Спочатку:
На сторінку книги
⚔️ Глава 8. «Небажаний гість»
Ранок у замку почався незвично тихо.
Ярина стояла біля вікна й дивилася на сад.
На тому місці, де ще вчора була звичайна галявина, вже з'явилися перші маленькі пагони.
Морок дотримав слова.
Золоті троянди справді почали проростати.
— Ти справді це зробив…
Ярина усміхнулася.
— Я обіцяв.
Морок стояв позаду неї.
Вона повернулася й обійняла його.
— Дякую.
Він ніжно торкнувся її волосся.
— Для тебе я зроблю набагато більше.
Ярина хотіла щось відповісти, але раптом у замку пролунав гучний удар.
Вікна затремтіли.
Свічки згасли.
Морок миттєво змінився.
Його обличчя стало холодним.
— Залишайся тут.
— Що сталося?
— Хтось увійшов до замку.
— Хто?
Морок уже йшов до дверей.
— Я не знаю.
Та щойно вони вийшли до великої зали, Ярина побачила незнайомого чоловіка.
Він стояв посеред залу.
Високий, сивий, у довгому темному плащі.
Його погляд був спрямований прямо на Ярину.
Дівчина завмерла.
— Дядьку?..
Чоловік різко повернувся до неї.
— Ярино!
Він зробив крок уперед.
Морок одразу став перед нею.
— Не наближайся.
Дядько подивився на Володаря Тіней.
— Відійди від неї.
— Це ти зараз говориш у моєму замку?
— Мені байдуже, чий це замок.
Чоловік стиснув кулаки.
— Я шукав її роками.
Ярина вийшла з-за Морока.
— Чому ти мене шукав?
— Щоб забрати тебе звідси.
— Я не хочу нікуди йти.
Дядько здивовано подивився на неї.
— Ти не розумієш, що говориш.
— Розумію.
— Ні!
Його голос пролунав на весь зал.
— Ти не розумієш, хто він насправді!
Ярина подивилася на Морока.
Він мовчав.
— Я знаю, хто він.
— Ти знаєш лише те, що він дозволив тобі побачити!
Дядько підійшов ближче.
— Він Володар Тіней. Його сила старша за людські королівства. Він може змінювати пам'ять, керувати тінями, відкривати портали між світами.
— Але він ніколи не завдав мені шкоди.
— Поки що!
Ярина похитала головою.
— Ви помиляєтеся.
Дядько гірко усміхнувся.
— Ти захищаєш його.
— Бо люблю його.
У залі настала тиша.
Морок повільно подивився на Ярину.
Навіть він не очікував, що вона скаже це так відкрито.
Дядько зблід.
— Любиш?
— Так.
— Ти справді його кохаєш?
— Так.
— Після всього, що він зробив?
Ярина зробила крок уперед.
— Він не такий, яким ви його вважаєте.
— Ти нічого не знаєш про його минуле!
— Мені не потрібно знати все його минуле, щоб бачити, яким він є зі мною зараз.
Морок мовчав.
Але в його очах з'явилася ніжність.
Дядько перевів погляд на нього.
— Що ти з нею зробив?
— Нічого.
— Тоді чому вона так говорить?
— Бо вона сама зробила свій вибір.
— Вибір?
Дядько гірко засміявся.
— Ти називаєш це вибором, коли тримаєш її у своєму замку?
Морок зробив крок уперед.
Тіні під його ногами почали ворушитися.
— Я ніколи не забороняв їй піти.
— Ти очікуєш, що я повірю Володарю Тіней?
— Мені байдуже, у що ти віриш.
Повітря в залі стало важким.
— Але якщо ти спробуєш забрати Ярину силою, я не дозволю.
Навколо Морока здійнялися чорні тіні.
Дядько теж підняв руку.
На його долоні спалахнув синій вогонь.
Ярина злякано зробила крок назад.
— Припиніть!
Але вони вже не чули її.
Сила зіткнулася посеред зали.
Вибух магії розлетівся по стінах.
Ярина впала на підлогу.
— Мороку!
Він миттєво опинився біля неї.
— Ти ціла?
— Так…
Морок допоміг їй підвестися.
Дядько дивився на них.
І раптом помітив те, чого не хотів помічати.
Морок дивився на Ярину так, ніби весь його темний світ існував лише заради неї.
А Ярина дивилася на нього так само.
Дядько зрозумів.
Вона справді кохала його.
І саме це було найгіршим.
Бо якщо словами Ярину не повернути, доведеться використати інший спосіб.
Дядько повільно опустив руку.
— Добре.
Морок насторожився.
— Ти здаєшся?
— Ні.
Дядько подивився на Ярину.
— Я просто зрозумів, що ти добровільно не підеш.
Він розвернувся.
— Тоді мені доведеться зробити те, чого я ніколи не хотів робити.
— Що саме? — запитала Ярина.
Чоловік зупинився біля дверей.
— Використати заборонену магію.
Ярина відчула холод.
— Дядьку, не треба…
Але він уже зник у коридорі.
Морок подивився йому вслід.
— Він щось задумав.
Ярина міцніше стиснула його руку.
— Що він може зробити?
Морок мовчав.
Бо вперше за довгий час у його очах з'явився страх.
Не за себе.
За неї.
