Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Якщо ви шукаєте історію, де з першої сторінки ясно, хто злочинець, а хто з ким одружиться в кінці — ви помилися дверима.
Мої книги тримають у напрузі до останньої крапки, а повітря між героями згущується так, що ось-ось вибухне.

avatar

12 жовтня, 2026

Чому варто прочитати "Літній дощ"

Іноді найважливіші зміни в житті починаються з найгіршого дня.Аліса — чотирнадцятирічна міська дівчинка, яка впевнена, що світ обертається навколо неї. Вона хоче стати блогеркою, ходити на вечірки й не думати про оцінки. Але замість Мальдівів батьки відправляють її на все літо до бабусі в село. Без інтернету. Без телефону. Без друзів.Сергій — п'ятнадцятирічний сільський хлопець, який втратив матір і змушений бути дорослим: доглядати худобу, працювати в полі, захищати сестер від батька-алкоголіка. Він не скаржиться. Він просто робить. І не чекає, що хтось помітить, як йому боляче.Вони не мали б зустрітися. Але село маленьке, а доля — іронічна.Це історія про:🏡 Дві родини — одну зовнішньо благополучну, але порожню, і одну бідну, але живу.💔 Родинні таємниці, які руйнують братів.🌾 Село, яке стає не покаранням, а простором для змін.❤️ Перше кохання, яке не рятує, але змінює.💬 Прощення, яке приходить не одразу.Це не солодка історія. Тут немає ідеальних героїв. Але є живі люди — зі своїми ранами, помилками й надіями.«Літній дощ» — читайте за посиланням, або переходьте на мою сторінку там багато чого ще цікавого.)
avatar

09 жовтня, 2026

Чи готова вона зіграти роль коханки?

Що ж там сьогодні станеться? В нас дві палельні лінії, тому по трохи смакоти із кожної)Вона вирвала її з рук і жадібно почала пити. Нарешті втамувавши спрагу, вже хотіла повернути напівпорожню та світловолосий навмисно в цей момент засунув руки в кишені й пішов уперед, кинувши через плече:— Можеш залишити собі. Я після тебе пити не буду, бо гидую. Все одно маю ще одну в запасі.Від почутого Світлана скривилася в розлюченій гримасі й спробувала задушити пляшку, хоч і хотіла це зробити пихатому довбню, який неквапливо йшов уперед.Чи витримає Світлана його тиск? Чи зможе Діма довести, що їхня гра варта ризику?— Хотів перевірити, як ти реагуєш на мою близькість. — Вирівнявшись, додав: — Ти впевнена, що готова зіграти мою коханку? — він не відступав, нависаючи над нею, тримаючи між собою та стільницею обидві руки поставив по дві сторони неї. Таким чином їй нікуди було тікати, так як вона була в його владі.Рудоволоса не злякалася його таких дій, так як розуміла прекрасно, що це всього лише провокація. Впевнено прямо в очі відповіла те, що давно крутилося в її голові:— Я вже взагалі сумніваюся, що цей спосіб помсти, який ми обрали, правильний.— Сумніви — це не погано. У жодному плані не можна бути впевненим на всі сто, — він нарешті відступив, і між ними з'явилася дистанція. Відмітив, як часто вона почала дихати, отримавши свободу. Ледь усміхнувшись на її таку реакцію, додав: — Та я не зміню своїх планів. Ти вирішуєш: або зі мною, або я шукаю заміну.Що ж насправді задумав зробити Віктор?Це оновлення відкриває новий виток пристрастей і сумнівів у «Одружених коханцях».❤️ Не забудьте поставити сердечка та додати книгу до своєї бібліотеки — підтримка читачів надихає на нові гарячі сцени!
avatar

