Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Душ ми змогли прийняти тільки через дві години. Наші телефони розривалися від дзвінків родичів, а нам нікого не хотілося бачити, хотілося побути удвох.


 

- Давай, Кицю, збиратися до батьків, інакше вони самі сюди приїдуть. Довелося цей день провести у батьків Микити. Там же були і мої батьки. На диво, вони швидко здружилися, адже з Коліними батьками мої, практично зовсім, не спілкувалися.


 

Ще через тиждень ми полетіли в медовий місяць. Там, де море і пісок та екзотична природа.


 

Ще одна моя найщасливіша подія. Щодня Микита дарував мені квіти і прикраси, заповнюючи цукерково-квітковий період. Був таким романтичним, кожна наша ніч була сповнена пристрасті й любові. Думала щасливішою бути неможливо, але щодня Микита доводив мені протилежне.


 

І так не хотілося повертатися додому, але Микита переконував мене, що так добре буде нам завжди, і що головне не місце, а та людина, яка поруч.


 

Ще тиждень пробули вдома, насолоджуючись сімейним життям і нашим новим статусом. Адже тепер Микита мій чоловік. А я намагалася робити для свого коханого чоловіка... чоловіка, все що б він захотів. І була щаслива.


 

Але прийшов час Микиті повертатися на роботу. А я тепер дивилася за Сніжком і Анфіскою, чекала Нікіту з роботи. Микита приходив увечері. Я завжди чекала його з приготованою вечерею і з радістю в очах обіймала й цілувала, щойно він переступав поріг нашого будинку.


 

- Мріяв про це! - відповів він, побачивши мене в домашніх штанях і футболці, щоправда тепер уже в брендових речах. Я вже чекала на нього на кухні і ще раз поцілувала.


 

А ще, мені здається, що після медового місяця я повернулася додому вагітною. Стала помічати за собою не типові для себе речі. Я стала чхати, щойно беру на руки Сніжка. Ось і зараз Сніжок пригнув до мене на коліна, щоб я його погладила, а я почала без перестану чхати.


 

- Пчхи, пчхи. Вибач Сніжок, здається, у мене на тебе з'явилася алергія! Мені шкода, друже! - погладила я песика, чхнула і спустила його з рук і ще кілька разів чхнула. - Микита мовчки за всім цим спостерігав, усміхнувся, але промовчав.


 

Потім була ніч. Мій коханий чоловік пестив мене, збуджуючи, став звично стискати груди і сосочки, але мені було трохи боляче... занадто чутливо.


 

- Ау, Коть! - шикнула я. Микита знову посміхнувся, мені здається, зробив для себе якісь висновки і пристрасно поцілував мене.


 

- Дівчинка моя кохана! - повторював він, і наш вечірній секс, який стався кілька разів перед сном був, як я люблю, повільним і ніжним. Микита сьогодні не брав мене ззаду.


 

Взагалі я намагалася ігнорувати його посмішки, але й сама почала підозрювати недобре, коли мене різко стало нудити. Сталося це через три тижні, як ми повернулися з медового місяця.


 

Микита поїхав на тиждень у робочих справах в інше місто. Пообіцяв, що спробує вирватися раніше, адже на нього вдома чекає молода дружина. Але все одно, перші два дні мені було важко, без нього. Їздила до батьків і Ольки. Навіть до свекрухи їздила, аж надто просила вона провідати їх, давала продуктів. Я не відмовлялася, все ж краще, ніж із магазину.


 

Микита повинен буде повернутися завтра, приготую щось смачненьке, а поки що поїду до Ольки, час розповісти про свій цікавий стан.


 

- Привіт подруга! - усміхнулася я, проходячи до квартири.


 

- Ну привіт... Фроська, ти що ще схудла? - насупилася подруга, коли побачила мене в облягаючій сукні


 

- Твій Царьов, що з тебе не злазить взагалі? Секс машина якась! - дивується подруга


 

- Є трохи! Але справа не в цьому... як би так сказати... Вагітна я, Оль! - видала я.


 

Подруга присіла, і я разом із нею.


 

- Нудить мене, я за цей тиждень виблювала, напевно, кілограм п’ять своєї ваги, поки знайшла вітаміни, що мені підходять.


