Спочатку:
На сторінку книги
Я так нікого в світі не кохав!
Душа тобою через вінця повна.
Та в серці ненависть повстала невимовна,
Бо край наш мальовничий запалав.
З тобою бачив я яскраві зорі,
В душі щасливі мрії я плекав.
Та раптом ворог, з моря і на суші,
Мої прекрасні мрії обірвав.
І, не вагаючись, сказала моя рідна:
Іди, Коханий, я не пропаду.
Ти знаєш, що з спини прикрию гідно,
А якщо треба - також в бій піду.
Я не навчалась ненависті в школі.
Я народилась, щоб ростить дітей.
Але «сусід» змінив красиві долі,
І не відмовиться від пагубних ідей.
Не ми покликали їх гинути за пустку,
Якою повняться їх голови дурні.
Вони поїхали вбивати «у відпустку»,
Тепер валяються у ямах і на дні.
Ми найсильніші в нашій Божій люті!
Немає страху, як і вороття.
З Коханими не розлучайтесь, любі!
Ми переможемо, бо віримо в Життя.
