Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
*Левко*
Таксі зупинилося біля чорного входу до клубу. Вдихнувши повітря, насичене сигаретним димом і нічною спекою, Левко здивовано помітив, як на губах Рагнара промайнула ледь помітна хижа усмішка — щойно той звів погляд на неонову вивіску «Кров Серафима».
Усередині клуб пульсував у ритмі густого басу. Червоно-чорні тіні стікалися навколо танцполу, де натовп розчинявся у спалахах стробоскопів і солодкуватому димі синтетичних кайфів.
Левко на мить застиг біля входу, вдивляючись у глибину залу — туди, де на сцені стояли розкішний рояль і мікрофонна стійка. Коли йому було шістнадцять, він підробляв тут вокалом. Тора, власник клубу, навіть пропонував йому постійну, цілком легальну роботу. Але в синдикату «Око» були на хлопця інші плани — йому суворо заборонили навіть наближатися до території їхніх прямих конкурентів.
Вони зайняли вільний столик у кутку. Рагнар одразу ж замовив у бармена найміцніший і найдорожчий алкоголь із меню, навіть не глянувши на цінник.
Левко обмежився склянкою апельсинового фрешу, від самого запаху спиртного його нудило.
Попиваючи алкогольний напій, вампір ліниво, але чіпко озирав натовп.
— Залицяння до жінок може бути вже не таким, ніж у ваші часи, — наважився сказати Левко, ковтаючи сік. — Тож... якщо не вийде з першого разу, може, не варто їх одразу кусати?
— Що значить «не вийде»? — Рагнар вигнув брову й холодно зиркнув на фамільяра. — Дивись і вчись.
— Голлівудські фільми — поганий підручник із реального життя, — буркнув Левко собі під ніс.
— Ти точно здохнеш незайманим, — кинув вампір, недбало розстібаючи верхні ґудзики сорочки. Навіть у темряві клубного напівсвітла чітко проступав виразний чоловічий силует у паховій зоні. — Дивись і вчись.
Рагнар підвівся і попрямував до високої блондинки, яка виглядала так, ніби її щойно зняли з обкладинки глянцевого журналу.
— Міна, я чекав на тебе сотні років, — оксамитовим низьким голосом промовив він.
Левко раптом усвідомив, що чує їхню розмову крізь гуркіт музики так чітко, ніби стоїть поруч.
— Я не Міна, — жінка критично оцінила незнайомця, а її погляд затримався на його паху. — Ого... Це типу косплей на Дракулу? Оригінально.
Рагнар недбало витягнув із кишені товсту пачку купюр і кинув бармену:
— Найкращий напій для леді.
Жінка дзвінко й задоволено засміялася.
«Минають тисячоліття, а нічого не змінюється, — подумав Левко, ховаючи погляд у склянку. — Тупий підкат із пачкою грошей і розкішна дівчина вже твоя. Навіть імені одне в одного не запитали...»
За кілька хвилин Рагнар повернувся до їхнього столика, ведучи за собою блондинку.
— А це ще що за милий хлопчик? Твій молодший брат? — посміхнулася вона, кивнувши на Левка.
Не відповідаючи, Рагнар витягнув із пачки кілька хрустких банкнот і кинув їх на стіл перед фамільяром.
— Дурний підкат і гроші. Знайди собі когось, — кинув вампір із єхидною посмішкою.
«Він що, бляха, таки читає мої думки?» — Левко втягнув голову в плечі й заніміло втупився в гроші.
Він, звісно, жадав цього та
уявляв справжню близькість, задихаючись у темряві притулку, коли гарячково мастурбував, дивлячись на фото незнайомки в бікіні, яке ховав у кишені. Але він ніколи не знав, як підходити до реальних жінок. Вірив, що достатньо буде грошей і все станеться само собою. І ось тепер гроші в нього були...
Левко підвівся, відчуваючи, як тремтять коліна, й окинув зал розгубленим поглядом.
Озирнувшись, він побачив, що Рагнар уже зайнятий — вампір пристрасно цілувався з тією самою жінкою, яка встигла занурити руку йому в штани.
Левко зробив кілька невпевнених кроків уперед. Серце калатало десь у горлі. Нарешті він помітив симпатичну дівчину, яка самотньо сиділа за столиком у кутку.
