Спочатку:
На сторінку книги
В телефоні заставка-ікона
Він мовчить. Знаю: ти зайнятий.
Я не випущу гаджет з долоні
І молюсь: повертайся живий!
Десь проснеться продажна істота,
Та поповнить свій вирій бридкий.
Проклинаю! Хай здохне босота!
Тільки ти повертайся живий!
Я прошу тебе: соколе ясний –
Ще нещадніше ворога бий!
Та в звитязі своїй громогласній,
Повертайся до мене живий!
Ти побачиш примружені очі,
Бо в синочка твій погляд ясний.
Він – дарунок від нашої ночі.
Любий мій, повертайся живий!
Він вже трохи малює натхненно
Все, що зір його бачить простий.
Нам не прийдеться жити буденно.
Повертайся, татусю, живий!
Бийте погань, топчіте нещадно!
Вщент розвіється дим їх чадний.
Квилить, мучиться гад безпорадно.
Тільки ти повертайся живий!
Нам до праці повік не звикати,
Ми розчистимо, зміцнимо стрій.
Хмарочоси збудуємо й хати –
Адже ти повернешся живий!
Народжу я тобі ще дві доні,
Буде радий твій погляд палкий.
Й запанує в країні кохання –
Щастя! Ти повернувся живий!
