26. Весілля під східним місяцем
Настав той самий день, якого всі так чекали.
День весілля Вікторії та Таміна.
Столиця Туркменістану від самого ранку ніби перетворилася. Вулиці були наповнені святковим рухом, а біля будинку Вікторії збиралися родичі, гості та друзі. Усюди лунала музика, жінки вітали одна одну, а чоловіки допомагали з останніми приготуваннями.
Для Вікторії цей день здавався майже нереальним.
Ще зовсім недавно вона приїхала сюди лише на кілька днів — просто погостювати та побувати на весіллі Айгуль.
А тепер сама стояла перед дзеркалом у розкішному весільному вбранні.
Саме в такому, про яке колись мріяла.
На ній була традиційна туркменська сукня насиченого червоного кольору, прикрашена золотою вишивкою. Орнаменти вкривали рукави та нижню частину вбрання, а на грудях сяяли традиційні прикраси.
Волосся Вікторії було акуратно зібране й прикрашене срібними підвісками.
Але найособливішою деталлю стала фата — курте.
Її обережно накинули на голову нареченої, приховуючи її обличчя за тонкою тканиною.
Вікторія подивилася на себе в дзеркало.
— Ну як? — тихо запитала вона.
Ельвіра на мить замовкла.
— Я навіть не знаю, що сказати.
— Значить, погано?
— Навпаки! Ти виглядаєш так, ніби зараз увесь Туркменістан має вклонитися тобі.
Лоліта, яка сиділа поруч із гіпсом, одразу додала:
— А Тамін взагалі забуде, як його звати.
Вікторія розсміялася.
— Ви мене зовсім не заспокоюєте.
Поліна поправила край її вбрання.
— Ти прекрасна.
Вікторія глибоко вдихнула.
— Я щаслива.
---
Жених приїхав за нареченою
Через деякий час у дворі стало ще гучніше.
Заграла музика.
Гості почали збиратися ближче до воріт.
Приїхав Тамін.
Він був одягнений у святковий національний костюм і виглядав незвично серйозним.
Його супроводжували родичі та друзі.
Але сам Тамін майже нікого не помічав.
Він шукав лише одну дівчину.
Свою наречену.
Коли він побачив Вікторію, його обличчя осяяла усмішка.
Вона стояла під курте, і він кілька секунд просто дивився на неї.
— Ти прекрасна, — тихо сказав він.
Вікторія усміхнулася крізь тонку тканину.
Тамін обережно підійшов.
Настав той самий момент.
Він підняв край курте, щоб уперше повністю побачити обличчя своєї нареченої.
Вікторія підняла очі.
Їхні погляди зустрілися.
На кілька секунд навколо ніби стало тихо.
Тамін ніжно торкнувся її щоки.
— Моя Вікторіє…
Вона усміхнулася.
— Твоя.
Він нахилився й дуже ніжно поцілував її спочатку в чоло, а потім легко торкнувся губами її губ.
Вікторія почервоніла.
Лоліта одразу прошепотіла Ельвірі:
— Все. Тепер він точно пропав.
— Лоліто!
— Що? Я просто спостерігаю.
Ельвіра засміялася.
Тамін знову подивився на Вікторію.
— Готова?
— З тобою — завжди.
---
Дорога до кишлаку
Під музику молодята вирушили в дорогу.
Тамін супроводжував Вікторію, а попереду та позаду їхали машини з родичами.
Цього дня дорога до кишлаку здавалася зовсім особливою.
Вікторія дивилася у вікно й усміхалася.
Вона знала, що після весілля вони з Таміном кілька місяців житимуть у кишлаку разом із його родиною.
А потім переберуться до міста.
Тамін обіцяв їй:
— Ми часто приїжджатимемо сюди. Будемо допомагати батькам, навідувати родичів, святкувати разом свята.
Вікторія поклала голову йому на плече.
— Мені подобається ця ідея.
— Справді?
— Справді. Я вже полюбила цей кишлак.
Тамін усміхнувся.
— А я полюбив тебе.
Вона почервоніла.
— Ти сьогодні вирішив остаточно змусити мене червоніти?
— Можливо.
---
Свято в кишлаку
Коли весільна процесія приїхала до кишлаку, музика стала ще гучнішою.
