Раді Вас бачити!

Про тебе, моя радість, я мріяв ночами, але ти печалі плащем одягнена,

Я, звичайно, ще заспіваю на прощання, але покину твій дім із променем світанку.

Млин "Королівна"

Через відчинене віконце в кімнату проникав теплий літній вітер, ворушив фіранками та грався з вогником свічки, вогонь якої танцював, створюючи на настінних гобеленах химерні образи. Кая ходила з кутка в куток, нервово міряла кроками свої великі покої. Дівчині потрібні були ревнощі Хаука, які, як вона вважала, запалять вогонь любові в його серці, і він зрозуміє, що йому завжди потрібна була тільки Кая. Він і думати забуде про всіх інших жінок, і вони заживуть з ним довго і щасливо. Принцеса не була дурною, але була недосвідченою, тому щиро вважала цю думку безсумнівно правильною. У неї ніколи не було матері, яка могла б з нею поділитися жіночою мудрістю і досвідом, дати молодій дівчині пораду, і якій Кая могла б розповісти про свої надії та свій біль. Мамки та няньки возилися із нею поки дівчинка була малою, а пізніше вчителі Інші говорили їй лише про науки й військові мистецтва. Подруг у принцеси не було, Каї зовсім нецікаво та до позіхання нудно було слухати їхні нескінченні розмови про вбрання, наречених і домашню метушню. Зовсім інша справа проводити час із хлопцями: бої на мечах, спільне будівництво ящерранів, полювання в дрімучих лісах, стрибки через вогонь, майстерність у змаганнях, у перегонах. Кров її кипіла, очі світилися пристрасним нетерпінням, цим вона жила, цим дихала. Як і її Хаук. Думки Каї повернулися до чоловіка: досить йому бути одруженим на мечі та сокирі. Він буде її - або Кая не буде Каєю.

Серед сотників був такий собі Вальд, який, як принцесі добре було відомо, був шалено закоханий у неї. На всіх військових зборах, де час від часу була присутня Кая, як спадкоємиця і майбутня королева, чоловік не зводив з неї тужливих очей, буквально з'їдаючи дівчину поглядом. Її швидше дратувало, ніж лестило таке поклоніння. Чоловік не смів навіть підійти до неї, бачачи холодність і відстороненість своєї принцеси. Зараз Кая серйозно задумалася над тим, як вона може використати почуття цього воїна, щоб домогтися своєї бажаної мети. Принцеса стала щодня виходити на те місце, де проводила тренувальні бої сотня Вальда, виявляючи тим самим йому свою особливу прихильність. Вальд не повірив своїм світлим очам, коли вперше побачив Каю - предмет усіх своїх мрій і бажань - яка раптом прийшла поглянути на їхню працю. Перший час принцеса з'являлася кілька разів на седмицю, потім стала присутньою на тренуваннях щодня. Інколи вона підходила перед боєм до Вальда, весело щебечучи та розмовляючи з ним. Часом, показово бентежилась від його палких поглядів, сором'язливо опускала очі, але одразу ж дивилася на сотника з пекучою пристрастю. І закоханому Іншому світ сяяв усіма барвами веселки. Він щодня з тяжким нетерпінням чекав, коли ж принцеса знову прийде до них, сяде трохи осторонь, поправляючи білосніжне пасмо волосся, що вибилось із зачіски, з цікавістю спостерігатиме за ходом бою. Вальд світився від любові та щастя, що несподівано звалилося на його світловолосу голову. Серед воїнів стали говорити, що спадкоємиця приділяє сотнику особливу увагу, а Кая не тільки не спростовувала ці чутки, а навпаки всіляко заохочувала їх. Вона часто говорила про Вальда, то з дівчатами, то з друзями Хаука, вихваляючи всі чесноти сотника. Чоловік став частим гостем у замку, де принцеса, сидячи в оточенні шляхетних дівчат, розважалася грою у фісран - кам'яні фігурки - також вона не рідко запрошувала Вальда на обід. Кая напевно знала, що Хауку донесли вже про воїна. Молодий радник завжди дбав про Каю, як про сестру, почуваючись зобов'язаним слідкувати, щоб ніхто ні словом, ні ділом не образив майбутню Королеву Півночі. Кая з нетерпінням чекала їх зустрічі. Вона хотіла бачити обличчя й очі Хаука, коли той помітить сотника поруч із нею. І терпіння принцеси було винагороджено. Мужчина прибув у Трофаст після триденної відсутності: за дорученням Візфолла, радник із загоном воїнів здійснював контрольний об'їзд усіх прилеглих прикордонних міст. Кая в невеликій компанії, що складалася з Вальда і двох дівчат, весело проводили час за грою в "Млин", де за правилами сторони, що воюють, повинні були вибудувати ряд із трьох чоловічків, щоб відібрати фігурку на дошці супротивника. Стояв веселий гомін, коли в зал увійшов Хаук: його плащ і чоботи припали дорожнім пилом, за пояс було заткнуто батіг: мабуть, він щойно прискакав. Хаук уважно оглянув присутніх, вклонився принцесі. Дівчата і Вальд піднялися, поклоном привітавши радника короля. Хаук потиснув простягнуту руку сотника, по-дружньому ляснув того по плечу та усміхнувся дівчатам, що стріляли в нього очима. Кая насупилася.

