Раді Вас бачити!

Я знову йду в універ. Знову черговий понеділок. Поступаючи сюди, я думав, що це має бути веселіше, але весь мій азарт і запал десь ділися під кінець року. І це я ще довго протримався. Інші здалися після першого місяця - загуляли, забайдикували, стали ледачими, познаходили собі пару... Словом, довгоживучими залишилися тільки я та староста. Ще з десяток було студентів по типу перекотиполе, які тиждень ходять на пари, а тиждень на "лікарняному", та як би там не було, а заліки вони автоматом не отримують. На відміну від нас з Марисею. От тільки біда в тому, що Марися - староста і їй потрібно залишатися до кінця заліку(паперова тяганина), а я можу бути вільним. Для чого приходив, питається? І так настрій не дуже - в грудні всі сонні, нещасливі та з дефіцитом сонячнго вітаміну в організмі(весь час забуваю - D чи С). І тілки я зрадів, о можна повертатися до гуртожитка досипати кольорові сни, як та сама староста зруйнувала всі плани.

- Шеффер, - звернулася вона до мене, - не так швидко. - Яскраво-руде волосся Марися гойдалося, зібране у високий хвіст, поки вона перетинала аудиторію, підбігаючи до мене.

- Ти ж прекрасно знаєш, що я ненавиджу, коли ти кличеш мене за прізвищем! - процідив я крізь зуби, коли подруга нарешті опинилася настільки близько, що я зміг роздивитися її веснянки в ансамблі з червоною помадою і мейком та відчути приторний запах ванілі від її улюблених парфумів.

- Вибач, красунчику, в іншому випадку ти б утік. Зранку ти не чуєш взагалі нікого, я диву дивуюся, як ти взагалі чуєш свої думки і будильник?! - тут вона була права - і додати нічого.

- Марись, я хотів по-тихому піти далі ловити теплі, літні сни, а не оце все, - я скептично окинув оком величезну аудиторію, яка на свої габарити досить слабенько прогрівалася і, здригнувшись, глибше засунув руки в кишені свого синього пальто.

Марися була хороша дівчина і могла легко мене прикрити, якщо ну дуже вже треба, але якщо щось серйозне, то не допоможе навіть дружба зі старостою. І так - Марися не лише староста, а моя подруга. Ми не здружилися на підгрунті всезнайства, хоча це зіграло невелику роль. Ми подружилися... Йой, якщо задуматися, то я навіть незнаю, чому ми подружилися. Просто в один день так вийшло, що ми сіль разом за перший ряд. Зав'язали розмову. Потім сіли разом на наступний день і день, що йшов після і після, і от - ми тут.

І зараз ми побачимо, наскільки ситуація серйозна.

- Сев, треба залишитися, в нас наступну пару поставили.

- Тааак, - я став активно думати, - добре, і що це за пара? В нас же з більшості стоять заліки.

- Як би це була пара, з якої в нас є залік, то я би не завертала тебе назад! Прокидайся, починай міркувати швидше! - дівчина вже від нетерплячки почала активно жестикулювати, а це була недобра ознака.

- За твоєю логікою зараз буде пара, з якої в нас немає заліків? Ти не можеш всю інформацію прямо сказати?

- Можу, тільки я вирішила тебе спочатку трішки помучати, змусити твій мозок працювати. Бачу, він уже вийшов зі сплячки, отож я можу повідомити, що в нас буде - астрономія. Практика.

 - Що? - я від здивування вирячив очі на Марисю, намагаючись роздивитися в її обличчі хоч натяк на жарт. Його не було. - Яка астрономія? Це ж не наш профіль? В нас і лекцій не було!

- Северине, ти перераховуєш ті питання, які мені відомі, але на які в мене жодної відповіді. Мені сказав деканат - я всіх повідомила. Якби ти зайшов в нашу групу зранку, то знав би. А т ти, як завжди вимикаєш звук, а потім лови тебе! - в карих очах пробіглися блискавки. - І це не найгірше.

- О, боже, давай, добий мене, - я від знесилення впав на стілець.

- Після канікул нас чекає залік по астрономії, тому краще не пропускати жодної пари.

     Так, вона права, стало ще гірше. Але ж, якщо нас чекає залік...

- Постривай-но, чи не хочеш ти сказати, що ми вивчатимемо цей дурний предмет до кінця року? - в мені піднімалася хвиля люті! Ну, от, яким бісом астрономія до філологів?! Знову не було куди впихнути якогось викладача, щоб йому зарплата капала?! То йшли б хоча б до філософів - це набагато ближче.

- Так, подруго, я піду пройдуся і заряджуся кавою, бо, клянуся, я на комусь зірвуся!

- Добре, сонце, зустрінемося після пари в 910-й аудиторії.

- Де-де? Та це ж...захмарно високо!

- Нічого не високо, всього 9-й поверх, хто ж винен, що ти боїшся висоти? - засміялася дівчина.

- Все, мої нерви на межі, я пішов, - махнувши на прощання, я швидко покинув холодне приміщення в пошуках чогось гарячого і міцного.

Я не думав, що всесвіт сприйме моє бажання так буквально, коли я стоятиму в черзі за кавою і хтось ззаду випадково штовхне мене якраз в це "гаряче та міцне". Ніяково вибачившись перед тим, до кого я притиснувся, я зауважив, що цього темноволосого красеня ще не бачив в університеті. Мабуть якийсь прогульник, який цілий семестр був казна-де і прилетів лише на сесію, сподіваючись, що йому намалюють трійки за красиві очі чи "допомогу кафедрі". А ще це може бути заочник. Навіщо ж одразу так погано про людину, так, більш за все - це заочник, - невідомо навіщо заспокоював я себе цим фактом.

 Поки черга повільно рухалася, я продовжував непомітно роздягати розглядати сусіда. Темне пальто по фігурі, чорні джинси в обтяжку, зимові сині кросівки, бліді долоні, високий лоб, прикритий темним волоссям, яке постійно лізло в очі і він його змахував, залипаючи в телефоні, пухкі рожеві від холоду губи, блакитні очі, які питально дивляться на мене... Стоп, що?

- Еммм, - я ніяково усміхнувся.

- Тобі щось потрібно чи ти просто слину пускаєш? - ого! А такого я б ніколи в житті не очікував почути у відповідь! Власне ніколи і не чув. А хлопцю пальця в рот не клади!

- Вибачте, - буркнув я і почервонівши відвернувся. Була ідея втекти від сорому в іншу кав'ярню, але це було б геть не по-дорослому, скоріше навіть по-дитячому, тому я, доклавши сил, залишився.

   Швидко забравши свою каву я, маневруючи, швидко зайняв столик, який щойно спорожнів. Зігріваючись подвійним гарячим американо, я хотів було крадькома ще раз зиркнути на того нарциса, але його і слід прохолов. Що ж, так краще, бо знову почну щось собі фантазувати, захочу привернути його увагу, а це для мене ніколи не закінчувалося геппі ендом.

********

Я дуже ціную кожен ваш коментар і вдячна за кожну вподобайку!❤❤❤