Раді Вас бачити!

Тривалий свист сирени розбудив Керолайн, яка лише кілька хвилин тому нарешті заснула після важкого робочого дня.

Вона розплющила очі й кілька секунд просто лежала, намагаючись зрозуміти, де знаходиться.

— Ну чому саме зараз?.. — сонно пробурмотіла вона.

Сон остаточно зник.

Керолайн важко зітхнула й сіла на ліжку.

Ноги боліли після цілого дня на ногах, спина теж нагадувала про себе, а найбільше хотілося лише одного — знову заснути.

Але тепер довелося вставати.

Вона повільно дійшла до кухні, позіхаючи на кожному кроці.

— Молоко з медом. І назад у ліжко.

Це був план.

Простий і геніальний.

Керолайн дістала з холодильника молоко, налила його в чашку й додала трохи меду.

Поставивши чашку в мікрохвильовку, вона натиснула кнопку.

Кухню наповнив тихий гул.

Єдине світло в кімнаті тепер ішло від маленького екрана мікрохвильовки.

Керолайн стояла перед нею, схрестивши руки на грудях, і сонно дивилася на цифри, які повільно змінювалися.

— Швидше…

Мікрохвильовка, очевидно, не поспішала.

— Я сьогодні працювала. Маю право вимагати від тебе швидкості.

Відповіддю був лише рівномірний гул.

Керолайн позіхнула.

День видався важким.

Уроки, діти, шум, нескінченні запитання й необхідність постійно залишатися уважною, навіть коли власна голова вже вимагала подушки.

І ось тепер ще й ніч перетворилася на продовження цього дня.

Нарешті мікрохвильовка подала сигнал.

— Нарешті.

Керолайн дістала чашку й обережно зробила маленький ковток.

Тепле молоко приємно зігріло її зсередини.

Вона постояла ще кілька секунд посеред кухні, насолоджуючись тишею.

За вікном усе ще було чути далекі звуки міста.

Але сон поступово повертався.

— От і добре…

Керолайн допила молоко, поставила чашку в раковину й попрямувала до спальні.

Якщо до цього моменту вона ще якось трималася, то тепер буквально пленталася.

Вона впала на ліжко, накрилася ковдрою й навіть не встигла нормально влаштуватися.

Щойно голова торкнулася подушки, очі самі заплющилися.

Керолайн заснула майже миттєво.

А завтрашній день уже чекав на неї зі своїми уроками, дітьми, запитаннями й новими подіями.

Але про це вона подумає завтра.

Сьогодні їй нарешті вдалося поспати.