Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Музика продовжувала грати, але для Софі вона вмить перетворилася на глухий білий шум.
Він був тут.
Він дивився прямо на неї, і цей важкий погляд пробивався крізь натовп.
Генрі, відчувши її заціпеніння і сприйнявши його по-своєму, різко смикнув дівчину. Він потягнув її геть із яскраво освітленого центру залу, не звертаючи уваги на те, як вона відчайдушно намагалася вирвати свою руку. Він силоміць поволік її до темного, віддаленого кутка за важкими портьєрами, де звуки банкету ставали тихішими.
— Пусти! Мені боляче! — прохрипіла вона, марно впираючись ногами в паркет.
— Закрий рот, або я знайду йому краще застосування, — прогарчав він, вдавлюючи її спиною в колону. Його обличчя, червоне від вина та збудження, наблизилося впритул, обдаючи її нудотним запахом алкоголю. — Ти тепер моя. Звикай, я буду поводитися з тобою так, як я люблю, і ти не зможеш сказати мені «ні».
Він спробував впитися в її губи поцілунком. Софі відчула напад дикої нудоти. Тіло спрацювало на інстинктах: зібравши сили, вона різко вдарила його коліном у пах.
Генрі зойкнув, на мить відсахнувшись, але біль лише зірвав із нього залишки благородства. Його очі налилися кров'ю, обличчя спотворилося від люті.
— Ах ти ж сука... Я навчу тебе покірності та поваги до свого майбутнього чоловіка! — він із розмаху вліпив їй важкий ляпас.
Голова Софі від удару смикнулася вбік, а у вухах різко задзвеніло, перекриваючи всі інші звуки. Металевий присмак крові миттєво розійшовся в роті, по підборіддю потекла гаряча цівка. Вона навіть не встигла оговтатися, як його велика долоня жорстко обхопила її шию. Генрі втиснув її в холодну стіну, силою припіднімаючи над підлогою. Повітря зі свистом вирвалося з легень, контури предметів перед очима почали стрімко розмиватися й темніти.
— Будеш пручатися — я зламаю тобі шию, — гарчав він їй в обличчя, стискаючи горло все сильніше. — Ти робитимеш усе, що я скажу. На колінах повзатимеш!
Софі відчайдушно дряпала його зап'ястя, марно намагаючись розтиснути пальці, її туфлі безсило ковзали по гладкому паркету.
Паніка накривала з головою. Темрява звужувала зір до маленької точки, а по щоках котилися гарячі сльози абсолютної безпорадності.
Вона не могла зробити жодного вдиху. Свідомість невблаганно згасала.
І раптом тиск на шиї зник. Кисень різко, до болю вдарив у легені.
Тіло Генрі з глухим ударом і диким криком відлетіло убік.
Софі впала на коліна, жадібно, зі схлипами хапаючи повітря. Горло горіло вогнем, вона зайшлася кашлем, тремтячими руками тримаючись за шию. Крізь пелену сліз вона підвела погляд і побачила те, від чого всередині все завмерло.
Андре.
Він не кричав. Не робив жодних зайвих рухів.
Без жодного слова, з лякаючою, машинною методичністю він вбивав Генрі в підлогу.
Кожен глухий звук удару луною розносився простором. Це була не просто бійка — це було холодне покарання.
У величезному залі раптом запанувала мертва тиша. Оркестр різко обірвав музику.
Ніхто з гостей чи охорони навіть не наважився зробити бодай крок у їхній бік. Усі стояли паралізовані тією темною, тваринною небезпекою, що хвилями розходилася від чоловіка.
— Андре... — хрипко, ледь чутно прошепотіла вона, дивлячись на його напружену спину.
Він зупинився.
Здавалося, серед глухої тиші залу і власного адреналіну він почув цей ледь вловимий шепіт. Його кулак завмер за міліметр від скривавленого обличчя Генрі.
Андре повільно випростався, важко, зі свистом втягуючи повітря.
Коли він обернувся до Софі, увесь той холод і жорстокість, з якими він щойно знищував суперника, в одну мить розсипалися.
Побачивши її на підлозі — із розмазаною кров'ю на підборідді, заплакану, таку тендітну і зламану, з червоними слідами від пальців на шиї — він відчув, як усередині щось обірвалося.
У його темних очах, що завжди перебували під абсолютним контролем, зараз бився коктейль із нестерпного болю за неї, провини та тривоги.
Він намагався триматися від неї подалі, щоб захистити від свого світу, але саме зараз зрозумів, що вона неминуче стане його частиною.
Адже вона, сама того не бажаючи, вже увійшла в його життя і вкоренилася в підсвідомості за такий короткий час.
