Раді Вас бачити!

Гном Разкро був букмекером так давно, що й не пам’ятав, коли вперше взявся за підрахунок коефіцієнтів. Він сидів на пустих, поки що, трибунах і задоволено чиркав самописцем у своїй книзі ставок. Вчорашня виручка була настільки великою і неочікуваною, що він другий день ходив, насвистуючи веселий мотивчик рудокопів. До того ж сьогодні вдалося розвідати, яким буде наступне змагання, тож він так і сяк крутив знання про команди, щоб приблизно зрозуміти якими будуть ставки й результати.

Коли глядачі почали проходити на трибуни, гном прийняв рішення. Якщо будуть ставити на виліт Збірної — він не буде ризикувати, поставить найменші коефіцієнти. Краще нехай буде менше клієнтів, зате не втратить вже зароблене. Вчора гравці Збірної викрутились, але вічно везти не може.

П’ятірка Збірної сьогодні зібралася на ігровій ділянці під номером 90 — три команди з найгіршими результатами вчора покинули ігри. Але це не дуже підіймало бойовий дух — сьогодні вилетять вже десять команд, треба докласти чималих зусиль, щоб не опинитися серед них.

Після всіх приготувань, слово знову взяв головний суддя і повідомив, що сьогодні будуть змагання на швидкість, реакції та витривалість: «Біг з перешкодами». Після чого надав командам можливість обрати учасників від інших п’ятірок.

Вибір суперників для Збірної був непростим, бо в основному команди складалися з якоїсь однієї раси. Тут були п’ятірки людей, ельфів, тролів. І обирати когось одного з п’яти, навіть вже чотирьох, за можливостями і навичками — це було б, як тицяти пальцем в небо. Якби в Збірній не було веруса.

— З цих краще четвертого обрати, він вчора добряче влупився ногою, вся околиця чула прокляття.. а з цих — першого, не можна ельфам пити троляче пійло, о-ой не мо-ожна.. а з сімдесятої — отого патлатого, він — розумник, а не бігун — вчора своїми філософськими роздумами навіть повію довів до того, що вона кинула йому в пику монети і втекла хе–хе..

— Кріксе! — обурено вигукнув Руден і вказав на дівчат.

— А що? Думаєш вони не знають, чому у деяких панянок груди з сукні мало не випадають? О, третій, — продовжував єхидничати верус, не відволікаючись від вибору.

— Ну.. може цейво.. для провітрювання, — невпевнено відповів червоний гном, мигцем скосивши погляд на дівчат, які широко посміхалися.

— Так–так, куди ж без провітрювання.. кишень нерозбірливих..

— Так! Все! Щоб я такого більше не чув! — вигукнув Руден і вхопився за сокиру на поясі, яку ніколи не знімав.

Крікс відскочив подалі, зрозумівши, де та гномяча межа терпіння.

— Ну ось, все ж нормально пояснив, — швидко затараторив птах і підняв крила, у жесті «здаюся». І одразу заволав: — А щоб тебе, хутко тисніть п’ятірку!

— Встигли, — полегшено видихнула Лізет, — це були 89-ті.

Вони не змовляючись підняли голови на ілюзію своєї команди і з поганими передчуттями перевели погляд на Рудена.

Той дожовував пиріжок і спокійно дивився на ілюзію з чотирма шкалами, не розділяючи їх побоювань. Тим часом, номер 3, який і належав гному — набрав 89 голосів.

— Хто б сумнівався! Знову одноголосно.. — Крікс почухав лапою голову.

— Мені не можна зараз злітати з ігор, — промовила Лізет нахмурившись.

— А я взагалі навіки залишуся тверезою істеричкою! — вигукнула з жахом фея, навіть трохи засвітилася.

— Ви чого? — запитав Руден, здивовано глянувши на них.

Перевів пильний погляд на суперників: люди розминалися, легкі витончені ельфи, зневажливо поглядаючи на суперників — вихвалялися, а деякі — насміхалися над Збірною.

— Що б там не було — я впораюся, — запевнив Руден своїх.

