Спочатку:
На сторінку книги
У наступні кілька днів Алекс помітив у своєму офісі кардинальні зміни. Все довкола закрутилося і закипіло. Спокійний плин роботи раптово пришвидшився до шаленого темпу. Він був вражений тим, як швидко Кіра змогла згуртувати команду і досягти від неї такої відданості. Її впевненість була настільки сильною, що й він сам мимоволі підкорявся її думці.
Його ранок уже традиційно починався з кави, яку вона особисто заварювала і приносила йому. Це був її єдиний обов'язок як секретаря. Поки він пив смачну каву, вони обмінювалися інформацією. Алекс зауважив, що час, проведений разом із Кірою, завжди спливав дуже швидко. Мовби у неї не було бажання витрачати на нього свій дорогоцінний час. Втім, він збоку спостерігав за тим, як важко вона працювала. Приїжджала на роботу першою, а залишала офіс останньою. Завдання, яке він перед нею поставив, здавалося практично нездійсненним, і було зрозуміло, чому Кірі не до пустих балачок.
Сьогодні мала відбутися нарада щодо проєкту «Брайтон Компані» — фірми, яку вже кілька років ніяк не вдавалося запросити до співпраці. Алекс увійшов до конференц-зали й зайняв своє місце. Батько, брат Ендрю та інші члени команди вже сиділи за столом. Ця чудова компанія друзів і товаришів, на думку Алекса, була своєрідним бійцівським клубом. Саме ці люди вирішували долі багатьох бізнесів, що стояли на їхньому шляху. Справжні нещадні акули бізнесу – жорстокі та жадібні.
За дев'яносто років сімейство Крузів прибрало до рук владу майже в усіх сферах діяльності й сколотило величезний капітал. З ними рахувалися і їх боялися. Але ворогів та конкурентів теж вистачало. Завданням батька, а тепер і його синів, було зміцнення й примноження досягнень предків. Невтомна боротьба за владу та гроші перетворилася на спосіб життя. Алекса саме так і виховали — з думкою, що його життя йому не належить. На відміну від свого брата Ендрю, який був точним відображенням батька та насолоджувався підлими перемогами, Алекс керувався виключно почуттям відповідальності.
Круз-старший привітався з присутніми та зручно вмостився у своєму кріслі.
Алекс із захопленням подивився на свого батька. Чоловік зовсім не виглядав на свій вік. А йому було п'ятдесят дев'ять. Так, його волосся було вкрите сивиною, але гарне аристократичне, трохи пихате обличчя ніби не старіло, і лише глибокі зморшки вказували на його вік. Холодний погляд сірих проникливих очей змушував тремтіти від страху будь-кого, хто викликав його невдоволення. Алекс знав: якщо його батько вирішив чогось досягти, то це врешті-решт станеться.
Тим часом батько повідомив:
– Отже, почну з добрих новин. Завдяки таким видам діяльності, як банківська справа, інформаційні технології, телекомунікації, хімічна промисловість, ми отримали найкращі показники за минулий рік. А найгірші справи – з електронікою, – закінчив він.
Чоловік провів поглядом по співробітниках і голосно, дуже твердо сказав:
– Чорт забирай, мені потрібні «Брайтон Компані», бо тільки з ними ми матимемо перспективи і шанси зміцнитися на цьому ринку. Наша співпраця з їхніми конкурентами не дала результатів, і ми втратили сотні мільйонів доларів, вклавши їх в ідеї, які виявилися абсолютним провалом.
– Ми можемо їх просто купити, – запропонував Ендрю у розпачі, розуміючи, що нічого іншого не залишилося.
Алекс Круз-старший сердито зиркнув на старшого сина.
– Тоді ти сам генеруватимеш геніальні думки, тому що Сем Гарвел – голова компанії – негайно покине свою посаду разом зі своїми ідеями.
Алекс тяжко видихнув. Звичайно, він міг не зациклюватися на Семі Гарвелі, але всі знали: Сем Гарвел – це і є «Брайтон Компані».
– Ендрю! Ти не впорався, – пролунав голос батька, наче гуркіт грому в тиші конференц-залу, і всі як один здивовано подивилися на хлопця.
Усі знали, як батько ставиться до старшого сина. Він його просто обожнював. Тоді як молодшому Алексу випадала доля того, хто зазнавав жорсткої критики в усіх його діях. Насправді на загальну й одностайну думку, саме Круз-молодший вважався найвпливовішим і найгіднішим представником цього видатного сімейства. Попри те, що він завжди перебував у тіні батька та брата, усі переговори від імені компанії вів саме Алекс.
Тому неминучим став той факт, що згодом розв'язання оперативних питань лягло на його плечі. Він став обличчям компанії, і всі засоби масової інформації одноголосно обрали його своїм ідолом та невпинно стежили саме за його життям. Алекс безперечно страждав від постійної уваги репортерів. Але саме такою була його доля, і врешті-решт він покорився.
Приголомшені помічники батька переглянулися й подивилися на Алекса. У хлопця з’явилося неприємне передчуття, але він не подав вигляду.