— П-привіт... — видавив із себе Левко, підійшовши ближче. — Можна... познайомитися?
Дівчина зиркнула на нього спідлоба так непривітно, що Левко миттєво знітився. Без зайвих слів він розвернувся, повернувся на своє місце й втиснувся в самий краєчок дивана, намагаючись навіть не дихати в бік Рагнара.
— Хвилинку, — кинув вампір своїй супутниці та підсів до фамільяра. — Грошей замало? — знущально запитав він.
Левко мовчки втупився очима в підлогу.
— Дивись уважно, — Рагнар несподівано поклав руку йому на плече. — Шукай те, що відповідає твоїй природі. Ти ж здатен аналізувати ситуацію...
— Вони всі занадто... недосяжні, — ледь чутно пробубнів Левко.
— Ні. Шукай своє... — Рагнар повільно обвів залу поглядом і вказав пальцем на протилежний кінець барної стійки. — Он та руда дівчина в короткій білій сукні. Вона напружено схрестила ноги, але її запах... Запах такої ж незайманої, переляканої на смерть душі чути аж сюди. Вона прийшла сюди вперше, хоче відчути себе дорослою, але невміло фліртує — так само, як ти. П'є також сік. Від вас обох за метр тхне абсолютним невмінням і водночас шаленим бажанням. Тож підійди до неї. Полегште одне одному життя. Допоможіть одне одному пізнати насолоду.
Закінчивши свій інструктаж, Рагнар несподівано штовхнув Левка в спину. Хлопець, спотикаючись і відчуваючи гарячковий стукіт у скронях, поплентався до барної стійки.
Левко невпевненими, дерев'яними кроками підійшов до барної стійки.
Лише тепер, зблизька, він зміг розгледіти її як слід. Дівчині на вигляд було приблизно стільки ж, скільки й йому. Вона сиділа в напівтемряві, нервово потягуючи через соломинку апельсиновий сік. Її руде волосся, зібране у вільний хвіст за допомогою металевої шпильки у формі метелика, обрамляло тендітне обличчя з легким розсипом веснянок та розумним, але наляканим поглядом з-під тонкої оправи окулярів.
Витончена фігура й акуратні невеликі груди ідеально підкреслювалися легкою світлою сукнею на бретелях із витонченою вишивкою по краю. Відкриті тендітні плечі ледь помітно тремтіли. Вона була неймовірно приємною — справжньою, живою серед цього блискучого бруду клубу.
— Привіт, — тихо вичавив із себе Левко.
— Привіт, — здивовано й обережно озвалася вона.
Левко завмер стовпом, повністю втративши здатність зв'язати два слова.
— Можна... сісти? — він кивнув на вільний високий стілець поруч.
— Так, звісно.
Левко впав на сидіння і... замовк. Просидівши так із хвилину, вперто гіпнотизуючи лаковану поверхню барної стійки й намагаючись пригадати хоч якусь ознаку мужності, хлопець раптом порушив мовчанку
— Чарку бренді, — хрипко кинув він
бармену, викладаючи на стійку одну з купюр, що дав Рагнар.
Бармен ліниво хмикнув, але мовчки налив міцного алкоголю.
«Для хоробрості... Треба просто для хоробрості...» — промайнуло в голові. Левко різко схопив чарку й перекинув її залпом.
Тієї ж секунди всередині все спалахнуло так, ніби він ковтнув рідкої лави. У грудях нестерпно запекло.
— З тобою все гаразд? — перелякано запитала дівчина, спостерігаючи, як обличчя хлопця спочатку багровіє, а потім різко стає білим, як крейда.
Миттєвий спазм скрутив шлунок і Левко, не встигнувши навіть отямитися, блюванув просто на підлогу біля барної стійки, повертаючи цей «вишуканий» напій на білий світ.
— Прибиральницю! — байдуже гукнув бармен, наче тільки цього й очікував від цього клієнта.
— Тримай... — дівчина з жахом в очах простягнула йому паперову серветку.
Левко судомно витер рот, та кілька бризок по власних джинсах, після чого... машинально простягнув використану брудну серветку назад дівчині.
— Ем... Гадаю, вона мені вже не потрібна, — дівчина аж відсахнулася від його руки.
— А... так... Вибач... — Левко почервонів до самих вух, кинув зім'ятий папір у смітник і вже хотів назавжди зникнути з місця своєї ганьби.
