Спочатку:
На сторінку книги
Розділ 3. Клятва
Ема заснула лише під ранок.
Після таблеток, теплого чаю та турботи Анжели її організм нарешті поступився втомі. Вона лежала на дивані, загорнувшись у ковдру, і дихала рівно та спокійно.
Анжела сиділа поруч уже майже годину.
Вона не могла заснути.
У голові безперервно крутилися слова Еми.
«Я вагітна».
«Батько дитини — Адам Рейнер».
«Я не хочу, щоб він дізнався».
Анжела повільно підвелася, поправила ковдру на плечах сестри й відійшла до вікна.
Лондон за склом був майже безлюдним. Десь далеко проїхала машина, а мокрий асфальт відбивав світло ліхтарів.
Анжела дістала телефон.
На екрані знову з’явилося повідомлення від Фредеріка.
Вона навіть не відкрила його.
Зараз її коханий чоловік, робота, майбутнє весілля — усе це відійшло на другий план.
Усе, про що вона могла думати, — Ема.
Анжела повернула голову до сплячої сестри.
Її обличчя було блідим, а на щоках ще залишалися сліди сліз.
— Як ти могла залишитися з цим сама? — прошепотіла Анжела.
Вона стиснула телефон у руці.
Перед очима знову виникла фотографія Адама, яку вона колись бачила в новинах.
Молодий.
Впевнений.
Впливовий.
Людина, яка працювала поруч із прем’єр-міністром.
Людина, проти якої звичайній жінці було б надзвичайно складно виступити.
Анжела відчула, як у ній піднімається гнів.
Вона не знала Адама.
Не знала, яким він був насправді.
Але знала одне: Ема боялася його.
І цього було достатньо, щоб у ту мить Анжела перестала думати як прокурорка.
Вона дивилася у темне вікно й тихо промовила:
— Я тебе знищу, Адаме.
Її голос був ледве чутним.
— Якщо ти скривдив мою сестру, я знайду спосіб притягнути тебе до відповідальності.
Анжела зробила паузу.
— Я прокурор. І я не дозволю тобі сховатися за своїми зв’язками.
Вона знала, що не має права використовувати посаду заради особистої помсти.
Знала, що кожен доказ повинен бути справжнім, а кожне звинувачення — обґрунтованим.
Але страх за Ему затьмарював усе.
Анжела відійшла від вікна й подивилася на годинник.
Мері потрібно було знати.
Негайно.
Вона знайшла номер старшої сестри й натиснула кнопку виклику.
Мері відповіла не одразу.
— Анжело? Щось сталося?
— Мері... приїдь, будь ласка.
У голосі Анжели було щось таке, що змусило Мері відразу насторожитися.
— Де ти?
— У Еми.
— Вона в порядку?
Анжела поглянула на диван.
— Фізично — так.
На іншому кінці запала тиша.
— Я буду за двадцять хвилин.
---
Мері приїхала швидше, ніж обіцяла.
Вона тихо відчинила двері, зняла пальто й одразу підійшла до Анжели.
— Що сталося?
Анжела мовчала.
Мері подивилася на сплячу Ему.
— Вона хвора?
— Вона вагітна.
Мері застигла.
Її очі широко розплющилися.
— Що?
Анжела повторила:
— Ема вагітна.
Мері повільно сіла на край крісла.
Кілька секунд вона просто дивилася на сестру, намагаючись усвідомити почуте.
— Скільки вона знає?
— Вона вже була у лікаря.
— А батько?
Анжела опустила очі.
— Ми знаємо, хто він.
Мері відразу відчула тривогу.
— Хто?
Анжела назвала ім’я.
— Адам Рейнер.
Мері підняла голову.
— Той самий Адам Рейнер?
Анжела кивнула.
Мері знала це ім’я. Його регулярно згадували в новинах. Помічник прем’єр-міністра, молодий політичний радник із хорошою репутацією та величезними зв’язками.
— Як вони познайомилися?
Анжела розповіла все.
Про бар.
