Раді Вас бачити!

Андре прокинувся першим. Ранкове сонце вже заливало спальню золотистим світлом. Софі міцно спала, затишно згорнувшись під ковдрою. Він кілька хвилин просто мовчки спостерігав за нею, відчуваючи всередині абсолютно незвичний, глибокий спокій. Сьогодні він не хотів бути жорстким босом чи безжальним бійцем. Він хотів просто бути її чоловіком.

Поки вона спала, він встиг замовити величезний букет ніжних чайних троянд. За пів години вони вже стояли у вітальні, наповнюючи будинок тонким, ледь вловимим ароматом.

Андре чаклував над сніданком біля плити, коли почув тихі, босі кроки. Софі вийшла до нього в його білій футболці, яка ледь прикривала її стегна. Вона виглядала такою домашньою, тендітною і водночас неймовірно спокусливою, що в нього на мить перехопило подих.

Помітивши його потемнілий погляд, дівчина трохи зніяковіла, ховаючи за спину руки, які злегка тремтіли від несвідомого бажання знову доторкнутися до нього.

Андре не витримав. Він відклав лопатку, впевнено підійшов до неї і, підхопивши за стегна, одним рухом посадив прямо на кухонну стільницю. Його поцілунок був глибоким, спраглим, сповненим власницького захоплення. Саме в цей момент кава на плиті зашипіла, тікаючи з турки прямо на вогонь.

— Чорт, — хрипко засміявся він, неохоче відриваючись від її губ і рішуче рятуючи сніданок. — Все, маленька. Я сьогодні до тебе більше не підійду.

— Чому? — Софі здивовано підняла брови, все ще відчуваючи на шкірі гарячий слід від його рук.

— Тому що тобі треба відновитися після вчорашнього, а мені... мені дико важко стримувати себе поруч із тобою такою, — він жартівливо, але з напругою в голосі клацнув її по носі.

Вона подивилася йому в очі й тихо видихнула:

— А ти обережно.

Цієї фрази вистачило. Вся його показна витримка миттєво розлетілася на друзки.

Його погляд став чорним. Він притягнув її на самий край столу і, не відриваючи очей, підняв футболку до самої шиї, стягнувши її через голову. Вона залишилася абсолютно голою перед ним. У нього перехопило подих від цієї чистої краси та беззахисності, яка відкривалася йому в променях ранкового сонця. Андре опустився на коліна, розвів її стегна і торкнувся губами її лона — такого соковитого, вологого та м'якого.

Вона тихо застогнала, спираючись на лікті й безсило закинувши голову. Він обережно ввів у неї палець, починаючи розробляти, потім додав другий, продовжуючи ритмічно й глибоко пестити її язиком. Відчуття виявилися настільки гострими, що за якісь кілька хвилин Софі різко втягнула живіт, її тіло затремтіло. Вона вигукнула його ім'я, зриваючись у новий, нестримний оргазм і відкинувшись впала на стіл.

Він підвівся, підняв її зі столу і ніжно обійняв, давши відчути себе на смак через поцілунок, глибоко впився в її губи. Він тихо колихав її в обіймах, поки дихання дівчини нарешті не заспокоїлося.

— А ти? — тихо запитала вона, зазираючи в його темні очі.

— Маленька, я завеликий для тебе, а в тебе був перший раз тільки вчора. Я потерплю.

Але вона не хотіла, щоб він стримував себе. Софі м'яко зіскочила зі столу й опустилася на коліна прямо перед ним. Піднявши обличчя, вона невпевнено, але дуже рішуче подивилася на нього знизу вгору.

Андре дивився на неї, і його серце буквально вибивало ребра. Бачити її такою покірною, готовою віддавати і вчитися для нього — це було найсильнішим ударом по його самоконтролю. У кров викинуло таку дозу адреналіну та дикого бажання, що в очах на мить потемніло.

— Допоможи мені, — тихо попросила вона. — Я не вмію... Що мені робити?

Його пульс гуркотів у скронях. Зціпивши зуби від гострої насолоди, він дістав свій член і повільно провів гарячою плоттю по її м'яких, вологих губах.

— Відкрий рот... — хрипко видихнув він.

Вона слухняно розімкнула губи. Він обережно ввів його, не поспішаючи, даючи їй змогу звикнути до об'єму. Софі закашлялася. Він одразу ж вийшов і знову обережно зайшов, заповнюючи її рот.

— Оближи головку...

