Раді Вас бачити!

У мінібарі номера готелю Ланграм знайшлася велика пляшка фанти, якийсь коньяк, скромна пляшечка віскі та два літри гидкої мінералки. Всі ці напої навряд чи могли задовольнити нашу з Террі жагу до вологи. А ще було величезне бажання знову опинитися на Гаваях, плавати вночі під зорями й пити мохіто з льодом...

Я млосно зітхнула й налила до склянки холодної фанти. Попила й понесла своєму змореному щастям чоловікові. А він лежав і милувався тим, як я наближаюся до ліжка, прикрита лише склянкою напою і його фантастичні очі проникали в моє розквітле серце.

– Террі, перестань мене магнетизувати. Я й так готова на все, що накажеш, – блаженно проспівала я, а він став дуже серйозним і сказав дивне:

– Я навіть не мріяв про таку прекрасну дружину.

– Що? Ти про що зараз? – не розуміла я дивних натяків свого грайливого гавайського мачо. – На, попий цієї кислятини. Більше в них нічого немає. Треба буде брати з собою нормальної води.

Він відпив, поставив на столик і простягнув до мене руки:

– Йди ближче, моя русалонько.

Я полізла ліжком на своїх чотирьох й потонула в салатовому блиску найріднішого погляду на землі. Терренс нахилив мене до своїх вуст і обережно заповнив мій рот своїм. Раптом я відчула на язику якийсь сторонній предмет та припинила поцілунок. Що він задумав? О, Господи, та це ж обручка!.. Я зняла зі свого язика кільце з діамантом і не знала: куди тепер дивитися? На свого Коханого чи на його подарунок мені?

– Террі... Ти...

Він вже традиційно приклав пальця до моїх губ і дивився так, наче ми зараз помремо. Це був не погляд, а відчайдушний крик Кохання й жаги до вічного єднання.

– Саманто Жошович, ти вийдеш за мене? Щоб бути зі мною в горі та в радості, в багатстві та в бідності, так щоб навіть смерть не розлучила нас, – промовляв своїм шовковим голосом Террі, а я дивилася на нього, відкривши губи й плакала.

– Але ж я поки ще Венс... – знайшла, що відповісти коханій людині на пропозицію руки і серця ненормальна жінка.

– То був недоречний жарт долі. Ми народилися, щоб бути разом і, сподіваюся, це виправимо. Прошу: дай мені відповідь, – чекав найкрасивіший на землі чоловік згоди дурної фрілансерки, котра допомагає іншим писати романи, а сама сидить з роззявленим ротом, плаче й примушує чекати.

– Террі... Так, я вийду за тебе, навіть якщо мене кинуть до пекла й там у гарячому казані зі смолою я все одно промовлятиму: «Так, Коханий!»

Тепер Терренс Янг засяяв отією своєю неймовірною посмішкою, від якої не зможе встояти жодна жінка на землі. Він дуже обережно розмістив обручку на моєму пальці, а я пригорнулася до неї, заплющивши від насолоди очі й розуміла, що більше ніколи в житті не зніму його дорогих «кайданів».

У нас з Майком нічого подібного не було. Так, він питав мене щось схоже й начепив ту важку золоту річ, з великим каменем. А ця, легенька й безцінна, оповила мій пальчик такою любов’ю, наче сама була живенька й промовляла: «Я завжди буду з тобою, так само як і Він!» Це відчуття не передати ніякими словами, бо воно неземне…

– Дякую тобі за довіру, моя наречена! Я вже казав, що ніколи й нічим не ображу. Так і буде. Ти моя маленька гавайська русалонька, що зустрів у воді та вже нікуди не втечеш. Ніколи! – після того, що зараз сталося Террі змінився. Він почав розмовляти гаслами, а мені дуже хотілося, щоб залишався таким же веселим і дотепним, як завжди.

– Містере Янг, а що наші фанатичні бажання й безглузді жарти вже пішли в небуття? Хіба наречені повинні бути лише серйозними? – закусила я губу та стріляла в його очі нестримними бісиками.

Террі радісно притис мене до себе й розсміявся:

– Яка ж ти... МОЯ! От не можна й хвилинки побути серйозним. Ні, моя медова насолодо, наші шаленства тільки розпочинаються і триватимуть до скону. Згодна?

– Так, згодна! Та Саманта померла у своєму склепі на самоті. А з тобою народилося до нестями щасливе створіння. Я почуваюся в твоїх обіймах, наче той стрімкий водоспад, що показував на острові. Хочу нескінченного й життєрадісного руху, поруч з моїм запальним і щирим Террі Янгом, – задихалася я від блаженних почуттів та неочікувано прекрасних змін.

– Як красиво сказала! Семі, коли ти вчора втекла, я був таким нещасним. Але відчував, що ми не зможемо довго дихати нарізно. Я весь політ молився, щоб побачити це на твоєму пальчику...

Здається мій наречений вже відпочив від недавньої особливої втіхи, а тому з легкістю перекинув мене на себе й поглинув вуста хтивої куртизанки вже майже на законних правах. Я безсоромно притискалася до його пружного тіла й раптом почула тихий наказ:

– Зґвалтуйте мене, чарівна місіс Янг!

– Це як? – наче не розуміла його традиційних вибриків шокована щастям наречена.

– Отак... – Террі легенько, але влучно насадив мене на одвічну насолоду, що тепер дійсно належала лише мені. Я застогнала від блаженства та впевнено відчувала, що пройшла свій шлях до мрії та вона збулася вже назавжди.

Від усього, що сталося я завелася настільки, що не пам’ятала сама себе. А мій Коханий покірно милувався вогнем своєї жінки й лише тихенько пестив всю. Чому Він зі мною такий? Адже подібні втіхи, мабуть, сто разів проживав з іншими дівчатами? Та саме мене обрав за кохану дружину! Що такого особливого знайшли в мені ці неземні очі, його щира душа й відкрите серце?

Де взяти слів, щоб дякувати Богу, а ще Менді за те, що майже силоміць поволокла мене на Гаваї? Без тієї коротенької подорожі ми могли ніколи не зустрітися з Ним... А я вже нічого не хочу, тільки ось так втрачати здоровий глузд і всю себе у гострому єднанні наших тіл та єдиної на двох душі...

Хоча ні! Здається дещо все-таки ХОЧУ. Я скрикнула й забилася в бурхливому оргазмі та раптом відчула, як мій Террі зробив те ж саме і ми тріпотіли разом, не відриваючи одне від одного змучених божевільними солодощами очей.

Потім лежали зліпившись ручками й ніжками, слухали як розмовляють між собою наші серця і я більше не бажала приймати пігулку «після». Навіщо вона мені? Дамо фармакології спокій та залишимо подальші рішення на милість Божу.