Про випадкову зустріч.
Про одну ніч.
Про те, що Ема майже нічого не знала про нього.
Про вагітність.
І про те, що Ема не хоче, щоб Адам дізнався про дитину.
Мері слухала мовчки.
Її обличчя ставало дедалі серйознішим.
Коли Анжела закінчила, Мері підійшла до дивана й подивилася на молодшу сестру.
— Вона така маленька зараз...
Анжела кивнула.
— Вона налякана.
Мері сіла поруч і обережно торкнулася руки Еми.
— Вона не залишиться сама.
Анжела подивилася на сестру.
— Ти допоможеш їй?
— Звичайно.
— Навіть якщо все стане дуже складно?
Мері подивилася їй прямо в очі.
— Це наша сестра.
Анжела відчула, як напруження трохи відступило.
Але через кілька секунд вона сказала:
— Ми повинні дізнатися про Адама все.
Мері насупилася.
— Що саме ти маєш на увазі?
— Хто він. Що приховує. Чи були проти нього скарги. Чи є люди, які можуть підтвердити його справжню поведінку.
Мері мовчала.
Вона розуміла, куди хилиться Анжела.
— Анжело, ми не можемо вигадувати докази.
— Я знаю.
— І не можемо використовувати наші посади, щоб знищити людину лише тому, що боїмося за Ему.
— Я знаю, Мері.
Голос Анжели здригнувся.
— Але якщо він справді зробив щось проти її волі, ми не можемо просто сидіти склавши руки.
Мері довго дивилася на сестру.
— Тоді ми знайдемо правду.
Анжела кивнула.
— А якщо вона буде проти нього?
— Тоді закон зробить свою справу.
Анжела витерла сльозу.
— Я не дозволю йому зламати її життя.
Мері обійняла сестру.
— І я не дозволю.
Вони стояли посеред тихої кімнати, не помічаючи, що за кілька метрів від них Ема повільно відкрила очі.
Вона чула лише уривки розмови.
Не все.
Але достатньо, щоб зрозуміти: тепер вона більше не сама.
---
Настав ранок.
Першою прокинулася Мері.
Вона пішла на кухню й почала готувати сніданок.
Анжела тим часом перевіряла телефон.
Нових повідомлень від Фредеріка не було.
Він, напевно, дивувався, куди вона зникла.
Анжела хотіла йому написати, але передумала.
Це була сімейна справа.
І поки що вона не могла розповісти про неї навіть чоловікові, якого кохала.
Через кілька хвилин Ема прокинулася.
— Доброго ранку, — тихо сказала Мері.
Ема здивовано подивилася на неї.
— Ти тут?
— Звичайно.
До кімнати увійшла Анжела з пакетом.
— Ми принесли тобі сніданок.
Ема подивилася на стіл.
Там уже стояли фрукти, йогурт, печиво, вода та інші продукти.
— Ви обидві залишилися?
— Так, — відповіла Мері.
Ема опустила очі.
— Я не хотіла, щоб ви через мене...
— Не говори так, — перебила її Мері.
Вона сіла поруч.
— Ти не тягар.
Очі Еми наповнилися сльозами.
— Я просто не знаю, що робити.
— Тоді поки що нічого не роби, — сказала Мері. — Їж, відпочивай і бережи себе.
Анжела поставила біля неї воду.
— А про все інше ми подумаємо разом.
Ема подивилася на сестер.
Вона ще не знала, що вони вирішили.
Не знала, що відтепер Мері й Анжела почнуть шукати правду про Адама.
Не знала, наскільки далеко вони будуть готові зайти заради неї.
І не знала найголовнішого.
Того ранку Адам Рейнер ще нічого не підозрював.
Він не знав, що в Лондоні є жінка, яка носить під серцем його дитину.
І не знав, що дві сестри цієї жінки вже почали цікавитися його минулим.
Їхня маленька сімейна таємниця щойно стала початком великої історії.
А коли правда вийде назовні, втримати її назад буде вже неможливо.
