Раді Вас бачити!

Задзвеніла пряжка ременя і штани були відкинуті в невідомому мені напрямку, та й мене це мало турбувало зараз. Деміан ще раз доторкнувся вустами до моїх грудей і з гарчанням прикусив мій сосок, я скрикнула, але у свідомості виник інший біль. Я навіть не зрозуміла, що сталося. Деміан зробив перший поштовх у мене, який мене налякав і приніс біль. Мені здавалося, що він мене порве, і що там не один член, а одразу три. Можу тільки уявити, поки що, який у нього розмір. Але те, що сталося далі, ще більше здивувало мене. Світло хлинуло з мене, і я примружила свій погляд. А Деміан ніби не помічав усього цього.

Із заплющеними очима я ледве з розуму не зійшла від задоволення. Я чула гарчання Деміана і гучні ляпання  тіла одне об одного. Ці карколомні поштовхи приносили мені біль і задоволення в одному флаконі. І мені здавалося, що це ніколи не скінчиться. Моє тіло підстрибувало вгору і вниз. І здавалося, що Деміана зовсім не турбувало зараз світло, що виходило з мене. Буквально за хвилину воно зникло, і я змогла нормально розплющити очі.

Мене налякало спочатку те, що я побачила перед собою. Якимось чином я побачила справжнє обличчя демона, з яким  зараз займалася коханням.

 

Почуття було двоїсте. Мені не був огидний цей образ, але просто дах зносило від того задоволення, що він мені приносив. Мені так добре не було ні з ким і ніколи, хотілося ще й ще. І стало ще краще, коли я повністю розслабилася і повністю віддалася йому. Очі були прикриті немов пеленою, і я якомога ширше розставила ноги. Піддалася цій хвилі задоволення й інстинктивно прогнулася в спині, рухалася на зустріч і допомагала таким чином приносити нам обом задоволення.

 

Деміан від таких моїх дій став щось бурмотіти своїм двояким страхітливим голосом, який мене зараз остаточно перестав лякати. Я немов прийняла його другу сутність. І мені було байдуже, який він має вигляд, як він говорить, якщо він робить таке зі мною.

Різкі та швидкі поштовхи в мене не припинялися вже довгий час. І таке зі мною раніше не відбувалося. Що більшою була швидкість, то більше я втрачала глузд і падала в його безодню, з якої вибратися вже не зможу, та й сенсу просто немає.

Гучні стогони наповнили кімнату, і я контролювати це ніяк не могла. Плавні рухи тазом у мене змушували стогнати мене. І я ніколи не подумала б, що секс може бути таким довгим.

 

З риком Деміан підскочив і підкинув мене на себе як пушинку, змушуючи при цьому самій скакати на його члені. Я почувалася такою розв'язною, такою вульгарною. З бажанням дивилася в його очі, опускаючись і піднімаючись на його члені. Сама обняла його, максимально прогнулася в спині, стикнувшись своїми грудьми з його грудьми. Відчуття були приголомшливі. Може мені так добре зараз, тому що цього робити мені  не можна було? А-а, плювати. Мені зараз так добре, і я хочу цього все більше і більше.

Не знаю, скільки минуло часу, коли я, захекавшись, зупинилася, і, не через те, що я отримала просто фантастичний оргазм і кінчила напевно разів п'ять, як і Деміан. Мені просто захотілося його поцілувати. Що я і зробила. Повільно нахилилася і сама з ніжністю поцілувала демона, в якого закохалася. Нехай буде так. Нехай, я буду щаслива в ці короткі моменти, але все ж таки щаслива.

 

А Деміан дозволяє робити це з ним. Дозволяє цілувати себе й обіймати його міцно. Поцілунок все ще обпікає мої вуста, але від того він і є такий бажаний. Адже тільки з ним, я відчуваю такі почуття.

Щойно мені стало не вистачати повітря, через поцілунок, бо Деміан знову ніби всю мене поглинув, то він перервався. Знову підняв мене ніби пушинку і разом зі мною приліг на ліжко. Ми обидва лягли на бік, спиною я відчувала його сильні груди... Деміан піднявши мою ногу, продовжив свої поштовхи в мені. Мене знову стало підкидати то вгору, то вниз, від такої швидкості й сили. Прокляття. Як же мені добре. Ніколи не думала, що так буває.

Деміан то гарчав, то щось бурмотів. Він був такий пристрасний і такий сильний. Мене дедалі більше несло в безодню задоволення. Похіть поглинула і мій розум. Тільки про нього думаю, тільки про те, як добре і приємно з ним. І як я не хочу, щоб це закінчувалося.

Я розгубилася в часі, коли зовсім заплющила очі й просто робила те, що було потрібно нам двом. Підкорялася і давала повністю оволодіти собою, тим самим приносила собі просто фантастичні оргазми і невимовне задоволення.

 

Я вже давно втратила час і не знаю, скільки минуло. Губи боліли від поцілунків і відчувала я себе знесиленою, коли нарешті змогла заснути.

Коли я прокинулася то навіть не зрозуміла, був зараз день чи ранок. Тут картина весь час однакова і неможливо сказати, скільки я вже тут.