Але краєчком ока він глянув на неї й зрозумів, що вдруге такого шансу не буде. Вона подобалася йому. Настільки, що сором поступився місцем дикому, відчайдушному азарту. Треба йти напролом.
— Послухай, — він різко повернувся до неї, дивлячись просто в очі. — Я взагалі не вмію залицятися. Але в цьому клубі зазвичай знайомляться тільки на одну ніч. То може... спробуємо... секс?
Від такого прямолінійного підходу очі дівчини стали завбільшки з блюдця. Її обличчя спалахнуло яскраво-малиновим. Левко вже заплющив очі, готуючись отримати заслуженого ляпаса й остаточно провалитися крізь землю.
— У мене машина за рогом. Там відкидні сидіння, — ледь чутно відповіла вона.
Автівка справді стояла за рогом. Аріель трохи від’їхала в темний провулок, де не ходило людей, і вимкнула двигун. У салоні запанувала тиша, розбавлена лише приглушеним шурхотом одягу й їхнім нерівним диханням. Левко сидів поруч , нервово розминаючи пальці. У голові хаотично крутилися уривки всього, що він колись чув про секс — випадкові почути розмови, якісь статті. Він намагався скласти з цього бодай якийсь план, аби тільки не осоромитися.
«Треба було хоч кілька порнофільмів глянути», — картав себе він, відчуваючи, як серце калатає десь у горлі.
Аріель повернулася до нього. У тьмяному світлі від далекого ліхтаря її обличчя здавалося м’якшим, майже затишним.
— Я Аріель, — сказала вона після короткої паузи.
— Левко, — відповів він, і голос зрадив його легким тремтінням.
Вона помовчала, дивлячись йому прямо в очі.
— У тебе вже був… ну, досвід? — запитала тихо.
— Так. Звісно, — швидко відповів Левко, випрямляючи спину, ніби намагаючись виглядати впевненішим, ніж був насправді.
Аріель ледь усміхнулася
— Отже, теж не було.
Вона нахилилася до нього першою. Він зустрів її на півдорозі. Їхні вуста зіткнулися ніяково, майже невміло — губи сухі, дихання збите. Але жоден не відсторонювався. Поцілунок поступово ставав глибшим, хоч і лишався невпевненим. Аріель повільно провела долонями по його плечах і стягнула куртку. Левко на мить відірвався, щоб зняти з себе футболку. Дівчина одразу поклала теплі долоні йому на торс, пальцями провела по ребрах, і знову припала до його губ. Левко обережно, майже боязко, поклав руку їй на груди. Через тонку тканину сукні він відчував тепло й м’якість. Почав повільно масажувати, намагаючись не здавити надто сильно.
Аріель тихо зітхнула й відсторонилася. Її погляд ковзнув нижче. Вона розстебнула ґудзик його джинсів, обережно спустила блискавку, а потім і труси. Його член уже був твердий, напружений. Коли вона вивільнила його, Левко мимоволі затамував подих. Аріель кілька секунд просто дивилася, а тоді з полегшенням видихнула.
— Я думала, він буде більший, — мовила вона майже пошепки.
Левко зніяковів , і вона одразу це помітила. Швидко підвела очі до його обличчя.
— Ой, ти не так зрозумів. Просто я дивилася порно й читала всякі книжки, а там у чоловіків усе якісь велетенські, що двома руками не охопити. А у тебе… нормальний. Гарний.
Вона простягнула руку й торкнулася його члена теплими пальцями. Спочатку просто обхопила, ніби звикаючи до відчуття, а потім повільно почала водити вгору-вниз. Левко зітхнув крізь зуби, відчуваючи, як тепло її долоні розливається по всьому тілу. Аріель нахилилася ближче. Її дихання торкнулося чутливої шкіри головки, а тоді вона м’яко поцілувала її. Пальцями другої руки ніжно обхопила яєчка, пестячи їх легкими круговими рухами. І лише після цього повільно узяла член до рота.
Левко закинув голову на підголівник, заплющивши очі. У салоні стало ще тихіше — чути було лише їхнє дихання та тихі вологі звуки.