- Ваша високість, радий тебе бачити в доброму здоров'ї,- кивнув Хаук Каї.

- Я теж рада бачити тебе, раднику. Залишайся з нами,- кокетливо посміхнулася дівчина.

- Дякую тобі, спадкоємице, але я мушу спішно йти.

- Як, ти вже залишаєш нас, Хаук? - Кая підвелася зі стільця, - Побудь із нами, я накажу принести чай і їжу.

- Прошу вибачення, принцесо, я змушений терміново йти з доповіддю до короля. І в такому несвіжому вигляді я не можу залишатися біля тебе і жінок.

Кая зробила знак усім продовжувати гру, а сама вийшла із зали разом із Хауком. Вони зупинилися в коридорі й дівчина повернулася до чоловіка, роздивляючись його тут наодинці жадібно й без сорому. Вона скучила без нього за ці седмиці, змушена грати роль закоханої дівчини. За ці дні їй усе вже страшенно набридло, а від сотника починало нудити, хоч той і був добрим, хорошим хлопцем.

- Хаук, тривожні звістки з кордону? - запитала Кая, поклавши свою руку на його.

- Ні, просто термінове донесення твоєму батькові. Він просив одразу після прибуття з'явитися до нього.

- Ти б міг залишитися зі мною ненадовго.. І що це за дивні розмови про твій вигляд? Ніби я розпещена білоручка, а на тренуваннях ми обидва с тобою не валялися в пилу? - дратувалася дівчина.

- Кая, ти хіба не чула, що я говорив тобі? Наказ Його Величності належить виконувати без зволікання всім, а тим більше - Його радникам. Я звик виконувати свої обов'язки перед Короною Великої Півночі. Хіба ти не знаєш- обов`язок перш за все.

- А як же повинність переді мною? - дівчина ображено примружила сріблясті очі.

- Що ти маєш на увазі? - Хаук насупився.

- Тобі хіба не говорили про сотника Вальда і про мою до нього особливу прихильність? - Кая впилася поглядом в очі Хаука.

- Звісно, мені доповіли, як завжди. Король зайнятий, а я твій найближчий майже родич. Вітаю, Кая. Вальд - чудовий воїн і начальник, він бездоганний і сумлінний у всьому. З ним за твою честь я спокійний, дівчинко. Гарний вибір, - Хаук ласкаво погладив закам'янілу дівчину по щоці. - Я радий, що твоя нудьга минула. Вибач, я мушу йти. Розважайся, ввечері побачимося.

І чоловік поспіхом вирушив до тронної зали, де на нього чекав Візфолл. Кая так і лишилася стояти на місці, втупивши невидючий погляд у стіну. Вона отримала удар ножем в самісіньке серце. Ніж байдужості, який Хаук встромив їй у серце, не помітивши цього. Ясно було, як світлий день, що Хаук турбується про неї,як про яку-небудь родичку, але зовсім байдужий до неї, як до жінки.

- Що ж, любов моя, ти не лишив мені вибору, - прошепотіла принцеса. Вона стиснула руки в кулаки так сильно, що побіліли кісточки пальців.

