Раді Вас бачити!

Вікторія тихо увійшла до спальні. Святослав сидів на краю ліжка, і на його обличчі лежала тінь легкої розгубленості.

— Що це зараз було? — запитав він, підіймаючи на неї погляд.

Вона підійшла ближче, сіла поруч і знизала плечима.

— Я сама не зрозуміла… Якась Хелена сьогодні дивна.

Святослав не відповів. Замість цього його великі холодні долоні лягли їй на плечі й почали повільно, ніжно масажувати напружені м’язи. Вікторія мимоволі посміхнулась й заплющила очі від задоволення.

— А де… — ледь вимовила вона, коли відчула на своїх плечах його холодні, м’які поцілунки.

— Ти про свою тваринку? — тихо, з усмішкою в голосі, спитав він, не відриваючись від неї.

— Так… — прошепотіла Вікторія, закидаючи руки назад та занурюючи пальці в його чорне волосся.

— Вона весь час, поки ви розмовляли, сиділа під дверима й наче підслуховувала. А як тільки Хелена пішла — відразу вистрибнула у вікно.

Вікторія м’яко засміялась:

— Чорнушка любить гуляти ночами, це для неї нормально…

Вона не встигла договорити. Святослав обережно стягнув тонкі бретельки її сукні з плечей. Тканина ковзнула вниз, оголюючи шкіру, а його губи продовжували ніжно мандрувати її шиєю.

— Святе… — шепотіла вона від задоволення, ледь чутно. — Святе… я…

Він обережно повернув її до себе й довго, зачаровано дивився. Навіть у срібному місячному світлі, що лилось крізь вікно, вона була неймовірна. Хоч серце її не билось, а груди не здіймались від дихання, вона здавалась найніжнішою істотою на світі. 

Її розкуйовджене чорне волосся спадало на плечі, а шкіра світилась м’яким перлинним сяйвом. Для нього вона була найбажанішою, найпрекраснішою дівчиною у всесвіті.

Вікторія сором’язливо закусила губу, повільно підвелась з ліжка й стала перед ним у повний зріст. Святослав лежав, спершись на лікоть, і не міг відвести погляду.

Дівчина почала повільно стягувати з себе сукню. Тонка тканина ковзнула вниз по її тілу, ніби пестячи шкіру, і м’яко впала до ніг. 

На Вікторії залишився лише світло-блакитний топ і ніжно-блакитні трусики. Повільно, ніби граючись із часом, вона опустила одну тоненьку бретельку. Лукавий погляд ковзнув по Святославу, а в кутиках губ заграла хитра посмішка. Потім так само не кваплячись вона зсунула другу бретельку. Голова її злегка схилилась, і шовкове волосся хвилею впало вперед, приховуючи частину обличчя.

За мить легкий блакитний топ уже летів просто в обличчя Святославу. А в її очах спалахнув теплий, запальний вогник.

Хлопець посміхався. Місячне світло грало на її оголеному тілі, підкреслюючи кожен вигин, кожну лінію. Гладка шкіра, тонка талія, красиві груди, стегна… Він думав, що ніколи в житті не бачив нічого прекраснішого. Вона була як витвір мистецтва, як мрія, що ожила.

Вікторія повільно провела долонями по стегнах. Її погляд став ще глибшим, майже гіпнотичним. Не відриваючи очей від Святослава, вона зачепила пальчиками край ніжно-блакитних трусиків і дуже повільно почала тягнути їх униз. Тканина ковзала по стегнах м’яко, грайливо, відкриваючи гладку, ніжну шкіру. Вона трохи вигнулась і трусики ковзнули нижче колін.

Одним легким рухом ноги вона зняла їх зовсім і, граційно розмахнувшись, кинула в бік Святослава. Тонка блакитна тканина плавно пролетіла повітрям, ніби шовкова стрічка. Він миттєво простягнув руку і впевнено впіймав їх просто в повітрі, не відводячи від неї погляду. Пальці стиснули злегка вологу тканину, і на його губах з’явилась хижа, задоволена усмішка.

Тепер вона стояла перед ним абсолютно оголена — красива, смілива й неймовірно спокуслива. А в її червоних очах танцював виклик і бажання.

Святослав не витримав. Він піднявся, рвучко схопив її за талію та кинув на ліжко. Вікторія весело, дзвінко засміялась, падаючи на м’які подушки.

Він не став чекати жодної миті. Його погляд палахкотів, немов полум’я, коли він швидко схопився за край футболки й одним різким рухом стягнув її через голову. Тканина ковзнула по його широких плечах і рельєфних грудях, відкриваючи напружені м’язи, що грали під шкірою.

Вікторія повільно облокотилась на лікті. Її волосся розсипалось по подушці, а очі жадібно ковзали по його тілу. Вона не приховувала захоплення — навпаки, милувалась кожним сантиметром. Міцний прес, чіткі лінії косих м’язів, сильні руки… Кожний його рух був наповнений силою й пристрастю, і це змушувало збудження тільки підсилюватись.

Хлопець не зводив з неї очей. Одним рухом розстебнув ремінь, потім ґудзик і блискавку на джинсах. Тканина зіслизнула вниз, оголивши стегна й пружні ноги. Святослав ступив крок уперед і позбувся останнього одягу одним впевненим рухом.

Тепер він стояв перед нею абсолютно голий — високий, сильний, з ідеально витриманими пропорціями. Його шкіра ледь блищала від напруги, а в очах горіло неприховане, гаряче бажання.

