Раді Вас бачити!

Я тепер уже знала, як перемкнути в його машині клімат-контроль! Хитрий який!

 

- Цього разу вже не прокотить, Коть! - усміхнулася я, розгадавши план Микити, але жар до щік усе одно прибув, спогади про той раз сколихнули мої емоції.

 

Микита зовсім сповільнився і з'їхав на узбіччя дороги. Увімкнув аварійку.

 

- Чому ми зупинилися?

 

- Ти ж чула, яким природним способом можна зняти стрес? - усміхнувся він і відсунув моє крісло трохи назад.

 

- Зараз не найкращий для цього час, поїхали додому! - Микита тим часом відстебнув ремінь у себе і в мене. Переліз до мене, і накрив моє тіло собою.

 

- Зараз хочу! - посміхнувся він, і впився поцілунком у мої губи, спочатку не стала відповідати, хотілося показати, як я не хочу! Але Микита завжди дуже наполегливий. Мурашки пішли від його пристрасного поцілунку, особливо коли долоня пробралася за ліф сукні, і він однією рукою стиснув груди. Інша рука полізла до мене в трусики, палець закружляв навколо горошини й пірнув у мою глибину.

 

- М-м-м, - перервала я поцілунок від приємних відчуттів, і ширше розвела ноги. Микита приспустив штани, і його товста голівка члена повільно рушила до входу, замінивши при цьому палець. Микита стегнами штовхнувся вперед і його член опинився всередині. Розсуваючи стінки піхви, він повільно повернувся назад і знову штовхнувся вперед. Відкинула голову назад і в голос застогнала. Микита продовжив свої повільні поштовхи, а мені вже хотілося більшого.

 

-М-м-м, Микита! Так, боже! - стогнала я й обійняла його за плечі! Увігнала в нього свої кігтики, мені хотілося різкості, але сказати про це в голос я поки що соромилася. Але чоловік схоже мене зрозумів. Наступний поштовх був сильний і різкий. Машину стало хитати, коли такі поштовхи стали все частіше повторюватися.

 

Повз проїжджають машини і сигналять нам, бачачи, як хитається наша машина, а мені було все одно. Так добре буває тільки з ним. Штовхаюся стегнами йому назустріч, допомагаючи швидше досягти оргазму, і м'язи буквально скручує в передоргазменному стані, коли Микита прискорився і з кожним поштовхом я чула його рик.

 

Гарячий струмінь вдарив по стінках піхви, і я здригнулася! А Микита, не стримуючись застогнав, виливаючись у мене.

 

А мене раптом накрили емоції. Так добре було з ним! І стало ще краще, коли він мене поцілував так, як уміє тільки він. Боже! Як він це зробив? Як вийшло так, що я так закохалася?

 

Перервала сама поцілунок

 

- Микита!

 

- Хм? - продовжував мене цілувати навколо губ і в губи Микита.

 

- Я кохаю тебе! - він завмер і подивився в мої очі, - Ти так стрімко увірвався в моє життя, без тебе я його більше не уявляю, і мені страшно кохати тебе так! Страшно, що все це з тобою скоро закінчиться! Ти такий...

 

- Який? - усміхнувся він.

 

- Такий гарний, мужній, сильний, рішучий, наполегливий, владний і сексуальний...- почервоніла я.

 

- Це ж чудово, що ми одне до одного відчуваємо ті самі емоції, і ти не уявляєш, як я радий почути це від тебе! Я боявся, що надто тисну на тебе, що ти й справді ще не розібралася в собі, що тобі подобається в мені тільки секс зі мною! Але, Боже! Як же я радий почути, що ти покохала мене! Дівчинка моя! - почав хаотично він цілувати моє обличчя, - Кохаю тебе! Шалено кохаю! - шквал приємних поцілунків, потім довгий, тягнучий і знову секс.

 

- Поїхали скоріше додому, кицю! Хочу кохатися з тобою у ліжку! - заправившись, Микита натиснув на газ і додому ми дісталися швидко!

 

З кожним днем я дедалі більше вірила в те, що те, що відбувається зі мною, - реальність, що Микита - це моє нове життя і всепоглинаюче кохання.

