У таксі щаслива Віка притискалася до чоловіка, радіючи бачити його знову. Як же вона боялася цієї зустрічі, не розуміючи, як подивиться в очі Андрію після всього, що накоїла. Але все сталося само собою. Несподіваний приїзд чоловіка в пологовий будинок вирішив усі проблеми. А про решту він ніколи не дізнається.
— Ви вже придумали, як назвете дитину? — запитала Валентина з переднього сидіння.
— Ми з Андрієм це ще не обговорювали, боялися, щоб не наврочити, — відповіла Віка.
— І це правильно! Я ось подумала, добре б Анастасією назвати. Спасителька в перекладі. Вона нам Андрюшеньку врятувала!

— Тетяна Олійник

Зрада