Вона виконала наказ. Її теплий, вологий язик торкнувся його плоті, і Андре глухо застогнав від цього відчуття. М'язи його преса напружилися, він сильніше штовхнувся в її рот, відчуваючи, як її тепло і слина щільно облягають його. Це був чистий, нерозбавлений кайф — наче потужна доза адреналіну потекла по венах, розтікаючись по всьому тілу чистим задоволенням.

— Розслаб горло, дихай носом, — скеровував він її, ледь контролюючи власний голос.

Він зробив серію коротких поштовхів і вийшов, давши їй секунду віддихатися. Його груди важко здіймалися, руки мимовільно стискалися в кулаки, щоб не зірватися і не взяти її надто грубо, піддавшись первісному тваринному інстинкту.

Потім, знову зайшовши, він почав сильніше і глибше вбиватися в неї. Відчуття її вузького, гарячого рота зводило з розуму, остаточно вимикаючи залишки контролю.

— Мм-м... Проковтнеш? — низько запитав він.

Вона, дивлячись йому прямо в очі і міцно тримаючись за його стегна, повільно кивнула.

Андре намотав її руде волосся на кулак і, жорстко тримаючи її голову, різко увійшов кілька разів до самого горла. Усе його тіло натягнулося як струна, і, кінчивши з глухим стогоном, він одразу відпустив її. Вона дивилася на нього розширеними очима і жадібно хапала ротом повітря.

Його накрила потужна хвиля абсолютного задоволення та шаленої ніжності до цієї дівчини.

— Відкрий ротик, покажи язичок... Молодець. Висмокчи все, — прошепотів він і востаннє увійшов в неї, віддаючи залишки своєї сперми.

Потім він допоміг їй піднятися і жадібно впився в її губи, відчуваючи власний смак на її язиці. Це обпікало і збуджувало його ще сильніше.

Сніданок вони доготували вже разом. Андре ніби випадково поклав перед нею на стіл «Кіндер Сюрприз». Софі подивилася на солодкий сюрприз, і цього разу не змогла стримати сльозу, яка теплою краплею скотилася по її щоці. Цей простий жест турботи означав для неї більше за будь-які слова.

День минув легко, у неспішному ритмі, а ближче до вечора до заміського будинку під'їхали гості.

Марат приїхав один. Він виглядав напруженим, хоча його уважний погляд час від часу ковзав по екрану телефону.

— Андре, вони на складі.

— Пізніше поговоримо, не зараз. — Відповів той спокійно.

Пізніше приїхав і їхній друг — Кевін.

Стів сьогодні не зміг вирватися: "Можливо увечері під'їде на склад", — подумав Андре.

Атмосфера була невимушеною, друзі багато жартували. Якоїсь миті Марат, ліниво відкинувшись у кріслі, примружився, дивлячись на Кевіна:

— Ну що, Кев... як там твоя маленька школярка?

Кевін пирхнув, закотивши очі, і коротко вдарив його кулаком у плече:

— Вгамуйся.

— Та я серйозно, — усміхнувся Марат, явно насолоджуючись його реакцією. — Дорослий ж мужик...

— Марате, — перебив його Кевін уже з помітним натиском, — закривай тему. Немає про що говорити.

Андре із Софі перезирнулися. Він — із легкою, розуміючою усмішкою, а вона — з тихим інтересом, хоча нічого не сказала.

Розмова швидко пішла в інше русло, знову наповнивши будинок сміхом і легкістю. Софі вперше відчула себе частиною цього закритого, суто чоловічого світу.

Коли гості почали роз'їжджатися, Софі підійшла до Марата і просто сказала йому тихе «дякую» за вчорашнє. Марат нічого не відповів, лише коротко нахилив голову на знак поваги.

Вона теж почала збиратися, але Андре просто перехопив її руку, забираючи сумку.

— Ти залишаєшся. Ми тепер разом, Софі. Ти нікуди не підеш... Я забираю тебе собі.

— Тобто... ми тепер зустрічаємося? — з легкою усмішкою і викликом запитала вона, дивлячись йому в очі.

— Називай це так, якщо тобі хочеться, — він тихо розсміявся, притягуючи її ближче до себе. — Але правильніше сказати: тепер ти моя, і нікуди я тебе не відпускаю. Це моя офіційна версія.

Вони зайшли в будинок, тримаючись за руки, залишаючи весь зовнішній світ за порогом.