Вона смоктала трохи невпевнено, але ніжно Теплі, вологі губи щільно обхоплювали його член, рухаючись вгору-вниз повільними, глибокими ковтками. Язик ковзною лінією обводив чутливу вуздечку, а потім знову ховав голівку в гарячу м’якість рота. Левко запустив пальці в її рудий хвостик, злегка стискаючи його біля основи, і тихо, хрипло застогнав. Кожен рух її голови змушував його стегна мимоволі сіпатися вгору, а живіт напружуватися. Слина блищала на його шкірі, стікала тонкими нитками, і він відчував, як задоволення накопичується важким, солодким клубком унизу живота.
Аріель раптом відсторонилася. Вона відкинула спинку сидіння назад, і Левко ліг зручніше, важко дихаючи, не зводячи з неї очей. Аріель піднялася на коліна, повільно стягнула сукню через голову. Тканина прошурхотіла, відкриваючи спочатку живіт, потім груди в тонкому ліфчику. Вона розстебнула застібку, чашечки зісковзнули, і її невеликі, пружні груди з рожевими, вже затверділими сосками опинилися просто перед ним. Левко мимоволі ковтнув. Аріель зачепилася пальцями за край трусиків і повільно, майже дражливо, спустила їх униз по стегнах. Коли тканина злетіла геть, він побачив її вологу вагіну, губи вже трохи припухлі від збудження.
Левко не міг відвести погляду. Він дрочив свій член, розмазуючи її слину й власну змазку по всій довжині. Аріель дивилася, як він себе пестить, і її дихання стало глибшим.
Вона перекинула ногу через нього й сіла зверху. Теплі стегна обхопили його боки. Її вагіна опинилася прямо над його членом — він відчував жар, що йшов від неї, і ледь помітне тремтіння. Аріель поклала долоні йому на груди, пальці злегка впиваючись у шкіру. Вони видохнула з тремтінням.
— Давай, — прошепотіла вона хрипко.
Левко взяв себе за основу члена й обережно провів голівкою по її вологих губах. Вгору-вниз, повільно, відчуваючи, як вона здригається від дотику. Потім притиснув голівку до входу й почав входити. Спочатку майже без опору, лише тісне, гаряче облягання. Але вже через мить він відчув пружний опір. Він тиснув повільно, рівномірно, дивлячись їй в очі. Аріель різко вдихнула крізь зуби, брови звелися. Раптом опір здався з тихим, майже нечутним відчуттям розриву. Теплі краплі крові потекли по його члену, змішуючись із її вологою, і він увійшов повністю — до самого кінця, поки її сідниці не торкнулися його стегон.
Аріель завмерла, прикусивши нижню губу так сильно, що вона побіліла. Її внутрішні м’язи судомно стискалися навколо нього, то напружуючись, то розслабляючись. Левко тримав її за стегна, пальці втискалися в м’яку шкіру, і не ворушився. Він відчував, як її тепло обволікає його з усіх боків, як кров і змазка роблять усе слизьким, і як вона тремтить дрібним тремтінням.
Минуло кілька довгих секунд. Аріель повільно видихнула, відкрила очі.
Левко почав рухатися. Спочатку майже не виходячи... лише короткі, обережні поштовхи, щоб вона звикала. Він тримав її за стегна, направляючи, і не міг відвести очей від її грудей. Вони злегка колихалися з кожним його рухом. Поступово він почав виходити далі й входити глибше. Аріель застогнала голосніше — низько, здригаючись. Її руки ковзнули йому на плечі. І вона сама почала рухатися назустріч: спочатку невпевнено, а потім усе впевненіше, ловлячи його ритм, насаджуючись глибше.
Левко прискорився. Одна рука піднялася до її грудей.Він обхопив одну, стискаючи м’яко, але відчутно, великим пальцем круговими рухами дражнив сосок. Другою рукою продовжував тримати її за стегно, допомагаючи рухатися швидше. Салон наповнився важким, переривчастим диханням, вологими звуками тіл, що з’єднувалися, і тихими, здушеними стогонами Аріель. Вона нахилилася вперед, пасмо її рудого волосся впало йому на обличчя, груди притиснулися до його грудей, і вона жадібно, майже відчайдушно поцілувала його в губи, не перестаючи рухатися, приймаючи його все глибше й швидше. Дівчина направила його руку до клітора.
