Життя Лавра текло спокійно: дім із запахом теплого хліба, діти, що бігають босоніж, і земля, яку він знав до останнього камінця. Але одного дня все змінилося, і йому довелося вирушити у дорогу, що вела крізь втому, біль і холодні ранки без сонця. На цьому шляху він зустріне братерство й зраду, відчай і тиху підтримку, втратить і знайде більше, ніж міг уявити. “Сага про Лавра” — це подорож людини, яка, долаючи випробування, несе в собі світло дому, щоб навіть у найтемніший час пам’ятати, заради чого варто йти далі.