02 жовтня, 2026

Імпровізований суд над Віктором

Завітайте до нашої зали засідань.На порядку денному — справа проти Віктора Олексійовича головного героя " Одружені Коханці", якого звинувачують у холодності до своєї дружини.— І так, пане присяжні, ми розпочинаємо розгляд. Я підняла всі документи, які мені принесли, і зробила висновок: нашому звинуваченому адвокат не передбачається. Ви не проти, Вікторе Олексійовичу?— Мені все одно. Я невинний, тому можу й без адвоката.— Отже, ви не визнаєте своєї вини, я правильно зрозуміла?— Так.— Добре. Тоді ми вислухаємо свідків і зробимо висновок. Приведіть Дмитра Васильовича.До трибуни заходить Дмитро.— Ви найкраще повинні знати Віктора Олексійовича, так?— Ні.— Але ж ви перебуваєте з ним протягом дня?— Ні, я працюю лише за його дорученням.— Чи поводив він із вами грубо?— Ні.— А хіба не було знущань чи перевищення повноважень?— Ні. Це лише слухи. — Дмитро щиро посміхнувся.— Добре, ведіть наступного — Андрія Павловича.Андрій виходить.— Ви найкращий друг Віктора Олексійовича, так?— Угу.— Тоді скажіть, чи часто він буває грубим і невихованим із оточенням?— А повинен бути?Я замовкла від несподіваності, потім промовила:— У нашому випадку так.— Тоді він стриманий і тихий.— Ви ручаєтесь за свої слова?— Так.— Кличте Славіка Григоровича.— Я взагалі не повинен бути свідком, я його адвокат.— У нашій справі ви йдете як свідок.— Протестую.— Але ж ви вже внесені як свідок.— Я нічого не скажу.Я втомлено протерла лоба.— Ведіть наступну.— Ви Інела... — Звертайтеся до мене як Павук. Так мені приємніше, ніж ім’ям, яке дала мені та, що викинула мене до сиротинця.— Добре… Що ви скажете як колишня дівчина Віктора? Чи часто він був грубим і холодним?— Постійно. Я вже думала економити на холодильнику.— Для нього притаманно ділитися емоціями?— Для цієї глиби льоду — ні. Щоб він щось сказав емоційно, такого я не бачила ще з дитинства. Це холодний чурбан. Але не в постелі.— Це не стосується справи. Ведіть матір підсудного.Мати Віктора виходить.— Що ви скажете?— Він не поганий, але справді погано висловлює емоції. Мабуть, це моя вина у вихованні.— Що ж, останні свідки не з’явилися, надавши різні аргументи.Я підвела підсумок:— І так, пане присяжні, ви прослухали всі свідчення. Що ж ви скажете тепер? Чи винен наш звинувачений у холодності до своєї дружини?
avatar

30 вересня, 2026

Рубрика «поки редагую» продовжується!

✨ Сьогодні хочу показати уривок, який особливо мені запам’ятався під час перечитування:«…— Добрий ранок. Чого це ти так рано піднялася? Чи плани змінилися?— Треба терміново бігти по роботі.— Щось дійсно серйозне, якщо ти в таку рань уже при повному параді, — зауважив він, розвертаючись до своєї кімнати, та закрив двері за собою.— Так, мені потрібно їхати в інше місто. Слухай, у тебе немає на прикметі якогось надійного приватного водія?!Двері його спальні знову відчинилися, і Віктор вийшов, уже застібаючи запонки на рукавах білої сорочки. Вона була напіврозстебнута на грудях, що виглядало неймовірно привабливо. Леона злегка облизнула сухі губи, з зусиллям відводячи погляд від його оголених частин тіла.— Є один непоганий кандидат, — спокійно промовив Віктор, поглянувши на неї. — Але скажи спершу, яке місто? І наскільки терміново тобі там треба бути?— Якомога швидше. Адресу я вже в машині водієві скажу.— Тоді я тебе й відвезу.— Ой, не треба витрачати на мене свій робочий день. Я сама знайду машину.— Мені все одно сьогодні треба вирішити деякі справи по роботі за містом, — заперечив він, підходячи ближче і нависаючи над нею. Нижчим голосом додав: — А так я і тебе підкину, і особисто проконтролюю, щоб ти виконувала вказівки лікаря й не стрибала на своїй хворій нозі, — і, побачивши, що їй стало ніяково, він задоволено хмикнув та, повернувшись пішов коридором. — У нас є час перекусити? — за спиною в нього почулися її кроки.— Ти можеш їсти, а мені вже горить. Треба їхати зараз.— Боже, яка ж ти нетерпляча, — зітхнув шатен. — Добре, ходімо.»Цей момент для мене — приклад тієї хімії між героями, яка робить історію живою та напруженою. Саме такі сцени я зараз відшліфовую, щоб вони звучали максимально емоційно й виразно.📚 Повний текст роману ви можете прочитати на сайті натиснувши сюди «Одружені незнайомці»Додавайте книгу в бібліотеку та ставте сердечка ❤️ Ваша підтримка надихає мене працювати над новими історіями ще більше!
avatar

25 вересня, 2026

Оновлення «Одружені коханці»

