Іноді людина шукає не правду.
Іноді їй достатньо лише голосу, який скаже те, що боляче чути від мовчання.
У світі, де чужий біль легко перетворити на послугу, а пам’ять — на товар, межа між співчуттям і жорстокістю стає майже невидимою. Те, що починалося як гра, викриття й спроба покарати винних, поступово перетворюється на щось значно темніше: на історію про сліпі місця в людях, у коханні, у провині, у вірі — і навіть у самій правді.
«Сліпа зона» — це роман про те, як легко загубитися не в темряві, а у власному бажанні знайти відповідь будь-якою ціною. Про місто, де нічого не зникає безслідно. Про людей, які шукають своїх мертвих, своїх зниклих, себе колишніх — і дедалі частіше натрапляють не на чудо, а на дзеркало.
Бо найнебезпечніше — те, що ми відмовляємося бачити.