Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Без зайвих слів ми піднялися до мене в номер. Це не була шалена пристрасть, з я кою хотілося увірватися у цю ніч та один одного. У цей момент, нам обом хотілося, щоб цей момент спонтанності але з присмаком таємничості тривав трохи довше. Ми стояли посеред темної кімнати біля ліжка, яка освітлювалася лише повним місячним сяйвом, надаючи нашій атмосфері ще більшої таємничості та загадковості. Серце билося швидше, і здавалося, що ніч сама шепоче нам залишитися тут, забути про все інше. А в повітрі стояв лише шурхіт тканини та відлуння палких поцілунків.
Він не поспішав. Його рухи були злагоджені та цілеспрямовані, ніби кожен дотик мав значення. Навіть через тканину сукні я відчувала тепло його рук на своїй спині, що повільно і обережно досліджували мене. Я по трохи справлялася з ґудзиками його сорочки та торкалася його гарячої шкіри. Руки самі блукали по плечах, рельєфному тілу, а мені хотілося відповісти не лише дотиком рук, а й губами.
Відірвавшись від нашого поцілунку, я залишила на його шиї легкий, ледь вологий слід — довгий і ніжний, а потім ще кілька у зоні грудей. Влад не стримав емоцій, і тихий стогін вирвався з нього. Одним рухом він обережно зняв з мене сукню і, підхопивши за стегна, ми опинилися на ліжку. Між нами залишилася лише наша білизна та ні крапельки сорому.
Тепер він ніжно досліджував мої груди, поєднуючи дотики губ і язика. Від цього серце почало битися швидше, а дихання прискорюватися. Усередині мене палало бажання, прагнучи ще більшої близькості. Ми повернулися до поцілунків — вже глибших, сповнених емоцій і напруги, що пробуджувала в нас невидимі хвилі тепла і ніжності.
Мої руки непреривно пестили його спину, відчуваючи його тепло і силу. З кожним рухом бажання зростало, і я відчувала, як він реагує на кожен мій дотик. Він наче випробував мене з кожним своїм дотиком, насолоджуючись кожною моєю реакцію на його наступну дію. Кожна наша взаємна реакція була мовчазним діалогом, що зміцнював нашу близькість і змушував серця битися в унісон.
Я не встигла помітити, коли він опинився без своєї ніжної білизни. Його «сталеве» бажання втискалося в мої стегна та між ніг. А коли він почав повільно стягувати з мене трусики — я затамувала подих. Це була остання межа між бажаним та дозволеним, що розділяла нас. Після цього вже не буде вороття. Саме такі миті я ціную найбільше. В них є щось п’янке — у щирості без масок, у грі без правил. Коли не треба грати ролі, коли бажання керує тілом, а не розум. Коли можна просто бути собою й тонути в теперішньому.
Пальці Влада сковзнули між зволожених потаємних вигинів і зникли в середині — по моєму тілу наче розсипалися іскри. Я не втримала свій стогін задоволення і видихнула його своїм теплом біля його вуха, та одночасно стисла його член в руці, зробивши кілька делікатних рухів, чим розпалила ще більше наші хвилі бажання.
Влад вдягнув презерватив та розмістився між моїх стегон. Він навис наді мною, обпершись руками на ліжко. Перший поштовх і мить, що наче розтягнулася і стала безмежною. У його погляді я бачила все — ніжність, жагу, захоплення. У цій тиші не було потреби в словах: кожен рух говорив сам за себе, залишаючи в пам’яті щось набагато глибше, ніж просте тепло. Кожен його рух був упевненим, але ніжним — як хвиля, що накочує і відступає, залишаючи після себе тремтіння по всьому тілу. Я відповідала йому так само — без слів, лише дотиками, вигинами, поглядом, який зчитував кожен його намір. Час розчинився, залишивши нас у просторі, де існували тільки ми, наш подих і м’яке сяйво ночі навколо.