Кел, поки маги організаторів встановлювали магічну смугу перешкод, нахмурено підійшов до гнома і почав давати короткі поради, як краще ставити стопу для прискорення, з якої стійки стартувати і таке інше. Руден, хоч і слухав його, ніяк не міг зрозуміти, чому вони так нервують. Широченна смуга, а не вузький забій, ніяких гірських щурів, які можуть згризти тебе за декілька хвилин, жодного гнома в суперниках.. все взагалі виглядає підозріло легко.

А ось Разкро на трибунах, придивившись до зовнішності учасника «забігу» від Збірної і побачивши в бороді чотири коси, різко підхопився і заверещав як кіт, якому прищемили інтригу. Його мало не розірвало на тисячі маленьких гномиків від усвідомлення, що майже профукав свою удачу. Накрутивши максимально можливий, щоб не виглядав підозрілим, коефіцієнт на ставку «програш Збірної», він пробігся піднятими руками з мішечками монет так швидко, як не бігав ніколи. Коли пролунало «Ставки більше не приймаються» — він знесилено впав на своє місце, намагаючись відхекатися і розсміявся.

Хоч він покинув печери ще підлітком, але все ж — був гномом. Тому прекрасно знав, як відрізнити глибинника від звичайного рудокопа. Ті чотири коси — показник досвіду, 4 рівень, десять років досвіду виживальника на найглибших рівнях.

Разкро з гордістю дивився, як до старту спокійно підходить Руден. Йому було складно уявити когось швидшого за цих ненормальних, як і мав сумніви, що ті гравці, які зараз насміхалися над учасником номер 3 — хоч раз втікали від викиду дикої магії чи щурячих хвиль. На його хитрому обличчі промайнула коротка посмішка, він тільки зрозумів — ні один гном не поставив на програш Збірної.

Пролунав гудок старту і бігуни миттєво знялися з місця. Натовп ревів, свистів і реготав, хтось вболівав за «своїх», хтось проти «чужих», а деякі реготали дивлячись на відстаючого гнома. В журі також чулися короткі смішки, коли ілюзія показувала бігуна Збірної. Єдиний серед них гном на ці хіхікання, приховував таємничу посмішку за бородою, заплетеною в одну косу.

Четвірка збірної вигукувала різні підбадьорювання Рудену, нервово слідкуючи, як він потроху набирає темп і навіть обганяє декількох крайніх гравців. На магічній смузі почали з’являтися перешкоди і вони напружено замовкли. Ельф стиснув кулаки і пробурмотів: «Йому б лише десятьох обігнати», Лізет гризла мізинець, а від Лірель періодично відскакували іскри магії.

— Ай! — вигукнула Лізет, якій одна з іскор потрапила на руку. — Трохи спокійніше, Лірель! Поводишся, наче дійсно істеричка..

— А що, того що Крікс мовчить недостатньо для істерики?!

Вони разом зиркнули на мовчазного веруса і продовжили вже тихіше лаятись, відволікаючи таким нехитрим способом одна одну від переживань. Крікс лише крилами махнув, не відриваючи погляду від гнома. Ніхто з них не помітив, як за їхніми спинами — вскочила зі свого місця темноволоса фея, нервово вдивляючись у поведінку райдужної.

А Руден біг. Біг і розчаровувався. На першій же перешкоді відсіялося з десяток гравців. А це була лише ділянка з шипами, розставленими на ширині десь двох звичних йому тунелів. Просто деякі бігуни не змогли вчасно відхилитись, до них вже бігли лікарі, а гном прискорився.

Далі те, що мало б стати його тріумфом і подвигом, було схоже на звичайний вівторок. Нестабільність поверхонь, невеликі обвали, коли додали магічні літаючі кулі — він вже було оживився. Але магія виявилася звичайною, і він навчений відчувати потилицею навіть дику — просто трохи змінював траєкторію руху. Руден заздалегідь бачив, чи хтось наступить не туди, чи зреагує неправильно, але після перших же спроб суперників збити його з ніг — перестав їх попереджувати про небезпеки. Гідність тут не цінувалася. Далі було таке ж розчарування: слизька глина, вертикальні стіни, великі каменюки навалені горою на шляху.. а ось бики.. скажені бики йому сподобалися. Але саме його звірюка виявилася якоюсь нервовою скотиною.