 

Дім потихеньку я зробила затишним, додала кілька дрібниць, поміняла штори, купила невеликий килим у зал. Журнальний столик і кілька вазонів. Зовсім одомашнилася і розслабилася. Не соромлячись, витрачала кошти Микити. Купувала собі все, що бажала моя душа. Олька особливо любила ходити зі мною по магазинах, бо я багато чого купувала їй. На ціни не дивилася! Так Микита сказав мені якось. "На ціни можеш не дивитися, купуй, що хочеш!" Я так і робила.

 

Найцікавіше почалося, коли прийшло повідомлення про розлучення. Коля підписав його. І коли я озвучила це Микиті, то він того ж дня подав заяву в загс, на сайті! Сам вибрав дату, через два тижні. А для мене це занадто стрімкі зміни. Усе так швидко відбувається. І я не розумію, чому він так поспішає?

 

- Привіт пропажа! - привіталася зі мною Оля, ми знову з нею домовилися зустрітися в торговому центрі.

 

- Привіт.

 

- Що з обличчям? Минулого разу ти була щасливішою!

 

- Просто... Коля підписав розлучення. Учора прийшло повідомлення про розлучення. Я ніби як уже незаміжня!

 

- Чудова новина! Чи ні? - запитально підняла вона брову.

 

- Микита занадто поспішає це моє "вільне" становище виправити!

 

- Тю, ти що через це засмучена така!?

 

- Не знаю, Оль! Все так швидко! Цей Царьов так стрімко увірвався в моє життя! Наполягав на розлученні, ти ж мене знаєш, сама я б не наважилася. А вчора як дізнався, що я вже офіційно розлучена, одразу подав документи до РАГСу. Уже й дату весілля призначив! От куди він так поспішає?

- Ой не знаю, не знаю! Але ти взагалі знайшла на що скаржитися! Я таке тільки в кіно бачила і в книжках читала, щоб чоловік так жінки добивався, а тут ти, живий приклад.

 

- Здається мені, що занадто це швидко!

 

- Ти не хочеш за нього заміж? - насупилася подруга

 

- Хочу! Звичайно, хочу! Але...

 

- Ось що, Фросько, ґолову свою не забивай дурницями всякими... - і тут Олька відволіклася на дзвінок, відійшла поговорити і повернулася до мене за три хвилини задоволена.

 

- Поїхали, нам сьогодні в інше місце треба! - схопила мене за руку і повела на вихід.

 

Сидячи в таксі на запитання мої, не відповідала, тільки загадково посміхалася.

 

- Тобі що, Микита тоді подзвонив, так? - невдоволено насупилася я, коли ми вийшли з таксі біля весільного салону.

 

- Швидко ти все зрозуміла!

 

- Він що вже і з тобою встиг поговорити так?

 

- Ходімо! - потягнула вона мене всередину.

 

- Оль, ну відпусти, не маленька, сама піду! - стала обурюватися я, але віддалася на її милість і консультантки, коли вони стали пропонувати мені сукні.

 

- Ми зараз із тебе таку красуню зробимо, буде в тебе найкрасивіша сукня! - надихнулася Оля, а я поклалася на її смак, мені не хотілося в цьому брати участь. Я повільна до усвідомлення ситуації. Мені хотілося почекати з цим усім, усвідомити, звикнути до думки, що я знову заміж виходжу, а тут усе відбувається в прискореному темпі. Ось нехай Оля і вибирає для мене сукню, тим паче що їй я довіряю на всі сто відсотків.

 

- Сукня просто відпад, а ось твоє обличчя в ній, не дуже! Ну що за вираз обличчя, Фрось! Ти заміж виходиш по коханню чи за розрахунком?

 

- Я хотіла просто розписатися, навіщо ось це все? - взялася я за пишну спідницю.

 

- А тобі не буде соромно, якщо твій Царьов прийде одягнений як з голочки, а ти будеш у звичайній сукні? - і тут я звичайно з нею погодилася.

 

- Це в тебе це буде другий шлюб, а Царьов одружується вперше! Тому обличчя простіше і довірся мені, раз сама ти в цьому брати участь не хочеш!

 

Ось так от ми й купили мені весільну сукню!

 

Весілля за два тижні. І вони пролетіли так стрімко! Добре, хоч Микита не став влаштовувати пишне гуляння на двісті чи триста осіб. А погодився на весілля, і щоб запрошені були тільки родичі.