Дивно ще й те, що я не відчувала почуття спраги чи голоду, я почувалася бадьоро.

 Деміана поруч не було. Він якраз зараз прийшов. Я прийняла сидяче положення. І поправила своє сплутане волосся. Навіть не уявляю, який я зараз маю вигляд.

- Уже прокинулася? - усміхнувся він і присів поруч.

- Я довго спала?

- Напевно так, адже я майже не сплю, тому не знаю, скільки звичайні люди сплять! - ріже мені слух він цією фразою, нагадуючи мені про те, хто переді мною. Тільки в мені щось змінилося, я ставлюся до цього вже спокійно. І його поцілунок для мене здається звичайною річчю.

Деміан знову повалив мене на ліжко і цього разу все робив повільно. Я тонула в його пестощах і ніколи б не подумала, що він здатен на таке. Я починаю бути залежна від нього.

 

Ну а далі я піддалася почуттям та емоціям, пішла на поводу у своєї хтивості, бо протистояти було неможливо. Та я й не хотіла. Я хотіла його до тремтіння в колінах і в ті рази, коли він залишав мене саму, я, як песик, чекала на нього. Цей стан мені не подобався.

Без поняття скільки я вже не покидаю цю кімнату, скільки я перебуваю тут, але здається тут час летить зовсім по-іншому. Стою зараз біля вікна і дивлюся на цей світ, де світло весь час лише червоно-жовтого кольору, де замість будинків самі руїни, а замість людей жахливі істоти, що іноді забридають до цієї будівлі.

 

Моє світло все ще вабить їх... так Деміан каже... Значить, не має значення, що я робила за життя на землі, я є лише вмістилищем для цієї чистої душі.

- Як же я шкодую, що не можу читати твої думки. Мені до біса цікаво, про що розмірковує мій янгол...- чую голос над собою і навіть не почула, як він повернувся і як  підійшов.

- Не називай мене більше так, будь ласка! Я далеко не янгол, особливо після того, що я робила з тобою! - згадую я всі пози, що ми випробували і свою поведінку. Мені здається, що то була не я.

- Це особисто моє твердження, і я називатиму тебе так, як захочу!

 

Я розвернулась до нього обличчям і вперлася в його груди. Пальцем він підняв моє обличчя за підборіддя і наблизившись до моїх вуст поцілував мене. Сама навіть не помітила, як обійняла його у відповідь і притулилася до нього. Деміан підкинув мене на себе і притиснув до вікна. Зручніше підкинув і направив свій член у мене. Зробив поштовх і я закинувши голову назад голосно застогнала. Деміан уперся обличчям мені в шию і продовжив свої поштовхи. Ми, по-моєму, тільки те й робимо, що займаємося сексом. А я зовсім не проти. Кожен поштовх приносить мені задоволення. Моє тіло дедалі швидше розжарюється і чекає розрядки. Деміан відчуває це і прискорюється.

Такий довгий секс, як у перший раз, був у нас лише один раз. Я не знаю, що тоді з нами сталося. Зараз наш секс був схожий на нормальний, але все ж, з ним задоволення зовсім інше... неземне... Мені завжди мало, це як наркотик для мене.

Я, напевно, тут уже місяць. Занадто довго тягнеться тут час. І все, що я тут роблю, це сплю з демоном мого серця і душі.

Скільки поз ми перепробували, багато людей, напевно, і не знають про такі, ну і плюсом ще є те, що люди не вміють бути в невагомості. Адреналін з оргазмом мало не змусив моє серце зупинитися. Мені страшно ще раз повторювати те, що було тоді. Проте, скільки б разів у нас із Деміаном не було, я не почувалася дуже втомленою або знесиленою. Тут усе по-іншому.

Мені потрібно відволіктися. Я поки що не готова проводити час, що залишився мені за контрактом, тут, догоджаючи синові сатани. Потрібно поговорити з ним.

Я саме застібала на собі його чорну сорочку, коли він з'явився.

- Даремно ти її зараз одягаєш! Я скучив за твоїм тілом, душе моя! - посміхаючись, промовив Деміан і, підійшовши ближче, став роздягатися на ходу.

- Зачекай, Деміане, - я виставила руку перед собою, а Деміан уже підійшов до мене досить близько. Його груди впиралися в мою руку, - нам потрібно поговорити! - з усією серйозністю заявила я, дивлячись у його привабливі очі.

- Все потім, душе моя, хочу тебе шалено! - відкидає він мою руку і притискає до себе, пристрасно цілує і завалює на ліжко. Я в одну мить опиняюся голою і під ним. Деміан знову подарував мені незабутні, яскраві хвилини блаженства. Дідько, як же мені добре з ним... Я млію перед ним.

І ось ми знову переспали, ніби це звичайні речі для нас. Зате, здається, мій звір нарешті задоволений. Ще б пак, п'ять разів поспіль...

- Деміан? - Деміан саме лежав поруч і залишав маленькі поцілунки на моєму плечі. Це маленька ласка така мила з його боку, ніби не він демон, який скоро забере мою душу.

- Хм? - хмикнув він, продовжуючи захоплено цілувати моє плече.