 

- Ось це новина!


 

- Не те слово! Микита став одержимий ідеєю зробити мені дитину. І знала б ти, який він у цій справі старанний і наполегливий, іноді я ноги разом звести не могла!


 

- Ну з такими темпами тоді не розумію, чому це сталося тільки зараз?


 

- Я весь час була в стресі! Розлучення це, знайомство з батьками, весілля... а коли ми були в Греції я нарешті розслабилася. Зрозуміла, що цей чоловік тільки мій, що все, що відбувається зі мною реально і нікуди не пропаде. Я нарешті усвідомила реальність і зрозуміла, яка ж я щаслива, і ось коли я це все усвідомила, розслабилася... це сталося... У всякому разі, таке пояснення я  для цього знаходжу.


 

- Ну, а ти робила тест?


 

- Ні, навіщо? Все, й так, зрозуміло!


 

- А Микита, я так зрозуміла, ще не знає?


 

- Ще ні, але, гадаю, здогадується... він завжди посміхається, коли бачить, як я чхаю, щойно до мене Сніжок підходить, або я купую фрукти, які раніше б не їла, ще соски чутливі стали, та й нудить...


 

- А зі Сніжком то що?


 

- Та щойно підходить до мене, я дико чхати починаю, раніше ж такого не було...


 

- І що як плануєш йому про це сказати? Уявляю, який він буде щасливий! - запитала подруга.


 

- Та ось до тебе приїхала, думала з тобою щось придумати!


 

- Ясно! Ну а Микита коли приїжджає?


 

- Завтра ввечері, хочу приготувати щось йому.

 

- Ну так, у мене сьогодні Тоха у батьків ночує, бери Анфіску, і приїжджай!


 

- Або поїхали до мене? - запропонувала я.


 

- Е ні! Я в тебе не залишуся, мені завтра Тоху зустрічати, бери таксі і дуй за Анфіскою, а я тобі зараз щось приготую корисного! - на тому й розійшлися.


 

У гарному настрої, заїжджаючи на територію будинку, була дуже здивована, коли побачила машину Микити і червону... Лера?


 

У голову в такі моменти нічого позитивного не приходить, думаєш тільки про гірше! Поспішила до будинку, а таксиста попросила зачекати про всяк випадок.


 

Коли увійшла до будинку, зі сходів спускалася Лера, на вологе тіло вона натягувала сукню, волосся в неї теж було мокрим, побачивши мене, вона спочатку здивувалася, а потім посміхнулася.


 

- А ось і дружина з'явилася! Пізно, я вже все зробила! - і не давши мені нічого запитати вона продовжила.


 

- Не думай, що раз ти стала Царьовою, то між ним і мною щось зміниться! Я завжди буду в його житті! Нехай ти дружина, але я завжди нагадуватиму йому, як класно я вмію робити мінет. Сьогодні в душі він був навіть трохи грубим зі мною! Але мені сподобалося! - знову посміхнулася вона, а далі з'явився Микита. Він був із мокрим волоссям, рушник закріплений на стегнах. А мені більше нічого не потрібно було! Навіть не чула, як він мене кликав. Сіла в таксі і попросила водія якомога швидше відвести мене від цього будинку.


 

Мені було так важко повірити в те, що відбувається зі мною, що це все реально! Що такий чоловік, як він, може дійсно мене покохати. І ось він, цей підступ. Які можуть бути сумніви, якщо вони обидва вийшли мокрими. Боже! Скільки ми не бачилися... Чотири дні! Чотири дні без сексу і ось з'являється Лера! А може, вона завжди і була? Може він зустрічався з нею і раніше. Адже я вдома сиджу, що заважає йому в обід їздити до неї перепихнутися? Боже ці думки зведуть мене з розуму.


 

- Дівчино? З вами все добре? - занепокоївся водій, коли я просто ковтала сльози, здається в мене почалася істерика.


 

Не пам'ятаю, як розплатилася, як піднялася до Олі. Пам'ятаю тільки як кинулася до неї на шию і довго плакала, притискаючись до неї.

 

Irina Muza
Заберу тебе собі

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу куплену книгу!