Раді Вас бачити!

Щоб я був щасливим хотіла і Марися. Саме тому вона вже войовниче очікувала мене під дверима моєї кімнати. Ще під час побачення вона телефонувала, розшукуючи мене і я, щоб не брати слухавки, все таки зізнайся їй – написавши повідомлення, що я на побаченні. Тепер ось – маю.

-    Слухай, не треба так на мене дивитися! Я вже дорослий хлопчик, - почав я розмову, коли в наших руках було по кухлику гарячого чаю і ми зручно всілися одне навпроти одного.

-    Сев, ти зараз серйозно? – недобре почала відчитувати мене Марися і я розумів, чому, - Ти не пам′ятаєш, що було попередні кілька разів? Ну, добре я не пам′ятаю всі твої побачення, бо ми тоді не були знайомі, але 2 точно відбулися під час навчання і ти клявся нікуди не ходити, поки не затвердиш кандидатуру зі мною і поки ми не впевнимося, що хлопець безпечний!

-    Вибач, Марисю, я в ньому був впевнений, він би не образив!

-    Про Ігоря ти теж так казав, поки він не почав знущатися з тебе і не сказав, що замутив з тобою на спір. А потім він тебе кинув і ти місяць ходив депресивніший Хандрульки із «Думками навиворіт»!

-    Її здається не так звали…

-    Ти тему не переводь!

-    Слухай, що мені зробити, щоб ти перестала сваритися і ми припинили про це говорити?

-    Розповісти мені, хто він, звідки, фото показати, що ти про нього знаєш?

-    Емм, ну, його звати Алан, він мабуть заочник, має гарний смак в одязі, дуже привабливий і має неймовірно прекрасні блакитні очі. Ми познайомилися в кафе в черзі. Сходили на каву після пар. Мабуть все…

-    Це всееее? – дівчина почала заново заводитися, - Прізвище, яка група, соціальні мережі?

-    Ну, я якось не запитав і він не запитав…

-    Ви ще зустрінетеся?

-    Так, завтра він запросив на друге побачення.

-    Добре тоді завтра все і дізнаєшся! Тільки я тебе благаю, Сев, якщо ти дійсно вважаєш себе дорослим, - тримай свої емоції при собі і навіть не думай до нього нічого почувати, поки не переконаєшся, що він не розіб′є тобі серце! Вибач, я сильно злюся, але це тому, що не хочу, щоб ти постраждав ще через якогось мудака!

Я засміявся, згадавши, що саме так назвав Алана при першій зустрічі.

-    Що смішного? – незрозуміла подруга.

-    Та нічого, все буде добре, не хвилюйся, я сам не дозволю, щоби мною скористалися, повір!

-    От і добре. Тему закрили. А тепер я тобі розповім про нашого нового викладача містера Торнтона!

-    Ой, ні, благаю, не требаааа!..

  На це подруга лише махнула рукою і продовжила весело щебетати про красунчика астронома. Я слухав її у піввуха, думками вже перебуваючи на завтрашньому побаченні. Ну, от, це явно не називається тримати емоції та почуття під контролем.