Раді Вас бачити!

Ріна трохи почервоніла і сказала:

— Дякую за такий втішний відгук про мою сукню. А тепер зізнавайся, у твоєму роду були шамани?

Медока від несподіванки так голосно розреготався, що був радий, що ще не встиг замовити каву та їхні шалено смачні панкейки з вишнею, а то б точно подавився.

— Звідки таке запитання? — відсміявшись, запитав Медока.

— Ну, про побачення ти не вгадав, ми з татом просто йдемо на виставку, але в іншому ти просто наче прочитав мої думки.

— О, так ти вмієш заінтригувати, у вас із Джойсом язик славно підвішений. Давай розповідай, і побільше подробиць.

Від згадки про тат Ріні стало на душі ще тепліше.

— Я знаю, що ми з ним схожі, — посміхнулася Ріна. 

— Давай повернемося до нашої теми, але, може, спершу замовимо каву і панкейки?

— Так, я якраз на тебе чекав, у них кілька новинок.

Покликавши офіціанта, вони незабаром зробили замовлення.

Поки їм несли замовлення, Медока, який обожнював при кожній зручній нагоді поговорити про своє улюблене хобі — письменництво, розповів про новий фільм за своєю книжкою, зйомки якого вже йдуть на повну силу на Гаваях.

Тільки коли офіціант, який підійшов, розставив тарілки з їхнім замовленням і пішов, Ріна, повернувшись до тієї теми, про яку вона хотіла поговорити, промовила:

— Мені дехто подобається, але він за мене старший і я майже ніде з ним не перетинаюсь. Я просто хотіла спитати як мені з ним познайомитися? Тільки ніяких подробиць я не скажу, а то якщо тато дізнається хто мені подобається він мене вб’є.

— Так, Джойс тебе надто любить як і твою сестру і він нізащо в світі вам не зашкодить, яких би ви дров не наламати б. І ще одне. Мене насторожила твоя фраза: якщо тато дізнається хто він. Тож я прошу тебе добре подумати чи твій обранець справді не становитиме для тебе небезпеки.

— Кілька разів тато називав його пихатим дурнем.

Медока пирхнув:

— Джойс так називає половину жителів Нью-Йорка, так що не бійся ти мені ніяким чином не розкрила таємницю того ким саме являється твоя симпатія. Я скажу тобі шукай з ним зустрічі і не чекай що доля сама все зробить для тебе. Звісно якби ти назвала його прізвище я б цю проблему вирішив би за тебе.

— Ні, це зайве,- зашарілась Ліна.— Медоко, я вдячна тобі, що ти не почав розпитувати про подробиці, — сказала Ріна.

— Я не вважаю, що маю право лізти тобі в душу, захочеш — сама розкажеш, — посміхнувся Медока.

— За твою тактовність я й обожнюю тебе, — посміхнулася Ріна.

Не бажаючи вигадувати неіснуючі подробиці, Ріна попросила:

— Розкажи краще, як ти познайомився з татом.

— А що, питання про сюрпризи вже закінчилися?

— Ну, по правді, я вважала, що ти скажеш, що мені потрібно думати про сімейні справи, але оскільки ти підтримуєш мої ідеї, мені стало на душі дуже легко.

— Що за дурниці? Чому б я говорив тобі таке? Ти молода красива дівчина і повинна насолоджуватися життям, поки ви з Ерікою офіційно не приступили до управління сімейним бізнесом.

Вони з Ерікою давно знали, що Джойс — голова одного з найбільших кримінальних синдикатів міста Нью-Йорк, і те, що вони по-любому будуть управляти цим монстром, навіть не обговорювалося. Глава сімейства просто повідомив їм цю новину як доконаний факт, і байдуже, що ця розмова відбулася, коли виповнилося виповнилося всього по 12 років.

Розрізавши другий млинець на рівні, дуже маленькі сім шматочків, Медока почав свою розповідь.

І Ріна вкотре захопилася тим, як майстерно друг її тата, а також за сумісництвом один із найбільш продаваних авторів-новачків, розповідає таку досить тривіальну історію знайомства, яка сталася у них із Джойсом.

Коли, не поспішаючи поїдаючи млинці, Медока вже закінчив не дуже багату на події історію їхнього знайомства, як раптом він подивився у вікно і побачив, як у його ламборгіні з усієї дурі влетіла тойота.

— О, господи, Ріно, пробач, але мені терміново потрібно розібратися з тим придурком! Заплати за мене, а я побіжу. Пізніше зідзвонимося.

— Звичайно, я вдячна тобі за розповідь, — посміхнулась Ріна.

— Ну ти й лисиця, — посміхнувся Мадока і, поцілувавши Ріну в щоку, пішов на вихід із кафе, на ходу набираючи номер 911.