З днем Незалежності, мирний народе!
Вільний, незламний. Хоч поки в броні.
Не подаруємо ворогу згоди,
Всупереч довгій і клятій війні!
Нас не зламають блекаути й холод.
Вибухи й зарева, денні й нічні.
Вражина сипле з шахедами сморід,
Власні до скону наближує дні.
Виснажить мріють українську душу?
Де ж вас таких недолугих взяли?
Вранішнє сонце життя не порушить -
Крихіток ніжних і сміх дітвори.
Дехто загрався в зрадливий Анкорідж,
Інші збирають назад «ордени»?
Не доганяють, що МИ є той сторож,
Що захищає їх всіх від війни!
Не зрозуміти паскудній личині,
Що українець здолає усе!
Задля нащадків і миру в родині
Мужньо у жертву себе принесе.
Моляться матері, хлопці воюють,
Пташки літають до ворога в тил.
Світлі голівоньки вправно чаклують,
Щоб нечестивців змішати на пил.
Злидні клялися, мов «ми миролюбні»???
Хибні припущення й навіть смішні!
Дике збіговисько повністю згубне,
Тупо роїться в предсмертнім багні.
Агонізує їх бізнес продажний,
Славно палають нафта й порти!
А Україною шириться свято,
Бо Незалежність – вона назавжди!
