- Психологічний роман
- Сучасна проза
- Аліс Веро
- Я з'їла свою порцію щастя
Я з'їла свою порцію щастя
Анотація:
Вона була сонцем для всіх.
На роботі — усміхнена, життєрадісна, сповнена енергії. Вона вміла заряджати інших своїм сміхом, знаходила відповіді на чужі запитання й завжди була готова допомогти. Здавалося, ця дівчина просто не вміє бути нещасною.
Але ніхто не знав, що відбувалося з нею вечорами.
За стіною чужого будинку один чоловік щодня спостерігав, як її сонячна усмішка змінюється самотністю, вином і сльозами. Він хотів зрозуміти її. Хотів допомогти. Та минуле, про яке вона майже ніколи не говорила, залишило в ній порожнечу, яку не так легко заповнити.
Бо іноді людина не перестає хотіти любові.
Вона просто перестає вірити, що ще здатна бути щасливою.
А що, коли свою порцію щастя вона вже з’їла?
«Було смачно. Дуже!»
«Напевно, я, грубо кажучи, “з’їла” свою порцію цього щастя. Було смачно. Дуже!»
—
Аліс Веро
Я з'їла свою порцію щастя
«Вона справді була нашим сонцем. А тепер в офісі тьмяно… Таке відчуття, ніби ми сидимо в підвалі…»
—
Аліс Веро
Я з'їла свою порцію щастя
«Вона лише хотіла, щоб у ній потребували, як у повітрі. Щоб її цінували, берегли.»
—
Аліс Веро
Я з'їла свою порцію щастя
Зміст книги:
2 розділа
З цією книгою читають:
Між нами тільки кулі
Єдина зачіпка веде до Кілліана Венса — бісово привабливого і нахабного афериста на прізвисько Фокс. У них є лише 48 годин, щоб викрити змову влади та мафії.
Вона вірить закону. Він — вірить лише собі. Але щоб вижити в кримінальному мегаполісі, чесній поліцейській з України та прожженому американському шахраю доведеться стати однією командою. Головне — не пристрелити одне одного першими.
Травниця з узлісся
У найгустіших, практично непрохідних хащах заховалося Чорне озеро. Його вода настільки темна й гладка, що здається дзеркалом із чорного кришталю, яке не відображає небес.
Що обрати, коли вірність прадавньому обов'язку вимагає повного зречення себе, а крок назустріч власним потребам ризикує випустити власну темряву й знищити все, що вона захищала?
Що знає вітер
Втім, вона має встигнути прокинутися. Допоки пам’ять не зітреться. Вітер знає одне: часу залишилось обмаль, а нові крила вже майже виросли…
Віскі з льодом
Його умова цинічна: фіктивний шлюб в обмін на фінансування. Адаму потрібна ідеальна, покірна дружина для отримання державного контракту, і жодних емоцій. Але Грейс не згодна бути зручною декорацією у його грі. Її жива енергія та бунтівний характер ламають холодний світ Адама.
Тепер їхнє життя - постійне зіткнення світів. Чи витримає сухий контракт удар реальної небезпеки, коли на кону життя? І що відбудеться, коли під незламною бронею розрахунку спалахне полум'я, здатне перекреслити будь-які юридичні договори?
Зоряні хроніки. Перший сезон: Каталог катастроф
Між уроками та коханням
Вікторія, Клер, Лоліта, Маша та Лія різні за характером, але їх об’єднує справжня дружба. На них чекають шкільні будні, веселі пригоди, перемоги й поразки, сварки та примирення, сімейні проблеми й секрети, які не завжди хочеться розповідати навіть найближчим.
А ще — перше кохання. Хтось мріятиме про ідеального хлопця, хтось переживе розчарування, а хтось зустріне людину зовсім несподівано.
Том — звичайний хлопець із небагатої родини, який після уроків працює в кафе, щоб допомагати рідним. Його перша зустріч із Вікторією починається зі сварки. Але хто знає, можливо, саме з цієї сварки розпочнеться зовсім інша історія?
Попереду навчальний рік, який вони точно не забудуть!
Гарбуз, який пережив кінець світу
Помилка виклику, або Валік, я тобі не істинна!
— «Це» має ім'я, Валіку, — я спокійно хрумкнула кукурудзяною паличкою, ігноруючи його розкішні роги. — І «це» хоче знати: де тут у вашому пеклі найближча розетка? У мене телефон сідає, а я ще не встигла видалити історію браузера!
Мільйонер з мого минулого
Чоловік обернувся. Яся завмерла. Це був він. Ті самі очі, які вона бачила в снігах багато років тому, коли він залишив ту кляту записку. Тільки тепер він не був бідним хлопцем. Перед нею стояв впевнений мільйонер.
— Міша? — ледь чутно прошепотіла вона, забувши про професійну етику.
— Ми знайомі? — його голос став нижчим, але в погляді промайнула іскра впізнавання.
Він ще не знав, що жінка перед ним — та сама дівчинка-підліток, яка бігла за ним у заметіль. І він точно не знав, що саме вона зараз піклується його біологічних доньок, Беллу та Еліну, поки Олександра грає роль «світської левиці».
Душевна і драматична історія, дякую ❤️
Відповідь для Oksana Mytchyk
Oksana Mytchyk, Можливо, колись на її основі зроблю роман.
Відповідь для Аліс Веро Автор
Як же знайоме це відчуття, коли втрачаєш віру в щастя. Неймовірно хочеться, щоб героїня знайшла свій спокій і знову навчилася щиро посміхатися)
Відповідь для Тетяна Арден
Тетяна Арден, Мені читачи пропонували розвинути цю новелу у роман. Можливо, колись... Нема часу на довгі романи...
Відповідь для Аліс Веро Автор
Аліс Веро, Думаю, що вийшов чудовий роман❤️
Відповідь для Тетяна Арден
Дуже щемка та сумна історія. Дякую!
Відповідь для Morwenna Moon