Бик лютував, шукав здобич і спочатку, побачивши ціль — побіг у напрямку Рудена, блимаючи налитими кров’ю очима. По всьому виходило, що бігун побачивши грізного його — мав би змінити курс і почати тікати, як це зараз і робили всі пристойні гравці. Але гном.. гном вже розігнався.. гном розвеселився.. а бик був не дурак.

Якось Руден бачив кота, який різко змінив напрямок руху, коли побачив дітей. Так напевно хотів зробити і рогатий. Але у кота були кігті, підлога під ним була оббита деревом. Копита ж були слизькі, арена в піску, а інерція невблаганною. П’ять центнерів нажаханого бика не впоралися зі ста кілограмами веселого гнома. При зіткненні рогатий видав у реві всю гаму почуттів, перекричавши навіть рев трибун. Нарешті, намацавши тверду поверхню під копитами — пішов у напрямку воріт для тварин підозріло обертаючись на дивного двоногого.

Руден здивовано провів його поглядом, подивився на суперників, які досі бігали від своїх рогатих подаруночків і розвівши руками, обурено глянув на застиглих суддів. Лише сивобородий гном, який реготав як ненормальний — махнув йому рукою в напрямку фінішу, мовляв: «Йди вже». Руден сплюнув і повільно поплентався до виходу зі смуги, сумно опустивши голову.

Зірвавши першим стрічку переможця, зробив декілька кроків і потрапив у ґвалт, крики, поплескування і обійми своїх напарників. По його плечах з криками: «Пробач старого расиста, я не вірив, я не знав!!», — скакав Крікс. Лізет навіть вдячно обійняла, Лірель вітала — при цьому постійно якось.. іскрила, а Кел тиснув йому руку несподівано міцною хваткою.

— А чому всі такі щасливі? Це ж був якийсь цирк, а не змагання! — образливо вигукнув Руден, а потім тихо додав, — з такими змаганнями — не бачити мені Карзу в дружинах..

Команда затихла і переглянулася.

— А ходімо до Граха, там детальніше розкажеш, які тобі потрібні завдання і як це зв’язано зі шлюбом, — запропонував Крікс.

— Чекайте, оголошення відсіву ще не було, — зупинила їх Лізет. — Ще хвилин 10, якраз речі заберемо.

Вже в таверні, яка гуділа не гірше трибун, Руден повільно жував і розказував про відмінності життя глибинних гномів. І про те, що він став учасником Збірної, бо у них прийнято дивувати наречену своїми подвигами і геройствами, незвичними, зробленими спеціально для неї. А чим незвичним може здивувати глибинник, який кожного дня ризикує так, як інші жодного разу в житті? Ось і вийшов він на поверхню заради своєї любої Карузи, бо чув, що Санерні ігри — найстрашніші з поверхневих змагань.

— До речі, Граху, а можна зарезервувати дві кімнати для неї і її батька, на початок командних змагань? — стрепенувшись, запитав у троля Руден.

— Не знаю, мої всі забиті, я запитаю у Разкро..

Його перебив крик русоволосого гнома з пронирливим виразом обличчя, від іншої частини таверни, який поспіхом пробирався між столиками у їхній бік:

— Як не знаєш?! Звісно, можна! Я навіть знижку їм зроблю, все для моєї улюбленої команди!

Грах підозріло обвів того поглядом, і почув же.

— Ти не зиркай так! І взагалі, дивно, що ніхто з вас поки що не поставив на свій виграш..

Грах нарешті розуміюче, широко посміхнувся:

— У тебе невірна інформація Разкро. Поставив, просто не через тебе. Я ж не дурень відбирати гроші у тебе.

Вперше п’ятірка зрозуміла, що опинилися вони не в «Королівських апартаментах», а в районі, де у кожного жителя є свої секрети, минуле і здібності. А ще те, що жодному з них, окрім досадливо пирхаючої зараз райдужної — не потрібен був виграш. Більш–менш прозорим став лише мотив Рудена, а інші ж зробили вигляд, що надто зацікавлені їжею у своїх тарілках, щоб щось пояснювати.