 

- Я хочу в тебе дещо запитати?

- Що?

- Усе хотіла в тебе запитати, хіба тобі не здався дивним наш із тобою перший раз. Ти бачив світло? - давно хотіла це в нього запитати

 - Я постійно бачу світло, коли дивлюся на тебе. І коли ти злишся або коли отримуєш оргазм, до речі, особливо під час оргазму, ти світишся ще яскравіше. Я вже казав тобі, що твоє світло буквально засліплює очі, - відповідає мені Деміан і як ні в чому не бувало цілує мене коротким поцілунком у вуста.

- Тобто, навіть зараз замість мого обличчя ти бачиш світло? - дивуюся я почутому.

- Ну, не весь час... коли я хочу бачити тільки тебе, твоє тіло... я бачу тебе! - просто відповідає він, а я ухиляюся від його чергового поцілунку і підхоплююся на ноги, натягуючи знову його сорочку на себе.

- Скільки я вже тут? - застібаю ґудзики на сорочці і ставлю ще одне питання, яке мене цікавило

- Ем... яке це має значення? - Деміан розлігся на ліжку і простирадло ледь прикривало його гідність. Фігура в нього, звісно ж, сексуальна, і це зрозуміло... А яким іще має бути демон-спокусник у людській подобі. Деміан ідеальний у цьому сенсі... Ледве змусила себе відвести від його тіла свій погляд, вульгарні думки про нього останнім часом я ледве-ледве стримую.

- Мені здається, що я тут уже півроку, мені набридло сидіти в чотирьох стінах! - обурююся я на його відповідь

 

- Ну припустимо не півроку, а по-вашому, земному часу всього три місяці. Та й це краще для тебе. Ніхто не посміє вломитися сюди і забрати тебе! Тож тут ти в цілковитій безпеці, - спокійно відповідає він, а я зараз офігіла від почутого. Півроку, це я перебільшила у себе в голові. Думала минуло тижні два, не більше.

- Три місяці? - я широко розплющила очі, - як таке можливо? Три місяці мого життя пройшли тут у тебе... у пеклі? - уже обурено подивилася я на Деміана, а він прийняв сидяче положення і чорт... який же він сексуальний зараз. Довбаний спокусник....

- Я вже говорив тобі, янголятко. Тут час іде зовсім по-іншому...- усміхнувся він

- Кошмар! Ти забрав три місяці мого життя! Мені  і так  залишилося недовго! - серйозно подивилася я на нього, - Поверни мене додому! - уже суворіше сказала я і Деміан насупився на мої слова.

- Поверни! - вимогливо повторила я.

- Ти ж розумієш, що дуже скоро вони дізнаються, що ти знову на землі і на тебе знову почнуть полювання, і не тільки демони. А я в твої особисті охоронці не наймався! - фиркнув він.

- Не наймався! Але тобі ж так потрібна моя душа! - кривляю я його, Деміан сердитися і підхоплюється з ліжка, зав'язує простирадло у себе на талії і підходить до мене.

- Мені набридло сидіти тут, у чотирьох стінах і вдовольняти тебе! - злюся вже я, Деміан щуриться і клацає пальцями. Ми обидва перемістилися, в одну мить, у мою квартиру.

- Я не примушував тебе до зв'язку зі мною. Твоє бажання поєднатися зі мною було взаємним, і якщо ти будеш зараз це заперечувати, то обдуриш цим лише себе саму. - знову посміхається він і наступає на мене. Я повільно відходжу назад і впираюся у стіл задницею. Він підходить до мене впритул, я знову відчуваю жар від його тіла. Він приваблює мене.

- Досить! Залиш мене! Я хочу побути одна! - протестую я і виставляю руки перед собою, вони тут же впираються йому в груди.

- Давай подивимося, як ти мене не хочеш, хм? - посміхається він своїми спокусливими губами і дивиться на мене, пожираючи своїм поглядом. Різко хапає мене за ягодиці і притискає до себе, щоб я відчула на стільки сильне зараз його бажання, що впирається в мене. Це до біса мене збуджує. Я мовчу і нічого не можу вдіяти із собою. Деміан користується цим, підхопивши мене за попу, саджає на стіл, стає біля моїх розведених ніг. Рукою торкається мого обличчя і весь час дивиться на мої вуста.

Чорт, забирай, це бажання поцілувати його, сильніше за мене. Але я все ж намагаюся боротися із собою.

- Ні, не дивись на мене так, ти ж знаєш як на мене впливаєш! - прошу його, бо сама не зможу його відштовхнути. Я прекрасно це розумію. Бо не можу придушити в собі хтивість. Усі думки зараз про нього, про його вуста, про його сильні й грубі поштовхи.

- Я на тобі вже давно не використовую свої здібності, душе моя... Ти просто сама цього хочеш... - шепоче він мені у вуста і легенько торкається їх, потім відсторонюється. Я знову відчуваю приємне печіння і хочу ще. Дуже хочу. Не можу боротися із собою. Просто не можу. Сама нахиляюся і цілую, відчуваю при цьому його усмішку. Наш поцілунок набирає обертів, я спалахую як сірник. Хочу його дотиків і тут же отримую їх.