Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
ПРОЛОГ
Поліна бігла босоніж.
Холодна трава різала ступні, мокрі від осінньої роси. Поділ сукні вона притискала однією рукою, в іншій стискала туфельку.
Вона не озиралася.
Тільки б подалі від будинку.
Тільки б він її не побачив.
Позаду залишалося світло французького вікна - жовтий прямокутник на тлі темніючого саду, який ще кілька хвилин тому здавався затишним.
Тепер він був схожий на пастку.
Поліна бігла далі, майже не відчуваючи ніг. Серце стукало десь в горлі. Позаду — жодного кроку. Жодного голосу.
Вона все-таки озирнулася.
Ніхто не виходив.
Поліна завмерла на мить, прислухаючись.
Тиша.
А потім — постріл.
Вона здригнулася. Це десь усередині будинку.
На одну коротку, страшну секунду тіло ніби забуло, що треба робити і лише потім вона побігла знову. Так швидко, як тільки могла.
Гілка вдарила по плечу. Вона не відчула болю. Трава чіплялася за босі ноги. Туфелька вислизала з пальців, але Поліна стиснула її сильніше.
Не впустити.
Чому — вона й сама не знала.
Чомусь в голові крутилася дивна фраза:
«Зорі сьогодні надто яскраві, щоб ховати таємниці».