Трохи згодом Андре зупинився біля дверей, одягаючи темну куртку.

— Мені потрібно від'їхати на кілька годин, — його тон став серйозним і діловим. — Будинок під надійною охороною, не хвилюйся. Лягай спати.

Склад зустрів їх вогкістю, запахом плісняви та старого бетону. Тьмяне світло ламп вихоплювало з темряви поодинокі фігури. Андре йшов попереду, його кроки лунали під високою стелею. За ним ступали Марат, Кевін і Стів.

Посеред порожнього приміщення на колінах стояли ті самі двоє виродків із клубу. Вони були добряче побиті ще з учорашнього: кров запеклася на обличчях, дихання було хрипким і важким. Але найгірше для них тільки починалося.

Андре зупинився навпроти них, сховавши руки в кишені. У своєму бездоганному одязі він виглядав тут неприродно, він був позбавленим будь-яких емоцій і жалю. Від нього віяло не люттю, а холодною і тихою загрозою.

— Вас хтось прислав, чи ви самі вирішили погратися? — рівно запитав він.

— Ми... ми заплатили... п'ятдесят тисяч на двох її подрузі, — запинаючись і спльовуючи кров, прохрипів один із них. — Вона сказала, що та буде не проти.

— Як звати подругу?

— Марго... це вона. Ми часто ділимо її на двох. Вона постійно підганяла нам свіже м'ясо.

Андре підійшов ближче і з розмаху жорстко вдарив його важким черевиком по ребрах. Той миттєво зсутулився і заскавучав. Стів підійшов і ще раз підняв з ноги того, хто лежав і вже тихо плакав.

— Ми не знали... Ми не знали, що вона твоя, — майже плачучи, поспіхом додав другий, з жахом дивлячись в порожні, темні очі Андре.

— Ви звикли, суки, брати силою те, що не може дати здачі, — спокійно промовив Андре. — Але вчора ви зробили одну помилку. Ви торкнулися те, що належить мені.

Він повільно перевів погляд на друга.

— Мар. Де вони?

— Вже під'їхали.

У приміщення важким кроком увійшли два величезні, шрамовані чоловіки. Вони байдуже оцінили скалічених полонених на підлозі й хижо хмикнули. Підійшовши ближче, вони дістали важкі наручники і з глухим металевим клацанням пристебнули нападників до іржавих труб посеред ангару.

— Вам більше немає що тут робити, ми далі самі, — сказав один із новоприбулих, обертаючись до Андре. — Вони мають бути живими, чи закопати потім?

— Нехай живуть, — холодно відрізав Андре. — Але зробіть так, щоб вони до кінця своїх днів пам'ятали про те, що тут буде. Щоб пам'ятали кожен свій крик і відчуття.

З цими словами Андре з хлопцями розвернулися і рушили до виходу. Озирнувшись наостанок, Андре побачив, як із мудаків уже грубо стягнули штани, а двоє виконавців, огидно сміючись, готувалися до брудної розправи і розстібали власні штани. Він байдуже відвернувся до важких дверей.

Щойно вони вийшли на нічне повітря, позаду пролунав різкий, нелюдський крик. Він миттєво змішався з грубими жартами чоловіків і звуками розправи. Ті, хто ще вчора самовпевнено ламав життя невинній дівчинці, тепер скиглили і благали про пощаду.

— Так має бути. Кожен платить свою ціну, — закурюючи сигарету, сухо кинув Марат, слухаючи крики, що пробивалися крізь товсті стіни.

— Так, — похмуро погодився Кевін. — А Марго знайдемо.

Приїхавши додому, Андре одразу пішов у душ. Йому потрібно було фізично змити із себе цей бруд, запах чужого страху і жорстоке правосуддя. Гаряча вода швидко забирала напругу і важку атмосферу складу.

Витершись і глянувши на своє відображення в дзеркалі, він укотре зрозумів, що вчинив абсолютно правильно. У його світі інакше не виживають, і закони там пишуться виключно жорсткими принципами і кров'ю.

Безшумно відчинивши двері спальні, він ліг біля м'якої, теплої Софі. Зарившись обличчям у її руде волосся і глибоко вдихнувши її тонкий, чистий аромат, він міцно притягнув дівчину до себе. Запах лісу і дощу знову огорнув його, нарешті він закрив очі і відпустив сьогоднішній день.