Цієї ночі для нас обох не існувало нічого, крім нас і цього ліжка, де ми кохалися. Лише інстинкти керували нами. У цю мить не хотілося думати про наслідки, про те, що буде «після». Лишалися тільки ми й темна безодня, що наче поглинала нас і назавжди закарбується в пам’яті, як дика, пристрасна, заборонена, з присмаком таємничості. Але це було саме те, чого ми прагнули — шалене, неочікуване, без жодного каяття
Ми так і заснули вдвох на моєму ліжку, обіймаючись. Оголені, але задоволені. Я прокинулася у ліжку сама, коли сонце вже стояло високо в небі та припікало крізь призму вікна. Від теплого світла шкіра грілася, і я відчула ще легкий аромат його одеколону, що залишився на подушці. Я так міцно заснула після мого першого, але вже такого насиченого на пригоди дня, що не почула, як Влад покинув мій номер, залишивши записку на столику біля ліжка:
«Я ні про що не жалкую цим ранком.
Дякую, що вчора буквально увірвалася у мій номер та подарувала не тільки прекрасний вечір, а найпрекраснішу мить, яку я пам’ятатиму все життя».
Я посміхнулася сама до себе, пригадуючи події останньої ночі. Тіло ще пам’ятало кожний дотик, кожну мить, тепло його рук і легкий тиск обіймів. Я відчувала, як серце все ще трохи прискорюється від тих спогадів, і легкий трепет пробіг по шкірі. Таких пригод, я точно не планувала, коли збиралася на відпочинок… І все одно всередині відчувала тиху радість, що життя може подарувати такі несподівані та приємні моменти.
Не встаючи з ліжка, взяла в руки телефон. Я так і не відписалася Дашці з того моменту, як написала, що пішла за ними прослідкувати. В неї напевно «підгорало» від нетерпіння дізнатися подробиці. Або подумала, що мене викрили та я у небезпеці. Точно. Купа повідомлень та дзвінків. Відразу їй пишу:
— Ти не повіриш, що зі мною сталося. В мене була така шалена ніч…
— Ти застрягла у засідці чи приєдналася до тієї «дивної парочки»? — шуткувала та.
— Та до чого тут ті навіжені збоченці… Хоча завдяки їм, я мала приємний вечір з красунчиком, що закінчився шаленим сексом у мене в номері.
— Це точно на багато цікавіше ніж твій нестерпний бос.
Набравши її на відео зв’язок — переповіла їй усі події від самого початку. Вона тільки слухала з відкритим ротом та іноді та повторювала: — Та ти що? І: — Ну, ти даєш! А в кінці додала: — Я тобі заздрю, якщо чесно!
А коли ми насміялися з моїх історій то повернулися й до головної справи.
— Твої пригоди мене, звісно, потішили, але що ти тепер робитимеш з тією інформацією?
— Я й уявлення не маю як її використати. Не хочу сама світитися з цим. Та й великого галасу на публіку робити теж. Як не є, а це дуже інтимна інформація, хоч і брудна.
— Твоя правда. Потрібно зробити все анонімно, але правдоподібно.
— Ну, в мене, припустимо є один знайомий айтішник… Пораджусь для початку з ним. Може він щось підкаже. Відправ мені весь компромат. Щось придумаємо разом.
— Дякую.
На цьому мої пригоди та робота над помстою були завершені. Дашка займалася другою частиною. Як і коли вона це зробить — мене вже не цікавило. А я закінчивши свою приємну відпустку, повернулася до столиці, до роботи. Продовжити життя у звичному режимі, наче нічого не сталося у моєму житті у перший день моєї відпустки. Це залишиться між мною і Владом, якого я більше ніколи не побачу… і моєю найкращою подругою, Дашкою, куди ж без неї. А я маю повертатися до мого звичного життя та чекати реваншу, прнаймні я на це сподіваюся...