Вікторія мимоволі облизнула губи, не в змозі відвести погляд. Він був прекрасний у своїй мужності — і весь цей вогонь був зараз лише для неї.

Він навис над нею та одразу захопив її губи — глибоко, владно, без найменшого вагання.

— Як ти хочеш мене сьогодні? — прошепотів він.

Вона повільно посміхнулась, дивлячись йому в очі кольору старого вина.

— Спочатку... дуже ніжно, — м’яко відповіла вона.

Він тихо, майже беззвучно засміявся.

— А потім? — запитав він, вже знаючи відповідь.

— А потім... — вона провела холодними пальцями по його щоці, — як захочеш ти.

Його очі спалахнули холодним блакитним сяйвом.

Він нахилився нижче. Губи легко торкнулись її шиї, а потім ковзнули нижче, до вигину ключиць. Коли вони лягли на її груди, Вікторія закинула голову назад та заплющила очі.

Спочатку він стиснув її груди з ніжною владністю — холодні пальці впевнено, але делікатно обхопили м’яку плоть. Потім його долоні почали повільно масажувати їх, а великі пальці легенько стискали й пестили затверділі соски. Коли його язик ковзнув навколо одного з них, а потім м’яко обхопив губами, Вікторія запустила пальці у його чорне волосся й тихо застогнала.

Він малював язиком холодні, досконалі узори по її шкірі, зводячи її з розуму своєю точністю. То смоктав сильніше, то переходив на ніжні, майже дражливі рухи. Друга рука ковзала по її тілу — повільно, впевнено, ніби вивчала кожну лінію.

Вікторія вже не могла стримувати голос. Її стогони ставали гучнішими, відчайдушнішими.

— Святе… о так… так… — прошепотіла вона тремтячим голосом.

Хвиля насолоди накочувала на неї стрімко й невідворотно. Тіло напружилось, ніби струна, холодна шкіра вкрилась мурашками. Всередині все стиснулось у солодкій, майже болісній судомі.

— Я зараз… зараз… — закричала вона.

І в наступну мить оргазм накрив її холодною, сліпучою хвилею. Тіло вигнулось дугою, пальці міцніше вп’ялись в його волосся, а з губ зірвався довгий, приглушений стогін. Насолода розлилась по венах, ніби крижаний еліксир.

Коли вона нарешті розплющила очі й подивилась на нього, він підняв голову. На його губах грала спокійна, трохи хижа посмішка.

— Це було достатньо ніжно? — тихо запитав він.

Вікторія ніжно провела холодними пальцями по його щоці, ніби малюючи невидиму лінію по мармуровій шкірі.

— Ти навіть не уявляєш… як ніжно, — прошепотіла вона.

Святослав ледь помітно усміхнувся.

— Хочеш продовжити так само?

Вона сперлась на лікті й подивилась на нього загадково, з тією самою холодною, манливою усмішкою, яка завжди змушувала його очі темніти.

— Знаєш… я хочу, щоб ти мене дуже здивував.

Він перехопив її руку й підніс до губ. Повільно почав цілувати кожен пальчик — холодними губами торкався подушечок, ковзав по кісточках, легенько прикушував кінчики, ніби смакував найтоншим крижаним вином. Кожен поцілунок був точним, повільним і сповненим тихої хижої насолоди.

— Ти дійсно хочеш чогось незвичного? — тихо запитав він, не відриваючи погляду від її очей.

— Так… дуже, — відповіла вона, і в її голосі вже з’явилась нова, гостріша нотка.

Вона бачила, як його блакитні очі спалахнули глибшим, голоднішим сяйвом.

— Ти ж сам так хочеш? — прошепотіла Вікторія.

В одну мить у ній щось змінилось. Ніжність поступилась місцем пристрасті — холодній, владній і вимогливій. Вона плавно підвелась, сіла на нього верхи й поклала долоні на його плечі. Холодні пальці повільно ковзнули вниз — спочатку по міцних плечах, потім по грудях, вивчаючи кожен рельєф його мармурового тіла.

Святослав обхопив її за тонку талію сильними руками, відчуваючи, як вона повністю контролює момент. Коли її ніжна долоня спустилась ще нижче й обхопила його чоловічу мужність, він тихо, майже беззвучно застогнав її ім’я.

Вікторія почала рухати рукою — повільно, впевнено, з ледь помітною усмішкою на губах. Пальці ковзали по холодній, твердій плоті з досконалою точністю: то ніжно пестили, то стискали сильніше, то знову ставали майже невагомими. Вона насолоджувалась кожною його реакцією — тим, як напружувались м’язи під її долонями, як його очі темніли від бажання.

— Ось так… — прошепотіла вона пристрасно, дивлячись йому прямо в очі. — Я хочу бачити, як ти втрачаєш контроль.

Коли хвиля насолоди почала підійматись надто високо, Святослав раптом перехопив її руку й відвів убік. Одним сильним рухом він схопив Вікторію за волосся на потилиці й притягнув її обличчя до себе.

— Ні, — прошепотів він їй просто в вухо, голос його був низьким і владним. — Я хочу завершити в тебе.

Вікторія посміхнулась ще ширше, холодними губами майже торкаючись його шкіри. Вона сильніше притиснулась до нього, відчуваючи, як його член стає дедалі твердішим.

— Ти колись чула про техніку дев’ятого входження? — тихо запитав він.