Раді Вас бачити!

Сніжних вершин торкнулась рука...

Ніжно, ласкаво та обережно!

Серце моє тільки ти не чіпай,

Його холод стійкий та безмежний!

Давно забула моя душа -

Що таке хворіти любов'ю?!

Солодка втома їй чужа 

Вона не здивує мене новиною.

Радий я! Знову ...повірити в колір!

Та от тільки серце мовчить,

У мене за десять років,

Замість серця - застиглий лід.

"Замість серця застиглий лід" Д. Полтавський (переклад КВ)

- Що ж, я перший, хто буде радий весіллю принцеси. Вибач, пане, але Каї давно пора було стати заміжньою жінкою. Сильна воля чоловіка стримає її навіжений норов.

Візфолл насупився, але згідно кивнув.

- Так, у принцеси гаряча і запальна вдача. Їй потрібен чоловік зі світлим розумом і залізною волею. Тому я більш ніж задоволений її обранцем. Адже ти знаєш Яструб, що володарі інших держав та континентів не наважуються брати за дружину або чоловіка наших принцес і принців. Усі бояться об'єднається з нами, і я їх не засуджую - такого прокляття, як ґарти, не побажаєш і ворогові.

- Я й не сподівався, що майбутній чоловік спадкоємиці хтось із чужинців, - кивнув Хаук. - На кого ж упав її вибір? Претендентів Півночі тут вистачає, пороги оббивають три часових кола?

- Нехай вона сама скаже тобі, - король кивнув слузі, і той спішно вийшов.

Незабаром він повернувся з Каєю. Вона, побачивши в покоях молодого чоловіка, раптом спалахнула й опустила очі вниз. Хаук глянув на принцесу з малою часткою цікавості: її скромність і сором'язливість виглядали незвично. Хаук напружився - неприємне передчуття чогось невідворотного змусило його стиснути губи.

- Оголоси нашому раднику свою волю, Кая, - сказав король, осушивши кубок.

Кая підійшла ближче до Хаука, щось у ході жінки нагадало йому пуму, що крадеться до своєї здобичі. Чоловік примружився.

- Хто ж щасливчик, сестричко? - спробував він жартом зняти напругу.

- Я побажала, раднику, щоб моїм чоловіком став... ти.

- Що? - Хаук повернувся до короля.

- Ти все правильно почув, Яструб, - усміхнувся король. Він очікував, що радник буде задоволений такою честю - увійти до королівської сім'ї - але похмурий вираз обличчя Хаука стер усмішку правителя..

- Я не гідний такої честі і прошу принцесу змінити рішення, - Хаук спопеляв Каю вбивчим поглядом.

- Навпаки, - втрутився Візфолл, - кращого чоловіка для моєї дочки годі й шукати. Ти виріс у мене на очах і я, як ніхто інший, знаю всі твої чесноти, Яструбе. Інакше ти не був би в Королівській Раді.

- Але цього недостатньо, мій пане, щоб стати ще хорошим чоловіком. Ти ж знаєш, що одруження не для мене. Мені ніхто не потрібен: ні сім'я, ні дружина, ні діти. Моя дружина це - Північ і служба йому. Серце моє мертве і давно.

- Час йому спалахнути, Яструбе, - відмахнувся король. - Коли настане мій час вирушити до праотців я буду спокійний за долю Великої Півночі, якщо чоловіком Королеви будеш ти.

- Я не зможу зробити щасливою Каю, - чесно зізнався Хаук.

- Та вже постарайся, це в твоїх силах. Ти перший у всьому: тебе називають Найкращий Меч Королівства, чи не так? А якщо судити про те, як упадають коло тебе жінки, то той меч, що в тебе між ногами, так само гарно працює, - король розреготався, Кая почервоніла.

- Пане...- знову почав Хаук спохмурнівши.