Десять днів потому, у Трофасті традиційно відзначали Яблучний Багач - свято збору врожаю і закінчення літа. На Півночі всі свята проходили з розмахом і великими веселощами в кілька днів. Це було особливе свято: час радості, найважливіший день у році, що приносить їм достаток. На замкову площу витягли всі столи, які тільки знайшлися. Кухарі день і ніч працювали не покладаючи рук, щоб народ, який зібрався з усього міста, був ситий і п'яний. Танці та музика не припинялися вже третій день. Хлопці та дівчата, увінчані виноградною лозою і листям, танцювали в хороводах і швидких танцях з вигуками та сміхом. Чоловіки виконували майстерний танець мечів, збивали стрілами нейморвірно складні цілі, показували кінні видовища, робили ставки на учасників єдиноборств, а переможці змагань отримували нагороди й подарунки. Тут же укладалися торгові та інші ділові угоди на весь рік, домовлялися про осінні весілля, а змовлені пробігали під зерновим дощем. Але саме свято закінчувалося танцем Хмелю, який мала почати Кая, а решта молоді приєднатися до неї. Щоразу точилася суперечка, хто нестиме принцесу до ліну: величезного чана, наповненого гронами стиглого винограду. Того ж, хто винесе її назад, дівчина могла вибирати сама. Свято добігало кінця, і чоловіки зібралися у велике коло, де із зав'язаними червоним полотном очима стояла Кая, одягнена лише в легку білу сукню. Під ритмічний наспів і притоптування вона пішла по колу, навмання торкаючись хлопців. І ось четверо Інших, які мали за шану бути обраними, підхопили дівчину на руки та під той самий наспів, у супроводі величезного натовпу, понесли її до ліну і поставили на виноград. Кая розв'язала пов'язку, що закривала їй очі й під веселу музику, сміх і співи, почала витанцьовувати хмільний танець.Легкі ніжки принцеси м`яли стиглі грона, червоний сік яких, немов кров, збризкував її сукню, шкіру та волосся. Коси Каї розметалися від жвавих рухів, очі світилися азартом і пристрастю, щоки розпашілися, з посмішкою спокусливої жінки дивилася вона на Хаука, що посміхався їй та плескав у великі долоні, одночасно перемовляючись із побратимом. Вальд та Боллі, що чомусь знаходився поруч із сотником, не зводили пломінких очей із привабливої постаті дівчини. Вдосталь натанцювавшись, вона кинула червону тканину, тим самим давши знак хлопцям. Ті, підхопивши незаміжніх дівчат, стали закидати їх у чан. Дівчата витанцьовували всередині ліна, а чоловіки - зовні, рухаючись у протилежний їм бік. Музика ставала все швидшою і швидшою, і рухи танцюристів теж прискорювалися. Плескання, регіт, свист, бризки виноградного соку, що розлітався на всі боки, наповнювали двір замку. Раптом музика різко обірвалася: Кая обвела поглядом притихлий натовп і поманила до себе Вальда. Боллі, що перебував поруч із ним, став чорнішим за хмару.

- Кохаєш принцесу?- запитав він у сотника тихо.

-Так,- здивовано повернув голову до нього воїн,- до смерті кохаю.Та то не твоя справа, Боллі.

-Звісно, сотнику,- процідив той.

Як обранцю принцеси на святі, Боллі подав Вальду традиційну чашу, наповнену хмільним соком та зловтішно посміхнувся.

-На здоров`я.

Усі очі були прикуті до сяючого, як нова зброя, сотника, який щасливо простягнув принцесі велику грановану чашу. Кая, дотримуючись правила, відпила половину, а решту допив хлопець. Потім Вальд підняв на свої сильні руки принцесу, спритно витягнувши її з чана, і під гучні веселі вигуки та музику, що знову заграла, поніс з натовпу. Кая краєм ока бачила, як дівчата тягнули руки до Хаука, а він, весело сміючись, разом з іншими хлопцями висмикував їх із ліна, як овочі з грядки. Вона зітхнула і подивилася на чоловіка, що її ніс і поглядав так, як дівчина мріяла, щоб на неї дивився Хаук.

- Вальд, будь такий люб'язний, постав мене на землю. Мені не завадить переодягнутися, тому я піду до себе в покої,- у Каї дивно паморочилося в голові.

Сотник слухняно поставив принцесу на траву, та вона сильно похитнулася і Вальд одразу ж спритно зловив її, не давши впасти. Спадкоємиця була міцною дівчиною і добре переносила хміль, але зараз у неї чомусь усе пливло перед очима, світ крутився, а обриси предметів здавалися нечіткими.

- Принцесо, я допоможу тобі піднятися до передпокою, щоб ти не забилася, і відразу повернуся на свято, - запропонував хлопець.

- Так, мабуть, ти маєш рацію. Мені щось не дуже добре, - погодилася Кая.

- Чи не покликати лікаря? - занепокоївся воїн.

- Ні, зараз мине, напевно цього разу напій зробили міцним.

Вальд дбайливо підняв Каю на руки та піднявся сходами до її покоїв. Відчинивши важкі двері, він заніс дівчину на ложе і повернувся до виходу. Біля дверей хотів було вклонитися, але не зміг: навколишній світ загойдався на якихось чудових хвилях. Воїн ухопився за стіну, трохи оговтавшись, зробив глибокий вдих і подивився на Каю, яка теж чомусь не зводила з нього захопленого погляду. Вальду дівчина здалася казковим прекрасним створінням, що вабила його, закликала в палкі обійми. Хлопець протер великою долонею очі - та нічого не змінилося.

- Невже я так швидко сп'янів? - пробубонів він сам до себе, втрачаючи зв`язок з дійсністю.