 

Ось і день весілля. Мені здається, що настільки красивою, якою зробили з мене професійні візажисти, я ще не була ніколи. Я себе в дзеркало не впізнала! Мама плакала, коли мене побачила, а до мене стало доходити, що я сьогодні заміж виходжу, коли побачила Микиту. Одягнений, як завжди, в шалено дорогий і стильний костюм, волосся укладене, як завжди чарівний і сексуальний! Боже! Це точно мені не сниться? Я виходжу заміж за цього неймовірного чоловіка?

 

Повільно підійшов до мене, очі сльозяться... видно, що і його переповнюють емоції.

 

- Кицю! Ти настільки чарівна зараз, що я навіть слів підходящих підібрати не можу! Ти точно сьогодні станеш мені дружиною? - з недовірою він подивився на мене і простягнув свою руку, я вклала свою в його і зробила кілька кроків, що розділяють нас.

 

- Ну ти запропонував...- почала я, посміхаючись.

 

- Іди до мене! - потягнув на себе і обняв мене за талію, наблизився до моїх губ, а я посміхнулася і поклала пальчик на його губи, не даючи себе поцілувати

 

- З'їсиш мою помаду! А я ще хочу ідеальне фото, одразу після того, як я стану тобі дружиною!

 

- Ти ж розумієш, що мене це не зупинить? - усміхнувся він і хотів мене поцілувати, але нас перервала Оля.

 

- Гей молоді, ви їдете одружуватися чи як?

 

- Їдемо! - Відповів за нас Микита, чмокнувши мене, посадив у весільний лімузин.

 

Коли під'їхали до РАЦСу мене знову взяло хвилювання, ще й РАЦС той, у якому ми одружилися з Колею. Я довго не наважувалася виходити, але Микита буквально витягнув мене з машини.

 

- Що таке, Киця? Тебе раптом стали охоплювати сумніви? Пізно, дівчинко моя! Сьогодні ти станеш мені дружиною, і нічого вже цього не змінить! - усміхнувся він і міцніше стиснув мою руку. Йшли ми однаково, але мене чомусь не покидало відчуття, що Микита вперто веде мене вперед. Поки зупинилися, чекаючи нашої черги на розпис, я раптом побачила наше відображення в дзеркалі. Боже! Як же красиво ми зараз виглядаємо. А я себе побачила з боку! Така гарна сукня. Поки розглядала себе, Микита відпустив мою руку і притиснув до себе за талію.

 

- Хочу скоріше зняти з тебе цю сукню! - прошепотів він мені на вухо і чмокнув у вуста, я щасливо посміхнулася і раптом ясно усвідомила те, що відбувається. Зараз, саме зараз той момент, коли я стану дружиною Микиті, найкращому чоловікові на землі. Боже! Я так кохаю...

 

- Я кохаю тебе! - озвучила свої думки, Микита щасливо посміхнувся мені й поцілував, не звертаючи ні на кого уваги! Я обійняла його за шию і мені нічого більше не потрібно було.

 

- Де там Царьови на розпис? Три хвилини вже простій! - стали доноситися до нас голоси.

 

- Сину! Ти йдеш одружуватися чи як? - почули ми задоволений голос мого майбутнього свекра і нарешті перервалися.

 

Посміхнулася і стерла з губ Микити свою помаду, Олька до мене швидко підбігла і допомогла стерти мені помаду, що розмазалася за контури губ. Микита подав свою долоню, а я впевнено вклала свою і ми увійшли до зали для розпису.

"Оголошую вас чоловіком і дружиною! З цього дня, ви сім'я Царьових!" почули ми, після того як поставили свої розписи.

 

- А де фраза що наречений може поцілувати наречену? - обурився Микита, коли не почув цього, ми всі дружно розсміялися.

 

- А ви до того, як зайти сюди, хіба не цим займалися? - усміхнулася жінка, що нас розписала, - Ви можете поцілувати наречену! - спеціально для Микити сказала вона цю фразу, і я нарешті вперше цілувалася зі своїм чоловіком, Царьовим Микитою Станіславовичем.

 

Цього разу нас перервали родичі, мої та батьки Микити вітали нас. Було кілька друзів Микити і моя Олька з Антохою. Антоха до речі тут почувався ніяково. Вважай побував на весіллі у свого начальства.

 

Кілька локацій для фото і дорогий ресторан. Потім я чула тільки слова "Гірко".

 

Уже вуста болять цілуватися. А Микита цього не помічає, дивиться на мене закоханими й іскристими від бажання очима, а мені більше нічого не потрібно для щастя! Ніколи не відчувала себе так!