У сьогоднішньому оновленні Карі — справжній розбишака зі своїм хижим поглядом на Світлану. Поки вони знову лаялися й сперечалися, Віктор займався своєю улюбленою справою — переглядав фото з пліки.Не лише мені захотілося поностальгувати за подіями першої книги, але й Віктору також. І ось серед фотографій із того будиночку в засніжених горах він помітив, що Леона дуже часто потрапляла в його об’єктив. Чи може це його рука сама тягнулася, щоб її сфотографувати?..А що ж буде між цими двома далі? Як саме Діма виконає вказівку Віктора?Чи перетвориться ця ностальгія по гірському будиночку на новий виток їхніх стосунків? Ми ж пам’ятаємо, що вчора вони вперше полаялися. Тож тепер питання стоїть гостро: як Віктор загладжуватиме свою вину? Чи вистачить йому мужності відкритися, чи він знову сховається за холодними словами й відмовками?⚜️ Якщо ще не читали «Одружені коханці», завітайте та додавайте книгу у свої бібліотеки. Саме там ви зможете простежити, як поступово розгортається ця історія й що насправді чекає на героїв.
avatar

24 вересня, 2026

Продовжуємо рубрику «Поки редагую»

avatar

17 вересня, 2026

Продовження рубрики «Поки редагую»

avatar

15 вересня, 2026

Сьогодні в оновленні «Одружені коханці»

Віктор щойно зайшов: високий, із мокрим волоссям, у дорогому пальті, з холодним саркастичним поглядом. Його бурштинові очі блимають у напівтемряві, а на мармуровій підлозі залишаються мокрі сліди. Леона стоїть у вітальні, розгублена, з вогняно‑бордовим волоссям і зеленими очима, ніби застигла між питанням і відповіддю.Тепле світло ламп контрастує з холодними краплями дощу за склом, створюючи атмосферу напруги....— Те саме, що й зазвичай: купа паперів, старих нудних дідів і все те, що тобі ніколи не було цікаво. — підняв він брову, дивлячись на Леону. Йому здалося дивним чути від неї класичні питання, які зазвичай ставлять справжні дружини, коли їхні чоловіки повертаються додому. Та й настрій у нього був максимально паскудний зараз, тому стримуватися у висловлюваннях він не міг і не хотів.На його слова Леона тільки закліпала густими віями. Тоді як Віктор, спокійно повісивши пальто, пішов до своєї кімнати, залишаючи мокрі сліди на підлозі після себе. Перед тим як шатен зник за дверима кімнати вона окликнула його:— Я що, щось не те спитала, що ти так різко відповів? ...
avatar

01 вересня, 2026

Спокуса + Небезпека

Колишня у червоному пеньюарі. Панчохи. Закушена губа. Вона знає, як на нього діяти, й не збирається відступати.Він приїхав по документи. Вона вирішила повернути чоловіка.«Ти був холодний скрізь, окрім ліжка», — шепоче вона, обіймаючи зі спини. І тягнеться губами, поки він притискає її до стіни...Але Віктор — не той хлопець, якого вона пам'ятає. І в нього є дружина. І плани, про які вона навіть не здогадується.Хто з них кого переграє? І що приховує ця жінка із минулого? 🕷️Дізнавайся в новій главі ➡️ [посилання]Додавай у бібліотеку, щоб не пропустити розв'язку "Одружені коханці"Для тих хто ще не читав мою серію книг Двоє людей, які три роки живуть у фіктивному шлюбі як абсолютні незнайомці, опиняються в пастці, яка змушує їх побачити одне одного справжніми. Це історія про те, як ненависть переростає в довіру, довіра у пристрасть, а пристрасть у спільну боротьбу за свободу від токсичних батьків, які все життя контролювали їхні долі.
avatar

21 серпня, 2026

Графік оновлень

avatar

18 серпня, 2026

Парам‑парам‑парам… ми дочекалися!

avatar

03 серпня, 2026

Ну що, давно не говорили на важливі теми?

Мене часто дивує, чому сьогодні вважається постидним читати роман. Наче «серйозна» література автоматично цінніша, навіть якщо людина не розуміє в ній ні бельмеса, але все одно читає. Навіщо витрачати свій найцінніший ресурс — час?Для мене ще з університету цікаві діалоги Платона та Арістотеля — вони схожі на сучасні батли. Але я розумію тих, кому зовсім не цікаво читати двох стариків, які між собою сваряться. І це нормально. Тому я не змушую своїх знайомих чи родичів перечитувати їх, хоча поговорити можу, якщо це буде цікаво співрозмовнику.То чому ми повинні приховувати свої інтереси в читанні більш легкої літератури? Як на мене, сам факт читання в епоху нескінченного скролингу соцмереж — це вже перемога книги.А ви як думаєте: чи має значення «вага» літератури, чи головне — що вона приносить задоволення? Поділіться своїм досвідом: чи ви також приховуєте від оточення, що читаєте легку літературу?