Аріель почала дихати все важче. Її стогони стали нижчими, уривчастими. Вона прикрила рота долонею, намагаючись стримати голос, але спазми вже котилися хвилями по тілу. Внутрішні м’язи судомно стискалися навколо члена Левка, ритмічно, сильно, ніби намагаючись утримати його глибше. Її стегна тремтіли, спина вигнулася, а пальці другої руки впилися йому в плече. Оргазм пройшов через неї довго, від низу живота до самих сосків, залишаючи після себе дрібне, солодке тремтіння.
Левко відчув, як її тіло стискає його, і зрозумів, що сам уже на межі.
— Зараз кінчатиму… — хрипко простогнав він, стискаючи її стегна.
Аріель одразу злізла з нього. Член вислизнув з неї, блискучий від її вологи. Левко інстинктивно потягнувся рукою, щоб довести себе, але вона м’яко відкинула його пальці. Сама обхопила його член теплою, вологою долонею й почала йому дрочити — від основи до самої голівки, злегка прокручуючи зап’ястям. Левко закинув голову, очі заплющилися, губи розтулилися в беззвучному стогоні.
Кілька сильних, рвучких поштовхів і він кінчив. Густі, гарячі бризки сперми вистрілили на його живіт, потрапили на її стегна й пальці. Він уже думав, що все закінчилося, але тіло знову напружилося, і з нього вирвався ще один, слабший, але все одно солодкий потік. Аріель не зупинялася, поки він повністю не спустошився, продовжуючи повільні, ніжні рухи, витискаючи останні краплі.
Лише тоді вона прибрала руку. Сиділа верхи на його стегнах, важко дихаючи, і мовчки дивилася на нього. На його розчервоніле, спітніле обличчя. На сперму, що блищала на його животі й стікала тонкими цівками. На член, який поступово втрачав твердість, залишаючись усе ще чутливим і вологим від усього, що між ними щойно сталося.
Вони почали приводити себе до ладу. Аріель простягнула Левкові кілька серветок, щоб він витер залишки сперми, а сама швидко одяглася, поправляючи зачіску й макіяж. Левко теж натягнув одяг, викинув брудні серветки в придорожній смітник, а разом із ними й старе, потерте паперове фото своєї колишньої «подружки» в бікіні, остаточно залишаючи минуле позаду.
Аріель відвезла його назад до клубу.
Перш ніж вийти з машини, Левко не втримався й кинув на неї погляд.
— Ну, чесно… як воно було? Я сильно накосячив? — непевно запитав він.
— Усе чудово. Ти ж і сам бачив, — м’яко усміхнулася вона.
Левко виліз із автівки й зайшов до клубу, але Рагнара там уже й слід простиг. Як з’ясувалося з розмови з барменом, вампір забрав одразу двох дівчат і поїхав до готелю.
— З двома? — перепитав Левко, звівши брови.
— З двома, — кивнув бармен.
Хлопець вийшов на нічну вулицю й уже збирався ловити таксі, коли біля тротуару знову зупинилася знайома машина. Аріель опустила вікно.
— Сідай, підвезу. Але цього разу... просто підвезу, — усміхнулася вона.
Левко усміхнувся у відповідь і мовчки зачинив за собою дверцята.
— Знаєш… — заговорила вона за кілька кварталів. — Зовсім необов’язково, щоб усе завершилось ось так. Може, зустрінемося якось іще? Поп’ємо кави?
— Я тільки «за».
Аріель потягнулася до бардачка й дістала звідти лаконічну візитівку юридичної фірми. На щільному папері були надруковані імена та контакти юристів. Серед них чітко виднілося й її власне ім’я.
— Я стажеруюсь, але тут вже є мій прямий номер, — пояснила вона. — Подзвони, коли матимеш вільний час.
Запам’ятавши цифри, Левко обережно сховав візитівку в кишеню.
Машина зупинилася біля готелю.
— Серйозно, дзвони, — повторила Аріель на прощання, коли він вийшов у прохолодне нічне повітря.
Левко ще хвилину дивився їй услід, проводжаючи поглядом червоні габаритні вогні автівки, а потім рушив до готелю. Проходячи коридором, він крізь стіни чув розпусні жіночі стогони з кімнати Рагнара, але вони не викликали комплексів.
Мовчки зайшовши до власного номера, Левко з блаженною, цілком задоволеною посмішкою впав на м’яке ліжко.