Жителі виходили на вулицю.
Діти бігали навколо гостей.
Жінки вітали молоду пару.
Чоловіки зустрічали Таміна.
А Ельвіра…
Ельвіра танцювала.
Спочатку трохи.
Потім більше.
А потім настільки захопилася, що Поліна здивовано подивилася на неї.
— Ельвіро!
— Що?
— Ти вже пів години танцюєш!
— І що?
— Ти не втомилася?
Ельвіра енергійно похитала головою.
— Ні!
Лоліта засміялася.
— Вона, мабуть, батарейки вдома поміняла.
— Дуже смішно!
Музика продовжувала грати.
Танцювали всі.
Навіть деякі діти намагалися повторювати рухи дорослих.
Вікторія дивилася на це й відчувала неймовірне тепло.
Вона більше не почувалася гостею.
Тепер цей кишлак ставав частиною її власної історії.
---
Тамін підійшов до неї.
— Ну що, дружино?
Вікторія подивилася на нього.
— Поки що незвично чути це слово.
— Звикай.
Він усміхнувся й простягнув їй руку.
— Потанцюємо?
— Звичайно.
І вони вийшли в коло.
Під музику Вікторія та Тамін танцювали разом.
Навколо них сміялися родичі, лунали привітання, а над кишлаком поступово опускався теплий вечір.
---
Через тиждень — весілля Поліни
Свято Вікторії закінчилося, але довго відпочивати нікому не довелося.
Через тиждень мало відбутися весілля Поліни та Сердара.
У будинку знову почалися приготування.
Сукні.
Прикраси.
Подарунки.
Музика.
Гості.
І, звичайно ж, нескінченні розмови.
Але серед усієї цієї метушні одна дівчина раптом замислилася.
Лоліта.
Вона сиділа поруч із Бадиром і спостерігала за Вікторією та Поліною.
Одна вже стала дружиною.
Друга готувалася стати дружиною.
А вона?
Лоліта подивилася на Бадира.
Він помітив її погляд.
— Що?
— Нічого.
— Я знаю це «нічого».
Лоліта усміхнулася.
— А якщо ми теж одружимося?
Бадир здивовано подивився на неї.
— Ти серйозно?
— Більш ніж.
Вона взяла його за руку.
— Я хочу зробити сюрприз.
— Який?
Лоліта загадково усміхнулася.
— Поки не скажу.
---
Таємний план Лоліти
Наступного дня Лоліта та Бадир вирішили зробити все тихо.
Без великого натовпу.
Без попереднього оголошення.
Вони вирушили до мечеті, щоб поговорити про можливість провести релігійний обряд і оформити їхні стосунки відповідно до традицій.
Лоліта дуже хвилювалася.
— Бадире…
— Що?
— А раптом усі дізнаються?
— Дізнаються.
— А раптом батьки будуть у шоці?
— Напевно.
— А сестри?
— Вони точно будуть у шоці.
Лоліта розсміялася.
— Значить, хороший сюрприз.
Бадир узяв її за руку.
— Головне, щоб ти була впевнена.
Вона подивилася йому прямо в очі.
— Я впевнена.
— Тоді я теж.
Вони увійшли всередину.
Лоліта вперше за довгий час відчула дивовижний спокій.
Вона розуміла: її рішення було не просто черговим жартом.
Вона справді хотіла провести життя з Бадиром.
---
Поки вони перебували в мечеті, вдома ніхто ще нічого не знав.
Вікторія була зайнята підготовкою до весілля Поліни.
Поліна приміряла прикраси.
Ельвіра знімала чергові відео.
А Лоліта та Бадир готували сюрприз, про який незабаром мала дізнатися вся родина.
І, звичайно, довго приховувати таку подію було неможливо.
Особливо коли йшлося про Лоліту.
Бо якщо Вікторія та Поліна довго готувалися до своїх весіль, Лоліта вирішила піти іншим шляхом.
Вона просто сказала:
— А чого чекати?
І тепер залишалося тільки дочекатися моменту, коли рідні дізнаються, що третя сестра теж вирішила пов'язати свою долю з коханою людиною.
А реакція родини?
Це вже було питанням часу.
І, судячи з характеру Лоліти, спокійною вона точно не буде.