Наступного ранку Софі прокинулася першою. Лежачи поруч, вона почала тихо й обережно вивчати його тіло, думаючи, що він ще спить. Вона легко провела кінчиками пальців по його рельєфному пресі і раптом помітила, як ковдра на його стегнах ледь помітно ворухнулася.

Вона обережно стягнула ковдру нижче. Зі страхом і водночас із непереборною цікавістю подивилася в обличчя Андре, а потім перевела погляд на його темні боксери. Тремтячою рукою вона опустилася нижче і повільно провела пальцем по всій його довжині крізь тканину білизни.

— Доведи справу до кінця, — сонно і низько пролунав голос Андре. Він спостерігав за нею з-під напівприкритих повік, ледь помітно всміхаючись.— Не бійся, він весь твій і вже давно тебе чекає.

Вона різко втягнула в себе повітря і, наважившись, повільно стягнула з нього білизну.

— Візьми його в руку... Стисни, — тихо направляв він її.

Її пальці міцно обхопили його гарячу, тверду плоть. Дихання Андре миттєво збилося, пульс забив у скронях від різкого припливу крові.

— Тепер оближи головку і візьми його... пососи, як цукерку.

Вона слухняно виконувала все, що він казав, вивчаючи його тілу. Софі сама не помітила, як сильно це завело її. Бажання виявилося занадто сильним: вона опустила руку собі до лона і, відвівши вбік білизну, почала обережно пестити себе пальцями. Андре відчув, наскільки вона розпалена, як вона стогнала і вигиналася в такт своїм рухам голови. Він побачив, як вона почала себе задовольняти і кайфувала від того, що бере глибоко його плоть в своє горло, тієї ж миті, одним впевненим рухом, він перевернув її на себе.

Софі солодко охнула, опинившись прямо на ньому. Тепер її обличчя було навпроти його члена, який вона одразу почала облизувати, а її вологе, гаряче лоно — навпроти його губ. Це була ідеальна геометрія пристрасті.

Вона тихо застогнала, коли відчула, як він одразу ж увійшов у неї двома пальцями, одночасно ніжно, але наполегливо пестячи язиком її чутливий клітор. Він пив її солодкі, гарячі соки, безжально й ритмічно рухаючи пальцями всередині неї, доводячи дівчину до межі божевілля.

Втрачаючи розум від його пестощів, вона час від часу закидувала голову і прогиналася сильніше, насаджуючись на його пальці сильніше, шукаючи розрядку в його дотиках. Софі знову нахилилася над ним. Вона обвела язиком головку і глибоко, жадібно взяла його член у саме горло, повністю приймаючи його об'єм. Андре глухо застогнав, м'язи його преса напружилися, а рухи пальців у її лоні стали ще швидшими та жорсткішими. Вони рухалися в одному шаленому, дикому ритмі, він почав піднімати стегна і сильніше вбиватися в неї, завдаючи свій жорсткий ритм.

Ця гаряча і відкрита поза давала їм можливість зводити одне одного з розуму одночасно, даруючи абсолютну насолоду, поки їх остаточно не накрило потужним, вибуховим оргазмом, що залишив їх важко дихати в тиші кімнати. Вона повністю проковтнула все і облизала його. Він продовжував її оргазм ніжними, обмеженими рухами язика. Вона просто впала грудьми йому на стегна і лежала відновлюючи ритм серця і дихання.

В якусь мить він знову її перекрутив в повітрі, на що вона лиш зойкнула, і засміявшись, затишно влаштувалася в його обіймах, ніжно малюючи пальцем невидимі візерунки на його грудях, тихо промовила:

— Це було нереально... Я такого ніколи в житті не відчувала...

— Це лише початок, я тебе всьому навчу, моя маленька, — тихо відповів Андре, цілуючи її в маківку. — Ти дуже чуттєва, і я розкрию тебе повністю.

— Андре, а давай з'їздимо сьогодні на мою дачу? Мені треба перевірити тепличку і подивитися, як там будинок. Маєш час?

— Ти так легко з теми на тему перестрибуєш, — тихо засміявся він, міцніше притискаючи її до свого боку. — Добре, з'їздимо.

Він погодився без вагань. Його внутрішній звір усе ще вимагав бути напоготові, очікуючи удару в спину, але зараз він просто хотів бачити її щасливою. Андре відчував, що цей спокій занадто крихкий, і саме тому прагнув бути поруч кожну секунду, захищаючи її навіть від того бруду, якого вона ще не бачила.