- Ти такий гарний, - раптом десь із далеку почув він п`янкий голос принцеси, - я так люблю тебе, так довго чекала, коли ти прийдеш до мене, любов моя.

- Що? - прошепотів воїн. Поступово нудота відходила від нього, а на її місце прийшла дика, нестерпно пекуча жага володіти дівчиною, про яку він марив стільки років. Полум`я розливалося по тілу, по кожній його клітинці, затоплювало мозок та свідомість. Очі Каї блищали, рум'янець бажання вкрив її щоки.

-Як ти тут опинився, любов моя? Ти покинув усіх та прийшов до мене? Іди ж бо швидше сюди, - продовжувала говорити Кая і Вальд, слухаючи її чарівний голос, не мав сил протистояти її заклику та підійшов до дівчини. Вона узяла його за руки й посадила на своє ліжко.

- Хіба ти кохаєш мене, Сніжнокоса? - запитував хлопець, заплющуючи від задоволення очі, коли Кая почала гладити його волосся, обличчя і плечі. Він розумів, що просто спить і бачить солодкі видіння.

- Чому ти питаєш та для чого такі дивні слова? Хіба ти не бачив, що я тільки про тебе й мріяла всі ці роки?- муркотіла лагідною кицькою дівчина.

- Дивний сьогодні подали напій та мені він до вподоби, тому, що такі сни ніколи ще мене не відвідували,- шепотів чоловік, проводячи великим пальцем по рожевих губах дівчини.- Твої вуста породжують слова солодші за мед, чарівна моя королівно.

- Я не хочу, щоб ти говорив, я хочу, щоб ти поцілував мене, кохання моє, - спекотне томління мучило дівчину, жага та хіть роздирали її тіло, наче ненажерливі звірі, що враз поселилися у неї всередині.

- Я кохаю тебе, моя Кая, моя солодкоголоса вальмідо, світло очей моїх, моя пані, - говорив Вальд, цілуючи її руки.

- Люби мене, Хаук,- шепотіла Кая, відчуваючи в усьому тілі вогонь бажання.

- Що? - хлопець не розібрав її шепоту. Він вдихав аромат її тіла і божеволів, мов по хвилях, плив у дивному мареві свідомості. 

- Люби мене, мій найсильніший і найкращий чоловік. Я твоя, вся твоя і завжди була.

Боллі стояв під дверима покоїв принцеси, слухаючи палкі промови, що перемежовувалися звуками поцілунків, зітханнями, стогонами та зловтішно усміхався.

-Трава фальта вам на допомогу, солодка парочко, - почувши гучний болісний крик Каї, сказав він, мерзенно всміхнувся та, круто розвернувшись, попрямував до виходу із замку.

На подвір'ї веселощі добігали кінця, хоч добре захмелілий народ і не поспішав розходитися по домівках. Боллі знайшов Хаука, що сидів трохи осторонь із Лейром та, приховуючи злість, підійшов до чоловіків.

- Хаук, ти не бачив принцесу? Я маю для неї чудовий подарунок, але ніде не можу знайти її.

- Вона була із Вальдом, тож будь спокійний, передаси свій подарунок завтра, - Хаук без посмішки холодно подивився на Іншого.

- Але я чув, що вона скаржилася на погане самопочуття, може, їй потрібна допомога,- наполягав Боллі.

Хаук із Лейром обмінялися поглядами.

- Я піднімуся до неї, можливо, вона прилягла,- сказав Хаук побратиму.

- Я з тобою, не хочу залишатися тут, дівчата затанцювали мене майже до смерті.

Чоловіки попрямували до замку.

- Прощавай, Вальде, - зловтішно посміхнувся Боллі й хижо вищірився, його очі блиснули бридким кольором гнилого яблука.

Зайняті любовними пестощами, ні Кая, ні Вальд не чули, як у двері неодноразово стукали. Не чули вони й тоді, коли в покої, стривожені тишею, увійшли Хаук і Лейр. Ні Кая, ні Вальд не бачили, як скам'яніли обличчя чоловіків, які стали випадковими свідками пристрасті воїна і принцеси. Лейр відразу відвернуся, ставши спиною до великого ліжка принцеси, а Хаук у знемозі прикрив очі, темні від тривоги, що сколихнулась у його душі.

- О, мала дурепо, що ти накоїла?! - прошепотів він.

- Чи є шанс врятувати його? - тихо запитав Лейр.

- Жодного, - відповів радник, дивлячись на оголеного Вальда і червону пляму, що розповзалася на ліжку. - Він підписав собі смертний вирок, - відповів Хаук і сковтнув гіркий згусток, що застряг у горлі. -Моїм обов`язком є повідомити короля.