 

Уже двічі зізнавалася Микиті в коханні, коли мені давали слово, і теж чула і від нього. А потім ми втекли з ресторану. Чоловік мій більше не міг терпіти. Посадив мене в лімузин і відвіз до нас додому.

 

Нагору піднімалися цілуючись. Потім Микита увімкнув світло. І я остовпіла. Уся кімната була в квітах, пелюстки червоних троянд лежали на ліжку у вигляді сердечка. Я розплакалася, це так романтично.

 

- Микит, це так... - не змогла я продовжити

 

- Ти в мене така емоційна, Кицюню! Я майже звик до цього. Знаю, що тобі це дуже сподобалося, я ж правий? - усміхнувся він, а я просто кивнула.

 

- Іди до мене! Пані Царьова! - усміхнувся він і допоміг мені зняти сукню. Сам швидко роздягнувся і, поцілувавши, вклав на ліжко.

 

- Микит, ти такий романтичний! Ти просто неймовірний! - закусила я губу, коли поцілунки Микити опустилися нижче грудей! Без зволікань одразу ж торкнувся гарячим язиком клітора, а я ледь повітрям не подавилася. Цього разу до язика Микита додав палець, який став занурювати в мене, а я більше не могла! Потягнула його на себе.

 

- Не можу більше! - прошепотіла я і сама поцілувала його так, як він цілує мене, пристрасно і захопливо.

 

Різко перервала поцілунок, щойно великий і твердий член без зволікань штовхнувся в мою глибину, зачіпаючи разом усі точки задоволення, які тільки існують у моєму тілі. Повільно вийшов і знову різко штовхнувся. Повторив ці рухи ще кілька разів, спеціально для мене, в такому темпі. Низ живота скрутило в оргазмі, і я вибухнула від задоволення, плаваючи на хвилях задоволення. Але довго насолоджуватися подібним станом Микита мені не дав, підвівся з мене, різко вийшов з мене і повернув мене до себе спиною, м'яко штовхнув на ліжко і притиснув мене животом до ліжка. Трохи підняв мою попу і різко штовхнувся в мене, вдаряючись об мою попу.

 

Наше ліжко стало ходити ходором, коли Микита, піднявшись на витягнутих руках, став різко таранитися своїм пахом об мою попу. Уперше він не приховував своїх емоцій, він стогнав відкрито, а я насолоджувалася цим, це так збуджувало, що я примудрилася знову кінчити.

 

- Так! Солоденька моя! Моя дівчинка! - став цілувати мене хаотично Микита, скінчивши в мене.

 

Цю ніч ми з Микитою кохалися майже до світанку, точніше я намагалася заснути, але Микита періодично будив мене для сексу. А на ранок я почувалася найщасливішою жінкою на світі. На пальчику крутила каблучку, таку гарну...

 

Микита ще спав. Вимотався за ніч... а я вже не могла спати. Підвелася і підсунулася ближче. Знову стала уважно розглядати, тільки тепер уже свого чоловіка. Боже, не віриться. Я тепер Царьова!

 

Акуратно прибрала чубчик з очей, довго милувалася ним, потім не витримала і стала хаотично цілувати його обличчя.

 

- Досить спати соня! - посміхнулася я, коли він розплющив очі.

 

- А де мій добрий ранок, коханий чоловік? - усміхнувся він

 

- Доброго ранку, мій коханий чоловік! - повторила я і чмокнула його в губи

 

- Хм, мені подобається! - посміхнувся Микита і, перевернувши мене на спину, накрив своїм тілом, поцілував. Повільні й різкі поштовхи доводили мене до божевілля, довелося знову дряпати його плечі, щоб він прискорився.

 

- Киця! Ти така киця! - кінчивши, він знову нахилився і поцілував мене. Я провела по його плечах, і мені раптом стало шкода його, раптом йому це не подобається.

 

- Тобі боляче? - натякаю я на свої відмітини від нігтів

 

- Ні, і в той момент, коли ти мене дряпаєш, я немов поштовх до дій отримую, зізнайся, я ж маю рацію? - я почервоніла і посміхнулася.

 

- Мені це подобається! Тому ти в мене Киця! Кішечка моя пристрасна! Іди до мене! - заспокоїв мене Микита і знову поцілував.