- Досить, - король підняв руку, зупиняючи радника. - За нашими законами принцеса сама обирає собі чоловіка і той не має права відмовитися. Ти це знаєш, Яструб. І ще, я підписав указ - відсьогодні ти обійматимеш посаду першого вахнута Півночі. Як колись твій батько. Але й пост радника так само залишиться за тобою, ти виправдав його не раз. Із завтрашнього дня почнуться приготування до весілля. Я даю тобі тридцять днів відпочинку, ти старанно працював усі ці роки, Хаук. А тепер ідіть, можете поговорити наодинці.

Стиснувши зуби, радник поклонився і вийшов слідом за принцесою. Не зронивши ні слова, вони дійшли до її покоїв і Хаук, випхавши служниць, зачинив двері кімнати.

- Я бачу, ти не засвоїла нещодавній урок, - він підійшов до Каї і сильно стиснув її плече.

- Що ти маєш на увазі? - дівчині було боляче і вона висмикнула свою руку з лещат його рук, гнівно блиснувши очима.

- Якщо в тебе настільки коротка пам'ять, я повторю - кожне наше рішення має свої наслідки, - прошипів чоловік. - Ти добре подумала, жінко, вирішивши вийти заміж за мене? За мене?

- Я мріяла про це скільки себе пам'ятаю, - відповіла Кая. Вона глянула на чоловіка: обличчя його зблідло від стримуваного гніву, точені ніздрі роздувалися, очі кололи холодом льоду.

- Швидко ж ти забула про Вальда, щойно його поховали, ти заміж зібралася, - процідив він крізь стиснуті зуби.

- Я ніколи не кохала сотника, - дівчина поморщилася.

- Безжальна і холодна, як сніги Півночі, - Хаук скрушно похитав головою.

- Як і ти, - відрізала Кая.

- Давай поговоримо відверто, - видихнув чоловік відкинувши з чола пасмо волосся. - Ти знаєш, що всі ці роки я ставився до тебе, як до молодшої сестри?

Кая мовчала.

- На що ти розраховуєш? Думаєш, що я раптом запалаю до тебе вогнем пристрасті? Навіщо тобі такий чоловік, який не любить нікого? Мені ніхто не потрібен. Ти знаєш, що кажуть ніби в мене в грудях немає серця? Так ось це правда, Кая. Подумай тричі.

- Можливо, ти все ж таки трохи любиш мене? - чомусь несміливо запитала дівчина, з надією дивлячись на чоловіка.

- Братньою любов'ю, не більше. Тебе сильніше за життя кохав Вальд, ось за кого заміж треба було йти. Та й інших вистачає, щоб зробити тебе щасливою жінкою.

- Мені потрібен лише ти, - Кая ковтнула гіркий комок. - Моєї любові вистачить на нас двох. Можливо, з часом ти...

Не давши принцесі договорити, Хаук голосно розреготався, закинувши назад світловолосу голову і блиснувши низкою білосніжних зубів.

-О ні, Кая, не сподівайся, крихітко, - він дивився в потемнілі від образи й гніву очі дівчини, що нагадували зараз небо перед грозою - їхнє сріблясте світло зникло. - Ти змогла б змусити полюбити шматок льоду?

- Але ж усі ті жінки, яких ти цілуєш, хіба ...

- Ти вже не дівчина, Кая, думаю, для тебе не стане великою звісткою, що в чоловіків є потреби плоті. Ось, хто для мене жінки, - Хаук говорив жорстко, щоб дівчина не тішила себе ілюзіями про яскраве щасливе життя з ним. Він чудово усвідомлював, що такий чоловік, як він, не здатен дати жінці щастя.

- Вибери собі іншого, прошу. Я не хочу стати причиною твоїх сліз, - він узяв її долоні у свої і заглянув у дівочі очі.

- Як ти кажеш, Хаук: я своїх рішень не змінюю, - Кая стиснула губи. - Бачиш, я дечого в тебе навчилася.

- Погана ти учениця, принцесо, - хлопець опустив руки і відійшов убік. - Ти зробила найгірший вибір і знищила найкращий з усіх.

- Ти зобов'язаний підкоритися, ти знаєш.

