Спочатку:
На сторінку книги
Ця історія народилась у момент, коли дуже хотілося затишку.Не гучних слів. Не драм. А тихої ніжності, що проникає в серце й залишається надовго — як аромат лаванди на улюбленому светрі.
Я писала про Ліну — дівчину, яка втекла не просто в село, а до самої себе.І про Андрія — мовчазного, закритого, але справжнього.Разом вони не стали "ідеальними", але стали своїми одне для одного.
Ця історія — про дім. Не обов’язково з каменю. Можливо, з деревини, любові й довіри.Про другий шанс. Про повільне, затишне кохання, що лікує.
Дякую кожному, хто читав і відчував разом зі мною.Якщо тобі було тепло в цій історії — знай, що ти теж заслуговуєш на свою лаванду. Свою ніжність. Своє "ти вдома".
З любов’ю,Ася Рей
Далі буде...