– Я хочу, щоб «Брайтон Компані» зайнявся Алекс, – впевнено сказав батько.
У цей момент усі зрозуміли тонкий натяк, що Ендрю здав свої позиції та різко втратив авторитет у очах батька. Тепер молодшому випала честь стати улюбленим сином. Ендрю стиснув щелепи і з неприхованою люттю зиркнув на брата.
Круз-старший урочисто глянув на молодшого сина. Алекс змінив розслаблену позу, напружено подавшись уперед. Він не розумів, чому батько наважився принизити Ендрю в такий спосіб. У масштабах діяльності корпорації це була звичайна справа. Розвиток напрямку і нічого більше. Звичайно, сотні мільйонів прибутку в перспективі, але це зовсім не привід так відкрито принижувати сина в усіх на очах. Скоріше за все, була інша причина.
Незабаром Алекс дізнався про причини дивної поведінки особисто від батька, коли вони залишилися в кабінеті одні.
– Скажу чесно, я не в захваті від майбутньої розмови і надалі не хотів би обговорювати нічого подібного з тобою. Але в мене немає вибору, – видихнув батько, і Алекс напружився, розуміючи прямий натяк на те, що Круз-старший ніколи не вважав його за гідного сина. – Ендрю безплідний! Він не може мати дітей.
Батько скривився і здавався розгніваним. Його самолюбство було скривджено. Він сприймав діагноз Ендрю як такий, що визначає нікчемність сина.
Тепер Алекс зрозумів, чому через два роки шлюбу Хелен, братова дружина, так і не завагітніла. Та й взагалі, шлюб за розрахунком, влаштований батьком, між Ендрю та Хелен став справжнім випробуванням для обох. Обидві сім'ї вимагали спадкоємця і вважали винною саме Хелен. Бідолаху звинувачували і цькували, поки лікарі не зробили аналізи подружжю.
Знаючи свого батька, Алекс був упевнений, що такого приниження Ендрю не зможе витримати. Тому для нього настануть тяжкі часи. Він не зможе дати довгоочікуваного онука ніколи. Що ж до Алекса, то його здолало відчуття зашморгу на шиї.
– Тепер ти й сам розумієш: відповідальність за продовження роду лежить цілком на тобі. Так що вистачить ледарювати, принеси, нарешті, користь своїй сім'ї і одружуйся.
Алекса розлютило відразу дві речі: тон батька та його звинувачення. А ще він ніколи не дозволить зневажати собою. Тим більше, він згадав, через що довелося пройти Ендрю. Він співчував братові тоді, втім, і зараз. Бути улюбленим сином означало беззаперечно виконувати будь-яке його побажання заради скупої, задоволеної посмішки батька. Алекс також знав, що йому виберуть дружину, і його думка щодо цього нічого не важила.
– Я подумаю над твоїми словами, – спокійно сказав Алекс, бажаючи виграти час перед черговою сутичкою з батьком.
Круз-старший зверхньо підняв брову. Вираз його обличчя говорив про лють, що кипіла в ньому.
– Моя надія на Ендрю не буде виправдана: він ніколи не дасть мені онуків. Але! На відміну від тебе, твій брат завжди був готовий на будь-які жертви заради сім'ї. Наразі ситуація така, що я більше не можу на нього розраховувати. Тому дай мені онуків і роби, що хочеш.
Зазвичай Алекс слухав нотації батька байдуже та неуважно. Коли справа доходила до моралі про обов'язки перед сім'єю, Круз був невблаганний, вимагав і шантажував, поки не домагався свого. Але сьогодні все було інакше. Батько тиснув на нього, не лишаючи жодного вибору. І погано буде Алексу, якщо він не одружиться найближчим часом.
– Добре, батьку, я згоден. Але я сам виберу дружину, – твердо сказав він.
Круз-старший зненацька перейшов на крик.
– Тільки через мій труп ти одружишся з цією «балериною», – останнє слово він вимовив, як лайку.
Алекс схопився, зачеплений зневажливим тоном батька та його небажанням йти на компроміс.
– Тоді я відмовляюся, – коротко сказав Алекс, бачачи, як його батькові очі наче наливаються кров'ю.
– Чорт забирай, залиш її при собі як коханку і одружуйся з тією, яку виберу я. Навіщо ти вирішив показати свій характер? – Круз підвівся.
Алекс знав, що не зможе образити Мію. Ця пропозиція образить її.
Батько та син стояли один проти одного і вели словесну боротьбу.
– Твій дід перевернувся б у труні, якби бачив, як я змушую тебе виконати свій обов'язок.
Тільки ці слова змусили сина підкоритися. Круз-старший був геніальним маніпулятором. Але Алекс про це знав, і це його не хвилювало. Єдине, що йому мало значення, – це думка діда. І в голові згадалися його слова: «Борг перед країною та суспільством – ніщо, порівняно з боргом перед сім'єю, яка тебе виховала, захищала та любила».
І поки Алекс стояв зі стиснутими від злості щелепами, батько знав, що вже переміг сина.