- О, безумовно, радник короля, як ніхто інший знає закони Королівства, - чоловік глузливо вклонився. - Як тобі буде завгодно, моя пані. Якщо між нами більше немає недомовленості, то чи буде тобі до вподоби відпустити мене? Король дав мені місяць відпочинку і я хочу скористатися ним повною мірою, так би мовити, насолодитися останніми днями свободи.

Прозвучало це настільки недвозначно, що Кая почервоніла і в сріблястих очах блиснули сльози.

- Я тебе більше не затримую,- холодно сказала жінка.

Коротко вклонившись, Хаук круто розвернувся і твердою ходою залишив покої принцеси.

Кая простежила поглядом за його постаттю і здригнулася, коли двері за ним з гуркотом зачинилися. Тільки тепер вона дозволила собі заплакати, стиснувши кулаки і підібгавши губи, щоб не чути було її схлипувань.

- Пробач мені, любов моя, але я не можу відпустити тебе. Я надмірно довго цього чекала та занадто сильно тебе люблю. Я занадто хвора на тебе, щоб дозволити комусь іншому торкатися мене. Нічого, ти ще зрозумієш, як тобі пощастило, Хаук -моя любов зможе розтопити твій лід, - прошепотіла дівчина. Вона гордо підняла сніжноволосу голову та рішуче витерла сльози, що бігли по щоках.

Цілий місяць Хаук, з якимось упертим відчаєм, пив і гуляв відчайдушно.

- Ну пощастило ж тобі, друже, - поплескав по плечу радника Лейр, - зять самого короля!

- Перестань вишкірятися, бовдуре, - гарчав Хаук, відштовхуючи побратима, - я б із задоволенням помінявся з тобою місцями.Бери собі це ярмо на шию, якщо це тебе тішить.

Його язик трохи заплітався, вони дружно пили вже не один тиждень.

- Слухай, брате, - Хаук вчепився в сорочку Лейра та притягнув того до себе, - від тебе дівчата шаленіють: ти на всю Північ один такий чорнявий. Ще є час до весілля, не бажаєш зачарувати нашу принцесу? Тоді пощастить тобі.

- Як пощастило Вальду? Я не дурень, мені моя голова на плечах дорожча за гарненькі оченята принцеси, - тихо сказав Лейр і Хаук насупив темні брови. Але потім хлопець міцно ляснув радника по плечу і знову посміхнувся. - Ти забув чи що, брате? Батько мій був Іншим, а мати - рабиня. Її привезли з іншого континенту. Ось у неї я запозичив колір мого волосся. Тобі не соромно скаржитися? Вже на кого, а на тебе першого дівчата вішаються. І досить нажиратися, - Лейр відібрав у побратима чашу з вином. Так ти всі льохи Візфолла спустошиш ще до весілля.

Почувши знову про майбутнє весілля, Хаук застогнав.

- Гей дівчата, - блиснувши білозубою посмішкою крикнув Лейр, - хто нудьгує, давайте всі до нас.

Нудьгуючих дівчат виявилося досить багато.

За місяць відбулося гучне, по-королівськи пишне весілля принцеси Каї та першого вахнута Півночі Хаука, яке з розмахом святкували цілу седмицю. А ще за кілька днів два свідки: Лейр і Олаф розповіли спершу Хауку, а потім і Раді Північних Старійшин у присутності короля, як Боллі, який напився в шинку до безпам'ятства, хвалився Лейру, що ходив до лісової відьми Вахі по траву, здатну звести з розуму навіть Іншого... Шкода, що він зілля підсипав Вальду, а не Хауку, - говорив Боллі, - помилився, вирішивши, що спадкоємиця зробила своїм обранцем сотника.

Боллі був ганебно страчений: у рваній сорочці та штанях його привели на порожню площу, де біля помосту стояв лише його вбитий горем, осоромлений батько та ще кат. Честь сотника Вальда було відновлено і почесний вінець воїна покладений королем на його могилу.

Дорогенькі, не забуваймо підписуватися на автора!та лайкнуть книгу!!